Як міграційна криза та піднесення правих сил загрожують стабільності Європи

         Вчора у Франції поліція провела масштабну поліцейську операцію, яка охопила кілька міст у різних областях і підняла доволі великий шум у країні. Силовики затримали шістьох осіб, які готували замах на президента Еммануеля Макрона. За даними слідства, усі вони – члени ультраправих організацій і рухів. На них вийшла внутрішня французька контррозвідка, яка й попросила поліцію провести рейди, внаслідок яких і вдалося спіймати зловмисників. Скільки ще людей були втягнуті в імовірну «змову» проти президента – точно невідомо. Розвідувальні служби вже почали перевіряти інформацію, знайдену в підозрюваних.

         Арешти у Франції серйозно сколихнули європейську громадськість, адже засвідчили дуже небезпечну тенденцію, яка останнім часом обережно пробивається у різних країнах, але про яку поки що не наважуються говорити вголос. Піднесення правих сил, націонал-популістів і консерваторів на хвилі глобального міграційного тиску та демографічної кризи у Європі, розвело людей по різні сторони барикад, розколовши цілі суспільства у питаннях цінностей, моралі, захисту прав людини та збереження національної ідентичності. Радикалізація політичної риторики як нових правих еліт, які грають на примітивних відчуттях людей типу страху та паніки, так і старих ліберальних політиків, які змушені розвертати свою політику вправо, щоб втримати свої рейтинги, загострює внутрішню соціальну та політичну напругу.

         Радикали традиційно одна з наймобільніших і найактивніших частин суспільства. На тлі міграційної кризи 2015 року та початку хвилі анти-демократизації у Європі, що стала реакцією на тиск глобальних проблем, націонал-популісти отримали друге дихання і стали звалювати один ліберальний уряд за іншим, починаючи з Польщі у 2015 році і завершуючи Латвією у жовтні цього року. Але чим більше відбувається зсув європейської регіональної політики вправо, яка розхитує традиційні післявоєнні ідеологічні ліберальні основи системи, тим більш уразливими до різного роду пропаганди стають місцеві жителі. Криза ідеології і демократії, у яку поринула Європа, спричинила емоційний ураган, який зіткнув народи між собою, відродив старі фантоми давно забутих часів і вийняв з шафи скелети, про які чимало європейців воліли б забути.

         Арешти у Франції ілюструють цю небезпечну тенденцією, коли молоді люди, просякнуті доведеною до емоційного піку атмосфери взаємної підозри та ненависті, радикалізуються і вдаються до насилля як способу вирішити проблеми, які для них видаються занадто складними. Тиск глобальних трансформацій на людину настільки гнітючий, що спокуса знайти просте рішення складних проблем стає нестерпною. Так до влади й приходять популісти та радикали, які вміло грають на цих почуттях, в той час як стара влада, намагаючись втриматися при владі, також починає грати на різноманітних болючих для суспільства історико-патріотичних і духовних темах, на яких можна дуже легко підняти рейтинги.

         Коли поліція вломилася до конспіративної квартири підозрюваних у плануванні вбивства Макрона, вони заявили слідчим, що прагнули вбивати «Макрона, мусульман, євреїв, чорношкірих, гомосексуалів». Більше того, це не перший подібний випадок у Франції. Влітку поліція заарештувала 13 людей, які планували серію нападів на мусульман у різних містах країни. Вони належали до ультраправої організації «Action des Forces Operationnelles». Минулого року в жовтні затримані ще десятеро осіб, які хотіли вбивати не лише мігрантів, але й планували напад на лідера лівих сил Жана-Люка Меланшона.

         Ця загрозлива тенденція не обмежується Францією. Буквально за день до викриття змови проти Макрона, в Іспанії сили безпеки затримали 63-річного Мануеля Мурільйо Санчеза, професійного стрілка та снайпера, який хотів убити прем`єр-міністра країни, соціаліста Педро Санчеса. А ще до цього у Німеччині затримали групу ультраправих, які планували напади на мігрантів і членів лівих рухів у місті Хемніц. У кінці жовтня у Сполучених Штатах прихильник Дональда Трампа та альтер-правих сил Роберт Бауерс зайшов у синагогу міста Піттсбург і розстріляв 11 вірян.

         Усі ці події свідчать про те, що праві сили радикалізуються і все більше підпадають під вплив агресивної політичної риторики націонал-популістів, пов`язаної не так з реальним урегулюванням проблем, як з прагненням перемогти на чергових виборах.

         Але найстрашніше, це те, що й старі еліти, які не хочуть віддавати владу, починають грати у ті самі ігри. Одразу після арештів, президент Франції Еммануель Макрон несподівано вшанував пам`ять маршала Анрі Філіпа Петена – неоднозначної історичної фігури французької історії. Макрон назвав його «спасителем Франції», і тим самим викликав невдоволення частини суспільства, переважно лібералів, які вказали на те, що Петен був головою колабораціоністського уряду Віші у часи окупації Франції нацистською Німеччиною.

         В Іспанії уряд Педро Санчеса, неспроможний продемонструвати реальні економічні реформи та прогрес у переговорах з Каталонією, також почав грати в історію і у вересні ухвалив рішення винести з мавзолею під Мадридом тіло іспанського диктатора Франциско Франко, що також розділило думки людей з цього приводу.

         У Сполучених Штатах, попри розстріл людей у синагозі, Дональд Трамп продовжив розкручувати жахливі історії про орди мігрантів, які прямують з Центральної Америки до кордонів зі США, і навіть спрямував туди війська. Так само як і у Польщі з партією «Право і справедливість», історичні, релігійні та етнічні теми стали для Трампа джерелом швидкого тактичного підвищення рейтингів, особливо напередодні виборів. А про стратегічні наслідки таких дій ніхто не думає.

         Власне, події у Франції та Іспанії чітко демонструють, що піднесення націонал-популізму та загальний регіональний правий розворот Європи може принести ще більшу дестабілізацію у регіон і спровокувати внутрішні конфлікти на етно-релігійному грунті, про які Європа давно хоче забути.

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса