Огляд безпекових аспектів діяльності бізнесу в контексті суспільно-політичної та фінансово-економічної ситуації в державі в період з 29 грудня 2024 року по 04 січня 2025 року

1. Основні висновки(резюме):

• у звітному періоді внутрішня (суспільно-політична) обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави;
• енергетична галузь та загалом фінансово-економічна сфери продовжують бути в кризовому стані;
• зменшення  напруженості в суспільстві внаслідок активізації воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки та складних умов ведення бізнесу не відмічається;
• загальна обстановка продовжує мати передумови до загострення через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, загострення проблем на фронті, мобілізаційні заходи, загострення проблем з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) з причин риторики стосовно несприятливих для України умов закінчення війни та нестабільність/непередбачуваність підтримки від держав-партнерів.

2. Деталізований виклад інформації щодо фінансово-економічної сфери

2.1. Енергетична безпека та загальний стан енергосистеми 

Щодо забезпечення електроенергією – ситуація без значних змін. Станом на кінець звітного періоду енергосистема України продовжує бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, хоча зберігає працездатність з низкою значних обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідає потребам зимового сезону і погодним умовам. Спроби ударів по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді, але без суттєвих наслідків.

На початок тижня наявні електростанції та високовольтні підстанції працюють в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей. Українська енергосистема щодобово залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн (з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини).

Що стосується наступного звітного періоду (05.01.-11.01.2025), існують підстави очікувати:

продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (існує загроза нового комплексного/масованого удару). Його ймовірність зростає в залежності від пониження температури, успіху дій Сил оборони України (зокрема по території РФ), відповідних подій в геополітичному вимірі;

загрози інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС (з огляду на спрямованість і статистику попередніх ударів);

підвищеного споживання і дефіцит генеруючих можливостей через чинник зими;

продовження подальших обмежень споживання для промислових підприємств та населення, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі та через пониження температури;

удари і диверсії  у відношенні об’єктів газотранспортної системи після припинення Україною транзиту російського газу;

ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.

Щодо перспектив енергетичної галузі та забезпечення споживачів:

Станом на кінець 2024 року в Україні підключено 967 МВт розподіленої газової генерації. Про це йдеться в повідомленні Міненерго. «Сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених на 31 грудня 2024 року, склала 967 МВт. З них 835 МВт введено в експлуатацію у 2024 році. До кінця опалювального сезону 2024−2025 планується підключити ще додатково близько 900 МВт. Частина цих потужностей перебуває вже на завершальній стадії реалізаціїУпродовж поточного опалювального сезону буде доступно та використовуватиметься від 0,9 до 1,8 ГВт додаткової газової потужності», — йдеться в повідомленні Міненерго.

Питання наслідків припинення постачання через Україну енергоносіїв з РФ в Європу залишається актуальним. Водночас державний оператор системи передачі електроенергії Словаччини «SEPS» продовжить забезпечувати екстрені постачання електроенергії в Україну, попри заяви прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо. Про це повідомило місцеве видання «iRozhlas» з посиланням на заяву компанії, передає «Forbes». Зазначається, що «SEPS» не порушуватиме умови договору з «Укренерго». Словацький оператор продовжить забезпечувати транскордонну передачу електроенергії не лише в Україну, а й по всіх інших пунктах у стандартному режимі. Договір між «SEPS» та «Укренерго» було укладено на рік навесні 2024 року. Він передбачає постачання електроенергії потужністю до 150 мегават у разі екстрених запитів від України. За перші 11 місяців минулого року чистий експорт електроенергії зі Словаччини в Україну досяг 2,43 терават-години, що в 3,5 раза перевищує обсяг за аналогічний період 2023 року.

У Єврокомісії прокоментували припинення транзиту російського газу через Україну та заявили, що вже понад рік працюють над підготовкою до такого сценарію. «Європейська газова інфраструктура є достатньо гнучкою, щоб забезпечити постачання газу неросійського походження до країн Центрально-Східної Європи альтернативними маршрутами», — йдеться у коментарі Єврокомісії.

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення щодо підвищення цін на транспортування газу в Україні.

Тариф підвищили  із 1 січня 2025 року. Рішення ухвалили у зв’язку з припиненням транзиту російського газу.

«У 2024 році 85% доходу – це транспортування газу походженням із РФ. Тобто 15% – це те, що залишається нам від внутрішніх замовників. Для повної компенсації не вистачає того підняття тарифу, але ми згодні, ми розуміємо, що економіка Україні потребує зважених рішень», – прокоментував ситуацію гендиректор компанії «Оператор газотранспортних систем України» Дмитро Липпа.

Профільне видання ExPro, яке проаналізувало документ, пояснює, як зростуть ціни.

Згідно з постановою, планують підвищити тариф на вхід/вихід в українську ГТС для міжнародних точок удвічі:

• із €4,1 за 1 тис. м³ до €10,29 за 1 тис. м³ для більшості точок входу в українську ГТС;
• із €7,6–8,6 за 1 тис. м³ до €14,58–15,74 за 1 тис. м³ для більшості точок виходу з української ГТС.

Тарифи не стосуються точок з’єднання на кордоні з Росією (Суджа Курської області й Сохранівка Ростовської області), оскільки для них немає інформації щодо заброньованих обсягів. Також тарифи враховують сценарій відсутності транзиту російського газу з початком 2025 року.

Окрім того, збільшили тарифи на вхід / вихід із ГТС для внутрішніх точок більше ніж учетверо:

• із ₴101,93 за 1 тис. м³ до ₴464,37 за 1 тис. м³ для внутрішніх точок входу у ГТС;
• із ₴124,16 за 1 тис. м³ до ₴501,97 за 1 тис. м³ для внутрішніх точок виходу із ГТС.

Коефіцієнти під час замовлення потужності на певні періоди як для внутрішніх, так і для міжнародних точок залишили без змін:

• для замовлення потужності на добу наперед – 1,1 для внутрішніх і 1,45 для міжнародних;
• на місячний період – 1,04 для внутрішніх і 1,2 для міжнародних;
• на квартальний період – 1,02 для внутрішніх і 1,1 для міжнародних.

Чинні тарифи на транспортування газу «short-haul» залишатимуться без змін до 31 березня 2025 року. Знижувальні коефіцієнти діятимуть один квартал 2025 року, а вже з квітня 2025-го вони перевершать теперішній рівень.

«Forbes Ukraine» звертає увагу, що зростання тарифів вплине на роботу промисловості й не стосуватиметься напряму побутових споживачів, оскільки вони перебувають під дією спеціального режиму ПСО (покладання спеціальних обов’язків).

Державне «Укргідроенерго» уклало угоду на будівництво захисної споруди для Дніпровської ГЕС вартістю 4,36 мільярда гривень з ТОВ «БК «Адамант». Роботи мають виконати до кінця грудня 2026 року, пишуть «Наші гроші» із посиланням на дані у системі «Prozorro». Угоду уклали без проведення відкритих торгів, а інші дані про закупівлю приховали, з огляду на воєнний стан. З урахуванням цього підряду «Укргідроенерго» протягом 2022-2024 років замовило облаштування протидронового захисту та відновлення об’єктів різних ГЕС після ракетних ударів на загальну суму 19,83 млрд грн. У більшості випадків договори укладалися без торгів, а підсумкові відомості ресурсів не оприлюднювалися.

Наглядова рада державного «Укргідроенерго» затвердила фінансовий план на 2025 рік за новими правилами, на основі ключових фінансових, операційних і нефінансових показників, викладених у затвердженому Кабміном Листі очікувань власника. У Листі очікувань вказано, що після прибутку у розмірі 17,3 млрд грн у 2023 році «Укргідроенерго» планує отримати чистий фінансовий результат у 2024 році у сумі 10,19 млрд грн, 9,56 млрд грн – у 2025 році та збільшити його до 24,3-24,4 млрд грн у 2026-2027 роках завдяки скасуванню ПСО.

Крім того, на 2025-2027 роки компанія планує відновлення зруйнованих потужностей, їх фізичний захист, оновлення основних фондів, реалізацію інвестиційних проєктів, затверджених рішеннями уряду України (реконструкція обладнання гідроелектростанцій, завершення будівництва І черги Дністровської ГАЕС, будівництво II черги Дністровської ГАЕС, будівництво IIІ черги Дністровської ГАЕС, будівництво Канівської ГАЕС) та інше.

2.2. Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері

Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері залишається складною, але контрольованою на тлі намагань держави забезпечити функціонування економіки, фінансування заходів оборони, стабілізацію дефіциту бюджету, видатки соціального спрямування та на відновлення.

2.2.1. Щодо загальної ситуації в економіці та умов ведення бізнесу

За результатами опитування Національним банком України встановлено, що бізнес погіршив оцінки діяльності у всіх сферах і прогнозує скорочення кількості працівників. Загалом підприємства усіх секторів українського бізнесу погіршили свої оцінки ділової активності через погіршення безпекової ситуації, обстріли енергетичних об’єктів, зростання витрат, прискорення інфляції, зниження інвестиційного попиту та дефіцит кваліфікованих кадрів.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який у грудні минулого року знизився до 45,9 пункта, порівняно із 47,2 у листопаді, 49,4 – у жовтні, 48,7 – у вересні, 48,4 – у серпні та 44,4 – у липні.

Зокрема, секторальний індекс у сфері торгівлі у грудні становив 49,9 (у листопаді – 51,4, у грудні 2023 року – 46,9). Торговельні компанії ослабили свої очікування щодо збільшення товарообороту, а також, як і раніше, були налаштовані на зниження торговельної маржі.

Секторальний індекс у промисловості у грудні становив 44,6 (у листопаді – 46,7, у грудні 2023 року – 46,9). На зниження індексу вплинули дефіцит електроенергії, брак кваліфікованих працівників і збільшення виробничих витрат. Водночас погіршилися оцінки щодо залишків готової продукції, а також запасів сировини та матеріалів.

Секторальний індекс сфері послуг у грудні знизився до 44,5 (у листопаді – 44,8, у грудні 2023 року – 44). Респонденти очікували на подальше зменшення обсягів наданих послуг, нових замовлень на послуги та послуг у процесі виконання.

Найпесимістичніші оцінки вдруге поспіль надали підприємства будівництва: секторальний індекс у грудні становив 43,4 порівняно з 43,6 у листопаді (у грудні 2023 року – 42,1).

Загалом, підприємства будівництва та сфери послуг очікували посилення темпів зростання закупівельних цін, а також цін/тарифів на власну продукцію/послуги, натомість респонденти промисловості та торгівлі спрогнозували їх послаблення.

Ситуація на ринку праці залишається складною, хоча очікування щодо зайнятості дещо пом’якшилися. Респонденти всіх опитаних секторів були налаштовані на скорочення кількості працівників, водночас підприємства будівництва, торгівлі та сфери послуг очікували сповільнення темпів скорочення персоналу, лише промисловці спрогнозували їх незначне прискорення.

Щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 до 23 грудня 2024 року. В опитуванні взяли участь 508 підприємств.

У 2024 році 15 індустріальним паркам виділено 1,1 млрд грн державного стимулювання, – Мінекономіки. Міністерство економіки України створює сприятливі умови для розвитку індустріальних парків, які є складовою державної політики «Зроблено в Україні» в її інвестиційній компоненті. Про це повідомляє Рубрика, посилаючись на Мінекономіки. У 2024 році прийнято рішення про виділення 15 індустріальним паркам державної підтримки на суму понад 1,128 млрд грн. Це дозволяє реалізувати 34 проєкти розвитку промислової інфраструктури.

«Для мене головним індикатором успішності індустріальних парків у 2024 році є те, що на їх території вже працює або незабаром працюватиме близько 25 підприємств переробної промисловості у галузях агропереробки, деревообробки, машинобудування та інших. Держава сприяє тому, аби ці цифри зростали. Протягом 2024 року прийняли рішення про виділення понад 1 млрд грн на розвиток промислової інфраструктури в 15 індустріальних парках. Розрахунки показують, що кожна вкладена державою гривня залучатиме від 5 до 6 гривень приватних інвестицій», — зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка України — Міністерка економіки України Юлія Свириденко. 

У Мінекономіки зазначають, що 13 з 15 заявників вже отримали кошти в розмірі 925,05 млн грн, а ще два індустріальні парки отримають фінансування на початку 2025 року.

Державна підтримка передбачає співфінансування у пропорції 50% на 50% для облаштування інженерно-транспортної інфраструктури та приєднання до електричних мереж на суму до 150 млн грн. Для деокупованих територій діє спеціальний механізм співфінансування у співвідношенні 80% на 20%.

Для учасників індустріальних парків передбачені низка фіскальних стимулів, серед яких:

• звільнення від імпортного мита і імпортного ПДВ на виробниче обладнання;
• звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років за умови реінвестування;
• право органів місцевого самоврядування знижувати до нуля ставки податку на нерухоме майно та плати за землю.

В Україні зареєстровано 99 індустріальних парків у майже всіх регіонах.

Індустріальні парки є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні», покликаної створити умови для нарощення внутрішнього виробництва, притоку інвестицій в реальний сектор на збільшення несировинного експорту.

Обсяг експорту ІТ-послуг з України в листопаді цього року склав $520 млн.

Це на $12 млн менше ніж минулого місяця ($532 млн) і на $44 млн менше, ніж у листопаді 2023 року ($564 млн), повідомляє галузеве видання ain.ua із посиланням на дані Національного банку України. Зокрема, експорт українських ІТ-послуг до США у листопаді становив $184 млн ($233 млн у листопаді 2023 року). Сукупний експорт української ІТ-індустрії за 11 місяців 2024 року зменшився до $5,8 млрд, за аналогічний період минулого року цей показник рік становив $6,1 млрд. Найвищий місячний обсяг експорту цього року зафіксували у березні – $565 млн, тоді як найнижчий був у серпні – $507 млн.

Як повідомлялося, падіння обсягів експорту українських IT-послуг розпочалося у 2023 році. За попередніми прогнозами, у 2024 році він впаде ще на 4-6%, йдеться у дослідженні «IT Research Ukraine» 2024 Львівського ІТ Кластеру.

При цьому ІТ-сектор – найбільший експортер послуг в Україні: від загального обсягу послуг комп’ютерні послуги складають 38%. Окрім того, галузь посідає друге місце в загальній структурі українського експорту, після експорту продовольчих товарів.

Наразі в Україні понад 2 100 активних верифікованих ІТ-компаній. Вони продовжують відкривати нові офіси, однак здебільшого за кордоном. Загалом в українських ІТ-компаніях працює 302 тис. спеціалістів, але безпосередньо в Україні досі живуть лише 238 тис. фахівців. (Джерело: https://biz.censor.net/n3527923).

Упродовж 2024 року і станом на 30 грудня до загального фонду державного бюджету надійшло близько 2,2 трлн грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Зокрема, від Державної податкової служби надійшло понад 1 трлн грн.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Серед платежів від Податкової:

• 270,8 млрд грн – податок на прибуток підприємств;
• 267,8 млрд грн – податок на додану вартість (зібрано 425,0 млрд, відшкодовано – 157,2 млрд грн);
• 233,6 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;
• 133,5 млрд грн – акцизний податок;
• 51,8 млрд грн – рентна плата.

Водночас платежі від Державної митної служби надійшли в обсязі близько 600 млрд грн.

Також протягом 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло 453,6 млрд грн у вигляді грантової міжнародної допомоги.

Загалом, за оперативними даними, за підсумками 2024 року до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло понад 3,1 трлн грн податків, зборів та інших платежів. Крім того, 546,1 млрд грн надійшло у вигляді ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування.

Державна податкова служба запланувала провести у 2025 році 4,7 тис. перевірок компаній та ФОПів. Найбільше податківці звертатимуть увагу на компанії з Києва, Одещини та Дніпропетровщини. Про це повідомляє платформа для роботи з відкритими даними «Опендатабот».

Зазначається, що із загальної цифри близько 3,7 тис. перевірок припаде на компанії, решта – на ФОПів. Також перевірятимуть фінансові установи та нерезидентів. Крім того, ДПС завітає до 266 бізнесів, щодо яких є запитання з ПДФО, військового збору та ЄСВ.

Зазначається, що податківці найбільше звернуть увагу на компанії з Києва – 18% від загальної кількості перевірок. На другому місці за перевірками буде Одеська область, а на третьому – Дніпропетровська: 12% та 10% відповідно.

Найбільше перевірок проведуть у компаній зі сфері оптової торгівлі – 20,7%. Ще 15,1% перевірок припаде на сільське господарство й мисливство. Трійку закриває виробництво харчових продуктів – 6,2%.

У січні перевірять 287 підприємств, а в лютому ще 371. Загалом, щомісяця ДПС навідуватиметься до близько 400 бізнесів, а найбільше у жовтні – 423.

Кабмін дозволив Митній службі достроково відновити перевірки всіх товарів, зупинені до кінця війни. Кабінет Міністрів дозволив Державній митній службі відновити перевірки нехарчової продукції, зупинені до кінця воєнного стану. Відповідну постанову № 1511 Кабмін ухвалив 27 грудня, повідомляє Митна служба у «Telegram».

Документом внесено зміни до постанови уряду №303 від 13 березня 2022 року “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану”.

Крім того, відповідно до цього рішення уряду, з 1 січня 2025 року втрачає чинність постанова №550 від 3 травня 2022 року «Про припинення здійснення державного контролю нехарчової продукції в умовах воєнного стану».

Згідно із нею, на період до скасування воєнного стану припинялося здійснення митними органами державного контролю нехарчової продукції, крім перевірок на відповідність нормам технічних регламентів іграшок, ламп, низки видів машин та обладнання, засобів індивідуального захисту та деякої іншої продукції.

Відповідно до норм Митного Кодексу, під час контролю продукції митні органи проводитимуть документальні перевірки та вибіркові обстеження зразків на таких підставах:

• згідно із секторальними планами ринкового нагляду;
• у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик , інформації про таку продукцію;
• за повідомленнями органів ринкового нагляду про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, наданими відповідно до частин восьмої і дев’ятої цієї статті (частина друга статті 37 Закону № 2735-VI). 

2.2.2. Щодо роботи з кадрами, ринку праці та рівня заробітної плати

Кабінет міністрів України вніс зміни до порядку мобілізації в Україні. Зокрема, вони стосуються надання відстрочки та зміни даних у застосунку Резерв+. Уряд дозволив надавати автоматичну відстрочку через Резерв+ за запитом та автоматично скасовувати її на підставі даних, отриманих шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Кабмін додав можливість повідомляти про зміну персональних даних не лише особисто, а і шляхом внесення інформації через Резерв+. Водночас ті підозрювані або обвинувачувані, які не знаходяться під вартою, зобов’язані зʼявлятися в ТЦК .

Відтепер автоматично будуть продовжувати відстрочку від мобілізації тим, хто її має. Він пояснив, що наразі таку відстрочку чоловіки отримали до 8 лютого (це дата, до котрої було продовжено воєнний стан), після цього її продовжать автоматично.

2.2.3. Щодо стану та умов для зовнішньоекономічної діяльності:

За попередніми даними, експорт із України за 2024 рік у грошовому вимірі зріс щонайменше на 13,4%, у вазі – на 28,8%. Так, станом на 26 грудня Україна експортувала 129,2 млн тонн товарів на суму $41,04 млрд, тоді як за підсумками 2023 року було експортовано 100,3 млн тонн на $36,1 млрд.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства економіки

Ключовим для досягнення таких результатів стала нормалізація роботи морських портів України. Якщо у 2023 році Україна експортувала морем 54,8 млн тонн продукції, то цього року – вже 87,2 млн тонн. Ще один чинник —співпраця України з партнерами, спрямована на розвиток взаємовигідної торгівлі. Як наслідок, ЄС продовжив «економічний безвіз» для України.

На показники експорту також позитивно вплинуло відновлення та розвиток української переробки. В межах політики “Зроблено в Україні” уряд приділятиме розвитку промисловості та експорту товарів із високою доданою вартістю посилену увагу.

Попри істотне зменшення обсягу експорту товарів автомобільним транспортом у вазі вартість перевезених автомобілями вантажів цього року збільшилась до $14,5 млрд.

У 2024 році Європейський Союз залишався ключовим торгівельним партнером України.

Україна експортувала до ЄС товарів на $24,5 млрд. Це на понад $1 млрд більше, ніж у 2023 році. І це понад 59% нашого цього річного експорту в цілому. Крім того, майже 50% всього імпорту до України становлять товари з ЄС.

Україна оновила угоду про вільну торгівлю з Норвегією, Ісландією, Ліхтенштейном та Швейцарією – країнами Європейської Асоціації Вільної торгівлі.

Окрім ЄС, ключовим торгівельними партнерами України в експорті у 2024 році були:

• Китай ($2,3 млрд);
• Туреччина ($2,1 млрд);
• Єгипет ($1,6 млрд);
• Індія ($986 млн);
• Молдова ($935 млн).

Лідером із експорту цього року стала соняшникова олія. Її експортовано на понад $5 млрд. Також з продукції агропереробки експортовано:

• шрот соняшниковий – на понад $1 млрд;
• м’ясо птиці – на $945 млн;
• цукор – на $408 млн;
• олія соєва – на $311 млн;

Також відновлюється металургійний експорт. Цьогоріч Україна експортувала напівфабрикатів із заліза на $927,5 млн, гарячекатаного прокату – на $802 млн, чавуну – на $500 млн, труб – на $577 млн.

Значні обсяги експорту в 2024 році складала сировина:

• кукурудза – на $4,9 млрд;
• пшениця – $3,68 млрд;
• залізна руда – $2,75 млрд;
• соя – $1,29 млрд.

Першість серед експортованої продукції виробництва здобули виробники кабелів (експортовано на $1,26 млрд) та меблів ($460,6 млн). (Джерело: https://biz.censor.net/n3527762).

Ситуація навколо експорту української агро- та іншої продукції протягом минулого тижня:  без значних змін, але залишаються  ризики перекриття кордонів з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті.

30 грудня молдовський уряд продовжив ліцензування імпорту пшениці, кукурудзи та соняшнику з України й інших країн. Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Обмеження імпорту сільськогосподарської продукції діятиме до 30 червня 2025 року. Місцева влада уточнила, що продовження обмеження спрямоване на захист місцевих фермерів і підтримання стабільності на внутрішньому ринку.

«Механізм ліцензування імпорту запровадили в жовтні 2023 року. Він допоміг запобігти надлишку імпорту продукції за нижчими цінами, що могло би призвести до зниження вартості місцевої продукції», — пояснили в уряді Молдови.

За даними на початок грудня, в Молдові є вдосталь запасів пшениці, кукурудзи та соняшнику для покриття всіх внутрішніх потреб на найближчі місяці. Йдеться про 290 тисяч тонн пшениці, 662 тисячі тонн кукурудзи та 249 тисяч тонн соняшнику.

Польські фермерські організації організовували 3 січня у Варшаві маніфестацію, протестуючи, зокрема, проти угоди про вільну торгівлю між ЄС та країнами Меркосур й імпорту української агропродукції до Польщі. Про це пише Farmer.p, повідомляє «Укрінформ».

Польські аграрії пікетували представництво Єврокомісії у Варшаві, а також Національний оперний театр, де в п’ятницю відбувалася офіційна церемонія відкриття Польського головування в ЄС. Протест організували понад 20 аграрних організацій, об’єднаних в «Асоціацію аграрних організацій».

«Усі сільськогосподарські організації нашої країни протестуватимуть проти шкідливої політики Євросоюзу, проти пані Урсули фон дер Ляєн, яка нав’язує таку політику, яка змушуватиме нас закриватися», – зазначив з цього приводу голова профспілки фермерських господарств «Солідарність» Томаш Обшанський. За його словами, аграрії протестуватимуть проти п’яти диктатів Єврокомісії. Йдеться про угоду про вільну торгівлю між ЄС та країнами Меркосур, європейський зелений курс, імпорт української агропродукції до Польщі, знищення польських лісів і можливості полювання, а також створення перепон для розвитку польської економіки.

Поточний стан «зернового коридору» – без змін, на тлі наявності загроз (атак на портову інфраструктуру України) продовжує функціонувати.

2.2.4. Фінансова сфера

За результатами 2024 року залишки на єдиному казначейському рахунку склали понад 100 млрд грн, а на валютних рахунках – більш ніж 163 млрд грн. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час наради щодо виконання держбюджету та основних показників економічного й соціального розвитку. Зовнішня бюджетна підтримка України у грудні 2024 року сягнула 9,2 мільярда доларів. Серед найбільших донорів — Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Японія та інші країни. За 2024 рік уряд залучив 41,7 мільярда доларів зовнішнього фінансування, із яких третина (12,6 мільярда доларів) — це безповоротні гранти.

Міжнародні резерви України за підсумками 2024 року збільшилися з $40,5 млрд до $43,7 млрд, на Єдиному казначейському рахунку безпрецедентно великі залишки – 264 млрд. гривень, з яких 163,5 млрд. грн – у валюті, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Державний борг становить близько 6,7 трлн грн. Інфляцію прогнозуємо на рівні 12% у грудні з подальшим сповільненням у другій половині 2025 року, орієнтовно, до 7%», – написав він за підсумками наради за участю прем’єра Дениса Шмигаля з фінансово-економічним блоком щодо виконання бюджету та основних показників економічного і соціального розвитку.

Загалом 2024 року бюджет отримав $41,7 млрд міжнародної допомоги, з яких $9,2 млрд, а також було досягнуто рекорду із залучення коштів на ринку облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) – 638,4 млрд грн, хоча роловер і об’єктивно знизився.

Податкова служба перевиконала збільшений на 104 млрд. гривень план надходжень, тоді як митниця недовиконала індикатив на 6%. «Розпис бюджету недовиконано на 35,2 млрд грн за загальним фондом, відповідальність за це повністю лежить на розпорядниках… Серед тривожного – зменшення прямих іноземних інвестицій», – зазначив також голова комітету.

2.3. Стан транспортної інфраструктури

Транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною. Функціонування транспортної системи держави відбувалося в штатному режимі. Основними чинниками впливу на ситуацію є:

• зростання потоку громадян та транспорту на пунктах пропуску через проведення новорічних свят;
• проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;
• спроби ударів противника по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції (продовжувалися у звітному періоді);
• загроза блокування на пунктах пропуску.

Кабінет міністрів України уточнив деякі правила перетину державного кордону для чоловіків віком від 18 до 25 років у період дії воєнного стану. Згідно з ухваленими змінами, перетин кордону дозволяється громадянам України чоловічої статі, які проходили військову службу за контрактом у Збройних силах або розвідувальних органах Міністерства оборони, за умови, що до укладання контракту вони не проходили військову службу (окрім базової).

Для перетину кордону такі особи повинні мати:

• Довідку, видану командиром військової частини, керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або керівником розвідувального підрозділу Міноборони, яка підтверджує укладання контракту.
• Військово-обліковий документ, що засвідчує їхній статус.

Уповноважені службові особи Держприкордонслужби перевірятимуть документи і забезпечуватимуть дотримання всіх вимог до перетину кордону.

Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку мали місце в межах попередніх прогнозів, поточні зміни незначні і обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу.

3. Деталізований виклад інформації щодо суспільно-політичної обстановки

3.1. Загальна ситуація

Суспільно-політична обстановка в державі залишається кризовою. Загалом зберігається позитивний настрій суспільства щодо необхідності перемоги України у війні з РФ (хоча має місце тенденція до його зниження), довіра до ЗСУ на фронті (на відміну від довіри до вищого військово-політичного керівництва та системи ТЦКта СП). Водночас негативний вплив продовжують здійснювати нові авіаційно-ракетні удари агресора, поточні кризові явища на фронті, в гуманітарній, економічній, екологічній, інформаційній, фінансовій та інших сферах, які загострюються проблемами щодо питань соціального захисту населення, боротьби з корупцією, мобілізації, соціального захисту військовослужбовців та оборони держави загалом.

Ворог продовжує реалізацію стратегії створення гуманітарної кризи в Україні. З цією метою продовжує удари по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури, здійснює комплекс інформаційно-психологічних операцій, кібератаки, що призводить до погіршення настроїв та загострення гуманітарних потреб серед мирного населення. Ворог намагається перетворити низку міст в непридатні до життя, спровокувати масовий виїзд населення в інші регіони, що стане потужним додатковим чинником дестабілізації обстановки в країні.

3.2. Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:

• Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:
• ведення бойових дій ЗСУ та певні очікуваннями суспільства щодо їхніх результатів, які загалом оцінюються як несприятливі. Водночас позитивний вплив мало відновлення наступальних дій ЗСУ в Курській області РФ;
• продовження ракетних та авіаційних ударів ворога, зміна акцентів ударів по населенню/цивільних об’єктах, адміністративних центрах та критичній інфраструктурі;
• значна протягом звітного періоду активізація риторики про можливості припинення/перегляду формату допомоги Україні з боку партнерів і примушення до переговорів;
• збільшення податкового навантаження та обмежені можливості держави стосовно видатків з державного бюджету на соціальні напрями;
• настрої у суспільстві щодо продовження мобілізації на тлі корупції у ТЦК;
• загальна «втома від війни», особливо серед особового складу, який тривалий час виконує бойові завдання.

3.3. Криміногенна ситуація 

Криміногенна ситуація принципових змін не зазнала. Кількість правопорушень проти життя і здоров’я, власності та громадського порядку – на попередньому рівні. В статистиці правопорушень, окрім «традиційних», на перших позиціях продовжують мати місце також протиправні дії, пов’язані з чинниками воєнного стану: ухилення від військової служби (мобілізації), самовільне залишення місця служби/дезертирство, незаконне переправлення громадян через кордон, незаконний обіг зброї та вибухівки, скоєння кримінальних правопорушень з використанням зброї.

Залишається підвищеною кількість випадків насильства та інших протиправних дій на побутовому рівні через вплив чинників війни, а також кількість правопорушень, пов’язаних з зловживанням (корупційними діями тощо) посадових осіб державних органів, особливо ТЦК та на місцевому рівні.

В даному контексті заслуговує уваги інформація про підсумки діяльності Національної поліції у 2024 році:

• понад 62 тисячі підозр та майже 57 тисяч обвинувальних актів;
• встановлено понад 7 млрд грн збитків, 87% з яких вже відшкодовано державі, бізнесу й громадянам; 
• реєстрація майже 300 тисяч військових злочинів росіян; 
• підозри оголосили 521 колаборанту;
• Нацполіція ідентифікувала ~500.000 осіб причетних до збройної агресії проти України;
• посадовців що «кормились» з української оборонки отримали підозри; 
• вилучено більше ніж 2 млн боєприпасів та 8281 одиницю зброї.

Також в Україні фіксують більше випадків насильства щодо людей похилого віку. Протягом січня – листопада в Україні відкрили 2777 кримінальних проваджень щодо домашнього насильства. Про це 26 грудня поінформував сервіс відкритих даних «Opendatabot» із посиланням на інформацію Офісу генерального прокурора:

2777 кримінальних проваджень про домашнє насильство зафіксовано за 11 місяців 2024 року. Кількість справ росте рік до року від початку великої війни. Приблизно 80% справ доходять до суду.

2022 року рівень домашнього насильства різко знизився. За весь рік було відкрито 1,5 тис. справ за ст. 126-1 [Кримінального кодексу України] (домашнє насильство). Відтоді кількість справ лише зростає. Так, 2,7 тис. випадків зафіксовано цьогоріч, тоді як минулого року їх було на 5% менше. Кількість звернень на 17% перевищила показники 2021 року. Найбільше звернень було у січні цього року – відкрили 435 кримінальних проваджень.

76% усіх постраждалих від домашнього насильства цьогоріч – жінки. Утім від початку повномасштабної війни більшає випадків, де по допомогу звертаються чоловіки. Так, до початку повномасштабної війни 80% звернень було від жінок і 20% – від чоловіків. Серед чоловіків найчастіше звертаються літні люди, які стикаються з насильством із боку своїх дорослих дітей та онуків переважно через фінансові мотиви. За його даними, за дев’ять місяців 2024 року на гарячу лінію надійшло 9,8 тис. звернень від людей віком від 60 років.

Продовжують мати місце підпали автомобілів військових та волонтерів, а також силовий спротив діям представників ТЦК.

3.4. Реалізація соціальної та гуманітарної політики держави

Президент Володимир Зеленський підписав закон про зміни у Податковий та Митний кодекс, чим продовжив дію податкових та митних пільг на 2025 рік. Ці закони передбачають підтримку благодійників і волонтерів: можливість неприбутковим організаціям допомагати військовим і їхнім сім’ям без втрати статусу; зібрані волонтерами кошти – без ПДФО, якщо передані благодійним фондам; пільги для працівників неприбуткових організацій (до 5% від доходу).

Водночас Кабмін на період дії воєнного стану у 2025 році обмежив виплату спеціальних пенсій, розмір яких більший за 23,61 тис. грн (10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність), запровадивши відповідні знижувальні коефіцієнти на суми, які перевищують цей поріг.Про це йдеться в постанові Кабміну. Згідно з документом, для частини пенсій від 10 до 11 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнт становить 0,5, від 11 до 13 – 0,4, від 13 до 17 – 0,3, від 17 до 21 – 0,2. Водночас для всіх виплат понад 21 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнт установлено на рівні 0,1, тобто суми виплат після 49,58 тис. грн буде знижено в 10 разів.

Передбачено, що це обмеження не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції (АТО) та забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО, безпосередньо брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з воєнною агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій у разі втрати годувальника, призначених членам сім’ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

3.5. Настрої в суспільстві

У грудні 2024 року 38% українців вважали, що для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій. Проти поступок Росії виступають 51% респондентів. Про це свідчать результати опитування КМІС.

«Якщо між травнем і початком жовтня 2024 року ситуація фактично не змінилася, то в період між початком жовтня і груднем простежується зростання з 32% до 38% частки тих, хто загалом готовий до певних територіальних поступок… Утім, попри всі складні обставини станом на грудень 51% українців виступали проти територіальних поступок (на початку жовтня було 58%)», – йдеться в повідомленні.

Водночас з 2022 до 2024 року кількість українців, готових терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”, знизилася на 14%. Зазначається, у грудні 2024 року більшість українців (57%) готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Ще 3% опитаних заявили, що готові терпіти війну один рік, 3% – пів року, 18% – декілька місяців. Вагаються з відповіддю 18%.

Соціологи відмічають, що це питання ставиться  регулярно. З лютого 2022 до лютого 2024 кількість тих, хто  готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно  була практично сталою – близько 71-73%. Проте вже з лютого по жовтень  2024 року кількість тих, хто готовий терпіти почало зменшуватися – до  63%.

«Між початком жовтня і груднем 2024 року ми також спостерігаємо незначне, але зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – до 57%. Доцільно зазначити, що частка тих, хто говорить про більш короткий період декілька місяців-пів року змінилася неістотно – 21% у грудні проти 18% на початку жовтня, тобто нинішній показник лишається приблизно в тих же межах 18-21%, що ми та так фіксували з початку вторгнення. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому “важко сказати”, скільки часу вони ще готові терпіти», – зазначають  соціологи.

Загалом можна бачити тренд до стриманості в оцінках, хоч з певним легким оптимізмом.

Майже половина громадян України вважає, що обрання Дональда Трампа президентом США наближує мир для нашої країни. Водночас тільки 23% з них вірять, що мирна угода з Росією за таких умов буде справедливою. Так, майже 45% громадян України вважають, що перемога Трампа наближує мир. Утім, з них вважають, що мир стає значно ближчим – 15%, а решта 30% говорять, що мир стає лише трохи ближчим. Про те, що мир, навпаки, стає більш віддаленим, говорять 14% (про значне віддалення – 5%, про деяке – 9%). Решта 40% або вважають, що нічого не зміниться, або не змогли визначитися зі своєю думкою.

Соціологи наголошують, що наближення миру не означає, що він може бути справедливим для України. Меншість українців мають категоричні погляди з цього питання.

Так, лише 7% переконані, що мир може бути повністю справедливий для України. Лише 11% мають думку, що мир буде повністю несправедливий для України. Більшість же українців перебувають між цими крайніми думками й питання більше в пропорції – чи буде більше виконання вимог України, чи, навпаки, більше виконання вимог Росії.

Загалом же 23% українців вважають, що при каденції Трампа у США мир буде переважно або повністю справедливим для України. Вважають, що буде переважно чи повністю несправедливим – 31%. Ще 29% вважають, що буде і виконання вимог України, і поступки Росії й важко сказати, чого саме буде більше. Решта 18% не змогли визначитися із своєю думкою.

Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології 2-17 грудня 2024 року серед 2000 респондентів. (Джерело: https://censor.net/ua/n3528107)