В UIF відбулася вже третя зустріч в рамках проєкту “Інакша освіта”. Захід зібрав представників урядових організацій, освітніх закладів, експертів та громадських активістів, які обговорили, як освітня концепція може вдосконалити економічні процеси, відповідати сучасним викликам, одночасно інтегруючи попередній досвід у майбутнє.
Віталій Хромець, автор дослідження, доктор філософських наук та експерт із розробки освітнього законодавства наголосив на важливості переходу від ідеї “нового світу” до ідеї “інакшого світу”, підкреслюючи принципову різницю між цими концептами. Він зазначив, що поняття “новий” протистоїть “старому” і часто базується на радикальному запереченні попереднього досвіду. Натомість “інакший світ” прагне врахувати спадок минулого, інтегрувати його у нові форми та зміст.
“Інакша освіта — це не лише зміна підходів до навчання, а й глибше розуміння того, як суспільство впливає на індивіда. Освіта має враховувати, що кожна людина унікальна, але водночас вона є частиною соціального, економічного та культурного контексту, який накладає свої рамки та можливості,” — підкреслив спікер.
Особливу увагу було приділено концептуальному аналізу, який дозволяє розкрити базові ідеї та структури, що формують освітні процеси. Віталій Хромець акцентував, що жодна нова ідея не виникає у вакуумі, а завжди спирається на попередній досвід. “Навіть радикальні новатори, як-от Декарт, прагнучи повністю відмовитися від старого, несвідомо будували свої концепції на схоластичному методі,” — зазначив він.
Ключові тези презентації:
- Освіта має враховувати унікальність кожної особистості, але й зважати на вплив соціального середовища, яке задає можливості та обмеження.
- Інтеграція спадку минулого у “інакший світ” дозволяє уникнути хибного радикалізму, притаманного ідеї “нового світу”.
- Суспільство визначає освітні процеси через три основні ролі: економіку, політику та культуру, які формують умови для самореалізації особистості.
Основні ідеї:
- Інакшість чи новизна.
○ Традиційне поняття “нового світу” часто асоціюється з радикальним відмежуванням від минулого. Проте наша концепція інакшого світу наголошує на синтезі — врахуванні попереднього досвіду для створення альтернативних моделей майбутнього.
○ Інакшість не протистоїть старому, а інтегрує найкращі ідеї минулого в нові системи.
- Освітній контекст.
○ У дослідженні ми вивчили генезу освітніх концепцій Західної цивілізації та їхній вплив на українські землі. Інституції, такі як Києво-Могилянська академія, стали провідниками західних цінностей, водночас адаптуючи їх до місцевого контексту.
○ Розвиток освіти в Україні історично формувався на межі кількох цивілізацій, об’єднуючи західні та локальні традиції.
- Індивід у системі суспільства.
○ Людська унікальність проявляється лише в межах доступних суспільних можливостей. Різні соціальні, економічні та культурні умови створюють різні сценарії розвитку індивіда.
○ Ми провели розумовий експеримент, щоб показати, як змінюється прояв індивідуальних здібностей залежно від суспільного контексту.
У межах дискусії, також, було розглянуто низку важливих питань:
- Освіта в умовах воєнного стану:
○ Як змінюються освітні потреби в умовах втрати частини економіки?
○ Чи передбачено підготовку фахівців для військово-промислового комплексу?
○ Як забезпечити оперативну підготовку кадрів для секторів оборони?
- Змішане навчання:
○ Які переваги та недоліки дистанційної освіти?
○ Чи ефективною є дуальна система навчання, коли студенти працюють і навчаються одночасно?
- Взаємодія освіти та ринку праці:
○ Чому сучасна освіта часто не відповідає вимогам ринку?
○ Як подолати розрив між освітніми установами та роботодавцями?
- Проблема девальвації вищої освіти:
○ Що робити з перенасиченням ринку випускниками?
○ Як мотивувати студентів працювати за фахом після завершення навчання?
У ХХІ столітті перед освітою стоять нові виклики:
● Девальвація вищої освіти: Велика кількість випускників не знаходить роботи за спеціальністю, оскільки ринок перенасичений.
● Розрив між освітою та економікою: Відсутність зв’язку між освітніми установами та ринком праці призводить до втрати мотивації в студентів і зниження престижу диплому.
Одним із можливих рішень є впровадження дуальної освіти – системи, яка поєднує навчання і роботу. Така модель успішно функціонує в Німеччині, де студенти одночасно здобувають знання та практичний досвід у реальних умовах.
Висновок:
Освіта є основою розвитку суспільства, а її адаптація до нових реалій – запорука успіху. Інакший світ, який ми будуємо, потребує нових підходів до навчання, але водночас не може ігнорувати досвід минулого. Вирішення сучасних проблем можливе лише через інтеграцію традиційних та інноваційних методів, що дозволить створити систему, здатну відповідати викликам сьогодення.
Результати наших досліджень відкривають перспективи для формування нових освітніх та культурних підходів. Інакший освіта — це спосіб мислення, що спонукає знаходити нетривіальні рішення в глобальних і локальних процесах.
Ми закликаємо наукову спільноту та зацікавлених осіб долучатися до обговорення та дослідження цієї теми!
Посилання на запис трансляції доповіді та обговорення:
Вам також буде цікаво:
METRO GROUP: зворотній відлік до новітнього Нюрнбергу
РИБА ШУКАЄ ДЕ ГЛИБШЕ, ЛЮДИНА – ДЕ КРАЩЕ: ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ ПОДІЙ У ПАРЄ
Імпорт LNG як джерела диверсифікації енергоресурсів та гарантії енергозалежності України
Євроінтеграція України: можливості чи нові проблеми?
Партнери по смерті: які світові гіганти можуть припинити страждання мирного населення України
Віктор Плахута: Для вирішення проблем авіапрому потрібна політична воля керівництва держави