Імпорт LNG як джерела диверсифікації енергоресурсів та гарантії енергозалежності України

Скраплений природний газ (LNG) стрімко змінює структуру світової газової галузі. Гнучкий у транспортуванні, безпечний у використанні та конкурентний у постачанні, LNG сьогодні завоював уже більше ніж 40% фізичних обсягів світового експорту газу, а в 2040 р. може досягнути 60%. У 2020 р. розвиток LNG ринку зазнав значних трансформацій, адже пандемія COVID-19 стала викликом для
світової економіки, змусивши провідні країни світу переосмислити роль вугілля та пріоритезувати більш екологічні види палива, зокрема природний газ. США, країни ЄС та найбільш розвинуті країни Азії вже вводять загальний тренд до декарбонізації у своє законодавство, оподатковуючи викиди CO2 при виробництві та підтримуючи низьковуглецеву промисловість.

Україна ще не є повноцінним гравцем LNG ринку, незважаючи на всі для цього передумови. Маючи вигідне географічне положення в центрі Європи, розвинуту інфраструктуру газотранспортних та газорозподільних мереж, значний потенціал економічного росту, сучасну морську інфраструктуру, безпекову потребу в диверсифікації шляхів поставок газу та гостру необхідність в заміщенні вугільної
генерації, держава повинна бути зацікавленою якомога швидше ідентифікувати шляхи поставок LNG, а також використати можливості розвинути власну інфраструктуру регазифікації LNG.

Дане дослідження було проведене з ініціативи Українського інституту
майбутнього за підтримки міжнародного фонду «Відродження».