Повномасштабна війна Росії проти України вплинула на всі економічні та суспільні процеси в державі. В тому числі, на реформу децентралізації, яка була однією із найбільш успішних та популярних реформ в Україні. Війна принесла нові виклики для громад та для центральної влади, і подолати ці випробування можна лише шляхом спільної роботи, що показати практикою 2022 року. Водночас, ведення війни та планування післявоєнної розбудови потребують змін у розподілі повноважень між центральною владою та місцевим самоврядуванням.
Частина цих змін регулюється законом про правовий режим воєнного стану, проте, особливості функціонування органів влади у перехідний поствоєнний період не врегульовані в українському законодавстві. Міжнародний досвід в цьому питанні також досить обмежений, тому що в останні десятиліття настільки масштабні бойові дії не велися у країнах, схожих на України у плані розвитку демократичних інституцій та самоврядування.
Відповідно, постає потреба у аналізі новітніх викликів та проведенні дискусій для вироблення нових моделей співпраці центральної, регіональної та місцевої влади як під час війни, так і у перехідний період.
Особливо гострим це питання постає для відновлення роботи органів влади на деокупованих територіях, де паралельно мають відбуватися процеси очищення від колаборантів та від наслідків окупації. Головним критерієм підготовки успішних моделей стане максимальне залучення зацікавлених сторін до вироблення рішень та ухвалення кожного рішення консенсусом між парламентом та представниками місцевого самоврядування.
Вам також буде цікаво:
“М’яка” вакцинація: без революцій і протестів
І не друг, і не ворог, а так. Слідами зустрічі Порошенка та Лукашенка
Механізм акредитації навчальних програм як тест на майбутнє Нової української школи
Що являє собою нова Енергетична стратегія України
Лобізм: легалізувати не можна приховувати. Історія однієї поїздки.
Україна – не Росія: це два різні цивілізаційні простори