Повномасштабна війна Росії проти України вплинула на всі економічні та суспільні процеси в державі. В тому числі, на реформу децентралізації, яка була однією із найбільш успішних та популярних реформ в Україні. Війна принесла нові виклики для громад та для центральної влади, і подолати ці випробування можна лише шляхом спільної роботи, що показати практикою 2022 року. Водночас, ведення війни та планування післявоєнної розбудови потребують змін у розподілі повноважень між центральною владою та місцевим самоврядуванням.
Частина цих змін регулюється законом про правовий режим воєнного стану, проте, особливості функціонування органів влади у перехідний поствоєнний період не врегульовані в українському законодавстві. Міжнародний досвід в цьому питанні також досить обмежений, тому що в останні десятиліття настільки масштабні бойові дії не велися у країнах, схожих на України у плані розвитку демократичних інституцій та самоврядування.
Відповідно, постає потреба у аналізі новітніх викликів та проведенні дискусій для вироблення нових моделей співпраці центральної, регіональної та місцевої влади як під час війни, так і у перехідний період.
Особливо гострим це питання постає для відновлення роботи органів влади на деокупованих територіях, де паралельно мають відбуватися процеси очищення від колаборантів та від наслідків окупації. Головним критерієм підготовки успішних моделей стане максимальне залучення зацікавлених сторін до вироблення рішень та ухвалення кожного рішення консенсусом між парламентом та представниками місцевого самоврядування.
Вам також буде цікаво:
Український інститут майбутнього святкує 5 років
Китайський інвестиційний ресурс для України
Діяльність Українського інституту майбутнього назвали ефективною зброєю у інформвійні з Росією
Експертний круглий стіл «Цифрова адженда України: перспективи та ризики»
Про найманство в ЗСУ
Рамзан Кадиров у 2023 році: менше військових і політичних амбіцій, більше дистанціювання від Москви