23 жовтня Кабмін затвердив два сценарії розвитку економіки України, розроблені Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Зокрема, відповідно до 1 сценарію прогнозується зростання реального обсягу ВВП на 3,7% у 2020 році, 3,8% – у 2021 році та 4,1% – у 2022 році. За таким варіантом прогноз курсу долара США в Україні становить: 27,0 гривні за долар США у 2020 році, 27,2 гривні за долар США у 2021 році, 27,5 гривні за долар США у 2022 році.
Згідно з 2 сценарієм передбачається, що ВВП 2020 року має зрости на 4,8%, 2021 року – на 5,5%, 2022 року – на 6,5%. Відповідно прогноз курсу долара США в Україні становить: 24,8 грн за долар США на 2020 рік, 23,9 грн у 2021 році та 24,2 грн у 2022 році.
Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін аналізуючи прогнози Кабміну, зауважив, що вперше за 5 років уряд почав думати як стимулювати економіку.
«Стимулювати економіку до зростання планують зовнішніми інвестиціями, а також запуском кредитування. Це вже дуже добре. Але абсолютно відсутній ще один стимул – податкове стимулювання економіки. На жаль, якщо економіку не стимулюватимуть податками, азаровська податкова система й далі процвітатиме. Рівень запланованих зовнішніх інвестицій за 2 сценарієм – 5.5 млрд у 2020 році, 7.5 млрд у 2021 і 9.5 млрд у 2022 роках. Основні об’єкти інвестицій – вітрова та сонячна енергетика, Нерухомість, об’єкти приватизації, транспортна інфраструктура, виробництво будівельних матеріалів і видобувна промисловість (енергетика). За першим сценарієм приплив іноземних інвестицій 3.2 млрд, 4.2 млрд і 5.2 млрд у 2020-2022 роках. Це більше, ніж у 2019 році, коли за прогнозом Мінекономіки обсяг іноземних інвестицій планується всього на рівні 2 млрд доларів. Загалом це хороші плани, але є одна проблема – це інвестиції, спрямовані на внутрішнє споживання всередині країни. Водночас уряд оголосив про плани зростання експорту в 2 рази. І тут заявлені цілі розходяться з діями», – зазначив експерт UIF.
Данило Монін також прокоментував й інші прогнози Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
«Мінекономіки оцінює, що платіжний баланс поточних операціях стрімко погіршиться. За першим сценарієм погіршиться до 6.3 млрд доларів у 2020 році, 7.1 млрд доларів у 2021 році й 8.5 млрд доларів у 2022 році. За другим сценарієм дисбаланс ще більше – 8-14 млрд доларів. При цьому Міністерство економіки наводить приклади інших країн Чехії-Польщі-Румунії, де рахунок активних операцій теж був сильно негативним, але через 5-7 років він поліпшився. Виходячи з цифр, запланованих зовнішніх інвестицій і великих зовнішніх виплат, за яким базовий сценарій передбачає заміщення старих боргів, я поки не розумію, яким чином уряд планує вийти на курс 24 грн/$ у 2020 і тим більше у 2021 роках. Адже дефіцит за активними операціями зростатиме швидше, ніж приплив іноземних інвестицій. І єдиний спосіб зберігати платіжний баланс нульовим або трохи позитивним – це нарощування іноземців в українські ОВДП за 3-4 млрд доларів щороку. Але оскільки, ставка НБУ падатиме, падатиме прибутковість цих паперів, натомість зростатимуть ризики володіння цими паперами. Чи будуть іноземні їх купувати в такому обсязі – це велике питання. Крім того, на тлі зміцнення курсу гривні й зростання вартості робочої сили, при слабкому зростанні продуктивності праці наші виробники потраплять у вкрай невигідне становище. Вони втрачатимуть прибутковість й відповідно можливості інвестувати, що буде сповільнювати зростання. Але ж внутрішні інвестиції є основними. На них припадає зараз понад 90% з усіх інвестицій», – прокоментував Данило Монін.
Підсумовуючи, він наголосив, що скептично ставиться до цих розрахунків і бажання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зміцнювати гривню. На думку експерта, сьогодні правильніше тримати курс високим, піднімаючи валютні резерви, даючи нашим виробникам ресурс на переозброєння виробництва. А для кращого ефекту, наголосив Данило Монін, необхідно залучити механізми податкового стимулювання економіки.
Вам також буде цікаво:
Хто кого: Фідес призупинив своє членство у Європейській Народній Партії, чи навпаки?
Що очікує на українців після реформи ринку електроенергії?
Експерти розповіли, чи можлива сьогодні реформа Ради Безпеки ООН
Український інститут майбутнього формує наглядову раду
Визнання Криму білорусами: три загрози, на які немає відповіді
Вибори в Росії. Навіщо сховалися Путін, Медвєдєв, Шойгу та Лавров?