З ким міністр Лісовий піде в розвідку боєм за якість освіти?

Минуло більше двох тижнів з моменту призначення Оксена Лісового міністром освіти і науки України. Наразі основна увага зосереджена на кадрових призначеннях нового очільника відомства.

Політика – це командна робота. В умовах повномасштабної війни кожна управлінська структура стає бойовою одиницею. Адже просто слідувати процедурам недостатньо, потрібні сміливі ходи, які зміцнюють позиції країни на зовнішній арені і підвищують стійкість у тилу. Від освіти суспільство особливо очікує надійності та людяності. В Україні в цій галузі накопичився цілий стос проблем, які війна лише помножила. Тож актуальними стали не просто «вирішення питань», а саме системні зміни. Для цього і потрібна команда, яка готова до такого розвитку подій і націлена на спільну мету.

Перше кадрове рішення нового міністра – призначення Тетяни Вакуленко директоркою Українського центру оцінювання якості освіти викликало досить схвальний резонанс освітянської спільноти. І це закономірно, адже УЦОЯО відповідає за зовнішнє незалежне оцінювання. А це, по суті – бастіон доброчесності в освіті. Тетяна Вакуленко вже тривалий час працює і зробила багато для зростання довіри до ЗНО, і до розвитку системи освітніх вимірювань. Крім того, завдяки її зусиллям ми завдячуємо тому, що 2018 року до Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів, координованої ОЕСР і дає надійну порівняльну базу української системи освіти із системами інших країн. Отже, тут безумовний плюс.

Згодом почалися (пере)призначення в апараті МОН. Заступником міністра з цифрової трансформації став Дмитро Завгородній, який до того очолював в МОН директорат цифрової трансформації. З 2019 року Дмитро був радником на громадських засадах у Міністерстві цифрової трансформації України з питань освіти та науки та позаштатним менеджер проєкту «Всеукраїнська школа онлайн». Він є людиною із індустрії, має досвід роботи в одній із приватних шкіл. У 2022 р потрапив до рейтингу молодих інноваторів «30 до 30ти: обличчя майбутнього» журналу “Forbes Україна”. З огляду на те, що питання освіти та інновацій тепер у віданні віце-прем’єра Михайла Федоріва, то цілком закономірне і конструктивне призначення.

Заступником міністра із європейської інтеграції став Євген Кудрявець. До того він був заступником Лісового у Малій академії наук. Євген відзначився низкою досягнень в освітній дипломатії. Зокрема він переконав Genius Olympiad Board (Нью-Йорк, США), надати Україні своєрідну «франшизу» на проведення відповідного конкурсу. Досі це відбувалося лише кілька разів за всю історію Світової Олімпіади геніїв. За кураторства Кудрявця талановиті українські школярі побували ще на десятках престижних майданчиках і з кількох з них привезли нагороди. Він вправний дипломат. Йому вдалося налагодити партнерство з NASA, Francis Crick Institute, Ontario Science Center, MoMath, MILSET, Science Center Singapore, George Washington University, New York University та іншими солідними дослідницькими центрами. У свою чергу до МАН Євген прийшов як випускник однієї з її програм і п’ять років був виконавчим директором Всеукраїнської громадської організації «Асоціація випускників Малої академії наук України». У молодого науковця є низка публікацій, представлений у Google Scholar. 

Міністерська кухня також не є чимось новим для новоспеченого заступника, адже з 2016 по 2019 він був членом Колегії МОН та головою Громадської ради міністерства. Згодом, до 2020 року був радником міністра освіти і науки з питань міжнародних відносин. Серед пріоритетних напрямків нового заступника: євроінтеграція української освіти й науки; взаємодія з дітьми, які тимчасово навчаються за кордоном, їхня інтеграція в українську освітню систему.

Більш суперечливим стало перепризначення заступником міністра Андрія Вітренко, який прийшов у МОН з часів каденції Шкарлета. Він досить агресивно відгукувався проти опонентів одіозного міністра. І що важливо у нашому контексті.

Без його підпису навряд чи була б скасована Постанова Кабміну «Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності» №1146. Або простіше кажучи – формульне фінансування, яке передбачає, що частина державного фінансування розподіляється між університетами на основі вимірюваних  показників діяльності. Серед яких: масштаб університету, контингент студентів, позиції у міжнародних рейтингах; обсяг коштів на дослідження тощо. Звісно, тут Вітренко, швидше за все, виконував вказівки свого шефа, та ректорського лобі. Але тим не менш. 

Можу припустити, що таке кадрове рішення Лісового пов’язане з тим, що на сьогодні не сформоване бачення що робити із вищою освітою. Зокрема на етапі відбудови. І, крім того, немає поруч людини, яка готова взяти на себе відповідальність за цей проблемний напрямок. Тож Вітренко потрібен, аби новий міністр принаймні не загубився у цьому треші. Також ймовірно, що стратегічні рішення щодо долі українських університеті ухвалюватимуться на рівні віце-прем’єра Федоріва, а у МОН просто потрібні вправні виконавці. Тому тут потрібно спостерігати.

Втім, формування команди триває. Попереду у нового міністра ще чимало непростих рішень, як стосовно тих, хто вже закріпився на позиціях як в самому міністерстві, так і у підвідомчих організаціях. Зокрема, основною інтригою залишається, хто стане першим заступником МОН і фактично – керівником апарату. Суттєво також хто керуватиме напрямком науки в МОН. Чимало очікувань і щодо рішень стосовно Інституту модернізації освіти та Інституту освітньої аналітики. Першій відповідає за підготовку підручників (а тут по суті рідко яке видання обходилося без скандалів); другий потрібний для того, щоби у керівництва МОН була чітка картинка стану сферу, що має оновлюватися в режимі реального часу. Власне для цього і був свого часу виділений на цей інститут грант Світового банку. А відсутність результатів надовго посіяла скепсис цієї установи до системи української освіти. Отже в обох випадках потрібен ретельний аудит і сміливі управлінські рішення.

Слід звернути увагу, що низка вакантних позицій МОН, які теж можна віднести до близької команди міністра є наразі вакантними. Йдеться про відділ комунікацій: від керівника/керівниці до спічрайтера. Відповідно до закону України “Про держслужбу” на ці посади оголошено конкурс. Так, що охочі, сміливі і небайдужі можуть зробити свій внесок у контрнаступ за якість освіти в Україні.

Микола Скиба, експерт Українського інституту майбутнього