Вступ-2023 як національний психологічний тест

У квітні 2023 р. стартувала вже друга за час повномасштабної війни вступна кампанія до вишів. Цього року, як і попереднього це передусім соціально-психологічний тест. Різні опитування дають приблизно подібну цифру щодо частки тих, хто хоче повернутися чи залишитися в Україні – від 60 до 90%. У 2022 рекомендації до зарахування на бюджет отримало 67 тис. студентів, що перевищило відповідний довоєнний показник (2021 р. таких було близько 60 тис.). Звісно, відіграла роль обмеження щодо виїзду за кордон для чоловіків призовного віку. Гендерний дисбаланс спостерігався і на вступі до магістратури. Отже тенденція така, що українські заклади вищої освіти все менше про власне освіту, тим більше – про її якість. 

У жовтні минулого року мені довелося проводити опитування серед української молоді. Серед інших було таке запитання «Що для вас означає навчання в українському державному університеті?» Три чверті респондентів відповіли, що це про можливість вступу на бюджет. Отже, за вибором повертатися в Україну і вступати в державний університет молоді люди бачать певне соціальне благо в можливості навчатися на бюджеті та знайомі правила гри, до яких не потрібно спеціально готуватися чи адаптуватися. Але по суті це сигналізує про настрої патерналізму, що глибоко вкорінені навіть у молодому поколінні. Ті, хто віддає перевагу приватним вишам, могли вказати свої причини такого вибору. Більшість відповіли, що їх цікавить високий рівень освіти. Лише 8 % усіх респондентів повідомили, що вибір приватного вишу відповідає їхнім амбіціям. Загалом це очікуваний показник, адже рідко коли в суспільстві є більш ніж 15 % пасіонаріїв. Отже, 8–10 % української молоді готові ризикувати, вони прагнуть емансипації, тому схильні обрати університет не в місті свого проживання. Тут також простежується закономірність: амбітні молоді люди, обираючи майбутній фах, покладаються радше не на власні відчуття чи поради батьків, а на думку експертів з галузі.

Впродовж 2022 – 2023 навчального року абсолютна більшість ЗВО у кращому випадку проводили лекції онлайн. У когось і цього не було. Вимоги до студентів, як і зворотній зв’язок від викладачів були лайтовими. Отже університет, зокрема так звані державні, все більше перетворюються на соціальну камеру схову. Винятком є 4-5 університетів назви яких певне добре відомі в Україні.

Тим більше, що і поріг вступу істотно знижено. Цього року, як і минулого, ЗНО проходить дистанційно і має форму Національного мультпредметного тесту. НМТ 2023 року відбудеться у формі комп’ютерного онлайн-тестування з трьох предметів: два предмети з основного блоку (українська мова, математика) та один предмет із додаткового блоку (історія України, або іноземна мова, або біологія, або фізика, або хімія) за вибором вступника. На все випробування дається 180 хв., за які необхідно впоратися із тестами з трьох предметів. Результати мають бути оголошені учаснику відразу після його закінчення. Замість результатів НМТ 2023 року можна буде скористатися результатами НМТ 2022 року або ЗНО 2021 чи 2020 років. Крім того, для тих, хто вступатиме на контракт на одну з 53-х спеціальностей, яким надана особлива підтримка взагалі можуть відбутися співбесідою та мотиваційним листом. Йдеться передусім про інженерні програми, зокрема у галузі енергетики та машинобудування, що за останнє десятиліття різко втратили у престижності. 

Законодавством передбачено окрему квоту для жителів тимчасово окупованих територій. Вступники, які зареєстровані та перебувають на ТОТ, зможуть проходити усі процедури вступної кампанії дистанційно. Застосування пільг для жителів особливо небезпечних територій (ОНТ) буде визначено у травні з огляду на воєнно-політичну ситуації в Україні на той момент.

Чи потрібні тут якісь «рішучі» кроки негайно? Принаймні варто чекати на підсумки цьогорічної кампанії. Тут «курчат» теж восени рахують. Загалом доречніше цей рік використати для спостережень і аналізу, так, щоби наступного рішучість дій поєдналася із їх системністю і далекоглядністю.

Микола Скиба, експерт Українського інституту майбутнього