Огляд ситуації у воєнній сфері в період з 24 лютого по 02 березня2025 року та загалом протягом лютого

1. Ситуація у воєнній сфері (резюме):

Ситуація у воєнній сфері протягом лютого 2025 року зазнала незначних змін та переважно характеризується:

• активними  бойовими діями ЗС РФ та ЗСУ в Курській області;
• наступальними діями наземних угруповань військ РФ з східного напрямку (продовжують мати незначний успіх на тактичному рівні на тлі загального зниження інтенсивності атак і темпів просування) при одночасній активізації оборонних дій СОУ на Покровському і Новопавлівському напрямках;
• оборонними та стримуючими/стабілізаційними діями обох сторін на інших напрямках;
• нанесенням Силами оборони України (далі – СОУ) ударів по об’єктах на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ);
• нанесенням агресором ракетно-авіаційних ударівпо об’єктах на всій території України.

Стосовно наземної складової – протягом місяця обстановка залишається без принципових змін, противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжує стратегічну наступальну операцію на території північно-східних, східних та південно-східних областей України з основним завданнями щодо виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, утримання та розширення зони окупації в Харківській області та на півдні з одночасними діями щодо відсічі ЗСУ в Курській області.

Останній тиждень лютого продовжив загальну тенденцію місяця та характеризується потужною ескалацією риторики з боку зацікавлених сторін (Україна, РФ, США/ «колективний» Захід, інші геополітичні гравці), низкою деструктивних по відношенню до України зовнішньополітичних, дипломатичних та економічних заходів тиску в контексті перспектив та умов закінчення війни (припинення воєнних дій). Наведене продовжує впливати на характер воєнних дій, оскільки всі сторони конфлікту зацікавлені в створенні на перспективу максимально сприятливих переговорних позицій у воєнному відношенні.

Незважаючи на тиск на Україну з боку третіх сторін, підстави стверджувати про більш-менш значні досягнення у звітному періоді агресором воєнної складової своїх стратегічних цілей у війні проти України наразі відсутні. Противник володіє певною ініціативою на тактичному рівні на окремих напрямках, яка супроводжуються його просуванням на нашій території. Водночас відсутність достатніх військових спроможностей досягти перемоги на полі бою мотивує керівництво РФ до пошуку додаткових шляхів впливу на Україну, зокрема, в зовнішньополітичній та інформаційній сфері.

2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері

2.1. Загальна обстановка

В рамках наведеногоагресор у лютому поточного року проводив наступальні дії на 12 напрямках, з яких на кінець місяця 9-10 були активними (включно з напрямком в Курській області).

Сили оборони України проводили оборонні операції та бойові дії, проводячи у випадку сприятливих умов локальні контратаки, зокрема на Покровському напрямку та в Курській області.

Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою. Продовжують мати вплив чинники активності ЗС РФ на територіях, які прилягають до Чернігівської та Сумської областей (включно з невдалими спробами прориву на нашу територію), а також щодобового застосування БпЛА по об’єктам регіону, періодичних  ударів високоточними засобами великої дальності.

Загалом поточна обстановка для обох сторін залишається складною без виникнення об’єктивних передумов для корінного перелому на користь будь-якої сторін.

Продовжується активність Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника (підтримується існуюча тенденція збільшення дальності та інтенсивності) та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні можливості зменшення воєнного та економічного потенціалу держави-агресора та досягти деморалізуючих ефектів впливу на її населення, створюють стратегічні ефекти та додаткові важелі впливу в майбутніх переговорних процесах.

2.2. Дії засобів повітряного нападу противника, основні удари та обстріли

Агресор протягом тижня продовжував авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. Узагальнені відомості стосовно ударів та обстрілів:

Примітка: Деталізовану інформацію щодо дій засобів повітряного нападу противника по дням тижня наведено у додатку.

Протягом місяця для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер», С-400), морський (КРМБ «Калібр») та повітряний компоненти, зокрема ракети Х-101, Х-59/69, КАБ, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші, боєприпаси типу «Ланцет», а також FPV-дрони.

Авіація противника 

Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається на попередньому рівні. Безпосередньо до ударів може залучатися орієнтовно 300 літаків оперативної/тактичної авіації та приблизно аналогічна кількість вертольотів. Протягом останнього тижня лютого  інтенсивність авіаударів залишалася на попередньому рівні – не перевищила 100 на добу.

Особливості застосування засобів повітряного нападу противника та ведення ППО:

• продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільним об’єктам адміністративних центрів (в першу чергу м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Дніпра, Запоріжжя), критичній та військовій інфраструктурі, включно з метою розхитування суспільно-політичної обстановки, деморалізуючого інформаційного тиску на цивільне населення;
• акцентами ударів протягом місяця були об’єкти портової інфраструктури (Одеська область), енергетики (зокрема, теплової генерації в низці областей, об’єкти газодобування та газопереробки в Харківській та Полтавській областях) тощо. Наведені удари в контексті українських дій по території РФ та зниження температури були очікуваними, але певним чином вплинули на питання забезпечення споживачів;
• протягом останнього тижня лютого ворог загалом застосував близько 1050 ударних безпілотників, понад 1300 керованих авіабомб та понад 20 ракет різних типів;
• загалом протягом місяця інтенсивність застосування тактичної та армійської авіації противника в районах наземних бойових дій була в середньому на рівні 100 ударів на добу;
• триває щодобово активне застосування БпЛА типу «Шахед» та дронів – хибних цілей по цілям в глибині території держави, що через постійні повітряні тривоги впливає на життєдіяльність населення та роботу економіки, загалом інтенсивність застосування БпЛА має тенденцію до зростання;

• протягом тижня (з 24.02.25 по 02.03.25) протиповітряною обороною збито 1023 засоби повітряного нападу противника: 6 крилатих ракет Х-101; 665 ударних БпЛА типу «Shahed»; 179 розвідувальних БпЛА; 173 БпЛА інших типів;
• за тиждень тактична авіація Повітряних Сил ЗСУ здійснила понад 120 літако-вильотів, зокрема: 65 – на винищувальне авіаційне прикриття; 39 – на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ.

Статистика застосування протягом лютого БпЛА «Shahed-136»/»Герань-2»/«Гербера»:

усього БпЛА- 3902 од. (що стало рекордом з початку війни);

збито – 2236 од. (57,3%);

уражено засобами РЕБ  та БпЛА-імітатори – 1589 од. (40,7%);

уразили цілі – 73 од. (1,87%);

полетіли в інші країни– 4 од. (0,1%).

Загалом протягом лютого БпЛА застосовувалися щодобово.

Орієнтовно 35% від усіх запущених БпЛА припадає на ударні БпЛА типу «Shahed-136», решта – є БпЛА-імітатори тощо.

За оцінками експертів, кілька місяців тому Росія виробляла 30-40 нових БпЛА «Герань-2» щодобово, наразі темпи виробництва досягли орієнтовно 150 од. на добу, вживаються заходи збільшення цього показника до 500 одиниць. Відбуваються постійні зміни в конструкції БпЛА. Наприклад, якщо раніше маса бойової частини БпЛА типу «Shahed-136» становила 30 кг, то наразі вона збільшена та досягає 90 кг.

Щодо окремих питань протидії повітряному противнику:

ГУР МОУ оприлюднив висновки щодо поточних змін у застосуванні противником засобів повітряного нападу. Росіяни практично відійшли від попередньої умовно кажучи «лінійної» тактики ударів, наразі вони змінюють тактику, запускаючи ракети з різних напрямків, щоб обійти українські системи протиповітряної оборони. Окупанти тепер все частіше комбінують ракети з дронами, здійснюючи удари в кілька етапів і збільшуючи навантаження на українську ППО.

За словами заступника начальника  Головного управління розвідки Міноборони В. Скібіцького: «По-перше, удари стали комбінованими. По-друге, і росіяни, і ми навчилися нормально планувати ураження об’єктів, водночас  витрачаючи меншу кількість ракет, безпілотних літальних систем для досягнення максимального результату. По-третє, вибираються ті пріоритетні об’єкти, ураження яких буде мати найбільший ефект… Удари не просто комбіновані – вони скоординовані в часі: йдуть ракети, безпілотники, знову ракети. Це перевантажує систему протиповітряної оборони. Росіяни розуміють, які наші спроможності, де розміщені наші системи протиповітряної оборони — для того, щоб їх обійти…  Раніше запускалось по 70 ракет, вони всі летіли одним маршрутом: заходили через Луганську область і прямували одразу на Київ… Наразі  ракети заходять з будь-якого боку, літають  територією України, оминають всі засоби і райони протиповітряної оборони і намагаються досягнути цілей… Тому зараз, навпаки, все стало значно складніше. Нам необхідно проводити маневри сил і засобів протиповітряної оборони. По-друге, ми розуміємо, коли росіяни проводять розвідку об’єктів, за якими об’єктами вони спостерігають. Після удару вони одразу проводять дорозвідку і в короткий термін повторно наносять удари. Це, по суті, добивання тих об’єктів, які вони не вразили за перші і другі удари».

В. Скібіцький наголосив, що водночас, «коли вони наносили удари 70 ракетами, ефективність не завжди була високою. Наша система протиповітряної оборони дуже добре працювала, коли мала достатню кількість зенітних ракет. Крім того, повторюсь, це були прості прямолінійні удари. Зараз це зовсім інше».

Представник ГУР МОУ зазначив, що в одному ударі противник застосовує в середньому 150 БпЛА, що вимагає іншого реагування ППО. Раніше вони запускали безпілотники пізно ввечері і вони долітали до ранку. Останні тенденції в діях противника – запуск безпілотників ввечері, які починають досягати цілей на нашій території, починаючи від 11 вечора і до самого ранку.

Про зміни в діях повітряного противника у звітному періоді повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Вадим Сухаревський. За його словами, після перших ворожих ударів «Шахедами» Україна оперативно створила кілька тисяч мобільних вогневих груп, які показали високу ефективність і змусили противика постійно змінювати тактику та висоти застосування БпЛА. Тепер вони все частіше летять на висоті, недосяжній для мобільних груп ППО, тому протидіяти «Шахедам» доводиться іншою зброєю — FPV-дронами.

У звітному періоді отримано інформацію про ефективність бойового застосування норвезьких зенітно-ракетних комплексів NASAMS, які були поставлені Україні. За даними норвезьких військових, з листопада 2022 року ці комплекси знищили близько 900 повітряних цілей, досягаючи ефективності у 94%. Приблизно 60% уражених цілей складають крилаті ракети різних типів.

Також отримано інформацію, що росіяни для ударів по Сумам застосовували дрони нової конструкції. БпЛА має два крила, два довгих горизонтальних елементи хвостового оперення плюс два вертикальних кіля. Бойова частина – близько 3 кілограмів. Електроніка цього БпЛА зроблена в Росії серійним методом, тобто мова може йти про масовий виріб. Двигун електричного типу, батарея безпілотника здатна забезпечити політ з зарядом 3 кг на дальність 40-60 кілометрів.

У звітному періоді оприлюднено статистику щодо дій засобів повітряного нападу противника протягом трьох років війни та ведення ППО. Із 24 лютого 2022 року ПС ЗСУ у взаємодії з складовими Сил оборони України було збито 26525 засобів повітряного нападу противника. Зокрема:

370 літаків та 331 вертоліт;

40 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал»;

95 балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23;

550  крилатих ракет «Калібр», 95 крилатих ракет «Іскандер-К», 1801 крилатих ракет Х-101/Х-55см/Х-555;

460 керованих авіаційних ракет Х-59/Х-69 та 25 ракет інших типів;

14286 ударних БпЛА типу «Shahed» та 6 900 розвідувальних БпЛА.

Загальна кількість випадків оголошення повітряної тривоги за 3 роки повномасштабної війни в Україні (по областях):

Протягом трьох років тактична авіація Повітряних Сил здійснила понад 20 000 літако-вильотів, з яких близько 10 000 — на вогневе ураження противника та більше 12 000 на винищувальне авіаційне прикриття.

2.3. Наземне угруповання противника

Чисельність особового складу угрупування сил та засобів ЗС РФ, який приймає участь у воєнних діях проти України складає понад 620 тис. військовослужбовців, з яких понад 200 тисяч – це переважно підрозділи, які беруть безпосередню участь у бойових діях і знаходяться на лінії фронту (включно з територією Курської області). На окупованих територія також розгорнуто угруповання військ «Росгвардії» чисельністю близько 35 тисяч військовослужбовців.

Джерело: https://t.me/oko_gora/14598 з посиланням на ГУР МОУ

2.4. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах

Станом на кінець лютого поточного року противник не зміг досягти своїх стратегічних цілей в рамках проточної наступальної операції проти СОУ. Загалом оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та морських операційних зонах для українських військ залишалася складною майже на всіх тактичних напрямках Донецького операційного району та характеризується:

незначним просуванням наземних сил противника у ключових для них секторах/напрямках, зокрема Покровському та Торецькому;

намаганнями противника тримати ініціативу наступальних дій на Куп’янському, Лиманському, Сіверському та Краматорському напрямках.

Водночас кінець звітного періоду характеризується низкою контрнаступальних дій СОУ на Покровському напрямку, які мали успіх та позитивно вплинули на стабілізацію ситуації

Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду (станом на 08.00 03.03.2025) згідно оцінок ГШ ЗСУ:

на території Курської області противник проводив наступальні дії з метою розгрому угруповання ЗСУ та звільнення територій. В свою чергу, СОУ намагаються утримати раніше захоплені території Курської області;

на Харківському напрямку командування ЗС РФ намагається утримувати буферну зону та максимально відтягнути резерви СОУ від інших ділянок фронту. Також противник намагався продовжувати наступальні дії в районі н.п. Вовчанськ;

на Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали штурмові дії противника в районі н.п. Загризове, Петропавлівка та Лозова;

на Лиманському напрямку ворог намагався просунутись поблизу населених пунктів Нового, Ямполівки та Новомихайлівки;

на Краматорському напрямку противник атакував позиції наших військ в районі н.п. Часів Яр, Григорівка та Олександро-Шультине;

на Торецькому напрямку бойові дії тривали в районі в районі Торецька та Щербинівки;

на Покровському напрямку ворог намагався просунутись в районі н.п. Тарасівка, Промінь, Покровськ, Котлине, Удачне, Котлярівка, Андріївка, Водяне Друге та Улакли;

на Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили штурми в районах населених пунктів Костянтинопіль, Привільне та Скудне;

Згідно заяви главкома ЗСУ О. Сирського, СОУ вжили низку заходів для покращення взаємодії військових частин та підрозділів, які ведуть оборону на Покровському та Новопавлівському напрямках та провели перегрупування військ, що сповільнило просування ворога на більшості загрозливих ділянок.

на Оріхівському напрямку противник вів наступальні дії в районах населених пунктів Нестерянка та Новоданилівка;

на Гуляйпільському та Сіверському напрямках ворог активних наступальних дій не проводив;

на Придніпровському напрямку противник проводив локальні штурмові дії;

на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. У прикордонних з Україною районах на ротаційній основі продовжують перебувати 4-5 підрозділів ЗС Білорусі батальйонного рівня. На даний час переміщення бойових підрозділів ЗС Росії на територію Білорусі не відмічено;

на кордоні України з РФ (в межах Чернігівської та Сумської областей, поза межами території, яка прилягає до  району дій  ЗСУ в Курській області) противник зберігає військову присутність, проводить диверсійно-розвідувальну діяльність (включно з локальними спробами прориву державного кордону, які були припинені СОУ), здійснює обстріли населених пунктів з території РФ.

Загалом на Сіверському та Слобожанському операційних районах ворог утримує угруповання військ «Сєвєр» для проведення диверсійно-розвідувальної діяльності у Чернігівській, Сумській та Харківській областях та протидії підрозділам СОУ, які продовжують бойові дії у прикордонних районах Курської та Бєлгородської областях РФ.

у Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту. Противник утримує в готовності кораблі і підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашій державі в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу.

Загалом у Кримському операційному районі обстановка без суттєвих змін. Силами та засобами підрозділів противника продовжуються заходи з інженерного облаштування оборонних позицій, розташованих уздовж західного узбережжя Кримського півострова для запобігання можливих дій СОУ.

Щодобова кількість бойових зіткнень протягом тижня:

24.02.2025: 98

25.02.2025: 98

26.02.2025: 110

27.02.2025: 128

28.02.2025: 91

01.03.2025: 97

02.03.2025: 109

Загалом кількість бойових зіткнень за тиждень знизилася на 13%, найактивніший напрямок – Покровський (206 бойових зіткнень), найменш активний напрямок – Придніпровський (7 бойових зіткнень).

Моніторингові джерела (зокрема, «DeepStatе», ISW тощо) свідчать, що станом на:

24.02.2025: СОУ відкинули противника з Успенівки. Ворог окупував Запоріжжя (Донецької обл.) та просунувся біля Скудного та Новоочеретуватого.ворог   (орієнтовна втрата території – 2,9 км² за день);

25.02.2025: СОУ зачистили частину населеного пункту Котлине, що під Покровськом (орієнтовно звільнено території – 2,0 км² за день). Ворог окупував Новоочеретувате, а також просунувся біля Преображенки та в Тополях (орієнтовна втрата території – 3,0 км² за день). В Курській області ворог просунувся у Погребках (орієнтовна втрата території – 5,0 км² за день);

26.02.2025: ворог просунувся біля Бурлацького та в Андріївці  (орієнтовна втрата території – 3,3 км² за день);

27.02.2025: ворог просунувся біля Бурлацького, Привільного (орієнтовна втрата території – 5,9 км² за день).  В Курській області ворог просунувся біля Свердлікового (орієнтовна втрата території – 0,8 км² за день);

28.02.2025: ворог не мав успіху в просуванні на ТОТ (орієнтовна втрата території – 0,0 км² за день). В Курській області ворог просунувся біля Миколаїво-Дар’їного (орієнтовна втрата території – 15,0 км² за день);

01.03.2025: СОУ відкинули противника біля Синьківки. Відмічено просування ворога біля Золотарівки  (орієнтовна втрата території – 0,2 км² за день);

02.03.2025: ворог просунувся у Піщаному, біля Надії та Загризового (орієнтовна втрата території – 12,7 км² за день). В Курській області ворог просунувся біля Погребків (орієнтовна втрата території – 2,2 км² за день);

Загалом за  оцінками експертів на основі даних ресурсу «DeepStatе» за тиждень просування противника оцінюється орієнтовно в 27 км² на ТОТ та 21 км² в Курській області. Стосовно ТОТ – це одне з найменших просувань противника починаючи з червня 2024 року. Щотижнева динаміка:

20.01-26.01 – 83 км², або 12 км² на день.

27.01-02.02 – 57 км², або 8 км² на день.

03.02-09.02 – 19 км², або 3 км² на день.

10.02-16.02 – 62 км², або 9 км² на день.

17.02-23.02 – 89 км², або 13 км² на день.

24.02-02.03 – 27 км², або до 4 км² на день (без урахування Курської області).

Відмічаються наступні основні зміни:

успішні локальні контратаки СОУ біля Покровська;

збільшення російського плацдарму на правому березі Оскола на північ від Куп’янська; •

перехід сірої зони біля Клещіївки під контроль армії РФ;

вихід українських підрозділів із «кишені» на захід від Курахового;

просування російських військ біля Новосілки.

За оцінками ресурсу «Shrike News» за лютий 2025 року російські війська окупували 192 км² території України. Це найменший показник за останні 7 місяців (максимум був у листопаді 2024 року).

В Курській області ми втратили 32 км². Це найменший показник за останні 5 місяців (максимум був у жовтні 2024 року). По областях

Донецька обл.: -158 км²

Харківська обл.: – 23 км²

Луганська обл.: -11 км²

Запорізька обл.: – 0 км²

Курська обл.: – 32 км²

Інфографіка (джерело: https://x.com/M0nstas/status/1896208392752091399) щодо бойових зіткнень та  просування ЗС РФ (червоний колір – бойові зіткнення, сині колір – просування) на фронті:

Інфографіка (джерело: https://t.me/DeepStateUA/21392)  темпів просування ЗС РФ на фронті за останній рік:

За оцінками Міноборони України безповоротні і санітарні втрати армії РФ у лютому склали 36 570 осіб. Протягом місяця Сили оборони знищили та уразили 1 415 артсистем, 331 танк, 596 бойових броньованих машин та 3 472 одиниці автотранспорту та автоцистерн. У лютому знизилась кількість бойових зіткнень з ворогом порівняно з січнем: 3 274 проти 5 087. У лютому ворог збільшив кількість авіаударів – 3 522 КАБи протягом місяця відносно 2400 в січні.

OSINT-дослідник «Cyrus» опублікував графіки втрат військової техніки ЗС РФ, зафіксованих колективом «Oryx».

З графіка видно, що російські втрати знижувалися місяць від місяця, хоча самі росіяни не знижували тиск і активно наступали. «Cyrus» вважає це ознакою загального виснаження ЗС РФ. Також він вважає малоймовірними думки про те, що ЗС РФ накопичують сили для відновлення більш активних атак навесні. У той же час, дослідник зазначає, що українські втрати не показують такого спаду – а це опосередковано означає, що ситуація з ОВТ та боєприпасами в України більш стабільна.

OSINT-дослідник Річард Верекер відзначає зміни статистики втрат російських танків за лютий. Майже дві третини підбитих/знищених танків – Т-80, водночас втрати Т-72 і Т-62 різко скоротилися.

Дослідник вважає, що можливим поясненням є загальне різке зниження числа втрат – росіяни зараз все більше заощаджують бронетехніку і компенсують це атаками піхоти – тому такі статистичні зміни цілком можливі.

Також наводиться динаміка втрат БМП противника за оцінками вищеназваного джерела:

Тривають диверсійні дії РФ в глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, поліції, диверсії на об’єктах залізниці тощо.

Одночасно продовжуються активні дії в кіберпросторі. Наразі Україна та Ізраїль очолюють рейтинг країн, які ставали об’єктами DDoS-атак у 2024 році. Згідно зі звітом американської компанії кібербезпеки «Radware», у 2024 році кількість DDoS-атак зросла у 6 разів порівняно з 2023 роком. Найчастіше об’єктом DDoS-атак минулого року ставала Україна (2052 атаки), на другому місці – Ізраїль (1550 атак), на третьому місці – США. Загалом 78% атак припало на Європу та Близький Схід. Більшість атак були здійснені чотирма хакерськими групами – проросійською «NoName057(16)», «фрілансерською» «Executor DDoS», що продає свої послуги бажаючим, пропалестинською «RipperSec» та проросійською «Cyber Army of Russia Reborn». Одночасно фіксується збільшення тривалості та інтенсивності атак у середньому на 37% та 120% відповідно. Основною метою DDoS-атак залишаються компанії зв’язку, проте відзначено 5-кратне зростання атак на фінансові установи та компанії у сфері транспорту та логістики.

2.5. Удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території

Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території, які досягли успіху. Основні результати:

25.02.2025: СОУ у ніч з 25 на 26 лютого 2025 року завдали ударів по низці стратегічних об’єктів у Краснодарському краї РФ та на ТОТ Криму. Здійснено ураження військових аеродромів «Саки» і «Кача», а також Туапсинського нафтопереробного заводу, який здійснює переробку нафти заявленим об’ємом 12 млн тонн/рік. Понад 90% вироблених нафтопродуктів поставляється на експорт.

27.02.2025: У ніч з 27 на 28 лютого Сили оборони України знищили склад зберігання термобаричних боєприпасів російських загарбників на тимчасово окупованій території Донецької області у районі Селідового. Окрім того, завдано ураження по ще трьох об’єктах РФ. Зокрема, по Ільському нафтопереробному заводу (Краснодарський край РФ).

За оцінками командування СБС ЗСУ, від моменту створення цього роду військ у 2024 році СБС провели понад 220 операцій вглиб території Росії, запустивши більш ніж 3500 дронів. Наразі продовжується робота над масштабуванням «діпстрайків». 100% БпЛА, які атакують об’єкти на території Росії є українського виробництва.

Як наслідок наведеного вище, за оцінками розвідки Міноборони Великої Британії, за три роки повномасштабного вторгнення Росія не змогла захистити свої стратегічні об’єкти від ударів з боку України. Також у відомстві зазначають, що попри технологічну та чисельну перевагу, російські ПКС не змогли здобути контроль у повітрі. Британська розвідка наголошує, що ці успіхи України свідчать про постійну нездатність Росії захистити свої стратегічні об’єкти, а також про труднощі Кремля у балансуванні між захистом тилу та веденням бойових дій на фронті.

3. Загальний прогноз обстановки на короткострокову перспективу

3.1. Загальний прогноз

Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та, незважаючи на публічну риторику про нібито готовість до мирних переговорів,  продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу) та припинення/зменшення рівня безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС до рівня, який виключає досягнення Україною переваг на фронті. Зовнішньо-політичні події кінця лютого посилили впевненість російського керівництва в спроможності досягти своїх цілей.

3.2. Прогноз щодо воєнних дій в операційних зонах та районах

Що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) протягом березня поточного року продовжить стратегічну наступальну операцію на території України, зокрема щодо виконання завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному та північно-східному напрямках. Одночасно ЗС РФ будуть продовжуватися активні спроби розгрому угруповання ЗСУ в Курській області та звільнення територій.

Протягом наступного тижня та в найближчій перспективі:

1. Прогнозується продовження спроб РФ нанести удари по адміністративним центрам і критичній інфраструктурі України, ймовірно в форматі комбінованих/групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на енергетику, ОПК та транспортну інфраструктуру (зокрема, портові об’єкти в Одеській області), а також на визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Противник активно відновлює готовність до чергового комбінованого ракетно-авіаційного удару.

2. ЗС РФ продовжать попередні наступальні дії по ключовим напрямкам на лінії бойового зіткнення (зазначені вище).

3. В Курській області – продовжаться спроби противника посилити свій контрнаступ та створити умови для розгрому ЗСУ і відновлення положення щонайменше по державному кордону. ЗСУ продовжать спроби вести активні дії щодо нанесення максимального ураження угрупованню ЗС РФ на даному напрямку та утримання російської території, які набули стратегічного значення в контексті ймовірних переговорів.

За оцінками ГУР МОУ, противник наразі уточнив найбільш актуальні напрямки ведення бойових дій. Насамперед це Покровський напрямок, Торецьк і Часів Яр для завершення поточних операцій. Серед інших пріоритетних напрямків називається Куп’янськ. Також розвідка звертає уваги на інші плани ЗС РФ, зокрема, можливість проведення наступальних дій в Херсонській та Запорізькій областях.

За даними корейського видання «JoongAng», в січні-лютому в РФ було перекинуто до 3000 північнокорейських військових. На відміну від попередніх контингентів, новий включає  підрозділи мотопіхоти, саперів, РЕБ та РЕР.

3.3. Прогнози застосування засобів повітряного нападу, стан готовності носіїв високоточної зброї великої дальності:

Рівень загрози:

Зберігається реальна загроза продовження ракетних/авіаційних ударів високоточними засобами, включно з балістичними ракетами, БпЛА та керованими авіаційними бомбами по адміністративних та промислових центрах, ОПК, транспортній та енергетичній інфраструктурі держави, місцях зосередження авіації, резервів військ та запасів боєприпасів і пального – по всій території держави (з одночасною постійною зміною їх тактики нанесення).

Стосовно повітряної компоненти:

На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування, продовжує спорядження носіїв крилатих ракет та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет.

Зокрема, за інформацією моніторингових ресурсів у звітному періоді:

з часу нанесення удару 25.02.2025 з метою спорядження КР Х-101 на АБ «Енгельс-2» прилітали 2 Ту-95МС з АБ «Оленья». З них 1 Ту-95МС повернувся назад на авіабазу «Оленья». Станом на 03.03.2025 було відомо про 1 Ту-95МС, який споряджений ракетами Х-101 та перебував на авіабазі «Оленья»;

загальна кількість бортів Ту-95МС біля України станом на 02.03.2025 становила 15 одиниць, а саме:

«Оленья» – 8 Ту-95МС

«Енгельс-2» – 4 Ту-95МС

«Дягилево» – 3 Ту-95МС

24.02.2025 зафіксовано 2 рейси транспортних літаків Ил-76 на авіабазу «Енгельс-2», ймовірно для поповнення запасів ракет;

майже кожного дня відбуваються нічні тренування бортів Ту-95МС та Ту-160 на авіабазі «Енгельс-2»;

агресор на сьогодні використовує більше 20 аеродромів, авіаційних баз на території Росії для нанесення ударів по нашій території, причому дислокація літаків на аеродромах та рівень їх операційної готовності постійно змінюється;

очікується продовження польотів літаків МиГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів ураження.

За оцінками ГУР МОУ, в планах противника – збільшення кількості пускових майданчиків, звідки ЗС РФ будуть запускати безпілотні літальні апарати по нашій території. За підрахунками російського командування, у разі виконання планів на перше півріччя, вони зможуть запускати в одному ударі приблизно 500 безпілотних літальних апаратів. Стосовно ракет, то у порівнянні з 2024 роком розвідка не фіксує значного збільшення їх виробництва. Водночас підприємства ВПК РФ стали більше випускати крилатих ракет Х-101, менше – «Калібр» з огляду на їх ефективність. Противник також планує збільшити випуск «Кинджалів» і балістичних ракет до ОТРК «Іскандер», які демонструють більшу ефективність. Загалом зростання у випуску ракет у порівнянні з 2024 роком – в 1,2 рази, по деякій номенклатурі – в 1,5 рази.

Стосовно морської компоненти:

Ситуація в ПБ «Новоросійськ» – без суттєвих змін. Загалом з акваторії Чорного моря до застосування КРМБ потенційно можуть бути залучені – 2 фрегати проекту 11356Р “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен” (по 8 КР), 3 малих ракетних кораблі пр. 21631 “Ингушетия”, “Грайворон”  (по 8 КР) та  “Вышний Волочек” (7 КР), 3 підводних човна проекту 636.3 (по 4 КР).

Станом на ранок 03.03.2025 на виході у Чорному морі кораблів з крилатими ракетами «Калібр» не відмічено. Водночас слід мати на увазі, що для бойового застосування КРМБ «Калібр» кораблі переважно виходять за кілька годин до пуску КР.

Стосовно загрози ударів балістичними ракетами середньої дальності:

Рівень загрози – без змін.

Висновки:

Загалом передумов для зменшення кількості ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Водночас буде постійно змінюватися тактика застосування засобів повітряного нападу.

Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та підтримання темпів їхнього виробництва.

Ефективні удари СОУ у січні-лютому поточного року по об’єктам на території РФ, бажання керівництва держави-агресора примусити Україну до переговорів на умовах Кремля об’єктивно збільшують ймовірність нових комплексних ударів та активізації систематичних дій ПКС ЗС РФ.

Залишаються ризики ураження наземних об’єктів на території України до м. Київ та обласних центрів північних і західних областей включно.

Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами (включно з КАБ), ракетами ОТРК «Іскандер», Х-59 та особливо Х-69,  БпЛА типу «Шахед» зі збільшенням кількості ударних засобів та намаганнями охопити максимально більшу територію України.

Прогнозуються заходи противника щодо ураження системи ППО держави, активного впливу на авіацію ЗСУ на землі та в повітрі, аеродромну мережу загалом і використання створеного дефіциту потенціалу ЗСУ (особливо щодо ракет для ЗРК на тлі припинення їх постачання від США) для подальших ударів по ключових об’єктах.

 

4. Питання оборони України, продовження/закінчення війни, середньо- та довгострокові оцінки та прогнози

Незважаючи на поточну медійну риторику щодо бажання «досягти миру» та спроби налагодити контакти з новим керівництвом США, держава-агресор продовжить курс на продовження війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, перекидання з глибини території РФ до районів оперативного призначення військ (сил) та інших ресурсів, інтенсивні ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. Водночас зростає вплив чинників, які роблять для російської сторони вигідною настання паузи у воєнних діях в контексті зменшення ресурсів, рівня підтримки населення та внутрішніх фінансово-економічних проблем.

Висновки з поточної оцінки противника та планів РФ оприлюднив заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор В. Скібіцький. Основні тези:

Стратегічні плани Російської федерації залишилися незмінними. Зазначене прописано і в їхніх документах, які вони розробили для планування подальшого розвитку і бойового потенціалу збройних сил РФ. Це повна окупація або повний контроль, якщо не вдалось окупувати відразу територію нашої держави, щоб мати дуже потужного союзника насамперед.

У своїх документах вони вже зараз визначають, що керівництво в Україні і Україна загалом повинні бути нейтральними або проросійськими. Саме це та зміна, яка відбулася після початку широкомасштабного вторгнення.

Плани російського керівництва коригуються весь час. На сьогоднішній день основна мета, яка визначена Російською федерацією на 2025 рік – це захоплення всієї території Донецької і Луганської областей, виконання завдань так званої «спеціальної воєнної операції» РФ, утримання контролю над тими територіями, які були захоплені (Херсонська, Запорізька області і безпосередньо окупований Крим).

Щодо глобальних планів РФ, то вони також залишаються незмінними. Взяти під контроль і мати безпосередній вплив на нашу державу – це була одна з основних цілей Кремля протягом багатьох років.

Україна – це потужний оборонно-промисловий комплекс, індустрія, достатній людський ресурс слов’янського населення, яке має схожу мову та значні історичні надбання за весь цей період. І крім того, це велика територія, яка дозволяла б РФ створити так звану буферну зону на своїх кордонах з країнами НАТО.

Володимир Путін на засіданні колегії Федеральної служби безпеки Російської Федерації 27 лютого 2025 року підтвердив незмінність цілей російської сторони з урахуванням чинника нового керівництва США: «Ви бачите, ми всі бачимо, як швидко змінюється світ, ситуація в світі. У зв’язку з цим зазначу, що перші контакти з новою американською адміністрацією вселяють певні надії.

Є зустрічний настрій працювати на відновлення міждержавних відносин, на поступове вирішення колосального обсягу системних, стратегічних проблем, що накопичилися у світовій архітектурі. А саме ці проблеми свого часу спровокували і українську, і інші регіональні кризи.

Важливо, що наші сьогоднішні партнери демонструють прагматизм, реальний погляд на речі, відмовляються від багатьох стереотипів, так званих правил, і месіанських, ідеологічних кліше своїх попередників, які, власне, і призвели до кризи всієї системи міжнародних відносин…

Розуміємо, що не всіх влаштовує поновлення російсько-американських контактів. Частина західних еліт, як і раніше, налаштована на збереження нестабільності у світі, і ці сили намагатимуться зірвати або скомпрометувати діалог, що почався. Ми це з вами бачимо.

Нам потрібно це враховувати та використовувати всі можливості дипломатії та спеціальних служб для зриву подібних спроб».

26 лютого міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров за результатами зустрічі з керівництвом Катару зробив низку заяв. Зокрема:

Росія не розглядає  можливість заморозки військового конфлікту в Україні по лінії бойового зіткнення, оскільки такий варіант виключається російською Конституцією;

доля активів РФ залишиться в порядку денному переговорів щодо України. РФ хотіла б попросити Францію роз’яснити, на якій підставі, на думку Парижа, дозволяється використовувати прибуток із заморожених російських активів;

Москва не розглядає можливість розміщення європейських миротворчих сил в Україні після припинення вогню.

Триває кампанія з набору військовослужбовців до збройних сил Російської Федерації.

В планах на рік – 343 тисячі військовослужбовців (за контрактом).

За січень плани з рекрутингу виконано на 107%, тобто російська влада не відчуває проблем з комплектуванням військ і поповненням втрат.

Українська розвідка вважає, що за прикладом 2024 року ці плани змінюються  в більшу сторону. Наприклад, 2024 року була мета набрати приблизно 375-380 тисяч, потім плани змінилися на 430 тисяч, а в результаті до ЗС РФ набрали 440 тисяч військовослужбовців за контрактом. Майже 80% тих, кого набирають за контрактом, йдуть на поповнення бойових втрат.

На 2025 рік, згідно з російськими прогнозами, приблизно 30% людей, які начебто добровільно йдуть в армію – це громадяни, що перебувають під слідством, знаходяться в тюрмах або відбувають умовний термін покарання. Вказана проблема в РФ зростає, оскільки у 2024 році такого контингенту серед поповнення було 15%.

Про поточні настрої в російському суспільстві щодо війни проти України свідчать дані неурядової організації «ЛЕВАДА-ЦЕНТР», якій законодавством РФ надано статус «іноземного агента»:

У лютому 2025 року «войовничість» росіян перебуває на найменшому рівні – лише 31% опитаних хоче продовжувати війну. 59% хочуть розпочати мирні переговори. Серед прихильників переговорів найпопулярніша мотивація – «багато жертв, великі втрати». Серед прихильників війни найпопулярніша мотивація – «я росіянин, ми маємо йти до кінця».

Фінансові чинники планів РФ також є неоптимістичними. За оцінками розвідки міноборони Великої Британії, майже напевно інфляція в Росії буде вищою за цільовий показник Центрального банку Росії (ЦБ РФ) у 4% поточного року та Кремлю доведеться збільшити військові витрати. Це станеться, незважаючи на зусилля ЦБ РФ щодо зниження інфляції шляхом підвищення відсоткових ставок із 7,5% у червні 2023 року до 21% у грудні 2024 року. За даними британської розвідки, фактичний рівень інфляції 2024 року, ймовірно, був вищим за офіційно оголошений показник.

«Тиск на бізнес майже напевно зросте, якщо процентні ставки залишаться високими у 2025 році. Переважна більшість корпоративних дефолтів майже напевно відбудеться в цивільних галузях, що ще більше збільшить залежність від військово-промислового комплексу для стимулювання економічної активності», – наголошують у міноборони Британії.

У держбюджеті Росії на 2025 рік військові витрати становлять 145 млрд доларів, що майже на третину більше, ніж у 2024 році. Наразі ця стаття витрат є найбільшою в структурі бюджету – 41%, що спричинило скорочення соціальних видатків, інфляцію, витрату резервів, що були накопичені раніше.

Висновки:

Незважаючи на загострення внутрішніх проблем, РФ на практиці демонструє готовність до подальшої ескалації війни проти України, публічно відкидаючи можливість компромісів з вимогами/умовами української сторони. Навіть в умовах міжнародного тиску держава-агресор продовжить поточний курс на затягування війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України (щонайменше до завершення «мирних» переговорів).

Через чинник зміни публічної поведінки керівництва США в РФ спостерігається «ейфорія» стосовно перспектив розвитку ситуації згідно російського сценарію. Ситуація дійсно є несприятливою для України, але вона може мати свої ефекти/вплив переважно в короткостроковій перспективі. На більш тривалі періоди її роль виглядає сумнівною.

Про більш-менш ймовірні варіанти повернення Російською Федерацією в короткостроковій перспективі тимчасово окупованих територій Україні мова наразі не йде, що однозначно визначає спрямування політики та стратегії діяльності нашої держави на середньо- та довгострокову перспективу щодо підвищення обороноздатності до необхідного рівня забезпечення національної безпеки.

5. Оцінки ситуації та прогнози щодо перспектив ведення та закінчення війни з боку стейк-холдерів та експертного середовища

Конгресмен-демократ українського походження Євген Віндман спрогнозував, що протягом наступних трьох-шести місяців на Україну буде здійснюватися великий тиск. У коментарі для видання «Голос Америки» він відзначив, що адміністрація чинного президента Дональда Трампа трохи розгублена та роз’єднана, і саме до пів року їй знадобиться для того, щоб зрозуміти несерйозне ставлення РФ до мирних переговорів. 

«І що тиск на Україну — це не спосіб сісти за стіл переговорів. Натомість треба тиснути на Росію. Але це займе час, — вважає Віндман. — І в цей період, наступні три-шість місяців, я думаю, буде великий тиск на Україну. Україна має залишатися сильною та стійкою, і я знаю, що їй це під силу». 

На його думку, світ сьогодні або посередині, або на початку кінця російсько-української війни. Він вважає, що певне вирішення буде протягом наступних кількох років, та чим все закінчиться, досі невідомо. 

Окрім теми переговорів зацікавлених сторін щодо припинення війни, найбільш дискусійним наразі залишається питання спроможностей української сторони забезпечити свою обороноздатність в умовах припинення підтримки США.

З цього приводу заслуговує уваги публікація в «WSJ», що за відсутності військової допомоги з боку США Україна має достатньо зброї, щоб продовжувати воювати в нинішньому темпі до літа. Зазначається, що натомість, можливу прогалину зможуть заповнити партнери із Європи. Також станом на зараз Україна забезпечує себе зброєю приблизно на 55%.

Згідно іншої оцінки, Україна має достатньо ресурсів, щоб продовжувати боротьбу проти Росії без допомоги США. Якщо американська адміністрація все ж таки вирішить зупинити підтримку, Київ зможе воювати ще не менше шести місяців. Про це зазначається в публікації «Financial Times».

Також має місце оцінка з боку міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, який вважає що за європейської підтримки Україна самотужки здатна захищатися від російської агресії до кінця поточного року. На запитання, чи після переговорів з держсекретарем США Марко Рубіо він вважає, що Україна отримає від Сполучених Штатів гарантії безпеки, Р.Сікорський відповів, що найкращою гарантією для України «є її майже мільйонна армія, що чинить опір російській агресії». 

За оцінками «CSIS» без постійної допомоги Україна може втратити свою обороноздатність за два-чотири місяці. Незважаючи на підтримку Європи, роль США у забезпеченні військової допомоги є критично важливою. Про це заявив старший радник Департаменту оборони та безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Марк Канчіан.

«Якщо пауза триватиме, я оцінюю, що Україна може протриматися два-чотири місяці. Європейці та український ОПК забезпечують близько половини надходжень, яке отримує Україна щомісяця, тому вони не зведуться до нуля. Проте Україна ледве тримається завдяки тій допомозі, яку надають США. Без цієї допомоги український військовий потенціал поступово погіршуватиметься, і зрештою лінії фронту прогнуться, і росіяни прорвуться», – зауважив він.

Експерти підкреслюють: успіх залежить не від наявності певної зброї, а від рівня підтримки.

«Проблема не в конкретній зброї, а у рівні підтримки. Збройним силам у бойових діях потрібен безперервний потік усіх видів підтримки, щоб підтримувати військові дії. Незважаючи на те, що увага зосереджена на системах з високою видимістю, таких як HIMARS і танки, ключовою потребою є кількість», – вважає М. Канчіан.

Заслуговує уваги публікація журналіста Б. Мірошниченка в «Економічній правді» про можливості самостійного протистояння Європи потенційним та існуючим агресорам без допомоги США. Основні тези:

В даний час Україна отримує 30% зброї від ЄС, 30% від США, а 40% виробляє самостійно. У разі скорочення американської допомоги Європі доведеться оперативно заповнити цю прогалину, щоб не допустити критичного послаблення обороноздатності України.

ЄС та Великобританія вже надали Україні зброї на 62 млрд євро, майже зрівнявшись із 64 млрд євро від США. Однак проблема не лише у фінансуванні, а й у фізичній наявності зброї, а також у здатності її оперативного виробництва у необхідних обсягах.

Європейські країни стикаються із труднощами у відновленні оборонної промисловості після 30 років застою. Це демонструє постачання 1 млн артилерійських снарядів, що тривало на два роки, замість запланованих 12 місяців.

США відіграють ключову роль у постачанні високотехнологічної зброї, такої як «HIMARS», «Patriot» та «ATACMS», аналоги якої буде складно швидко знайти в Європі. Хоча ЄС може замінити деякі системи, масштабування виробництва високотехнологічного озброєння вимагатиме часових та фінансових ресурсів.

Для заповнення прогалин від можливого скорочення допомоги США ЄС необхідно суттєво змінити оборонно-промислову політику. Зокрема, пріоритизувати постачання зброї Україні; збільшити військові бюджети; оптимізувати виробничі процеси. Європейським країнам необхідно навчитися діяти спільно, координуючи закупівлі та будуючи надійні ланцюжки поставок, щоб забезпечити стабільне надходження необхідного озброєння. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено, але потрібні масштабніші та скоординовані зусилля на рівні всього Євросоюзу.

Євросоюз має стратегічно визначити, що робити самостійно, а що закуповувати за кордоном з огляду на вартість, якість та швидкість виробництва. Важливо знайти баланс між розвитком власної оборонної промисловості та закупівлями озброєння у союзників.

Для фінансування зростаючих оборонних потреб ЄС розглядає можливість випуску спільних облігацій та ослаблення обмежень на державний борг для країн-членів. Це дозволить залучити потрібні фінансові ресурси.

Україна, розвиваючи власний оборонний комплекс та використовуючи здобутий бойовий досвід, може стати важливою частиною нової архітектури безпеки Європи. Але для цього необхідно вистояти у війні та довести технологічну зрілість.

Якби Європі довелось захищатися від Росії без підтримки США, то для ефективної протидії російській військовій силі знадобились би значні оборонні інвестиції в розмірі близько 250 мільярдів євро на рік. Про це йдеться в аналізі брюссельського дослідницького інституту «Bruegel» та «Кільського інституту світової економіки».

Автори звіту припускають, що за сценарію оборони від Росії без допомоги США Європі доведеться розгорнути близько 50 додаткових бригад із загальною чисельністю 300 тисяч солдатів. Для цього знадобилося б не менше 1400 нових основних бойових танків і 2000 БМП, що перевищувало б нинішні запаси всіх сухопутних сил Німеччини, Франції, Італії та Великої Британії. Крім того, Європа повинна буде виробляти близько 2000 далекобійних безпілотників щороку.

«Навіть якщо масштаб спочатку значний: в економічному плані з цим можна впоратися з урахуванням економічної потужності ЄС, а додаткові витрати становлять лише близько 1,5% ВВП ЄС. Це набагато менше ніж потрібно було мобілізувати для подолання кризи, наприклад, під час пандемії Covid», — вважає  Гунтрам Вольф, співавтор аналізу.

Попри значні втрати у війні в Україні, Росія значно збільшила свій військовий потенціал, зазначають дослідники. За їхніми даними, станом на кінець 2024 року Росія мала близько 700 тисяч солдатів в Україні — це значно більше ніж під час вторгнення у 2022 році. Крім того, у 2024 році в РФ було вироблено близько 1550 нових танків і 5700 бронемашин, що у півтора-два рази більше, порівняно з 2022 роком. Росія також досягла значного прогресу з безпілотниками та далекобійними боєприпасами.

«Росія може мати військову силу, щоб напасти на країни ЄС у найближчі 3-10 років. Ми повинні класифікувати це як реальну небезпеку. Це ще одна причина, чому в інтересах Європи не допустити перемоги Росії в Україні, яка може ще більше розпалити агресію Росії», — вважають дослідники.

Згідно з дослідженням, однією з найбільших проблем залишається військова координація в Європі. Поки збройні сили США діють як єдина структура, європейські армії розподілені між 28 національними збройними силами. Країнам ЄС набагато вигідніше колективна оборона, «тому тісніша координація та спільні закупівлі є важливими».

Автори пропонують збільшити загальні європейські витрати на оборону з поточних 2% до 3,5-4% ВВП на рік. Це означатиме, що ЄС та його країни-члени повинні будуть спільно залучати додатково 250 мільярдів євро щорічно. У звіті також вказано економічні вигоди збільшення витрат на оборону як економічного стимулу для нарощування власного виробництва у Європі.

6. Загрози поширення та застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС

Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.

Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігаються (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот та власного моніторингу УІМ).

Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучена до ударів по території України ракетами в звичайному (неядерному) спорядженні.

«Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу.

Питання поширення ЗМУ та засобів доставки

У звітному періоді у відкритих джерелах поширювалася тема про можливість розміщення Францією носіїв ядерної зброї на території Німеччини. Вважається, що це може бути відповіддю на ймовірну відмову США від гарантій безпеки для Європи при Дональді Трампі. Також Париж та Берлін бачать у цьому спосіб стримування РФ від агресивних намірів. Про необхідність європейської «ядерної незалежності» від США вже заявляв лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, який невдовзі стане новим канцлером Німеччини.

Згідно зі звітом Федерації американських учених (FAS), авіабаза Королівських Повітряних сил «Лейкенхіт» в Англії знову стає придатною для зберігання ядерних боєприпасів.

Будівельні роботи з модернізації захисних укриттів для літаків, включаючи підземні сховища WS3 для ядерних бомб, вказують на готовність США повернути ядерну зброю до Великобританії вперше за майже два десятиліття.

Документи Пентагону підтверджують, що база готується до «потенційної місії забезпечення безпеки», що у конкретній військовій термінології вказує на ядерну зброю.

Крім того, оновлений план США навчання фахівців з ядерної зброї також включає «Лейкенхіт». Наразі на даний момент немає відкритих даних про розміщення ядерної зброї на базі, але модернізація вказує на підготовку до можливого розгортання — або як запасний варіант, або для постійного розміщення, особливо в контексті напруження між НАТО і Росією і можливих змін у планах задіяння ядерної зброї.

Північна Корея провела випробування стратегічної крилатої ракети. Цей крок має на меті демонстрацію військової могутності країни. Зазначається, що випробування проходило над акваторією поблизу західного узбережжя Корейського півострова. Влада КНДР наголошує, що такі заходи є відповіддю «на загострення міжнародної напруженості та необхідністю зміцнення оборонного потенціалу». Лідер Північної Кореї поставив завдання підтримувати сили ядерного стримування у постійній бойовій готовності, що, за його словами, «є ключовим елементом забезпечення суверенітету та безпеки країни».

Радіаційна ситуація на території України

Радіаційна ситуація на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (НГМС) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України – відокремлених підрозділів ДП “НАЕК “Енергоатом” та ДСП “Екоцентр”, залишалася стабільною. Радіаційний фон складає від 0.08 до 0.13 мкЗв/год (допустимий рівень радіаційного фону становить до 0.30 мкЗв/год згідно Норм радіаційної безпеки України).

Залишається актуальною можливість ударів та руйнувань об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.

Запорізька АЕС (м. Енергодар) працює з ризиками порушення норм радіаційної та пожежної безпеки. Радіаційний фон складає 0.10-0.11 мкЗв/год. Викиди радіоактивних речовин у навколишнє середовище не перевищують встановлених допустимих значень. Реактори №1-6 станції перебувають в режимі холодної зупинки. Стан енергоблоків – стабільний. Станція отримує живлення від основної зовнішньої повітряної лінії електропередачі ПЛ-750 кВ “Дніпровська” та резервної ПЛ-330 кВ “Феросплавна-1”. Рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС – в межах норми.

Територія ЗАЕС використовується окупаційними військами для розміщення військ . Ймовірним  сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора.

Ситуація на інших атомних електростанціях: Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС: ситуація залишається стабільною та контрольованою.

Чорнобильська АЕС: на території Чорнобильської АЕС тривали роботи з ліквідації наслідків влучання російського БпЛА. Рівень радіації на об’єкті нижче контрольних рівнів.

Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.

Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.

Додаток

7. Деталізована інформація щодо дій засобів повітряного нападу противника:

24.02.2025: У ніч з 24 на 25 лютого 2025 року (із 19.00 24 лютого) противник атакував 213-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Брянськ, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ., а також завдав удару 7-ма крилатими ракетами Х-101 із літаків стратегічної авіації Ту-95МС. Заявлено про збиття 6-ти крилатих ракет Х-101 та 133-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у  Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. 79 ворожих безпілотників-імітаторів локаційно втрачено  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Київщина та Житомирщина.

25.02.2025: У ніч з 25 на 26 лютого 2025 року (із 19.00 25 лютого) противник атакував  177-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Брянськ, Курськ, Міллєрово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття 110-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у  Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській та Дніпропетровській областях. 66 ворожих безпілотників-імітаторів локаційно втрачено  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Київщина, Харківщина, Кіровоградщина та Сумщина.

26.02.2025: У ніч з 26 на 27 лютого 2025 року (із 20.00 26 лютого) противник атакував  166-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Брянськ, Міллєрово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття 90-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у  Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях. 72 ворожі безпілотники-імітатори локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Київщина, Чернігівщина та Сумщина.

27.02.2025: У ніч з 27 на 28 лютого 2025 року (із 19.00 27 лютого) противник атакував  208-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Брянськ, Курськ, Міллєрово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття 107-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у  Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях. 97 ворожих безпілотників-імітаторів локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Харківщина, Сумщина, Миколаївщина та Запоріжжя.

28.02.2025: У ніч з 28 лютого на 1 березня 2025 року (із 19.30 28 лютого) противник атакував  154-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Брянськ, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття 103-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях. 51 ворожий безпілотник-імітатор — локаційно втрачений  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Харківщина, Одещина, Сумщина, Чернігівщина, Черкащина та Київщина.

01.03.2025: У ніч з 01 на 02 березня 2025 року (із 19.00 01 березня) противник атакував  79-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Брянськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття 63-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях. 16 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Харківщина, Сумщина, Хмельниччина та Запоріжжя.

02.03.2025: У ніч з 02 на 03 березня 2025 року (із 19.00 02 березня) противник атакував  83-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття 46-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській та Дніпропетровській областях. 31 ворожий безпілотник-імітатор локаційно втрачений  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Харківщина, Сумщина, Київщина, Черкащина, Дніпропетровщина та Запоріжжя.