Український інститут майбутнього презентує доповідь “Вежі Кремля. Хто буде ділити спадок Путіна?”
Одним із найбільших недоглядів України після 2014 року стала відсутність системного вивчення Росії: економіки, культури, ціннісних рамок мешканців, механізмів політики. У результаті, за 8 років війни (а війна почалася у 2014, а не у 2022), так і не прийшло розуміння того, як приймаються і, найголовніше, як виконуються рішення в РФ. Навіть у спорті тренери та спортсмени вивчають суперника, ми ж вважали це зайвим, намагаючись проєктувати на російську реальність наше сприйняття, звичні для нас механізми. І часто помилялися. Але й далі намагаємося створювати міфи, в які самі віримо. Як, наприклад, широкий “національно-визвольний рух”, здатність російської ліберальної опозиції не перехопити владу, а контролювати територію своєї країни. Зрештою, давайте згадаємо, скільки разів відзначали “рік економічного колапсу РФ” і як дивувалися, коли наміченого нами не відбувалося.
З іншого боку, продовжувалось паразитування на російському інформаційному полі. Наприклад, більшість українських ЗМІ інформацію про події в пострадянському просторі, в Азії, та й навіть у ряді країн ЄС, черпали з російських джерел. Потім, змінюючи термінологію, образно кажучи, змінюючи “добре та погане місцями”, пропонували продукт українському споживачеві. Тим самим множачи нерозуміння ворога і, при цьому непомітно для себе, поширюючи російську тезову конструкцію висвітлення подій у світі. Заголовки змінювалися, ключові тези, можливо, теж, а решта павутиння неявного російського щедро пропонувалася (і пропонується) українському споживачеві.
Ворога потрібно знати. Саме знання створює фундамент для адекватної оцінки ризиків та грамотного планування своїх дій.
Український інститут майбутнього випустив уже кілька тематичних доповідей щодо РФ. Ця робота замислювалася ще у 2021 році. Лютий 2022 року вніс свої корективи, але до теми повернулися. Ключова ідея роботи – дати розуміння того, як і ким приймаються рішення у Російській Федерації. Тобто розкрити тему “Веж Кремля”, про які говорили багато хто, але описати їх здатні одиниці.
Простіше кажучи, це – зріз російських еліт, де, за відправну точку (чи критерій аналізу персони) береться його здатність проводити рішення на своєму рівні, а не публічність, активність у соціальних мережах чи частота згадок російськими ЗМІ.
У доповіді виділено групи впливу, групи взаємної підтримки. Але, найголовніше (і в цьому відмінність від інших аналогічних робіт), зроблено спробу оцінити комплексний потенціал кожної з груп — наскільки вона має весь набір необхідних ресурсів (силовий, економічний, політичний, медійний, кадровий). Тому що від повноти ресурсного забезпечення залежить здатність претендувати на перехоплення влади. Є все необхідне – можеш діяти сам. Бракує одного чи кількох ресурсів — мова вже йде про необхідність коаліції. І тут настав час оцінювати потенційних союзників і противників.
Описана схема, звичайно, не статична. І вже через рік-півтора вимагатиме суттєвого доопрацювання. Ми також не претендуємо на “еталонність” підходу, оскільки впевнені, що є люди, організації, здатні зробити краще. Наше завдання, як ми його бачимо, – дати набір інформації для роботи та аналізу вже зараз та створити стимул для активізації “російських досліджень” іншими. А схеми, наведені в нашій доповіді, будуть регулярно доповнюватися і оновлюватися.
Тож, якщо хочете дізнатись про вірогідне майбутнє владних баталій у рф після смерті Путіна, а також про те, як приймаються рішення в Росії і що таке «Вежі Кремля» – запрошуємо до прочитання нової доповіді.
Вам також буде цікаво:
Юрій Романенко: Україні більше не потрібен уряд-презентація
Russia in details: events and trends in Russia over the last week (20.06-24.06)
Празднование 80-летия Сталинградской битвы: верит ли Путин в захват Киева?
Капітальні інвестиції – рушій економічного зростання
Володимир Шульмейстер: Без громадського транспорту неможливо запустити економіку
Хто кого: Фідес призупинив своє членство у Європейській Народній Партії, чи навпаки?