Управління відходами металів за воєнного стану

Війна, розв’язана росією на території України, створила перед державними органами та населенням прецедент у сфері управління відходами металів у воєнний час.

Джерела виникнення відходів чорних та кольорових металів

У мирний час джерела виникнення відходів металу в Україні були такими:

– цивільного походження (90-95%) – це здебільшого промислові відходи металів, побутові та виробництва.

– металовмісні відходи військового походження – виникали в основному від непридатних для використання або використаних снарядів, списаної техніки та озброєнь.

Усі ці відходи металів регулюються таким законодавством:

– Закон «Про металобрухт»

– постанова КМУ № 705 від 15 травня 2003 р.

Війна запровадила свої корективи, і тепер на території країни у місцях активних бойових дій можна спостерігати пошкоджену, знищену військову техніку у величезних кількостях.

Тому зараз стоїть гостро питання, як чинити в цій ситуації, із цими відходами.

Насамперед, необхідно переосмислити всю сферу управління відходами чорних та кольорових металів під час воєнного стану. Оскільки розмежування, яке було до війни, у джерелах виникнення відходів стає не таким явним.

Так, сьогодні до залишеного на полі бою озброєння, чи це техніка чи боєприпаси, контакт мають не лише військові, а й населення, яке, як нам дуже добре відомо, успішно розтягує все, що може забрати собі у розпорядження. Як населення використовуватиме ці знахідки, ніхто припустити не може, тому ймовірність того, що ці трофеї можуть потрапити на майданчик для прийому металобрухту дуже велика.

Право на трофей – юридична база

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних сил України» військове майно – це державне майно.

Трофейне майно, яке було залишене ворогом на полі бою, для того, щоб воно стало військовим, необхідно узаконити відповідним актом передачі військової частини ЗСУ.

Відповідно до наказу Міноборони “Про затвердження Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України” від 23.03.2017 N 164, ст.2, п. 12, ал. 3 – «Військові трофеї належать державі, а не окремим військовослужбовцям.».

Виходячи з цього, якщо актом не була закріплена передача трофею військової частини ЗСУ, то право власності на трофейне майно залишається під питанням.

А ось згідно з роз’ясненням НАЗК від 28.02.2022, можна зробити висновок, що населення може стати власником такого майна:

Щодо декларування рухомого ворожого майна, одержаного в бою суб’єктом декларування та членом його сім’ї під час оборони Української держави – Роз’яснюємо, що під час Української визвольної війни одержано у бою суб’єктом декларування/членом його сім’ї враже майно, не підлягає відображенню в декларації, оскільки набуті не внаслідок укладання правочину, а в зв’язку із повномасштабною агресією з 24.02.2022 російської федерації щодо незалежної та суверенної Української держави як продовження розпочатого у 2014 році підступного нападу Росії на Україну.

Таким чином, згідно із законом «Про металобрухт», який регулює відносини право власності з передачі металобрухту, потенційно зібраний з поля бою металовмісний трофей може бути зданий як металобрухт.

Що важливо відзначити, закон не забороняє прийом металобрухту військового походження, а ліцензування діяльності зі збирання та заготівлі металобрухту давно скасовано.

Випадок у селі Новобогданівка показовий, коли після вибухів на складах з артилерійськими снарядами всі найближчі пункти прийому металобрухту були завалені гільзами. Але який шанс, що між цими гільзами не потрапить цілий снаряд?

Висновки

Існуюче недосконале законодавство на сьогоднішній день може створити небезпечний прецедент, коли небезпечні військові відходи, залишені на полі бою, можуть безконтрольно опинитися в руках населення, яке в майбутньому може розпоряджатися ними як завгодно. Сподіватись на правильне поводження з подібними відходами з боку населення необхідно в останню чергу.

Для уникнення подібної ситуації необхідно терміново прийняти зміни у відповідних законодавчих актах та затвердити в законі чітке визначення військового трофею, та що все залишене військове обладнання на території ведення бойових дій або на території країни (на тій території, що контролюється ЗСУ) – техніка, боєприпаси та ін. є майном військових, тобто державним. Усі маніпуляції з цим майном без дозволу на те військових повинні припинятися та каратися.

До Закону «Про Металобрухт» необхідно додати статтю про те, що пункти прийому та заготівлі металобрухту не мають права приймати металобрухт військового походження. Доповнити пункт про фінансову та кримінальну відповідальність у разі порушення цієї статті.

Вести дозвіл/ліцензію на вид діяльності зі збирання та заготівлі металобрухту, який видаватиметься компетентним для цього міністерством. Створити інформаційну систему, яка відображатиме джерела виникнення та подальшу реалізацію відходів металу в країні, для контролю потоків відходів та суб’єктів господарювання, зайнятих у сфері збирання, заготівлі та переробки металобрухту.

Часу розмірковувати немає, необхідно діяти, інакше летальні наслідки серед населення від збору військових відходів можуть зрости суттєво.

Олександр Лимар, експерт у сфері поводження з відходами UIF