2016 рік став роком помірного відновлення економіки України. За оцінками Мінфіну зростання економіки у 2016 році становило 1,8%, однак це менше аніж закладено у бюджеті.
Минулого року активізувалась інвестиційна діяльність, за три квартали 2016 року обсяг прямих іноземних інвестицій збільшився на 48,7% в порівнянні з тим же періодом 2015 року. Такі дані наводить Державна служба статистики України.
У той же час, тенденція до зниження характерна для вилучення прямих інвестицій. Відтік українського капіталу зменшився на 12,7%, однак, пріоритетом для вітчизняних інвестицій залишаються офшорні зони.
Також спостерігається пожвавлення на ринку злиття та поглинання (M&A) України. Кількість угод M&A збільшилась майже в 2,5 рази до 84 у порівнянні з 2015 роком. Згідно із базою даних M&A Ukraine, найбільша кількість угод злиття та поглинання у секторах:
– банківських послуг (25 угод, з них 12 угод, покупцями виступають резиденти України);
– будівництва та нерухомості (9 угод, у т.ч. 6 – вітчизняні інвестори);
– АПК (8 угод, з них 3 – українські інвестиції).
Джерело: M&A Ukraine, Database
У розрізі світового обсягу угод M&A частка України становить лише 0,09%. У географічній структурі українського ринку M&A найбільшими інвесторами є Кіпр (7,1%), РФ (6,0%), а також Канада, Швейцарія, Австрія (по 3,6%).
Джерело: M&A Ukraine, Database
Можна зробити припущення, що інвестиції з Кіпру – це повернення вітчизняного капіталу. У 2016 році було укладено по одній угоді в секторах машинобудування, фармацевтики, металургії, АПК, ІТ та страхування.
Інвестори із Росії надали перевагу банківській сфері (3 угоди), телекомунікаціям та машинобудуванню (по 1 угоді).
Інвестиції з Канади було направлено у АПК та металургію, Австрія – у банківський сектор та страхування, а Швейцарія – сектор нафти та газу, фінансових послуг.
Відповідно до наявних даних про вартість угод, найбільш прибутковою є придбання МТС-Україна (РФ) ТОВ «Тримоб» (АТ «Укртелеком») – 3 млрд. грн. (близько 115,4 млн. дол. США).
Джерело: M&A Ukraine, Database
Підсумки 2016 року:
1. активізація інвестиційної діяльності у банківському секторі;
2. зростаюча роль китайського інвестора – у 2015 році на український ринок увійшла китайська компанія CNBM International (сектор альтернативної енергетики, 168 млн. євро), а у 2016 – Bohai Commodity Exchange Co. Ltd та China Tian Yuan Manganese Ltd.;
3. зберігається значна частка присутності російського капіталу.
Основними перешкодами на шляху формування інвестиційної привабливості є:
- Високий податковий тиск – сумарний обсяг податків, які підприємство сплачує становить 51,9%, у той час коли в країнах ОЕСР – 40,9%.
- Податки виступають основним джерелом наповнення державного та місцевого бюджетів, що підкреслює виключно фіскальну, а не стимулюючу функцію податків, що важливо для економічного зростання.
- Високі валютні ризики та валютні обмеження, що не стимулюють притік прямих іноземних інвестицій та стримують внутрішні інвестиції.
- Неефективна система захисту прав приватної власності та наявність мораторію на розпорядження одним із факторів виробництва – землею, все це стримують інвестиційну активність.
Отже, для підвищення інвестиційної привабливості необхідно здійснити регуляторі реформи у:
- податковій політиці;
- судовій системі;
- земельних відносинах – вільний ринок землі;
- валютній системі – валютна лібералізація.
- сфері міжнародної торгівлі.
За умови реалізації даних регуляторних реформ, відповідно до розрахунків експертної групи Українського інституту майбутнього, це дозволить залучити щорічний обсяг інвестицій – 20 млрд. дол. США, що забезпечить економічне зростання.
Вам також буде цікаво:
Російські нафтові компанії поставили рекорд у бурінні нових нафтових свердловин за минулі 10 років
Нова іспанська реальність: що робитиме Мадрид після проголошення незалежності Каталонії
З «правильного» дитинства у «правильну» дорослість: Стратегія молодіжної політики і нацпроєкт «Молодь та діти» в росії
Україна в німецькій політиці. Дискусія із Герхардом Гнауком
В UIF презентували доповідь щодо енергетичних та політичних викликів для України протягом зими 2023-2024
Аналіз другої версії Бюджету 2022 року