Стан суспільства як фактор розвитку країни

12 березня, відбулася перша з п’яти експертних дискусій на тему: “Стан суспільства як фактор розвитку країни”, організована UIF.

Який стан нашого суспільства зараз? Куди ми маємо йти та що нам перешкоджає? Щоб суспільство формувало розвиток країни, необхідно розуміти його чинний потенціал. Чи повинні українці йти власним шляхом або краще мати гідний приклад для наслідування?

Щоб відповісти на ці та інші питання, за експертним круглим столом зібралися:

• Владислав Антипов — модератор дискусії, власник та генеральний директор Центру Екології та Розвитку Нових технологій (ЦЕРН);
• Ігор Коліушко — політик та науковець, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ;
• Анатолій Амелін — виконавчий директор UIF;
• Василь Куйбіда — доктор наук з державного управління, професор, головний науковий співробітник, Інститут держави й права імені В.М. Корецького НАН України;
• Олександр Новіков — голова делегації України в GRECO, голова НАЗК 2020–2024;
• Андрій Єременко — засновник соціологічної компанії Active Group, голова Спілки молодих політологів України;
• Мухіна Ліна — студентка економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.;
• Геннадій Друзенко — співзасновник та президент першого добровольчого шпиталю ім. М. Пирогова;
• Геннадій Заболотний — політик і підприємець, депутат Кіровоградської обласної ради IV і V скликань;
• Тарас Гаталяк — правозахисник у Громадянській мережі ОПОРА, учасник у Board та БФ Разом для України.

Ігор Коліушко в рамках дискусії запропонував обговорити такі питання:

1. Що в стані нашого суспільства перешкоджало Україні розвиватися швидшими темпами впродовж 30 років (1991–2021)?
2. Як ефективно та найшвидше впливати на розв’язання цих проблем стану суспільства?
3. Як нейтралізувати негативні впливи чи слабкості стану суспільства на розвиток країни, чим замінити відсутність необхідних якостей?

Експерт підкреслив взаємозв’язок суспільства та влади та виокремив 5 груп проблем сучасного українського суспільства:

1. Свобода, гідність, власність, право на життя.
2. Ідентичність і національна згуртованість (від цього залежить, чи члени суспільства йдуть разом в одному напрямку).
3. Освіта й наука: експерт вважає, щорозвиток освіти та науки в Україні значно поступається європейським темпам, а наша система вищої освіти не підготувала тієї плеяди спеціалістів, яка мала б забезпечити розвиток країни.
4. Медіа та інші аспекти поширення і сприйняття інформації.
5. Самоорганізація громадян та не територіальні форми самоврядування.

Ігор Коліушко наголосив, що “нам треба від пострадянської інституційної організації суспільства перейти до ефективної”. Він схиляється до думки, що громадяни мають самостійно вирішувати набагато більше питань при мінімальному втручанні з боку держави.

Активне обговорення розпочав Василь Куйбіда, зазначивши, що стара структура радянського суспільства прищепила нам цінності виживання та сформувала культуру війни. Якщо наша мета — конкурентоспроможна, сильна держава третього тисячоліття, суспільство має перейти до цінностей співпраці та довіри.

Олександр Новіков зробив акцент на розвитку як пріоритету майбутнього. Експерт вбачає причину нашого занепаду у відсутності розвитку як цінності. “Якщо кожен громадянин зранку прокинеться та думатиме, що він може розвинути, то розвиток стане основним принципом країни”, — вважає Олександр Новіков.

Андрій Єременко продискутував з колегами, зауваживши, що необхідно знайти баланс між розвитком та збереженням. “Основа конкурентоспроможності держави — це інклюзивність інституцій”, — переконаний експерт.

Мухіна Ліна відмітила, що сьогодні наше суспільство стоїть на доволі “розмитому фундаменті цінностей” та порушила важливе питання: “На чому має ґрунтуватися розвиток?”

Геннадій Друзенко підхопив думку експертки та відповів, що для розвитку потрібна велика мрія, мотивація. Проблема українців полягає у прагненні до спрощеної ідентичності, в той час, як важливо не замикатись лише на своєму, адже воно інколи тягне назад. Необхідно змоделювати “українську мрію”, яку підтримають більшість українців та яка запалить іскру в наших серцях.

Геннадій Заболотний був солідарний з більшістю колег відносно цінності розвитку та підкреслив, що краще йти вперед з помилками, ніж стояти на місці. “Україна є частиною глобального світу, та ми можемо частково грати за власними правилами”, — поділився експерт. На його думку, поточні виклики можуть стати імпульсом для зміни парадигми суспільства.

Тарас Гаталяк звернув увагу присутніх на те, що значущість безпеки наразі відгукується всьому суспільству, а не тільки старшому поколінню. Найбільшою цінністю експерт вважає права людини та почуття гідності: адже саме вони штовхають народ на майдани. Аби пришвидшити розвиток України, потрібно посилити громадянське суспільство, переконаний Тарас Гаталяк.

На думку Анатолія Амеліна, поточна проблема українського суспільства полягає в тому, що ми інерційно рухаємося за прикладом радянської моделі, яка лише створює перешкоди для нашого розвитку. Також дається взнаки відсутність еліт, які б програмували розвиток країни.

Експерт вважає, що головна проблема сучасного суспільства — те, що українці не сприймають Україну як спільну власність: “Останні 34 роки громадяни України навіть не думали, що вони є власниками газу, лісів, корисних копалин. Поки ми не будемо власниками нашої країни, на жаль, ми не будемо розвиватися.” Ми маємо створити спільну візію майбутнього, об’єднатися навколо неї та сформувати запит для влади для досягнення мети.

Олександр Новіков коротко підсумував основні тези експертної дискусії:

• Успіху досягають не ті держави, які бездумно копіюють чужі приклади, а ті, що враховують власні реалії та контекст.
• Основні фактори розвитку — це криза та конкуренція.

Модератор дискусії Владислав Антипов, який вміло направляв обговорення протягом усього заходу, виділив основну суперечність української натури: “Є країни, які роблять ставку на свободу (США); Європа ставить на правила. Ми йдемо своїм шляхом: ми за правила, але якщо щось не так — треба, щоб щось було і без правил”.

На завершення заходу, експерт наголосив на його важливості: “Цей діалог — це спосіб порозумітися і сформувати спільну інклюзивну візію, нашу українську мрію і в майбутньому все-таки її досягти”.

Дякуємо за увагу до цієї актуальної теми, незабаром ми анонсуємо дату наступного заходу. Залишайтеся з нами та слідкуйте за новинами, щоб разом рухатися в успішніше майбутнє України!