Соціально-політичні настрої українців: Жовтень 2021

Український інститут майбутнього спільно з Нью імідж Мркетинг Груп презентують соціологічне дослідження щодо оцінки соціально-політичних настроїв населення України станом на жовтень 2021 року. Дослідження було проведене серед 2400 респондентів у період з 23 жовтня по 2 листопада 2021 року. 

---

 

Оцінка напрямку розвитку подій

Більшість громадян (70%) характеризують напрям розвитку подій в Україні як неправильний. Правильним, своєю чергою, його вважають 16% опитаних, а 14% не визначилися.

Порівняно з вересневим опитування сталося погіршення оцінок ситуації – з 63% до 70%, які вважають рух неправильним і зменшенням тих, хто протилежної думки: з 20% до 16%.

Сім хвиль дослідження, перша з яких була проведена у лютому 2021 року, зафіксували деякі зміни у настроях громадян щодо оцінки напрямку розвитку подій в Україні: частка негативних оцінок з початку року поступово знижувалася з 74% до 63% у вересні. І навпаки, кількість позитивних оцінок руху трохи збільшилася з 14% до 19-20%, стабілізувавшись на цій позначці з літа. Нинішня хвиля вперше за останні пів року показала повернення настроїв громадян до ще більш критичних. Чи це тенденція, покаже дослідження у листопаді.

58% респондентів вважають, що події неправильно розвиваються і в області, в якій вони живуть. Подібно до оцінок руху всієї країни, негативні оцінки превалюють над позитивними (23%). З початку року також фіксувалося поступове зростання позитивних оцінок (з 23%) та зменшення негативних (з 58%). Нинішня хвиля демонструє, що настрої громадян щодо ситуації в області повернулася до лютневих показників – вперше за весь рік.

Співвідношення оцінок щодо напрямку розвитку подій у їхньому населеному пункті складає 52% негативних та 34% позитивних і повернулися до показників лютого. Тоді як ще у вересні кількість негативних 46% та позитивних оцінок (42%) майже зрівнялися.

Сім хвиль дослідження дозволяють говорити про усталену тенденцію, коли громадяни дещо краще висловлюватися про ситуацію у місцевості, де вони живуть безпосередньо, у порівнянні з усією країною.

Усталеними є і вікові особливості оцінки подій в країні: зі збільшенням віку респонденти більш песимістично висловлюються про рух подій в країні і навпаки.

Молодь 18-24 років:  23% правильно – 61% неправильно

Старше покоління: 55+ років  12% правильно – 74% неправильно

 Як і у попередніх опитуваннях, в усіх макрорегіонах одностайно притримуються думки, що рух в Україні відбувається у неправильному напрямку. порівняно менше негативно налаштовані у Центрі (62%) і, навпаки, найгірше оцінюють ситуацію – на Донбасі (89%).

---

Найбільш актуальні проблеми в Україні 

Основною проблемою в Україні, порівняно з іншими, громадяни називають низькі зарплати, пенсії (38%). Ця тенденції не змінюється вже кілька місяців.

На другому місці одразу чотири проблеми: війна на Донбасі (32%), корупція (32%) та високі комунальні тарифи (31%). За відсутністю значних загострень на лінії зіткнення та за відсутності квитанцій за опалення на момент опитування, проблеми війни та тарифів знаходяться на умовному другому місці. Втім, за будь-яких обставин вони є одними з основних, які непокоять громадян.

До умовного другого місця у жовтні додалася проблема пандемії коронавірусу (30%), яку ще за місяць до цього серед основних проблем згадували значно рідше (19%).

Розподіл відповідей щодо інших проблем залишається майже ідентичним до результатів початку року та наступних місяців.

---

Оцінка протестних настроїв

Більшість громадян (58%) відчувають порушення їхніх прав та свобод, протилежної думки – 42%.  Вперше за поточний рік кількість тих, хто відчуває порушення їхніх прав перевищує кількість тих, хто цього не відчуває.

За останній місяць їхня кількість фактично стала прямо протилежною з (відповідно 45% та 55%). Навіть у лютому, коли були зафіксовані найбільш критичні до ситуації в країні настрої, кількість громадян, які відчувають і не відчувають порушення їхніх прав було 50 на 50.

За результатами семи хвиль дослідження простежується чітка залежність у відповідях від віку респондентів: чим молодші опитані, тим вони менш схильні погоджуватися з тим, що їхні громадянські свободи порушуються – 53% серед молоді до 24 років не відчувають цього, тоді як серед старшого покоління 55 і більше років таких 47%.  є

На Донбасі частка тих, хто відчуває порушення свої прав і свобод є найвищою – 69%. Найменшою вона є на Заході – 44%.

В разі порушення їхніх прав громадяни обирають переважно мирні та ненасильницькі методи для захисту своїх прав та свобод. Це підтверджують результати всіх семи хвиль опитування. У першу чергу це збір підписів (26%), санкціоновані мітинги і акції (20%), електронні петиції (15%). Єдиним, серед найбільш популярних, заходом, який виходить за межі санкціонованих – є перекриття доріг (14%). Загалом же радикальні акції набирають не більше 5-6% і суттєво відстають від поміркованих заходів.

Таким чином, ієрархія найбільш прийнятних методів відстоювання прав та свобод суттєво не змінюється з лютого. Кількість громадян, які взагалі не готові захищати свої права, становить 40% і суттєво не змінюється з лютого.

За соціально-демографічними особливостями готовності до протестних акцій, з лютого зафіксовано наступні: жінки частіше обирають такі мирні засоби, як збір підписів, тоді як чоловіки більш схильні до рішучих і навіть радикальних заходів, як-то бунт зі зброєю; люди середнього віку – 35-54 років – частіше за молодь та старше покоління готові до різних форм захисту своїх прав та свобод і частка тих, хто взагалі не готовий захищати свої права, серед них є значно меншою за людей старшого віку; серед регіонів порівняно частіше готові захищати свої права вже традиційно на Заході і менше на Донбасі.

---

Рівень довіри до органів влади та державних інституцій

Всі інститути доволі помітно втратили довіру населення за жовтень. Багато хто з них, після деякого покращення показників довіри з початку року, фактично повернулися чи значно наблизилися до рівня лютого.

Єдиним інститутом, якому за результатами семи хвиль опитування (за лютого до листопада) до сих пір громадяни схильні довіряти, є армія – вона єдина має позитивний баланс довіри: кількість тих, хто їй довіряє на 29% перевищує частку тих, хто не довіряє ЗСУ. З лютого цей позитивний баланс довіри збільшився понад вдвічі – з +12 % до +29%.

Найнижчі показники довіри, як і зафіксовано у попередніх опитуваннях, мають Верховна рада (-75%) і Антикорупційний суд (-67%).

---

Електоральні настрої

Перший тур

Володимир Зеленський незмінно займає першу сходинку електоральних преференцій громадян: за нього готові проголосувати 18% серед усього населення або 25% серед тих, хто визначився і піде на вибори. Порівняно з вереснем, підтримка Зеленського помітно зменшилася – на сім пунктів.

Нові результати порушують тенденцію останніх місяців щодо стабілізації рейтингу чинного президента на рівні 30-32% серед тих, хто піде голосувати та визначився за кого буде це робити. У жовтні, вперше за рік, показник В.Зеленського повернувся до лютневої позначки і є найнижчим.

Водночас рейтинги його найближчих конкурентів – П. Порошенко, Ю. Бойко та Ю.Тимошенко – є вдвічі меншими навіть за такий результат лідера підтримки: вони мають відповідно 10%, 9% та 8% серед усього населення..

 До вже усталених кандидатів, які долають 5-відсотковий бар’єр у разі президентських виборів, Ігоря Смешко (8% серед тих, хто визначився і піде на вибори), В.Гройсмана та Є.Мураєва (по 7%), вперше доєднався екс-спікер ВР – Д.Разумков (6% серед тих, хто визначився і піде не вибори).

 

Молодь до 24 років вже традиційно найбільше підтримує В.Зеленського – 29%. Зі збільшенням віку респондентів їхня готовність голосувати за нього зменшується і серед людей старшого віку становить лише 12%.

У Центрі президент утримує перше місце з 19% проти 9% Ю.Тимошенко,  8%  П. Порошенко та 8% В.Гройсмана, а також на Півдні ще випереджає незначно Ю.Бойко з 17% проти 16%.

Володимир Зеленський втрачає електоральне лідерство на Заході з 17% проти 18% у П. Порошенко, а на Сході має однакову підтримку по 17% з Ю. Бойко.

Донбас традиційно залишається відверто проблемним регіоном для В.Зеленського – там він беззаперечно програє Ю.Бойко – 6% до 23% та Є.Мураєву, у якого 14% підтримки.

Порівняно невелика підтримка у Донецькій та Луганській областях корелює з низькою довірою там до діючого голови держави та більшою часткою тих, хто виступає за позачергові президентські вибори.

Другий тур

За умови проведення другого туру, Володимир Зеленський беззаперечно виграє у всіх свої найближчих переслідувачів майже з ідентичними показниками: 36% до 23% проти П. Порошенко (60% до 40% серед тих, хто піде та визначився), 36% до 24% проти Ю. Бойко (відповідно 60% до 40%) та 35% до 25% проти Ю. Тимошенко (відповідно 58% до 42%).

Порівняно з попередніми місяцями, хоч В.Зеленський і виграє в умовному другому турі у всіх опонентів, в середньому розрив між ними скоротився на шість пунктів.

Рейтинг партій до Верховної Ради

Більшість громадян (71%) заявляють про своє бажання голосувати на парламентських виборах. Ще 24% не мають такого наміру. Порівняно з настроями респондентів щодо участі у президентських виборах, частка бажаючих голосувати за народних депутатів є трохи нижчою (71% до 81% бажаючих та 24% до 16% тих, хто не буде голосувати).

«Слуга народу» формально утримує перше місце у партійному рейтингу –за неї проголосували б 18% серед тих, хто визначився і піде на вибори.

Разом з тим, Порівняно з вереснем провладна політична сила втратила п’ять пунктів підтримки серед активного електорату.

Це дозволило ВО «Батьківщині», «Опозиційній платформі – За життя» та «Європейській солідарності», які несуттєво або майже не збільшили показники свої підтримки впродовж жовтня, впритул наблизитися до лідера партійних рейтингів і тепер їх відділяє лише три відсотки різниці.

З усіх інших партій п’ятивідсотковий бар’єр в абсолютних показниках досі долає лише «Сила і Честь».

Схильність молоді голосувати за В.Зеленського позначається і на найбільшій підтримці серед респондентів віком 18-24 роки його партії: серед них «Слугу народу» своїм вибором називають 23% і навпаки, серед виборців 55 років і старше підтримка провладної партії у два рази менша –10%. Натомість старше покоління частіше обирає «Опозиційну платформу за життя» – 16%, що корелює з більшою прихильністю цієї категорії до одного з лідерів партії –  Ю.Бойко.

За регіонами партія «Слуга народу» лише трохи випереджає «Батьківщину» в Центрі країни  – 13% до 12%, натомість на Заході вдвічі поступається «Європейській солідарності» 10% до 21% .

На Сході та Півдні провладна політсила поступається «Опозиційній платформі за життя» – відповідно 14% проти 25% та 15% до 21%.

Найгірші позиції у «Слуги народу» на Донбасі, де вона поступається «Опозиційній платформі за життя» в шість разі: 6% до 35%.