» Новини, Соціологія » Соціально-політичні настрої одеситів

Соціально-політичні настрої одеситів

Український інститут майбутнього презентує результати соціологічного дослідження щодо соціально-політичних настроїв одеситів.


ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Учасники дослідження песимістично налаштовані щодо оцінки розвитку ситуації в Україні в цілому. Так, 67% респондентів відзначили, що події розвиваються у неправильному напрямку, і тільки 22% опитаних зазначають, що події розвиваються у правильному напрямку, 11%  – не змогли дати однозначну відповідь на дане питання.

Щодо оцінки розвитку ситуації в м. Одеса, респонденти давали більш позитивні відповіді. Так, 37% опитаних відзначили, що події в м. Одеса розвиваються у правильному напрямку, 49% – у неправильному напрямку, 14% – не змогли визначитися з відповіддю на дане питання.

Зафіксовано наступні топ-7 місцевих проблем, які більшою мірою турбують учасників опитування:

  • Поширення наркотиків (закладки) – 45%, дана проблема має національний характер і досить часто входить в топ-7 національних проблем;
  • Пробки на дорогах. Відсутність транспортних розв’язок і швидкісного трамвая – 38%;
  • Старий аварійний фонд. Зруйновані будинки і аварійні будівлі. Стан під’їздів і фасадів житлових будинків – 35%;
  • Проблеми з каналізацією. Необхідність побудови очисних споруд. Злив каналізації в море. Проблема лівнівок – 35%;
  • Відсутність сміттєпереробного заводу. Проблеми вивезення сміття – 29%;
  • Поганий стан маршруток – недостатній рівень безпеки і чистоти – 28%,
  • Погана якість доріг – 28%.

Також досить вагомі і не відстають за показниками від найголовніших проблем наступні: «Поганий благоустрій пляжів, платний доступ до них. Мінімальна кількість муніципальної території узбережжя», «Відсутність контролю за архітектурним виглядом міста, застарілі фасади будівель»,«Злочинність, проблеми безпеки»,«Недостатня пільгова підтримка малозабезпечених верств населення». Дані проблеми набрали від 25% до 27% відповідей.

 

Більше половини учасників дослідження висловили невдоволення щодо забудови міста. Так, 39% респондентів повністю негативно ставляться до процесу забудови Одеси, ще 19% – скоріше негативно. При цьому, більше третини опитаних (36%) мають повністю / скоріше позитивне ставлення до процесу забудови міста. 6% респондентів не змогли дати відповідь на це питання.

Можливе перейменування художнього музею в музей Ройтбурда сприймається скоріше негативно. Так, 43% респондентів повністю не підтримують дану ініціативу, ще 8% – скоріше не підтримують.

Також значущий показник тих, хто не зміг визначитися з відповіддю на дане питання – 32%.

Кількість тих, хто до перейменування художнього музею відноситься позитивно  скоріше незначна: лише 8% респондентів повністю підтримують дану ініціативу, ще 9% – скоріше підтримують.

Зафіксована вікова специфіка щодо ставлення до можливого перейменування художнього музею у музей Ройтбурда: зі збільшенням віку кількість тих, хто повністю / скоріше не підтримує дану ініціативу зростає. Так, серед респондентів віком 18-24 роки дану ініціативу повністю / скоріше не підтримують 46% респондентів, серед респондентів віком 45 років і старше – 55%.

Водночас найбільша кількість тих, хто повністю / скоріше підтримує можливе перейменування художнього музею, зафіксовано серед респондентів у віці 25-34 роки – 20%.

До введення в Одесі влітку 2021 року пішохідного центру на вихідні дні більшість респондентів ставляться позитивно і відзначають, що дану ініціативу необхідно продовжувати (74%). Ще 11% опитаних, маючи позитивне ставлення до введення пішохідного центру на вихідні, наполягають, що необхідно зробити центр пішохідним на весь тиждень.

Тільки 15% учасників опитування не підтримують введення пішохідного центру на вихідні, відносяться до даної ініціативи негативно і відзначають, що до центру необхідно повернути автомобільний рух.

 

 

У результаті проведення опитування виявлена ​​наступна специфіка різних видів транспорту, яким одесити користувалися найчастіше для пересування містом  в останній час:
• Найбільшою популярністю користуються маршрутки – 44% з усіх респондентів відзначили, що використовували саме цей вид транспорту для пересування містом останнім часом. Водночас  жінки використовували його частіше за чоловіків – 48% проти 39% відповідно.
• На другому місці за частотою використання – міський електротранспорт (трамваї, тролейбуси): 41% респондентів використовували даний вид транспорту. Водночас жінки також користувалися за останній час міським електротранспортом частіше, ніж чоловіки – 46% проти 36% відповідно.
• На третьому місці з показником 23% – власний автотранспорт (автомобіль, мотоцикл, скутер і т.д.). Даним видом транспорту частіше користувалися чоловіки, ніж жінки – 31% проти 17% відповідно.

Учасники опитування наполягають на низькому рівні ефективності міської ради Одеси. Практично половина респондентів (47%) відзначають, що діяльність міської ради Одеси зовсім або скоріше неефективна. Лише 9% опитаних вважають діяльність повністю ефективною, ще 23% – скоріше ефективною.

Кожен четвертий респондент (21%) не зміг оцінити рівень ефективності міської ради Одеси, що говорить або про недостатню інформованість щодо діяльності місцевих органів влади, або про відсутність інтересу до діяльності міської ради.

Оцінка рівня ефективності міської ради в цілому залежить від віку респондентів. Молодші учасники опитування частіше оцінювали діяльність як повністю / скоріше ефективну, при цьому повністю / скоріше неефективну діяльність порівняно частіше обирали респонденти у віці 35-54 років. А респондентам старше 55 років частіше, ніж іншим віковіим категоріям, важко було дати відповідь на дане питання.

Спираючись на отримані дані, можна говорити про недостатню інформованість або відсутність інтересу до діяльності депутатів міської ради від округів. Так, 44% респондентів не змогли оцінити діяльність депутатів від їх округів.

Серед тих, хто оцінив рівень ефективності депутата в міськраді, все ж домінують негативні оцінки: 22% респондентів відзначають, що діяльність депутата міської ради від їхнього округу повністю неефективна, ще 10% – скоріше за неефективну. По 12% опитаних визначили діяльність депутата міськради від їх округу як повністю або скоріше ефективну.

Аналогічні оцінки рівня ефективності міської ради в цілому – молодші респонденти рідше давали негативні оцінки і щодо оцінки рівня ефективності депутата міськради від їх округу.

Спираючись на отримані дані, варто відзначити, що більше половини респондентів (57%) вважають діяльність мера Г. Труханова повністю / скоріше ефективною. Позитивні оцінки переважають, порівняно з оцінками щодо міськради в цілому і депутата міськради від округу. При цьому, 17% опитаних називають діяльність чинного мера зовсім неефективною, ще 19% – скоріше неефективною; 7% – не змогли відповісти на дане питання.

Не зафіксовано залежності в оцінках рівня ефективності мера Г. Труханова від віку респондентів, що може свідчити про рівномірний розподіл «лояльних до мера» у всіх вікових категоріях.

Але водночас зафіксовані відмінності в оцінці рівня ефективності Г. Труханова в залежності від району проживання респондентів. Учасники опитування з Київського району порівняно частіше за інших давали негативні оцінки (41% при загальному показнику 36%), Суворовського району – позитивні (65 % при загальному показнику 57%).

Показники рівня довіри до чинного мера Г. Труханова повторюють показники рівня ефективності і задоволеності його діяльністю: 61% респондентів повністю / скоріше довіряє Г. Трухановому, 20% – повністю не довіряють, ще 15% – скоріше не довіряють, 3% – не змогли визначитися з відповіддю і лише 1% – не знає цього політика.

Рівень довіри до Г. Труханова порівняно вище серед молоді і респондентів старше 55 років, але в цілому показники рівномірні для всіх вікових груп, хоча респонденти у віці 25-54 року порівняно частіше інших вікових груп відзначали свою повну / часткову недовіру до мера.

Досить вагомі показники рівня довіри, ефективності діяльності, задоволеності роботою чинного мера Г. Труханова, цілком ймовірно, зумовили отримані дані на питання про кращого мера. Так, 47% респондентів зазначили, що Г. Труханов і є кращим мером Одеси за роки незалежності України. Варто відзначити, що жінки порівняно частіше давали дану відповідь – 51% проти 42% серед чоловіків.

Другу позицію в рейтингу кращих мерів Одеси за роки незалежності України, але з досить значимим відривом, посів Е. Гурвіц: 17% опитаних назвали його найкращим мером. При цьому, порівняно частіше дану відповідь давали респонденти у віці 35-54 роки, ніж представники інших вікових категорій.

Найвищий рівень довіри зафіксовано щодо чинного мера Г. Труханова: 62% респондентів (серед тих, хто його знає) повністю / скоріше довіряють даному політику, 36% – зовсім / скоріше не довіряють.

Геннадій Труханов також має найвищий показник балансу рівня довіри – «+26» (баланс рівня довіри – різниця між частиною тих, хто повністю / скоріше довіряє і тими, хто зовсім / скоріше не довіряє).

Також досить високі рівні довіри і позитивні показники балансу довіри мають:

  • Д. Співак – 49% респондентів (серед тих, хто його знає) повністю / скоріше довіряють даному політику, баланс рівня довіри – «+10»;
  • Д. Голубов – 49% респондентів (серед тих, хто його знає) повністю / скоріше довіряють даному політику, баланс рівня довіри – «+11»;
  • Н. Скорик – 47% респондентів (серед тих, хто його знає) повністю / скоріше довіряють даному політику, баланс рівня довіри – «+6».

У Т. Плачкової і С. Ківалова досить значущі рівні довіри – по 43% респондентів (серед тих, хто їх знає) повністю / скоріше довіряють даним політикам, проте баланси рівня довіри даних діячів негативні – «-5» і «-7» відповідно.

Найвищі негативні показники щодо балансу рівня довіри зафіксовані до М. Саакашвілі ( «-41»), Е. Гурвіца ( «-45»), А. Леонова ( «-45»), П. Вугельмана ( «-49»), А . Боровика ( «-52»), що говорить про низький рівень довіри до даних діячів серед учасників опитування.

Лідером антирейтингу щодо балансу рівня довіри є А. Гончаренко, який має баланс рівня довіри «-63», при цьому 67% респондентів зовсім не довіряють даним політику, ще 12% – скоріше не довіряють.

Електоральні уподобання респондентів щодо мерського крісла мають наступну структуру:

  • Лідер електоральних переваг на посаду мера міста – Г. Труханов: 34% респондентів серед всіх, 41% респондентів серед тих, хто пішов би на вибори і визначився з вибором, віддали б свої голоси за даного кандидата, якби місцеві вибори відбулися найближчої неділі.
  • Другу сходинку зі значним відривом посідає Д. Голубов – 7% респондентів серед всіх, 9% респондентів серед тих, хто пішов би на вибори і визначився з вибором, віддали б свої голоси за даного кандидата, якби місцеві вибори відбулися в найближчу неділю.
  • Третю сходинку серед лідерів електоральних уподобань посідає Н. Скорик – 7% респондентів серед всіх, 8% респондентів серед тих, хто пішов би на вибори і визначився з вибором, віддали б свої голоси за даного кандидата, якби місцеві вибори відбулися в найближчу неділю .
  • Четверту сходинку з порівняно однаковими результатами посідають С. Ківалов і Е. Гурвіц – 5,3% і 5,1% серед усіх респондентів віддали б свої голоси за даних кандидатів на посаду мера.

Відмінності цільових аудиторій кандидатів-лідерів:

  • Г. Труханов – жінки частіше за чоловіків, приблизно рівномірно у всіх вікових групах; Суворовський район лідирує – 44%, Малиновський – 37%, Київський – 29%, Приморський – 28%.
  • Д. Голубов – жінки порівняно частіше за чоловіків, 18-24 і 55+ частіше за інших; Суворовський район значно частіше за інших (15% при загальному показнику 7%), Приморський – рідше інших (3% при загальному показнику 7%).
  • Н. Скорик – чоловіки і жінки в рівній мірі, 45+ значно частіше за інших; Київський і Приморський райони частіше Малиновського та Суворовського районів.
  • С. Ківалов – чоловіки і жінки в рівній мірі, 18-24, 35-44 і 55+ порівняно частіше за інших; Приморський район порівняно частіше, решта приблизно рівномірно.
  • Е. Гурвіц – чоловіки порівняно частіше жінок, 35-54 частіше за інших; приблизно рівномірно у всіх районах міста, Малиновський район порівняно рідше.

Також варто відзначити, що серед варіантів «Інший кандидат» 1,5% респондентів самостійно назвали М. Саакашвілі як кандидата, за якого готові віддати свій голос на посаду мера міста.

Електоральні уподобання респондентів щодо партій до міської ради мають наступну структуру:

  • Лідером серед партій до міської ради є партія чинного мера Г. Труханова «Довіряй Справам» – 23% серед усіх респондентів і 28% серед тих, хто пішов би на вибори і визначився з вибором, проголосували б за цю партію, якби місцеві вибори відбулися у найближчу неділю.
  • Другу позицію серед рейтингу партій до міськради посідає партія «Опозиційна платформа – «За Життя» – 16% серед усіх респондентів і 19% серед тих, хто пішов би на вибори і визначився з вибором, проголосували б за цю партію, якби місцеві вибори відбулися в найближчу неділю.
  • Третє місце посідає партія «Слуга народу» – 9% серед усіх респондентів і 11% серед тих, хто пішов би на вибори і визначився з вибором, проголосували б за цю партію, якби місцеві вибори відбулися в найближчу неділю.
  • 5% бар’єр також долають партії «Європейська Солідарність» і «Партія А. Шарія» – 5,8% і 5,3% відповідно серед усіх респондентів віддали б свої голоси за дані партії.
  • Решта партій не долають 5% бар’єр.

Відмінності цільових аудиторій партій-лідерів:

  • «Довіряй Справам» – жінки порівняно частіше за чоловіків, 18-44 частіше за інших; Суворовський район – 38%, Малиновський – 21%, Приморський – 18%, Київський – 16%.
  • «Опозиційна платформа -« За Життя» – порівняно рівномірно чоловіки і жінки, 45+ значно частіше за інших, Київський район частіше за інших, інші райони порівняно рівномірно.
  • «Слуга народу» – порівняно рівномірно чоловіки і жінки, 18-34 частіше за інших; Приморський район порівняно частіше, інші райони рівномірно.
  • «Європейська Солідарність» – чоловіки порівняно частіше жінок, 25-44 частіше за інших; Приморський район частіше за інших, Суворовський – значно рідше.
  • «Партія А. Шарія» – чоловіки порівняно частіше жінок, порівняно рівномірно у всіх вікових категоріях. Водночас у у 55+ показник нижче; Київський район – частіше за інших, інші райони – порівняно рівномірно.

43% респондентів наполягають, що основну відповідальність за вартість комунальних тарифів несе Президент В. Зеленський, 23% – поклали цю відповідальність на Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля, 16% – на мера Одеси Г. Труханова.

Лише 5% відповідальним за вартість комунальних тарифів вказали голови ОДА С. Гриневецького і 13% – не змогли відповісти на дане питання.

Більше половини учасників опитування (55%) повністю згодні з тезою В. Путіна, що «українці і росіяни – один народ», ще 13% – скоріше згодні з даною тезою.

Кожен п’ятий респондент (20%) висловив свою повну незгоду з тезою В. Путіна, що «українці і росіяни – один народ», ще 8% – скоріше не згодні з даною тезою.

Лише 4% опитаних не змогли відповісти на дане питання.

Більше третини учасників опитування (38%) вважають, що майбутнє України має бути пов’язано з відновленням зв’язків з РФ та іншими країнами СНД, 27% опитаних пов’язують майбутнє української держави з нейтралітетом, 20% – наголошують на необхідності євроінтеграції, і лише 4% респондентів майбутнє країни пов’язують з США.

Зафіксовано наступний топ-7 і вікова специфіка використання різних джерел інформації для отримання новин, інформації про події міста, регіону, країни, світу:

  • Провідну позицію посідають інтернет-ресурси (сайти новин, платформи, інтернет-версії друкованої преси) – 64% респондентів використовують дане джерело. Водночас частіше за інших дане джерело вказували респонденти у віці 25-44 роки (76-78%), рідше інших – опитані у віці 55 років і старше (47%).
  • Соціальні мережі зайняли другу позицію – 54% респондентів для отримання новин використовують дане джерело інформації. Водночас частіше за інших дане джерело вказували респонденти у віці 18-34 роки (70-73%), рідше за інших – опитані у віці 55 років і старше ( 38%).
  • На третьому місці зафіксовано телебачення з показником 48%. Водночас частіше за інших дане джерело вказували респонденти у віці 55 років і старше (73%), рідше інших – опитані у віці 18-34 роки (22-27%).
  • 32% респондентів для отримання новин використовують месенджери. Водночас зі збільшенням віку респондентів стрімко зменшується кількість тих, хто використовує цей матеріал для отримання новинної інформації, так серед респондентів у віці 18-24 року дане джерело використовують 52%, у віці 25-34 – 45%, у віці 35-44 – 41%, у віці 45-54 – 26%, у віці 55 років і старше – 17%.
  • П’яте місце з показником 20% посідають родичі / друзі як джерело отримання новин. Порівняно рідше дане джерело вказували респонденти у віці 25-44 роки.
  • З показником 8% на шостому місці зафіксована друкована преса як джерело отримання новинної інформації. Водночас переважно дане джерело вказували респонденти старше 55 років (16% при загальному показнику 8%).
  • На сьомому місці виявилися колеги по роботі як джерело отримання новин. Прогнозовано, що респонденти у віці 55 років і старше рідше за інших вибирали дану альтернативу.

Решта запропонованих джерела інформації набрали 6% і менше.

Більше половини учасників дослідження (59%) вказали, що не дивляться місцеві телеканали.

Виявлено наступні топ-3 місцевих телеканалів для отримання інформації:

  • Лідер – “Первый городской” канал, 22% респондентів використовують даний телеканал для отримання новин.
  • “Думская-ТВ” посідає другу позицію в рейтингу місцевих телеканалів з показником в 16.
  • Телеканал “7 канал” з показником 15% посідає третю позицію в рейтингу.

Більше половини учасників дослідження (52%) вказали, що не використовують місцеві інтернет-джерела для отримання інформації. Водночас рідше інших дану відповідь вказували респонденти у віці 25-44 роки (32-38%), частіше за інших – у віці 55 років і старше (72%).

Зафіксовано наступний топ-5 і вікова специфіка використання місцевих інтернет-джерел для отримання інформації:

  • Лідирує “Думская.net”, 34% респондентів використовують даний інтернет-ресурс для отримання інформації. Водночас найбільш популярний даний інтернет-ресурс серед респондентів у віці 25-44 роки.
  • “0,48.ua” посідає другу позицію в рейтингу місцевих інтернет-ресурсів з показником в 18%. Вікова специфіка аналогічна описаній вище – найбільш популярний даний інтернет-ресурс серед респондентів у віці 25-44 роки.
  • “Одесса онлайн” з показником 8% посідає третю позицію в рейтингу. Використання серед різних вікових груп порівняно рівномірне, рідше використовують тільки респонденти у віці 55 років і старше.
  • З показником в 7% на четвертому місці інтернет-ресурс “Одесская жизнь”. Водночас порівняно частіше даний ресурс вказували респонденти у віці 18-24 роки.
  • “Одесса-медиа” з показником 6% посідає п’яту позицію в рейтингу. Також порівняно частіше даний ресурс вказували респонденти у віці 18-24 роки.

Решта запропонованих місцевих інтернет-ресурсів набрали 5% і менше. Проте, варто зазначити, що ресурс “Взгляд из Одессы”, який має загальний показник 4%, вказали 10% респондентів з вікової категорії 18-24 роки.

37% респондентів вказали, що не підписані на жоден із зазначених соціальних мереж / платформ і месенджерів на групи, присвячені життю у місті і області. Серед респондентів у віці 18-24 року дану відповідь дали 8%, у віці 25-34 роки – 16%, у віці 35-44 роки – 20%, у віці 45-54 роки – 42%, у віці 55 років і старше – 60%.

Виявлено наступний топ-4 і вікова специфіка щодо передплати в соціальних мережах / платформах і месенджерах на групи, присвячені життю в місті і області:

  • Лідирує Фейсбук з показником 34%. Водночас частіше за інших його вказували респонденти у віці 35-44 роки (52%).
  • Другу позицію поділяють Інстаграм і Телеграм з показником 24%. Водночас основна аудиторія даних ресурсів зафіксована серед респондентів у віці 18-24 роки (59-60%), також значні показники для даних ресурсів серед вікової групи 25-34 роки (по 42 %).
  • На третьому місці Ютуб з показником 22%. Основна аудиторія зафіксована серед респондентів віком 25-44 роки (27-29%).
  • З показником 18% четверту позицію посідає Вайбер. Частіше за інших даний ресурс вказували респонденти у віці 35-44 роки.

Решта запропонованих ресурсів набрали 5% і менше щодо підписки на групи, присвячені життю в місті і області.

57% респондентів вказали, що не використовують місцеві Телеграм-канали для отримання інформації. Серед респондентів у віці 18-24 року дану відповідь дали 19%, у віці 25-34 роки – 34%, у віці 35-44 роки – 46%, у віці 45-54 роки – 66%, у віці 55 років і старше – 78%.

Зафіксовано наступний топ-5 і вікова специфіка використання місцевих Телеграм-каналів для отримання інформації:

  • Лідирує «Хуевая Одесса» з показником 22%, основна аудиторія користувачів зафіксована серед респондентів у віці 18-24 роки (57%).
  • Другу позицію посідає «Думская» з показником 19%, основна аудиторія користувачів зафіксована серед респондентів у віці 25-34 роки (29%).
  • На третьому місці «Одесса как она есть» з показником 14%, основна аудиторія зафіксована серед респондентів віком 18-24 роки (34%).
  • З показником 9% четверту позицію поділяють «Одесса INFO» і «Подслушано Одесса», частіше за інших дані ресурси вказували респонденти у віці 18-24 роки.
  • П’яте місце розділили «Курс Одесса» і «Чорный список» з показником 6%. Водночас основна аудиторія ресурсу «Курс Одесса» зафіксована серед респондентів у віці 18-24 роки, основна аудиторія ресурсу «Чорный список» – серед опитаних у віці 25-34 роки.

Решта запропонованих місцеві Телеграм-канали набрали 5% і менше, проте варто зазначити, що ресурс «News Odessa», який має загальний показник 3%, вказали 11% респондентів з вікової категорії 18-24 роки.