Реалізація закону про амністію залежить від виборчої стратегії Президента

15 червня 2021 року у Верховній Раді ухвалили Закон (проєкт № 5153) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», або «Закон про податкову амністію». Так, за словами авторів законопроєкту, він надасть можливість зростання реального ВВП та позитивний економічний ефект від сплати разового збору. А за найоптимістичнішим сценарієм, який оприлюднив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, з «тіні» може бути виведено 20 млрд дол., що принесе до бюджету України 1 млрд дол. [https://www.ukrinform.ua/…/3219950-amnistia-kapitaliv…]

Проте, за словами виконавчого директора UIF Вадима Денисенка, насправді закон викликає багато змістовних запитань.

«По-перше, у нас немає загальнодержавної статистики щодо кількості людей, які мають майно, що підпадає під декларування. Лише за опосередкованими даним, ми можемо говорити про те, що таких громадян від 300 тис. до 1 млн, але навіть це – дуже умовні цифри.

По-друге, в Україні відсутнє реальне розуміння того, скільки готівки «на руках» українців (цифри різняться від 17 до «міфічних» 100 млрд дол.).

По-третє, сам закон має певні неузгодженості: декларуючи щось, людина звільняється від переслідувань за податковими статтями кримінального кодексу, але там взагалі нічого не сказано про скасування покарань за незаконне ведення підприємницької діяльності. А це є, по суті явкою з повинною, яка передбачає «російську рулетку» – або ти попадеш під прес силовиків або ні. Без гарантії зі сторони держави про недоторканність того, хто вирішив бути амністованим, ця історія просто не працює.

Окремо слід зазначити, що цей закон не можна вважати нульовою декларацією, адже в Україні не прийняте законодавство про непрямі перевірки відповідності доходів та розходів.

Отже, сьогодні держава навіть теоретично не уявляє, скільки людей підпадає під декларування. Також, поки незрозуміло, чи підготується державний апарат до того, щоб почати масові, а не вибіркові перевірки.

У той самий час, якщо говорити про потенційну кількість всіх можливих громадян, які теоретично можуть підпасти під дію цього закону, ми можемо говорити про дуже умовні цифри – від 300 тис. до 1 млн громадян. Якщо взяти, знову ж таки, умовну цифру в 100 тис. незадекларованих доларів, при максимальній амністії, держава може отримати не більше 5 млрд доларів. Проте уявити собі, що мільйон громадян задекларують «зайві» 100 тис. – зараз просто нереально», – зазначив він.

Таким чином, Вадим Денисенко виділив 3 сценарії розвитку механізмів реалізації даного закону.

«Перший – декларується мінімальна кількість громадян (до 10-20 тис.), при цьому, включається вибіркове правосуддя, коли через користолюбні чи політичні мотиви починаються гоніння на тих чи інших громадян. Цей варіант стане повним провалом для команди Зеленського та несе високі репутаційні ризики для нього.

Другий – декларується до 100 тис. громадян і працює вибіркове правосуддя. Цей варіант є найбільш вірогідний для влади, адже дозволить говорити про боротьбу з корупцією і продовженням деолігархізації. Тому, судячи з усього, цей сценарій може бути обраним, як базовий для ОП.

Третій – держава розробляє і втілює у життя непрямі механізми перевірок, поводиться дуже активна і агресивна інформаційна кампанія і декларується від 500 тис. до 1 млн громадян. Проте, цей варіант може викликати соціальні бунти, особливо в деяких регіонах, де заробітчани масово будували великі будинки. Тому, поки вірогідність цього сценарію виглядає найменш вірогідною.

Тож, без різкого лівого ухилу в боротьбу проти багатих, безболісно провести таку кампанію, в умовах підняття тарифів, дуже складно.

Тому, коли ми говоримо про максимальні цифри, які держава зможе отримати від реалізації цього закону складають приблизно 500 млн дол. (100 тисяч людей по 5 тис. доларів). Хоча, варто ще раз наголосити: це максимально можлива цифра. Реальність внесе свої великі знижувальні коефіцієнти.

Окремо також варто додати, що пік перевірок по цьому закону припаде на президентську виборчу кампанію. Тому, ключовим в питанні реалізації цього законопроєкту буде, перш за все, передвиборча соціологія і стратегія на виборах», – підсумував Вадим Денисенко.