Покрити дефіцит бюджету в 300 млрд гривень: Місія здійсненна

Держава здатна виконати свої зобов’язання щодо покриття дефіциту бюджету в 300 млрд гривень. Сьогодні цей процес керований та проводиться в робочому режимі. Про це пише на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін.

Експерт розвіяв міфи про те, як держава вирішить питання з грошима, звідки взяти таку велику суму без великих проблем для населення в цілому.

 «Джерел покриття дефіциту бюджету три: банківська система, яка купує ОВДП Мінфіну на свої вільні кошти; емісія, яку проводить НБУ; зовнішні позики.

1. Зовнішні позики. З цим пов’язано багато міфів. Я не впевнений, що за часів Незалежності України дефіцит бюджету фінансувався із зовнішніх позик. Так, щоб валюта, яка приходить від зовнішніх кредиторів, продавалася й конвертувалася Мінфіном в гривню для покриття дефіциту бюджету. Фінансувалася тільки виплата валютних відсотків.

Якщо говорити про бюджет 2020 року, то це близько 50 млрд гривень (1,6 млрд доларів). Тобто замість того, щоб купувати валюту із сум, закладених на виплату відсотків, займається велика сума, щоб цього не робити. Думаю, такий спосіб буде використаний і в цьому році. Це приблизно 1,2% ВВП дефіциту або 50 млрд гривень.

2. Емісія НБУ. З цим пов’язані великі хвилювання населення щодо інфляції й девальвації. Подібний механізм Національним банком вже запущений. Але він виконується в цьому році за новою схемою. У 90-х Національний банк друкував гроші й давав державі. У 2010-2015 роках Нацбанк став давати Мінфіну в борг. Зараз на балансі Мінфіну цих боргів приблизно на 325 млрд гривень за ставкою 8-12% в гривні. Ще один варіант – емісії через банки. Так діють ФРС і ЄЦБ. Фактично з 28 квітня НБУ почав видавати кредити банкам (проводити емісію) за ставкою 8%, а банки стали купувати ОВДП Мінфіну за ставками 10-11% річних. Це дозволяє банкам мати свій прибуток на рівні різниці в ставках (2-3%). Причому в травні банки активно почали купувати ОВДП Мінфіну, купивши практично за місяць 40 млрд гривень державних паперів. Якщо з такою швидкістю Мінфін продовжить випуск, то до кінця року можна і 300 млрд дефіцит покрити. Звичайно, тут виникає питання інфляції. Прихильники зовнішніх позик нам розповідають, що цей варіант кращий. Але, якщо отриману валюту конвертувати в гривню, то все одно пускаємо гривню в оборот у систему. Тому в будь-якому випадку Національному банку доведеться стерилізувати зайву гривню для мінімізації інфляційних ефектів. Водночас інфляція організовується вже тільки під час витрат бюджетів. А видаткова частина бюджету 2020 на переглянутому в квітні бюджеті не так вже сильно збільшена – близько 100 млрд гривень. При цьому велика сума в 64 млрд зарезервована в стабілізаційний фонд, який не факт, що буде повністю використаний. Тому великої інфляції в країні за підсумками 2020 року очікувати не доводиться. За підсумками року вона не перевищить 10%.

3. Власний банківський ресурс. Перед початком криза банки накопичили 180 млрд гривень вільних ресурсів, які вкладали в депозитні сертифікати НБУ. Зараз ця сума впала до 120-140 млрд гривень. Можна очікувати, що ресурс банків буде вкладатися в основному в державні цінні папери. Швидше за все банки зможуть покрити дефіцит бюджету в обсязі 80-100 млрд зі своїх ресурсів», – зазначив Данило Монін.

На думку експерта UIF, базовий сценарій покриття дефіциту в цьому році буде таким: 50 млрд гривень дефіциту буде покрито через зовнішні позики, 80 млрд гривень – через вільну ліквідність банків, інше – емісія НБУ через банки.

 Також він оптимістично оцінив дефіцит бюджету в цьому році.

 «За підсумками 4 місяців ми маємо дефіцит на рівні 15 млрд гривень. Карантин гальмує не тільки економічну діяльність в державі, а й витрати бюджетів. Тому навряд чи в цьому році дефіцит бюджету перевищить 250 млрд гривень. А це означає, що на емісію НБУ витратить близько 100-120 млрд гривень або 2,5-3% ВВП, що набагато менше сум, які друкує зараз ЄЦБ і ФРС у відсотках ВВП», – зазначив Данило Монін.