Підсумки M&A угод 2017
За попередніми оцінками Ukrainian Institute for the Future, у 2017 році українська економіка зросла на 2,2% (у 2016 – 2,3%), а внутрішні капітальні інвестиції збільшилися на 25% до $15 млрд. Однак, обсяг прямих іноземних інвестицій зменшився на $1 млрд до $2,3 млрд.
Пріоритетними секторами інвестування є аграрний, банківський, фінансовий, енергетичний та металургія.
Не дивлячись на скорочення обсягу прямих іноземних інвестицій, український ринок угод злиття та поглинання зберігає позитивну тенденцію до зростання, в порівнянні з 2016 роком – на 33%. Згідно із базою даних M&A Ukraine, у 2017 році здійснено 60 угод злиття та поглинання з 11 країнами-інвесторами. Основним інвестором стали резиденти країни (41 угода), РФ на другій сходинці (4 угоди), на третьому місці – Кіпр (3 угоди).
Джерело: M&A Ukraine, Database
На стадії укладання перебувають 35 угод, і знов-таки, ключовим є український інвестор, частка якого становить понад 60%. За даними Державної служби статистики України, за три квартали 2017 р. внутрішні капітальні інвестиції становили $9,9 млрд., попередньо за рік – $14-15 млрд (оцінка UIF).
Джерело: M&A Ukraine, Database
Найбільш привабливими секторами здійснення угод злиття та поглинання стали:
- АПК (12 угод, у т.ч. по одній угоді з канадським інвестором, нідерландським інвесторами);
- банківський сектор (9 угод, аквізиторами є РФ, КНР, Казахстан, Латвія та Кіпр);
- нафта та газ (4 угоди, у т.ч. одна угода з нідерландським інвестором);
- фінанси (серед 4 угод, одна – російська компанія-покупець);
- металургія (3 угоди з національними інвесторами).
- Київенерго (25% акцій, вартість угоди – ₴ 759,23 млн.);
- Західенерго (25%, ₴ 417,16 млн.);
- Дніпроенерго (25%, ₴728,23 млн.);
- Дніпрообленерго (25%, ₴1,005 млрд.);
- ДТЕК Донецькобленерго (25%, ₴143,8 млн.).
Джерело: M&A Ukraine, Database
У червні 2017 р. остаточно завершилася процедура продажу Українського банку реконструкції та розвитку китайській біржі Bohai Commodity. Вартість цієї угоди становила ₴82,83 млн. за 99.9945% акцій.
Відповідно до наявних даних про вартість угод, найбільш масштабною угодою M&A було придбання Кернел активів компанії «Українські аграрні інвестиції» вартістю $155 млн. та 10 компаній, які входять до складу цього агрохолдингу за $43,3 млн.
Російська компанія EVRAZ продала два активи в Дніпропетровські області: ГЗК «Суха Балка» українському аквізитору DCH за $110 млн. та ПрАТ «Южкокс» – Ренату Ахметову. Компанія ТАС-Груп придбала активи в ПрАТ «Дніпрометиз» у російського резидента «Северсталь» за ₴13,4 млн.
В енергетичному секторі, Група СКМ докупила частки публічних енергетичних компаній:
Київенерго (25% акцій, вартість угоди – ₴ 759,23 млн.);
Західенерго (25%, ₴ 417,16 млн.);
Дніпроенерго (25%, ₴728,23 млн.);
Дніпрообленерго (25%, ₴1,005 млрд.);
ДТЕК Донецькобленерго (25%, ₴143,8 млн.).
Підсумки угод M&A за 2017 рік:
- зростання інвестиційної активності резидентів у понад 1,5 рази до 2016 року;
- найбільша частка операцій злиття та поглинання в аграрно-промисловому секторі економіки, що характеризується укрупненням бізнесу аграрних холдингів, а також зростання активності у банківському, фінансовому та енергетичному секторах;
- поступове скорочення частки «прямого» російського капіталу шляхом продажу активів «наближеним особам», зокрема у банківську секторі та металургії;
- збереження тенденції до зростання українського M&A, +33% у 2017 році.
Основними перешкодами на шляху формування інвестиційної привабливості є:
- незавершена реформа судової системи та нестворений антикорупційний суд;
- високі валютні ризики та валютні обмеження, що не стимулюють притік прямих іноземних інвестицій та стримують внутрішні інвестиції;
- високий податковий тиск – сумарний обсяг податків, які підприємство сплачує становить 51,9%, у той час коли в країнах ОЕСР – 40,9%;
- податки виступають основним джерелом наповнення державного та місцевого бюджетів, що підкреслює виключно фіскальну, а не стимулюючу функцію податків, що важливо для економічного зростання;
- неефективна система захисту прав приватної власності та наявність мораторію на розпорядження одним із факторів виробництва – землею, все це стримують інвестиційну активність.
Отже, необхідно здійснити наступні заходи:
- завершення судової реформи та створення антикорупційного суду;
- відкриття ринку землі, що дозволить залучити від 28,9 млрд. до 49,1 млрд. інвестицій у розвиток аграрного сектору та забезпечить додаткове зростання номінального ВВП на 7% щорічно – вільний ринок землі;
- скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал. За оцінками UIF, у результаті скасування податку на прибуток у перспективі 5 років може бути створено до $ 50-80 млрд. додаткового ВВП (за умови, що 40 % щорічного прибутку буде реінвестовано).
- створення спеціальних територій з пільговим режимом, за оцінками UIF сприятиме щорічному додатковому залученню $4 млрд.
За оцінками UIF, для забезпечення стабільного економічного зростання у 8-10% необхідно залучати щорічний обсяг інвестицій у розмірі $20 млрд., а реалізація наведених кроків дозволить це зробити.