1. Ситуація у воєнній сфері (резюме):
Ситуація у воєнній сфері протягом звітного періоду не зазнала принципових змін та характеризується:
наступальними діями наземних угруповань військ РФ на східному напрямку (продовжують мати успіх в просуванні);
продовженням ЗСУ бойових дій на території противника в Курській області;
оборонними та стримуючими діями обох сторін на інших напрямках;
нанесенням СОУ ударів по об’єктах на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ);
нанесенням агресором систематичних ракетно-авіаційних ударів з акцентом на енергетику та ОПК по об’єктах на всій території України.
Стосовно наземної складової – противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжує стратегічну наступальну операцію на території північно-східних, східних та південно-східних областей України з основним завданнями щодо виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, розширення зони окупації в Харківській області та на півдні з одночасними оборонними та контрнаступальними діями для відсічі наступу ЗСУ в Курській області.
Значно зросла риторика зацікавлених сторін (Україна, РФ, США/ «колективний» Захід, інші геополітичні гравці) щодо перспектив та умов закінчення війни (припинення воєнних дій), але переважно в несприятливому для України ракурсі.
Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою, але продовжують мати вплив чинники активності ЗС РФ на територіях, які прилягають до Чернігівської та Сумської областей, а також щодобового застосування БпЛА по об’єктам регіону.
2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері
2.1. Загальна обстановка
В рамках наведеного Сили оборони України ведуть оборонні операції та бойові дії.
Агресор зосереджує зусилля на 10 основних напрямках (включно з напрямком в Курській області, але з урахуванням відносного зменшення активності дій на деяких напрямках).
Загалом поточна обстановка залишається складною, має тенденцію до подальшого загострення. Через поступове, але постійне просування противника на основних напрямках, захоплення ним населених пунктів, значні втрати наших військ залишаються актуальними оцінки/прогнози про загрози утримання СОУ лінії фронту на східному напрямку (зокрема, як один з чинників примушення України до переговорів з РФ).
Продовжується активність Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника (підтримується тенденція до поступового зростання щодо дальності та інтенсивності) та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні можливості зменшення воєнного та економічного потенціалу держави-агресора та досягти деморалізуючих ефектів впливу на її населення, які мають потенціал набуття рівня стратегічних ефектів.
Триває активне нарощування потенціалу ЗС РФ, зусиль російського ВПК, перекидання з території РФ до районів проведення т.зв. «СВО» військ, озброєння, військової та спеціальної техніки, маневр військами між операційними напрямками, нарощування оборонних спроможностей на тимчасово окупованих українських територіях.
2.2. Дії засобів повітряного нападу противника, основні удари та обстріли
Агресор протягом тижня продовжував авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. Основні удари та обстріли:
01.12.2024: 18 авіаударів, 25 КАБ, 1635 дронів-камікадзе, 5079 обстрілів, з них 145 з РСЗВ. У ніч з 01 на 02 грудня 2024 року (із 19.00 01 грудня) із напрямків Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ ворог атакував 110 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів. Підтверджено збиття 52 ворожих БпЛА у Київській, Черкаській, Чернігівській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Сумській, Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях. 50 безпілотників локаційно втрачено, імовірно внаслідок протидії засобів РЕБ Сил оброни, 6 — вийшло з підконтрольного повітряного простору у напрямку Росії та Білорусі.
02.12.2024: 2 ракетних (3 ракети) та 35 авіаударів, 53 КАБ, понад п’ять тисяч обстрілів, з них 141 — із реактивних систем залпового вогню. О 17.30 та 19.30 02 грудня 2024 року російська тактична авіація завдала удару по місту Кривий Ріг Дніпропетровської області 3 керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із літаків Су-34 та Су-57. Усі 3 ракети було збито ППО повітряного командування «Схід». У ніч з 02 на 03 грудня 2024 року (із 22.00 02 грудня) з напрямків Приморсько-Ахтарськ, Курськ, Орел, Міллерово – РФ ворог атакував 28 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів. ППО збито 22 БпЛА у Київській, Чернігівській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Сумській, Одеській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. 1 безпілотник локаційно втрачено, 2 — вийшли з підконтрольного повітряного простору у напрямку Білорусі та тимчасово окупованої території. Зафіксовані влучання по об’єктах критичної інфраструктури на Тернопільщині та Рівненщині (зокрема, які спричинили відключення електроенергії).
03.12.2024: 1 ракетний удар із застосуванням 1 ракети, 64 авіаційних ударів, 84 керовані авіаційні бомби, близько 4900 обстрілів, з них 172 – із реактивних систем залпового вогню, 2119 дронів-камікадзе. У ніч з 03 на 04 грудня 2024 року (із 20.00 03 грудня) ворог атакував керованою авіаційною ракетою Х-59/69 із повітряного простору Курської обл. та 50 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів (райони пусків — Приморсько-Ахтарськ, Орел, Міллерово – РФ). ППО збито 29 БпЛА у Київській, Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Хмельницькій, Тернопільській, Миколаївській та Донецькій областях. 18 безпілотників локаційно втрачено, 1 — вийшов у напрямку тимчасово окупованої території.
04.12.2024: 1 ракетний удар із застосуванням 2 ракет, а також 41 авіаудар, 55 КАБ, понад 4,8 тисяч обстрілів, з них 152 – із реактивних систем залпового вогню, близько 2240 дронів-камікадзе. У ніч з 04 на 05 грудня 2024 року (із 20.00 04 грудня) противник завдав удару по Дніпропетровщині 2 балістичними ракетами «Іскандер-М» із Ростовської обл., також атакував Україну 44 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів (райони пусків: Орел, Курськ – РФ). ППО збито 30 ворожих БпЛА у Київській, Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій та Одеській областях. 12 безпілотників локаційно втрачено, 1 — вийшов з підконтрольного повітряного простору у напрямку Білорусі.
05.12.2024: 2 ракетних удари із застосуванням 4 ракет, 24 авіаудари, 31 КАБ, понад 4200 обстрілів, з них 141 – із реактивних систем залпового вогню, понад 2000 дронів-камікадзе. У ніч з 05 на 06 грудня 2024 року (із 20.00 05 грудня) противник атакував Україну 53 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів (район пусків: Орел – РФ). ППО збито 32 ворожі БпЛА у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Київській та Житомирській областях. 16 безпілотників локаційно втрачено, 2 — вийшли з підконтрольного повітряного простору у напрямку Білорусі.
06.12.2024: 3 ракетних удари із застосуванням 5 ракет, 10 авіаударів, 36 КАБ, близько 4000 обстрілів, з них 143 – із реактивних систем залпового вогню. У ніч з 06 на 07 грудня 2024 року (із 21.30 06 грудня) противник завдав удару ракетою невстановленого типу по Сумщині, атакував 14 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів (район пусків: Приморсько-Ахтарськ – РФ). ППО збито 7 ворожих БпЛА у Київській, Вінницькій, Одеській, Черкаській та Житомирській областях. 6 безпілотників локаційно втрачено, 1 — вийшов з підконтрольного повітряного простору у напрямку РФ.
07.12.2024: 1 ракетний удар (1 ракета), 1579 дронів-камікадзе, 3542 артилерійських обстріли, з них 111 – із реактивних систем залпового вогню. У ніч з 07 на 08 грудня 2024 року (із 20.30 07 грудня) противник атакував 74 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів (райони пусків: Брянськ, Курськ, Орел, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ – РФ). ППО збито 28 ворожих БпЛА у Київській, Харківській, Сумській, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.46 безпілотників локаційно втрачено. Через падіння БпЛА у Кам’янському на Дніпропетровщині, пошкоджено будинки та майно громадян, є потерпілі.
Довідково: Оскільки противник постійно змінює тактику застосування ударних безпілотників, формат подачі інформації про результати бойової роботи ППО може змінюватись. Раніше атаки «шахедів» здійснювались переважно у нічний час — в темну пору доби. Зараз противник застосовує ударні БпЛА і протягом дня.
Загалом, об’єктами ударів були більшість регіонів держави, бойова робота ППО велась у місті Києві та більшості областей України. Також впродовж тижняартилерійські обстріли та удари БпЛА наносилися по більшості населених пунктів вздовж державного кордону з РФ та лінії фронту на тактичну глибину.
Протягом звітного періоду для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер» з ракетами «Іскандер-М»/KN-23) та повітряний компоненти, зокрема ракети Х-59/69, керовані авіаційні бомби, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші, баражуючі боєприпаси типу «Ланцет», а також FPV-дрони.
Авіація противника
Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається на попередньому рівні, значна частина літальних апаратів передислоковано на аеродроми в глибині території РФ, з яких виконуються бойові польоти. Безпосередньо до ударів може залучатися близько 300 літаків оперативної/тактичної авіації та приблизно аналогічна кількість вертольотів, хоча їх інтенсивність через погодні умови та передислокацію значно зменшилася.
У бойовому складі ВПС та військ ППО ЗС РБ перебувало 29 бойових літаків та 33 вертольоти (ударних – 19). Також у звітному періоді на території РБ перебувало 4 літаки Су-30СМ оперативно-тактичної авіації РФ.
Особливості та зміни застосування засобів повітряного нападу противника:
- продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільним об’єктам адміністративних центрів (в першу чергу м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Дніпра, Запоріжжя), переважно по енергетиці та ОПК, зокрема з метою розхитування суспільно-політичної обстановки, деморалізуючого інформаційного тиску на цивільне населення, посилення капітулянтських настроїв, примушення до евакуації;
- спостерігається відносне зменшення інтенсивності застосування тактичної та армійської авіації в районах наземних бойових дій. Частково наведене пов’язано з несприятливими зимовими погодними умовами, передислокацією авіації в глибину території РФ, а також з все більшим покладанням завдань ударів по наземним цілям на БпЛА різних типів;
- триває щодобово активне застосування БпЛА типу «Шахед» в значній кількості протягом значної частини доби по цілям в глибині території держави, що через постійні повітряні тривоги значно впливає на життєдіяльність населення та роботу економіки;
- збільшення внутрішнього виробництва безпілотників типу «Shahed» дало змогу РФ збільшити кількість ударних дронів, які вона використовує в атаках по Україні, але українські інновації в галузі радіоелектронної боротьби (РЕБ) дають змогу ЗСУ ефективніше реагувати на російські атаки (згідно оцінок «Інституту вивчення війни», США);
- за оцінками моніторингового проєкту «Беларускі Гаюн», у листопаді до повітряного простору Республіки Білорусь залетіло 148 ударних дронів типу «Shahed і 3 розвідувальні дрони невстановленого типу. Максимальна кількість в 32 одиниці було зафіксовано 25.11.2024. Також існує інформація про 3 випадки перехоплення «Shahed» силами ППО ЗС РБ над Мозирським районом. Також 82 дрони повернулися в повітряний простір Україну або РФ, про решту 66 БпЛА інформація не надходила. З урахуванням протидії з боку ЗС України, перш за все засобами РЕБ, є підстави вважати про продовження наведеної тенденції;
- у звітному періоді (03.12.2024) українська сторона оприлюднила наявну потребу стосовно допомоги від НАТО в засобах ППО для захисту стратегічних об’єктів енергетичної інфраструктури. У Брюсселі під час спільної заяви для медіа генерального секретаря НАТО Марка Рютте та міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, було заявлено про потребу в 19 додаткових системах протиповітряної оборони.
2.3. Наземне угруповання противника
У зв’язку з проведенням перегрупування сил та засобів підрозділів РФ, які приймають участь у бойових діях на території України та змінами у резервах об’єднаного угруповання військ (сил) противник збільшив кількість особового складу орієнтовно до 580 тис. військовослужбовців. На окупованих територія також розгорнуто угруповання військ «Росгвардії» чисельністю до 35 тисяч військовослужбовців.
2.4. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах
Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій для українських військ залишалася складною та характеризується просуванням росіян у ключових для них секторах/напрямках. Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду згідно оцінок ГШ ЗСУ:
на території Курської області противник проводить наступальні з метою розгрому угруповання ЗСУ та звільнення територій. Водночас фахівці «ISW» 07.12.2024 повідомили, що Сили оборони України просунулися в Курській області – в центрі Погребків і, ймовірно, взяли під контроль Орловку, Мар’ївку, Малу Локню, Стару Сорочину і Нову Сорочину;
на Харківському напрямку ворог намагався просунутись в районах Вовчанська;
на Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали штурмові дії противника в районах н.п. Лозової, Масютівки, Глушківки, Колісниківки та Зеленого Гаю;
на Сіверському напрямку ворог активних дій не проводив;
на Лиманському напрямку ворог намагався просунутись в районі Твердохлібового, Копанок, Богуславки, Греківки, Чернещини, Макіївки, Зарічного Тернів, Ямполівки, Дружелюбівки та у Серебрянському лісі;
на Краматорському напрямку противник атакував позиції наших військ в районі населених пунктів Часів Яр, Ступочки та Біла Гора;
на Торецькому напрямку бойові дії тривають в районі населених пунктів Торецька, Диліївки та Неліпівки;
на Покровському напрямку ворог намагався просунутись в районі Променя, Лисівки, Даченського, Пушкіного, Зорі, Гродівки, Сухого Яру, Мирнограду, Жовтого, Нового Труда та Новотроїцького;
на Курахівському напрямку противник наступав поблизу Сонцівки, Зорі, Курахового, Єлізаветівки, Романівки, Ганнівки, Успенівки, Розливу, Старих Тернів, Дачного та Нескучного;
на Времівському напрямку противник здійснив штурми наших позицій у районах населених пунктів Веселий Гай, Костянтинопольське, Сухі Яли, Новодарівка, Новосілка, Темирівка, Нескучне, Велика Новосілка;
на Оріхівському напрямку ситуація без значних змін, мали місце наступальні дії противника в районі Новоданилівки;
на Гуляйпільському напрямку ворог активних дій не проводив;
на Придніпровському напрямку тривали активні дії противника у районах Козачих Лагерів, Дніпрян та островів;
на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. У прикордонних з Україною районах Білорусі продовжують перебувати підрозділи ЗС Білорусі. Наразі фіксується перебування орієнтовно 4-5 підрозділів батальйонного рівня. Встановлено підготовку до посилення/ротації нових підрозділів. На даний час переміщення бойових підрозділів ЗС Росії на територію Білорусі не відмічено;
на кордоні з Чернігівською та Сумською областями (поза межами території, яка прилягає до району вторгнення ЗСУ в Курську область) противник зберігає військову присутність, проводить диверсійно-розвідувальну діяльність, здійснює обстріли населених пунктів з території РФ, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону України;
у Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту та об’єктів державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Противник утримує в готовності кораблі і підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашій державі в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу.
Моніторингові джерела (зокрема, «DeepState», ISW тощо), свідчать, що станом на:
01.12.2024: ворог просунувся біля Нового Комара, Берестового, Погребків та в Кураховому (орієнтовна втрата території – 11,8 км²);
02.12.2024: ворог просунувся в Старих Тернах, Кураховому, біля Кругляківки та Пушкіного. Водночас згідно інформації від Інституту вивчення війни «ISW», 2 грудня на Донеччині підрозділи ЗСУ просунулися в районі Часового Яру;
03.12.2024: ворог просунувся біля Сухих Ялів, Костянтинопольського, Даченського, Пушкіного та в Кураховому (орієнтовна втрата території – 29,4 км²). Сили оборони України звільнили Новомлинськ;
04.12.2024: ворог окупував селище Благодатне Донецької області та просунувся в місті Часів Яр, н.п. Старі Терни, Новопустинка, Чумацьке, Шевченко, Зоря Костянтинопольське, Сухі Яли, Єлизаветівка в Донецькій області (орієнтовна втрата території – 16,9 км²). 48 ошб ЗСУ витіснив ворога з Нового Комара, з якого створювалася загроза н.п. Велика Новосілка;
05.12.2024: ворог окупував Новопустинку, Старі Терни, Іллінку, Новодмитрівку, а також просунувся в Кураховому, Романівці та біля Успенівки (орієнтовна втрата території – 6,6 км²);
06.12.2024: ворог просунувся біля Новотроїцького, Шевченка, Дальнього, Новооленівки та в Торецьку (орієнтовна втрата території – 6,9 км²);
07.12.2024: ворог просунувся біля Відродження, Шевченка, Новотроїцького, Пушкіного, Сторожевого та в Торецьку (орієнтовна втрата території – 12,3 км²). Водночас за інформацією прес-служби 24 окремої механізованої бригади ім. Короля Данила у Часовому Яру на Донеччині Сили оборони зачистили один з кварталів міста від противника.
Всього протягом тижня противник окупував орієнтовно 94 км² території.
Щодобова кількість бойових зіткнень протягом тижня:
01.12.2024: 165;
02.12.2024: 201;
03.12.2024: 192;
04.12.2024: 168;
05.12.2024: 188;
06.12.2024: 177;
07.12.2024: 182.
Згідно з повідомленнями ОСУВ «Хортиця» (опубліковано 02.12.2024 на ресурсі DeepState), за останні 17 днів листопада відбулося 2523 бойових зіткнення. Найважча ситуація склалася на півдні Донецької області (зокрема, на трьох напрямках у зоні відповідальності ОТУ «Донецьк» відбулося 67,2% всіх зіткнень. Відносне затишшя має місце на Оріхівському та Сіверському напрямках, де кількість бойових зіткнень загалом менша в 5 разів, ніж на Придніпровському напрямку.
Статистика бойових зіткнень по напрямкам дій військ наступна:
Покровський напрямок — 725;
Курахівський напрямок — 676;
Времівський напрямок — 295;
Куп’янський напрямок — 223;
Лиманський напрямок — 220;
Торецький напрямок — 114;
Харківський напрямок — 113;
Придніпровський напрямок — 78;
Краматорський напрямок — 63;
Оріхівський напрямок — 9;
Сіверський напрямок — 7.
Статистика просування противника (джерело: https://t.me/oko_gora):
28.10-03.11 – 151 км², або 22 км² в день;
04.11-10.11 – 141 км², або 20 км² в день;
11.11-17.11 – 101 км², або 14 км² в день;
18.11-24.11 – 227 км², або 32 км² в день.
25.11-01.12 – 136 км², або 19 км² в день.
Загалом на початок звітного періоду Курахівський та Покровський напрямки залишалися найскладнішим на фронті. Відносно менша, але також значна активність ворога продовжувала мати місце на Куп’янському, Времівському та Лиманському напрямках.
Розвідка Великої Британії зазначає (огляд британської розвідки, який опублікований в X (Twitter)), що у листопаді середньодобові втрати російських окупаційних військ в Україні (вбитими і пораненими) досягли нового рекорду. У листопаді середньодобовий показник втрат окупаційної армії РФ склав 1523 особи (вбитими та пораненими). Крім того, 28 листопада було зафіксовано нового максимуму втрат за один день – 2030 осіб. Це уперше показник втрат РФ за день перевищив 2000. Листопад став п’ятим місяцем поспіль, коли російські війська збільшують свої щомісячні загальні втрати, зауважила британська розвідка. Загалом цього місяця РФ зазнала найвищих втрат, загальне число яких склало 45 680 осіб. За даними відомства, високий рівень втрат відображає високий темп російських операцій і наступів. Окупаційна армія намагається посилити тиск на українські рубежі, прагнучи відтіснити українські війська на кількох ділянках фронту: «У грудні 2024 року, незважаючи на настання зими, кількість втрат у російських військах, найімовірніше, і далі перевищуватиме 1000 осіб на день, а піхотні атаки продовжуватимуться на кількох напрямках».
Триває продовження диверсійних дій РФ в глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, диверсії на об’єктах залізниці тощо.
У звітному періоду мало місце оприлюднення низки оцінок щодо рівня втрат ЗСУ за період широкомасштабної війни, які між собою значно відрізнялися. Ймовірно з метою уникнення спекуляцій з цього приводу, президент В.Зеленський офіційно заявив, що від початку повномасштабної війни Україна втратила 43 тисячі особового складу, які загинули на полі бою. Також мають місце 370 тисяч випадків надання допомоги пораненим, з урахуванням, що приблизно 50 відсотків поранених повертаються у стрій, і фіксуються всі поранення, зокрема легкі й повторні. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих та понад 550 тисяч поранених.
2.5. Удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території
Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території, які в низці випадків досягли успіху. Основні результати:
03.12.2024: у ніч 03 на 04 грудня в результаті ударів БпЛА зафіксовані вибухи в районі російської авіабази «Дягілєво» в Рязанській області. Також об’єктом атак цієї доби був порт міста Новоросійськ;
04.12.2024: БпЛА атакували місце дислокації полку поліції спеціального призначення імені Ахмата Кадирова Міністерства внутрішніх справ Росії по Чеченській республіці (850 км від лінії бойового зіткнення);
05.12.2024: у ніч з 05 на 06 грудня нанесено удар по об’єктам 3 мотострілецької дивізії ЗС РФ в Воронежській області (205 км від кордону України);
06.12.2024: атака безекіпажними катерами російських об’єктів в акваторії Чорного та Азовського морів. Внаслідок ударів знищено системи спостереження агресора, розміщені на захоплених газових платформах біля узбережжя тимчасово окупованого півострова.
За інформацією моніторингових ресурсів (https://t.me/oko_gora) складено статистику ударів БпЛА та ракетами по території РФ на протязі листопада. Всього зафіксовано удари по 18 об’єктам, зокрема:
1 порт;
1 НПЗ;
4 підприємства ВПК;
3 арсенали (склади) ракетно-артилерійського озброєння;
5 нафтобаз;
2 аеродроми;
1 командний пункт;
1 ракетний полігон.
За оцінками Головного управління розвідки Міноборони, що в паливному секторі Росії близько третини стратегічних об’єктів отримали серйозні ушкодження, що має негативний вплив на логістичну спроможність російської армії. Пошкодження інфраструктури мають системний характер і заважають швидкому відновленню через обмеження на імпорт обладнання через міжнародні санкції. Служба зовнішньої розвідки України додатково повідомила про часткову зупинку трьох російських нафтопереробних заводів через неможливість завершити ремонтні роботи у жовтні.
Метою зазначених ударів СОУ є підрив потенціалу російських окупантів.
Водночас наведене спричиняє підготовку противником ударів у відповідь та пошуку ним рішень щодо мінімізації спроможностей активних дій ЗСУ по території РФ в прикордонних районах та на великі відстані.
3. Загальний прогноз обстановки на наступний тиждень/короткострокову перспективу
3.1. Загальний прогноз
Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (включаючи людський потенціал) та надання безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС на рівні, який виключає досягнення значних переваг України на фронтах.
3.2. Прогноз щодо воєнних дій в операційних зонах та районах
Що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території східних та південних областей України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному напрямку. Також продовжаться активні дії з північно-східного напрямку. Одночасно будуть продовжуватися заходи з відбиття українського наступу в Курській області та загального посилення угруповань військ РФ.
Протягом наступного тижня:
1. Існують підстави прогнозувати найближчим часом нові спроби РФ нанести максимальних збитків критичній інфраструктурі України, ймовірно в форматі комбінованих/групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на енергетику, ОПК та транспортну інфраструктуру, а також на аеродроми та визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Також можуть мати місце окремі удари за прикладом застосування балістичної ракети середньої дальності по місту Дніпро. Загалом противник відновив готовність до чергового масованого ракетно-авіаційного удару, відповідно існує ймовірність його нанесення.
2. ЗС РФ продовжать попередні наступальні дії вздовж всієї лінії бойового зіткнення. Найбільша активність противника буде зберігатися щонайменше на Курщині, Покровському та Курахівському напрямках.
3. В Курській області – продовжаться спроби противника посилити свій контрнаступ та створити умови для розгрому ЗСУ і відновлення положення щонайменше по державному кордону.
Загалом експертне середовище вважає, що завданнями для обох сторін є відповідно утримання /звільнення Курщини до інавгурації Д.Трампа, оскільки зазначене буде активно використовуватися як чинник можливих переговорів про закінчення/припинення бойових дій. Також до зазначеної дати для ЗС РФ зростає актуальність завдання виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей.
3.3. Прогнози застосування засобів повітряного нападу, стан готовності носіїв високоточної зброї великої дальності:
Рівень загрози: Зберігається реальна загроза продовження ракетних/авіаційних ударів високоточними засобами, включно з балістичними ракетами, БпЛА та керованими авіаційними бомбами по адміністративних та промислових центрах, ОПК, транспортній та енергетичній інфраструктурі держави, місцях зосередження авіації, резервів військ та запасів боєприпасів і пального – по всій території держави (з одночасною постійною зміною їх тактики нанесення).
В даному контексті заслуговує уваги наступне:
РФ закриває поточного тижня повітряний простір в районі ракетного полігону «Капустин Яр» (з якого було нанесено удар балістичною ракетою середньої дальності по Дніпру);
Посольство США в Україні у неділю, 8 грудня, опублікувало попередження про зростання загроз від російських ракет і дронів та закликало у разі повітряної тривоги перебувати в укритті. Посольство закликало громадян США в Україні до «особливої обережності у зв’язку зі зростанням загроз з боку російських ракет і безпілотників, націлених на критично важливі об’єкти цивільної інфраструктури України».
Стосовно повітряної компоненти:
На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет повітряного та морського базування у готовність до застосування. На окремих аеродромах продовжується спорядження носіїв крилатих ракет та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет. Дислокація літаків на аеродромах та рівень їх операційної готовності постійно змінюється.
Зокрема, 06.12.2024 на авіабазу«Енгельс-2» прибули 2 транспортні Іл-76, вантаж яких міг складатися із крилатих ракет Х-101/555. В цей же день на авіабазу прибуло 2 Ту-95МС, ймовірно з метою зарядки Х-101. Загалом станом на 07.12.2024 на АБ «Енгельс-2» перебувало 5 Ту-95МС, 2 Ту-160, а також 2 Іл-76, 9 Су-34 та 2 Су-27/30. Станом на 05.12.2024 на авіабазі «Оленья» фіксувалося 12 Ту-95МС. Також очікується продовження польотів літаків МіГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів ураження.
Стосовно морської компоненти:
До застосування КРМБ можуть бути залучені – 2 фрегати “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен” (по 8 КР), 3 малих ракетних кораблі “Ингушетия”, “Грайворон” (по 8 КР) та “Вышний Волочек” (7 КР), 3 підводних човна проекту 636.3 (по 4 КР). Станом на ранок 08.12.2024 носії КРМБ на виході в морі були відсутні.
Стосовно загроз балістичних ракет середньої дальності:
Головне управління розвідки Міноборони України на запит видання «Бабель» надало інформацію стосовно балістичних ракет середньої дальності РФ. В ГУР МОУ вважають, що Росія може запускати балістичні ракети середньої дальності лише з двох полігонів. Це 4-й Державний центральний міжвидовий полігон Міноборони Росії «Капустин Яр», що в Астраханській області Росії, та 1-й Державний випробувальний космодром «Плесецьк» в Архангельській області.
Примітка: очевидно мова йде про можливості запуску експериментальних ракет/дослідних зразків з стаціонарних пускових установок, у випадку, якщо мобільні варіанти запуску (мобільні грунтові або залізничні пускові установки цих ракет) для зазначених ракет наразі відсутні.
В розвідці також зазначили, що з огляду на наявний досвід виготовлення міжконтинентальних балістичних ракет «Ярс», Росія може виробляти до 25 балістичних ракет середньої дальності на рік.
У звітному періоді також мали місце заяви президента РФ стосовно планів розміщення балістичних ракет середньої дальності на території Республіки Білорусь.
Висновки:
Загалом передумов для зменшення інтенсивності ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та поступового зростання темпів їхнього виробництва.
Залишаються ризики ураження наземних об’єктів на території України до м. Київ та обласних центрів північних і західних областей включно. Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами, ракетами Х-59/69 та БпЛА типу «Шахед» з спробами охопити максимально більшу територію України.
Прогнозуються нові заходи противника щодо ураження системи ППО держави, активного впливу на авіацію ЗСУ на землі та в повітрі, аеродромну мережу загалом і використання створеного дефіциту потенціалу ЗСУ для подальших масованих (зосереджених) ударів по ключових об’єктах.
4. Питання оборони України, продовження/закінчення війни, середньо- та довгострокові оцінки та прогнози
РФ продовжить курс на затягування війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, перекидання з глибини території РФ до районів оперативного призначення військ (сил) та інших ресурсів, інтенсивні ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. Для забезпечення цих заходів у довгостроковій перспективі в РФ:
збільшують фінансування воєнних витрат;
продовжують формування нових з’єднань і військових частин з метою подальшого застосування у бойових діях на території нашої держави;
намагаються розширити партнерські відносини з союзниками. Зокрема, Росія і Білорусь планують створити три навчальних центри для спільної підготовки військових. В Білорусі такий навчальний центр створять у Гродненській області, у Росії – на території Нижньогородської та Калінінградської областей. Зараз для цього готують кадри у військових навчальних закладах Білорусі та Росії. В 2023 році почалася реалізація трьох союзних програм у сфері оборони, одна з яких присвячена посиленню безпеки кордону, дві інші – вдосконаленню інфраструктури Білорусі та Росії для забезпечення регіонального угруповання війська. Також країни підписали понад 160 угод про спільну діяльність у воєнній сфері у 2025 році;
вживають заходів забезпечення військ (сил) поповненням та запроваджують рішення стосовно залучення/мотивації громадян в армію, що підтверджує їхні наміри вести тривалу війну. Начальник управління бойової підготовки армії Росії Іван Бувальцев повідомив, що цього року понад 300 тисяч військовослужбовців пройшли навчання у резервних полках. Ці полки готують контрактників до участі у бойових діях проти України. Також існує можливість того, що якщо Північна Корея втягнута в активні бойові дії РФ проти України, то вона може збільшити свій контингент. Про це в інтерв’ю «Радіо Свобода» сказав представник ГУР Андрій Черняк, відповідаючи на запитання про те, що КНДР може відправити у РФ до 100 тисяч своїх військових: «Ми не виключаємо такої можливості і, за оцінками Головного управління розвідки, так, це справді може бути до 100 тисяч. Як це буде відбуватися? Я думаю, що там будуть якісь домовленості, що Північна Корея зможе виторгувати у російської влади, у Путіна. Чи це буде технологія, чи це буде харчування, чи це буде якесь новітнє озброєння. Вони просять все. Я думаю, що відповідно до цього будуть і якісь надходження особового складу».
Водночас рівень втрат стає все більш чутливим для російського суспільства. Зокрема, заступник міністра оборони РФ Анна Цивільова заявила, що російська влада отримала 48 тисяч заявок на ДНК-тести для пошуку зниклих безвісти військовослужбовців ЗС РФ. Така кількість втрат була названа під час наради російських чиновників за участю керівника комітету Держдуми РФ з оборони Андрія Картаполова і стала поширюватися у відкритих джерелах.
нарощують постачання ОВТ. Зокрема, російська компанія «Домінанта» розробила новий баражувальний БпЛА літакового типу під назвою «Штурм-СТ» (згідно повідомлення російського інформагентства ТАРС). Зазначалося, що головна «особливість» БПЛА — матеріал його виготовлення, тобто пресований пінопласт, покритий склотканиною. Основна перевага такої розробки — його вартість, яка заявлена на рівні 200 тисяч рублів (орієнтовно, 2000 доларів). Щодо інших тактико-технічних характеристик, то зазначається, що тривалість перебування в повітрі — до 60 хвилин і корисне навантаження до 5 кг. Виробник заявив, що «Штурм-СТ» здатний виконувати на полі бою розвідувальні завдання, а також використовуватися як дрон-камікадзе, зокрема, в умовах дії засобів радіоелектронної боротьби.
Російська корпорація «Ростех» опублікувала відео, на якому бойова машина розмінування БМР-3МА «Вепрь», розроблена на «Уралвагонзаводі», виконує завдання на території так званої «ДНР». На кадрах продемонстровано, як машина прокладає шлях через мінні поля, «Вепрь» оснащено захисною конструкцією типу «мангал», яка допомагає протидіяти атакам дронів. У «Ростех» також зазначили, що машина має посилений захист, зокрема динамічний. У корпорації розглядають можливість створення безпілотної версії комплексу і зазначили, що вже мають досвід розроблення роботизованого сапера на базі багатофункціонального навантажувача, який нібито успішно протестували. Водночас експерти «Defense Express» зауважили, що «Ростех» не згадав про існування комплексу «Проход-1», який розробляють з 2016 року під керівництвом російського науково-дослідного інституту «Сигнал». Він базується на тій же платформі БМР-3М і оснащений системами дистанційного керування, зокрема камерами та засобами зв’язку. Комплекс використовує трал ТМТ-С для розмінування. В липні 2022 року Росія заявляла про використання «Проход-1» на фронті, проте з опублікованих відео було видно, що трал ТМТ-С постійно відривався від землі, що, ймовірно, свідчить про технічні проблеми з плавністю ходу роботизованої версії машини.
Загалом Російська Федерація демонструє готовність до подальшої ескалації війни проти України, публічно відкидаючи можливість компромісів, таких як заморожування лінії фронту або створення демілітаризованих зон.
5. Рішення, плани, заходи української сторони щодо ведення та закінчення війни, які оприлюднені у звітному періоді
Основними подіями звітного періоду є:
зустріч президента Володимира Зеленського з новообраним президентом США, під час якої порушувалися питання перспектив закінчення війни;
заява президента Володимира Зеленського, що наразі українська армія не має достатньо сил, щоб повернути тимчасово окупований Крим, для цього треба знаходити дипломатичні шляхи (в інтерв’ю японському інформаційному агентству «Kyodo News»): «У нас не вистачає сил повернути Крим. В нашій армії не достатньо сил. Треба знаходити дипломатичні шляхи, але (це буде можливо – ред.) лише після того, як ми знатимемо, що ми настільки сильні, що росіяни не повернуться знов з агресією. Тоді можна думати про дипломатичні кроки».
кадрові зміни у Збройних Силах України. Зокрема Володимир Зеленський заявив, що нещодавні кадрові перестановки у Збройних Силах України не останні: «У нас є План стійкості в середині нашої держави, і обороноздатність, наше військо є одним із пріоритетних його пунктів. Там є конкретні реформи, конкретні рішення. Ці конкретні рішення роблять конкретні люди. Це не останні перестановки. Вони будуть, тому що треба рухатися швидше». Водночас експертне середовище звертає увагу на умови, при яких кадрові рішення стануть ефективними. Головним чинником може бути наявність або відсутність «карт-бланшу» для нових керівників на проведення якісних системних змін в секторі безпеки і оборони.
Також тривають спроби української сторони налагодити контакт з новим керівництвом США. У Вашингтоні українська делегація на чолі з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком провела переговори із представниками команди обраного президента США Дональда Трампа. Про це 5 грудня повідомляє американське видання «The Wall Street Journal». Зазначається, що у зустрічі брали участь майбутній радник президента з національної безпеки Майк Уолтц та представлений Трампом на місце спецпредставника з війни Росії в Україні Кіт Келлог. Деталі можливих переговорів з Росією не наводяться. А. Єрмак також бачився зі Сьюзі Вайлз, яка буде головою адміністрації Білого дому при Д.Трампі.
6. Питання комплектування Сил оборони України, мобілізаційних заходів, підготовки населення держави до оборони, чинника людського капіталу загалом
Посилення мобілізаційних заходів в державі протягом 2024 року лише частково призвело до покращення стосовно кількості надходження поповнення до бойових військових частин на тлі об’єктивного зниження бойового духу наявного особового складу, масового самовільного залишення військових частин і зменшення рівня довіри до керівництва всіх ланок системи державного і військового управління.
З цього приводу керівник Державного департаменту США Ентоні Блінкен висловився щодо особливостей мобілізації в Україні. Він виступив із короткою промовою на брифінгу у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі: «Мобілізація. Україна має ухвалити непрості рішення про подальшу мобілізацію, але це необхідні рішення». Зі свого боку американська сторона обіцяє, що надасть усім мобілізованим усе необхідне обладнання та проведе навчання.
З метою виправлення ситуації наприкінці 2024 року активізована діяльність стосовно зазначеного напряму на рівні державних органів. Зокрема, у звітному періоді:
6.1. Міністерство оборони України анонсувало розширення функціоналу застосунку «Резерв+», що дозволить громадянам оновлювати свої адресні дані онлайн. З грудня користувачі зможуть актуалізувати адресу проживання в межах одного ТЦК або оновити дані внутрішньо переміщених осіб через «Дія». Раніше доступні функції включали лише зміну контактної інформації.
6.2. Міноборони також технічно може створити в застосунку «Резерв+» функцію трекінгу повісток, щоб було зручно відстежувати всі етапи надсилання паперової повістки. Зазначається, що технічно реалізувати такий трекінг не складно. Про це в телеефірі повідомила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.
6.3. Мінекономіки відновило надання статусів критичного підприємства для бронювання працівників від мобілізації. Про це повідомила пресслужба відомства. Перші 7 підприємств отримали статус критичних за новими критеріями. Йдеться про компанії зі сфери виробництва скляних виробів, меблів, текстилю, керамічної плитки тощо. Вони зможуть бронювати своїх працівників строком до 12 місяців. У міністерстві пояснюють, що підприємства, які не оновлювали статус критичності, все ще зможуть бронювати співробітників. Однак це бронювання діятиме до 28 лютого 2025 року, коли закінчиться термін для оновлення статусу. Загалом за перші 2 дні відновлення бронювання через «Дію» юридичні особи подали 3500 заявок для бронювання майже 27 тис. працівників.
6.4. За три тижні з моменту запуску можливості подати заявку на відстрочку від мобілізації в додатку “Резерв+” нею вже скористалися 190 000 військовозобов’язаних.
6.5. Міністерство оборони України спільно з Міністерством охорони здоров’я запустили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яка дає змогу проходити медогляд у будь-якому цивільному закладі охорони здоров’я за власним вибором. Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров. За його словами, більше не потрібно буде звертатися до ТЦК – медогляд можна пройти у зручному місці. Реформа, розроблена спільно із МОЗ, передбачає:
медичний огляд проводитимуть цивільні лікарі, які вноситимуть висновки безпосередньо в Електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ);
інформація з ЕСОЗ автоматично надходитиме до електронної системи Міністерства оборони за лічені хвилини;
військово-лікарські комісії отримуватимуть лише медичні дані без ідентифікації особи. Це гарантує об’єктивність та неупередженість під час ухвалення висновків про придатність до служби;
кожен етап процесу матиме цифровий слід – висновки лікарів та ВЛК фіксуватимуться за допомогою електронних підписів і зберігатимуться в реєстрі «Оберіг»;
6.6. Продовжуються спроби Міноборони максимально повернути у підрозділи осіб, які до цього самовільно залишили військові частини. З цього приводу 03.12.2024 відбувся брифінг за участі представників Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.
За інформацією ВСП, військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини або дезертирували до 29 листопада 2024 року, можуть повернутися до місця служби до 1 січня 2025 року та продовжити службу без конфліктів із законодавством. Командир військової частини зобов’язаний протягом 72 годин після повернення такого військовослужбовця продовжити дію його контракту, відновити грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення. Соціальні гарантії та пільги поновлюються з моменту повернення, але грошові виплати за період відсутності в частині не здійснюються.
Також українські військовослужбовці, які здійснили самовільне залишення частини, можуть повернутись до однієї із 17 визначених військових частин. Про це на брифінгу заявив заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку полковник Олександр Гринчук. За його словами, військові після СЗЧ будуть розподілені у відповідні батальйони резерву армійських корпусів оперативних командувань. Після цього вони будуть розподілені по військових частинах.
6.7. Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №12076, який передбачає зміни в системі мобілізації, зокрема щодо жінок. Як зазначив народний депутат Дмитро Разумков, документ вводить нову норму, за якою жінки, які пройшли базову військову підготовку, автоматично стають на військовий облік і можуть бути мобілізовані, навіть якщо вони не працюють у медичних чи інших суміжних сферах. Д. Разумков закликає прибрати цю норму до другого читання. Цей законопроєкт ухвалили 3 грудня. За ним жінки, які відповідають вимогам щодо стану здоров’я та віку і виявили бажання пройти базову військову службу, зараховуватимуться на військовий облік призовників перед направленням на службу. Після завершення базової військової служби вони ставатимуть на військовий облік як військовозобов’язані. Також перед проходженням практичних занять чоловіки обов’язково, а жінки за бажанням мають пройти медичний огляд.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради заявило про недоцільність постановки жінок на облік призовників безпосередньо перед початком базової військової служби. Юристи заявляють, що це суперечить сутності військового обліку, який оцінюється мобілізаційним ресурсом країни. Також підкреслюється, що військова служба для жінок навіть під час воєнного стану залишається добровільною, а зміни до обліку можуть вплинути на показники мобілізаційної спроможності.
6.8. Президент України ввів у дію рішення РНБО про заборону переведення осіб з медичною освітою на посади непов’язані з медичною сферою. В документі зазначається:
заборонити призначення осіб з медичною освітою на посади, не пов’язані з медичною практикою, за винятком по власному бажанню;
розглянути можливість зняття обмежень на кількість заброньованих медичних працівників у державних і комунальних закладах;
узгодити критерії для визначення критично важливих підприємств, установ і організацій;
забезпечити впровадження цифрових процесів у діяльність ВЛК;
активізувати впровадження цифрових систем у військово-медичних закладах і частинах;
організувати обов’язковий електронний облік поранених, травмованих і хворих військовослужбовців;
впровадити електронні направлення для військових до цивільних закладів для медичної допомоги;
впровадити систему електронного інформування про лікування військовослужбовців у реальному часі через механізм електронних лікарняних.
6.9. Опитування показало, скільки молодих українців хотіли би виїхати за кордон. Третина (32%) українців віком від 16 до 35 років хотіли би виїхати проживати за кордон якби мали таку можливість. Натомість 45% – не хотіли би. Про це йдеться у опитуванні Соціологічної групи «Рейтинг». Частіше виїхати хочуть люди зі східних регіонів, малих міст, ВПО, чоловіки, молодь у віці 22-25 років, студенти. Безпека, можливість більше заробляти, а також можливості для дитини – це основні мотиви виїзду. Також відносно важливими є кращі умови проживання, можливості подорожувати. Проблема міграції з сільської місцевості пов’язана з економічними факторами: жителі сіл, які хочуть виїхати за кордон, частіше пояснюють це можливістю більше заробляти та кращими перспективами працевлаштування за кордоном.
6.10. Згідно інформації від начальника відділу Спецпрокуратури у сфері оборони Офісу генерального прокурора Саіяна Сєвака, з 29 листопада понад 5000 військовослужбовців повернулось в межах закону про звільнення від кримінальної відповідальності за перше СЗЧ, а більше 3000 — відповідно до закону щодо порядку відновлення на службі. Тобто понад 3000 військовослужбовців повернулися на військову службу через закон, який поновлює соціальні гарантії, пільги, продовольче, грошове та матеріальне забезпечення.
7. Оцінки ситуації та прогнози щодо перспектив ведення та закінчення війни з боку стейк-холдерів та експертного середовища
У звітному періоді мала місце низка заяв, безпекових оцінок та прогнозів щодо перспектив ведення та закінчення війни.
З цього приводу заслуговує уваги публікація у виданні «Wall Street Journal». Її основні тези:
Президент України Володимир Зеленський пом’якшує свою позицію щодо війни з Росією, натякаючи, що Україна може припинити боротьбу за повернення окупованих територій в обмін на членство в НАТО. Це кардинальна зміна риторики, адже раніше він наполягав, що українці воюватимуть, доки не повернуть захоплені Росією території. Тепер президент припускає можливість припинення вогню, якщо Україна отримає захист з боку НАТО.
Однак є дві серйозні перешкоди: шанси України приєднатися до військового альянсу в найближчій перспективі – невеликі. Крім того, Путін не проявляє активного інтересу до переговорів.
Для цього є підстави. Російські війська наступають на сході України. Москва перевела свою економіку на військові рейки і нещодавно затвердила найбільший оборонний бюджет в історії Росії, що дає Путіну впевненість у тому, що він може продовжувати захоплювати нові українські землі.
Західні країни розглядають угоду, яка включала б гарантії безпеки для України, як варіант для припинення війни. Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що тимчасова передача окупованих територій Росії може бути можливою, якщо Києву нададуть серйозні гарантії безпеки. Це не означає, що Україна повинна назавжди віддати свою землю.
Відсутність членства в НАТО залишає Україну без реальних гарантій безпеки. Багато західних чиновників, як і раніше, глибоко скептично ставляться до того, що Кремль сяде за стіл переговорів, поки Росія має успіхи на полі бою.
В публікації «The New York Times» наголошується, що Генсек НАТО запропонувавУкраїні відкласти будь-які мирні переговори з Росією. Основні тези:
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував Україні відкласти будь-які мирні переговори з Росією. Це питання треба поставити на паузу, доки західні союзники не зможуть надіслати Силам оборони більше військової допомоги. Йдеться про таку підтримку, якої було б достатньо, щоб допомогти Києву просуватися вперед на полі бою та отримати сильнішу позицію на переговорах.
Генсек НАТО зазначив, що Україна має сама вирішити, коли вона буде готова розпочати переговори з Росією щодо закінчення війни. Проте слід брати до уваги те, що обраний президент США Дональд Трамп пообіцяв забезпечити швидке припинення вогню. Воно, як побоюються офіційні особи в Києві, буде вигідним Росії.
Тому, незважаючи на втому від війни, що нависла над деякими частинами Європи, Рютте закликав членів Північноатлантичного альянсу збільшити постачання зброї, боєприпасів та засобів ППО, перш ніж вони спробують досягти перемир’я. В адміністрації президента США Джо Байдена пообіцяли Україні підтримку, щоб забезпечити нашій країні сильну позицію на потенційних переговорах із Росією.
У НАТО почали більш активно обговорювати різні сценарії завершення війни РФ проти України. Про це повідомляє «Bloomberg» із посиланням на власні джерела. Основні тези:
Країни НАТО обговорюють різні варіанти припинення війни в Україні, включаючи створення демілітаризованої зони під охороною європейських військ. Переговори відбуваються на тлі нестабільної ситуації та необхідності швидкого реагування.
Обговорення включає в себе такі гарантії безпеки, які б захистили Україну, не провокуючи при цьому російського диктатора Володимира Путіна.
Один із можливих варіантів припинення вогню включає створення демілітаризованої зони. За словами одного високопоставленого дипломата НАТО, у разі припинення вогню європейські війська, ймовірно, забезпечать її охорону і патрулювання.
За словами іншого високопоставленого західного дипломата, ці дискусії відбуваються на тлі визнання того, що ситуація в Україні є нестабільною і переговори мають розпочатися найближчим часом.
Для європейських союзників ці сценарії є шансом продемонструвати новообраному президенту США Дональду Трампу, що вони можуть залишатися впливовими, якщо переговори про припинення вогню зрештою набудуть конкретної форми.
Ці обговорення відбувалися у той час, як генеральний секретар НАТО Марк Рютте намагався зосередити увагу на збільшенні поставок зброї в Україну, відкладаючи наразі питання про умови будь-якого припинення вогню.
Видання «Reuters» опублікувало матеріал про підходи членів команди Д.Трампа щодо припинення війни РФ проти України. Основні тези:
За даними журналістів, пропозиції трьох ключових радників Трампа, зокрема спецпредставника з питань Росії та України Кіта Келлога, мають спільні елементи, зокрема, зняття членства України в НАТО з порядку денного.
Радники Трампа намагатимуться змусити Москву і Київ до переговорів за допомогою «батога і пряника». Вони могли б зупинити військову допомогу Україні, якщо вона відмовиться від переговорів, але одночасно збільшити підтримку, якщо Путін відмовиться співпрацювати. Водночас Д.Трамп може зіткнутися з тим, що В.Путін не захоче брати участь у переговорах.
Колишній провідний аналітик американської розвідки з питань Росії Юджин Румер заявив, що В.Путін, найімовірніше, вичікуватиме, щоб подивитися, на які поступки готовий піти Трамп, щоб заманити його за стіл переговорів, якщо такі взагалі будуть. Радники Трампа розповіли, що станом на минулий тиждень обраний президент США ще не скликав робочу групу для розробки мирного плану. Мирна угода, ймовірно, залежатиме від прямої особистої взаємодії між Трампом, Путіним і Зеленським, додали вони.
Один із екс-чиновників сфери нацбезпеки Трампа заявив, що наразі є три пропозиції: план Келлога, план новообраного віце-президента Джей-Ді Венса і план колишнього виконувача обов’язків керівника розвідки Річарда Гренелла.
План Келлога передбачає замороження конфлікту по лінії фронту. США постачатимуть більше зброї Україні лише, якщо вона погодиться на мирні перемовини. Водночас Трамп попередить РФ, що якщо та відмовиться – він збільшить допомогу Києву. Можливість членства України в НАТО призупинять, натомість їй запропонують американські гарантії безпеки.
План Ді Венса передбачає, що мирна угода включатиме демілітаризовану зону по лінії фронту, яку «сильно укріплять», щоб запобігти подальшому вторгненню РФ. Пропозиція Ді Венса також виключає запрошення України до НАТО.
План Гренелла передбачаєстворення так званих «автономних зон» на сході, проте він не уточнив свою позицію. Він також заявив, що членство України в НАТО «не в інтересах Америки».
Елементи пропозицій, ймовірно, зіткнуться з відмовою з боку В. Зеленського, який зробив запрошення в НАТО частиною свого власного «Плану перемоги», а також з боку європейських союзників і деяких законодавців США, кажуть аналітики та колишні чиновники національної безпеки.
Видання «Politico» також опублікувало матеріал, в якому розглядаються чотири сценарії завершення війни в Україні. Основні тези:
Пошуки прийнятного сценарію завершення війни в Україні досі не призводять до успіху. Все впирається в кардинальні відмінності у поглядах до цього питання в обох сторін. При цьому наразі розглядаються найбільш реалістичні сценарії, які можуть бути реалізовані в Україні.
Бразильсько-китайський план передбачає:
- «заморожування» поля бою без ескалації та провокацій;
- прямий діалог і деескалацію на шляху до припинення вогню, за яким настане міжнародна мирна конференція;
- гуманітарну допомогу та обмін військовополоненими;
- відмову від використання зброї масового ураження;
- ненапад на ядерні електростанції;
- зміцнення міжнародного співробітництва.
Ізраїльська модель. Ізраїль не є частиною НАТО, скоріше це близький союзник США і багатьох європейських країн, які постачають йому величезну кількість зброї, а також надають дипломатичну підтримку. Крім того, Ізраїль розвинув власну промисловість зброї світового рівня. Цю ідею підтримують західні дипломати та навіть президент США Джо Байден. Перевагою цієї моделі є те, що вона не прив’язує Україну до НАТО, щоб не втягнути Альянс у війну з Росією. Однак ця модель має і суттєві мінуси. Україна ризикує перетворитися на країну, яка живе у постійній небезпеці війни. Хоча це не завадило Ізраїлю досягти економічного успіху, масштаб загрози, з якою зіткнувся Київ, набагато більше, і це може злякати інвестиції, залишивши Україну «тендітною країною, яка не здатна стояти на ногах».
Модель Німеччини. Скандинавські країни вважають, що поділ Німеччини під час холодної війни, коли західна частина країни вступила до НАТО, а східна була під радянським контролем, може стати прикладом для України. Західна Україна буде орієнтована на Захід і, можливо, вступить до НАТО, тоді як окуповані Росією провінції на сході поки залишаться за її межами. Саме цю ідею нині, схоже, підтримує Володимир Зеленський. Водночас Кремль непохитний у тому, що жодна частина України не має приєднатися до альянсу.
Модель Фінляндії. Країна зазнала нападу СРСР в 1939 році і була змушена поступитися частиною території і погодитися на нейтралітет, щоб не бути повністю поглиненою. Під час холодної війни країна залишалася частиною Заходу, та її суверенітет було обмежено, а економіка прив’язана до Радянського Союзу. Ця ідея циркулює у деяких аналітичних центрах і мала підтримку у Берліні, хоча німецькі чиновники зараз дистанціюються від цієї концепції.
Генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, який визначений Дональдом Трампом в майбутній адміністрації спеціальним представником з питань війни РФ проти України, вперше прокоментував ситуацію в Україні. Келлог наголосив, що Трамп серйозно налаштований виконати обіцянку припинити війну, що є одним із його ключових прагнень. В ефірі Fox News він уникнув прямої відповіді на питання про можливість завершення війни через вступ України до НАТО, зокрема в контексті пропозиції Президента Зеленського про частковий вступ до Альянсу. Він заявив, що ця війна розширилася і тепер вона має глобальний характер. «Я не робитиму жодних заяв на цю тему, оскільки це залежить від рішень президента Трампа, коли він вступить на посаду», – сказав він.
8. Загрози застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС
Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.
Ризик ядерної ескалації Росією залишається низьким.
Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігається (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот та власного моніторингу УІМ).
Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучена до ударів по території України ракетами в звичайному (неядерному) спорядженні. Побічною (позитивною для України) стороною зазначеного є вичерпання льотного ресурсу Ту-95МВС та Ту-160 на тлі обмеженої кількості наявних боєготових бортів. Водночас особовий склад, який готує польотні завдання для засобів ураження та визначає тактику застосування носіїв під час ударів отримують досвід подолання систем ППО, оснащених сучасними комплексами західного виробництва.
В контексті ядерних загроз Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило, що Іран збільшив швидкість збагачення урану до 60% чистоти. Цей показник наближається до збройового рівня у 90%, що викликає занепокоєння західних країн.
«Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу.
Радіаційна ситуація на території України
Радіаційна ситуація на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (НГМС) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України – відокремлених підрозділів ДП “НАЕК “Енергоатом” та ДСП “Екоцентр”, залишалася стабільною. Радіаційний фон складає від 0.09 до 0.12 мкЗв/год (допустимий рівень радіаційного фону становить до 0.30 мкЗв/год згідно Норм радіаційної безпеки України).
Залишається актуальною можливість руйнувань об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.
Запорізька АЕС (м. Енергодар) працює з ризиками порушення норм радіаційної та пожежної безпеки. Радіаційний фон складає 0.11 мкЗв/год. Викиди радіоактивних речовин у навколишнє середовище не перевищують встановлених допустимих значень. Реактори №1-6 станції перебувають в режимі холодної зупинки. Стан енергоблоків – стабільний. Станція отримує живлення від основної зовнішньої повітряної лінії електропередачі ПЛ-750 кВ “Дніпровська” та резервної ПЛ-330 кВ “Феросплавна-1”. Рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС стабільний. Територія ЗАЕС активно використовується окупаційними військами для ведення вогню зі ствольної та реактивної артилерії. Вірогідним сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора.
Слід також звернути увагу на потенційні загрози в регіоні в контексті бойових дій в Курській області, в якій розташовано Курську АЕС. Не виключаються провокації з боку РФ з метою висунення звинувачень Україні «за протиправні дії у відношенні АЕС».
Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.
Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.
У звітному періоді Україна приєдналася до Спільної заяви від імені 59 держав на підтримку неухильного виконання положень Конвенції про заборону хімічної зброї, зокрема в частині заборони використання хімічних засобів боротьби з заворушеннями як методу ведення війни.
9. Примітки:
Структура та загальні тенденції в огляді можуть повторювати окрему інформацію/висновки з попередніх звітів у випадку, якщо вони не зазнали принципових/значних змін.
Питання, пов’язані з економічними, політичними, зовнішньополітичними, інформаційними тощо аспектами російсько-української війни, які загалом є складовими сфери оборони, в даному документі, як правило, не розглядаються, оскільки вони відображені в інших тижневих оглядах, дайджестах УІМ;
В огляді використані виключно відкриті джерела та інформація, яка була оприлюднена протягом звітного періоду (тижня). В деяких випадках може мати місце використання та цитування інформації, яка була оприлюднена раніше та не була включена до попередніх оглядів, але зберігає свою актуальність у звітному періоді.
Команда УІМ по замовчуванню не ставить під сумнів достовірність інформації від офіційних джерел (державних органів) України. В будь-якому випадку відповідальність за достовірність інформації лежить на першоджерелах її походження;
Відповідальність за достовірність інформації з власних джерел та оцінки експертів УІМ несе УІМ.
Кількісно-якісні та інші характеристики тих чи інших подій можуть відрізнятися від інформації з інших джерел, різниця обумовлена якістю вхідної інформації, методами збору, обробки та експертного оцінювання.
В огляді використані усталені словосполучення, скорочення та абревіатури, наприклад, ЗСУ, ОПК, ОВТ, КАБ тощо.
Вам також буде цікаво:
Вакансія Виконавчого директора аналітичного центру Український інститут майбутнього
Перезагрузка политики в Штатах: есть ли место Украине в новой версии?
Відставка Уряду та Голови Верховної Ради особливо не хвилюють українців
UIF розробляє мобільний додаток для визначення симптомів коронавірусу
Іспит проти оцінювання
Олександр Торгун: Австралійські вчені виростили коронавірус в лабораторних умовах