Огляд основних безпекових аспектів діяльності бізнесу (суб’єктів підприємницької діяльності) у грудні 2024 року

Основні висновки стосовно безпекових аспектів діяльності бізнесу (суб’єктів підприємницької діяльності) у грудні 2024 року (резюме):

Загальна ситуація в контексті умов для діяльності бізнесу:

• чинник російсько-української війни продовжує мати визначальний вплив на всі сфери життя суспільства і держави та діяльності бізнесу;
• у звітному періоді внутрішня (суспільно-політична) обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави;
• енергетична та загалом фінансово-економічна сфери продовжують бути в кризовому стані;
• зменшення  напруженості в суспільстві внаслідок активізації воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки та складних умов ведення бізнесу не відмічається;
• ситуація продовжує мати передумови до поступового загострення через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, загострення проблем на фронті, мобілізаційні заходи, проблеми з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) з причин активної риторики стосовно умов закінчення війни та нестабільність/непередбачуваність підтримки від держав-партнерів.

Основними внутрішніми чинниками для функціонування бізнесу залишалися:

• поточна економічна та фінансова політика держави;
• рівень енергетичної безпеки;
• кадрові питання;
• фізична безпека (в контексті ударів та обстрілів з боку держави-агресора);
• суспільно-політична ситуація, включно з питаннями настроїв в суспільстві, криміногенної ситуації тощо.

Деталізований виклад інформації з питань безпеки функціонування бізнесу у відповідних сферах

1. Вплив основних чинників війни

У звітному періоді (у грудні 2024 року) інтенсивність воєнних дій російсько-української війни продовжувала залишатися на високому рівні з тенденцією до подальшої ескалації у наступному місяці.

Росія продовжує курс на подальше ведення тривалої війни для виснаження України та її партнерів. Внутрішня ситуація в РФ не містить ознак радикальної економічної чи політичної кризи, яка могла б суттєво вплинути на перебіг воєнних дій в Україні, хоча і має місце тенденція до поступового погіршення. Населення РФ переважною більшістю підтримує агресію проти України, а заяви та дії керівників РФ свідчать про намір продовжувати війну проти України та відсутність готовності до реальних переговорів. Союзники РФ не змінювали рівень своєї участі у поточних подіях.

Наземні дії

Російські наземні наступальні операції з метою захоплення українських території, в першу чергу Донецької та Луганської області продовжуються. Противник загалом володіє ініціативою, має локальні успіхи на тактичному рівні та продовжує просування, в першу чергу на Покровському напрямку, а також в Курській області. Незважаючи на опір Сил оборони України, просування противника хоч і є повільним, але стабілізувати лінію фронту поки що не вдається.

Найближчими тижнями очікується продовження наступальних дій РФ, продовження охоплення м. Покровськ (включно з його оточенням), на сусідніх напрямках і створення передумов до продовження наступу у напрямку н.п. Слов’янськ та Краматорськ. Одночасно будуть продовжені активні дії ЗС РФ проти угруповання ЗСУ в Курській області. Є підстави прогнозувати ескалацію наземних бойових дій, в першу чергу з огляду на геополітичні чинники. Відповідно, залишаються реальними фізичні загрози функціонуванню бізнесу, здійсненню підприємницької діяльності, особливо у прифронтових районах та вздовж російсько-українського кордону на тактичну глибину (глибину досяжності засобів ураження противника, обумовлених дальністю стрільби (пусків ракет), які є на озброєнні у наземного угруповання противника. Наведене, окрім іншого, спричиняє проведення евакуаційних заходів місцевого населення.

Дії в повітряно-космічному просторі

У звітному періоді ЗС РФ продовжили практично щодобове нанесення ракетно-авіаційних ударів по території держави (на всю глибину поза межами фронтових районів) з використанням наземного (зокрема, ОТРК «Іскандер» з ракетами «Іскандер-М»/»Іскандер-К»/KN-23, С-300/-400), морського (КРМБ «Калібр») та повітряного компонентів (переважно ракети Х-101/Х-55СМ, Х-22/-32, «Кинджал», Х-59/69, керовані авіаційні бомби, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші, баражуючі боєприпаси типу «Ланцет» тощо).

Дальність застосування більшості зазначених засобів охоплює практично всю територію держави. Частина зазначеного ресурсу також активно застосовується в прифронтових та прикордонних районах, що посилює рівень загроз від засобів ураження наземних угруповань противника.

Основними цілями російських атак є :

• об’єкти критичної інфраструктури, особливо ОПК та енергетики;
• об’єкти, які противник вважає місцями розміщення пунктів управління, підрозділів, озброєння та військового майна,
• адміністративні центри (міста), у відношенні яких противник цілеспрямовано здійснює «повітряний терор» (в першу чергу м. Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми, Одеса).

Наведена пріоритетність цілей для ударів, ймовірно, зберігатиметься у наступні кілька тижнів.

ЗС РФ окрім нанесення систематичних/комбінованих ударів періодично здійснюють удари в форматі масованих ударів. З урахуванням темпів виробництва високоточних далекобійних засобів ураження противник має потенційну можливість наносити 1-2 масованих удари протягом місяця. Час на відновлення готовності носіїв та підготовки до нового удару – кілька діб. Прийняття рішення про нанесення таких ударів має виключно політичний характер і незначно обумовлюється власне воєнними чинниками.

Дії в морських операційних зонах

У Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту та об’єктів державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Противник утримує в готовності кораблі і підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашій державі в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу. В даному контексті залишаються актуальними загрози функціонуванню «зернового коридору», портовій та іншій береговій інфраструктурі.

Крім наведеного вище відмічене поступове зростання інтенсивності диверсій противника, переважно щодо об’єктів транспорту (залізниці), військових частин та в громадських місцях.

Міжнародні безпекові події звітного періоду загалом залишалися сприятливими для України. Зберігається високий рівень економічної, гуманітарної та військової підтримки нашої держави.

2. Фізична безпека

2.1. Рівень загроз співробітникам, інфраструктурі суб’єктів підприємницької діяльності (виробничим приміщенням, складам, офісам тощо)

На всій території України зберігається високий ризик постраждати від ударів високоточних ракет великої дальності, БпЛА та атак баражуючих боєприпасів (КАБів). Через високу вірогідність стати жертвою збитої ворожої ракети/БпЛА або залишків боєприпасів ППО цей ризик практично неможливо локалізувати територіально.

Системи оповіщення ППО зберігають свою працездатність, за умови суворого дотримання правил безпеки та поводження під час повітряної тривоги, використання захисних споруд, рівень ризику для працівників (окрім територій, які знаходяться в межах досяжності балістичних ракет, артилерії та ракет комплексів С-300/-С-400) залишається відносно незначним.

Високий рівень ризику зберігається у населених пунктах та на територіях, які перебувають у місцях ймовірного ураження артилерією, тактичною авіацією та балістичними ракетами (включно з С-300/-400). Ці види зброї застосовуються невибірково та у багатьох випадках події відбуваються до оголошення повітряної тривоги, тому навіть дотримання правил безпеки не гарантує в повній мірі збереження життя та здоров’я працівників у таких місцях. Відповідно, у зоні високого ризику будуть об’єкти переважно у Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Херсонській, Чернігівській, Одеській, Миколаївській та Сумській областях. З огляду на наявну інформацію про місця розміщення комплексів С-300/-400 на території Брянської області РФ та Республіки Білорусь, у зону ймовірного ураження такими ракетами впевнено попадають усі об’єкти у м. Києві та у північній частині Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей.

Рівень загроз суб’єктам підприємницької діяльності, які розміщені безпосередньо поруч з  військовими частинами, об’єктами критичної інфраструктури прирівнюється до рівня загроз зазначеним об’єктам з огляду на цілеспрямовані зусилля агресора щодо виведення їх з ладу (за умови розташування об’єкту на відстані до 1 кілометра від потенційних пріоритетних цілей для ракетних ударів).

2.2. Рівень загрози транспортним перевезенням та логістики загалом

Незначний на всій території України, за винятком прифронтових територій, окремих місць доставки у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях у межах дальності дії артилерії та авіації окупантів. Рівень загрози внаслідок мінування територій на деокупованих та прилеглих до місць ведення боїв територіях залишається прийнятним лише за умови суворого дотримання правил безпеки та уникнення доріг без твердого покриття. Підрозділи ДСНС та структури гуманітарного розмінування продовжують розмінування територій Київської, Херсонської, Миколаївської і Харківської областей зі знищенням вилучених мін шляхом підриву. Залишаються проблемними умови для розмінування на Запоріжжі та в Донецькій області, особливо щодо сільськогосподарських земель, що значно впливає на зимові заходи підготовки до посівної компанії. Площа територій України, які можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними залишками війни, зменшилася у 2024 році на 17 000 км² та на сьогодні становить 139 000 км². Протягом 2024 року було обстежено 3 152,52 км², з яких розміновано понад 2 500 км².Оперативна інформація стосовно поточної мінної загрози розміщена на Сервісі протимінної діяльності ДСНС за адресою: https://mine.dsns.gov.ua/ та партнерських ресурсах.

3. Енергетична безпека

Щодо забезпечення електроенергією – ситуація без значних змін. Енергосистема України продовжувала бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, хоча зберігала працездатність з низкою значних обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідав потребам зимового сезону і погодним умовам. Українська енергосистема щодобово залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн.

Удари по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді. Зокрема, 13 грудня 2024 року ЗС РФ завдали масованого удару по українській енергетиці. Було пошкоджено об’єкти у кількох областях, по всій країні діяли три черги відключень. Через атаку РФ «Укренерго» розпорядилося відключити половину населення України від електропостачання, застосовуючи графіки відключень світла. Також 5 з 9 діючих атомних енергоблоків України знизили потужність через атаки на їхню енергетичну інфраструктуру. Ймовірно, час нанесення зазначеного удару було обрано з урахуванням похолодання та складних погодних умов.

Також РФ проводила активні кібератаки на енергосистему напередодні масованих обстрілів.

Довідково: Оцінка загрози кібератак зроблена на підставі  заяви на «Energy Security Dialogue-2024» від «DiXi Group» у Києві 4 грудня заступника міністра енергетики Романа Андарака.

Протягом звітного періоду зросли передумови до уражень об’єктів енергетики через неконтрольоване поширення інформації про результати попередніх ударів противника, стан пошкоджень та темпи відновлення об’єктів після ударів (як один серед низки інших чинників). З цього приводу вУкраїні тимчасово обмежили оприлюднення інформації про поточний стан енергосистеми. В даному контексті ДТЕК заявив, що з міркувань безпеки тимчасово буде надавати лише мінімальну інформацію про стан української енергосистеми.

Через постійні відключення обладнання внаслідок запровадження графіків зросла кількість аварій на електричних мережах. За оцінками компанії «ДТЕК Київські електромережі», на прикладі м. Києва вона зросла на 30% (порівняно з періодом до застосування стабілізаційних відключень, що почались з 18 листопада).

У звітному періоді відбулася зміна тарифів на послуги галузі.

Довідково:

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила тариф на послуги із передавання електроенергії з 1 січня 2025 року на 29,8% – до 686,23 грн/МВт-год. За оцінками НЕК «Укренерго», частка тарифу на передачу у структурі кінцевої вартості електроенергії для непобутових споживачів становитиме до 10%.

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення щодо підвищення цін на транспортування газу в Україні. Тариф підвищили  із 1 січня 2025 року. Рішення ухвалили у зв’язку з припиненням транзиту російського газу. Згідно з постановою, планують підвищити тариф на вхід/вихід в українську ГТС для міжнародних точок удвічі:

• із €4,1 за 1 тис. м³ до €10,29 за 1 тис. м³ для більшості точок входу в українську ГТС;
• із €7,6–8,6 за 1 тис. м³ до €14,58–15,74 за 1 тис. м³ для більшості точок виходу з української ГТС.

Тарифи не стосуються точок з’єднання на кордоні з Росією (Суджа Курської області й Сохранівка Ростовської області), оскільки для них немає інформації щодо заброньованих обсягів. Також тарифи враховують сценарій відсутності транзиту російського газу з початком 2025 року.

Окрім того, збільшили тарифи на вхід / вихід із ГТС для внутрішніх точок більше ніж учетверо:

• із ₴101,93 за 1 тис. м³ до ₴464,37 за 1 тис. м³ для внутрішніх точок входу у ГТС;
• із ₴124,16 за 1 тис. м³ до ₴501,97 за 1 тис. м³ для внутрішніх точок виходу із ГТС.

Коефіцієнти під час замовлення потужності на певні періоди як для внутрішніх, так і для міжнародних точок залишили без змін:

• для замовлення потужності на добу наперед – 1,1 для внутрішніх і 1,45 для міжнародних;
• на місячний період – 1,04 для внутрішніх і 1,2 для міжнародних;
• на квартальний період – 1,02 для внутрішніх і 1,1 для міжнародних.

Чинні тарифи на транспортування газу «short-haul» залишатимуться без змін до 31 березня 2025 року. Знижувальні коефіцієнти діятимуть один квартал 2025 року, а вже з квітня 2025-го вони перевершать теперішній рівень.

Висновки:

1. Наявні електростанції та високовольтні підстанції/мережі працюють в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей на тлі збільшеного сезонного споживання.

2. Зростання тарифів вплине на роботу промисловості/бізнесу загалом, але не стосуватиметься напряму побутових споживачів, оскільки вони перебувають під дією спеціального режиму ПСО (покладання спеціальних обов’язків).

3. Загалом загрози енергетичній безпеці стали екстериторіальними, оскільки під ударами по енергетиці опинилися всі регіони України.

4. Зросла аварійність мереж через аварійні та інші відключення, що вимагає додаткових засобів захисту як мереж, так обладнання підприємств.

5. Залишаються актуальними передумови до подальших обмежень споживання для промислових підприємств та населення практично у всіх регіонах, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі та через пониження температури.

6. Резерви держави та регіонів стосовно централізованого постачання незначні, тому залишається важливим чинник спроможності бізнесу до автономного забезпечення.

7. Зросла важливість чинника захисту енергообладнання від кібератак, а також мінімізація поширення інформації, зокрема через загрози не тільки ударів, але і диверсій на об’єктах інфраструктури.

8.Що стосується наступного звітного періоду (січня 2025 року), то існує ймовірність:

• продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (існують загрози нових комплексних/масованих ударів);
• наявності загроз інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС (з огляду на спрямованість і статистику попередніх ударів);
• підвищеного споживання і дефіциту генеруючих можливостей через чинник зими;
• продовження подальших обмежень споживання для промислових підприємств та населення;
• ударів і диверсій у відношенні об’єктів газотранспортної системи після припинення Україною транзиту російського газу (ймовірність є незначною, але продовжує мати місце). Наведене робить актуальним питання мінімізації залежності від постачання газу для забезпечення бізнес-процесів (виробничих процесів), активація альтернативних спроможностей;
• припинення експорту електроенергії в Україну з окремих країн (ймовірність є незначною, але продовжує мати місце);
• ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових/прикордонних з РФ регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.

4. Економічна та фінансова безпека

4.1. Загальна ситуація за оцінками бізнес-середовища

Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері залишається складною, але загалом контрольованою на тлі намагань держави забезпечити функціонування економіки, фінансування заходів оборони, стабілізацію дефіциту бюджету, видатки соціального спрямування та на відновлення.

За результатами опитування Національним банком України (далі також – НБУ) встановлено, що у звітному періоді бізнес погіршив оцінки діяльності у всіх сферах і прогнозує скорочення кількості працівників. Загалом підприємства усіх секторів українського бізнесу погіршили свої оцінки ділової активності через погіршення безпекової ситуації, обстріли енергетичних об’єктів, зростання витрат, прискорення інфляції, зниження інвестиційного попиту та дефіцит кваліфікованих кадрів.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який у грудні 2024  року знизився до 45,9 пункта, порівняно із 47,2 у листопаді, 49,4 – у жовтні, 48,7 – у вересні, 48,4 – у серпні та 44,4 – у липні.

Зокрема, секторальний індекс у сфері торгівлі у грудні становив 49,9 (у листопаді – 51,4, у грудні 2023 року – 46,9). Торговельні компанії ослабили свої очікування щодо збільшення товарообороту, а також, як і раніше, були налаштовані на зниження торговельної маржі.

Секторальний індекс у промисловості у грудні становив 44,6 (у листопаді – 46,7, у грудні 2023 року – 46,9). На зниження індексу вплинули дефіцит електроенергії, брак кваліфікованих працівників і збільшення виробничих витрат. Водночас погіршилися оцінки щодо залишків готової продукції, а також запасів сировини та матеріалів.

Секторальний індекс сфері послуг у грудні знизився до 44,5 (у листопаді – 44,8, у грудні 2023 року – 44). Респонденти очікували на подальше зменшення обсягів наданих послуг, нових замовлень на послуги та послуг у процесі виконання.

Найпесимістичніші оцінки вдруге поспіль надали підприємства будівництва: секторальний індекс у грудні становив 43,4 порівняно з 43,6 у листопаді (у грудні 2023 року – 42,1).

Загалом, підприємства будівництва та сфери послуг очікували посилення темпів зростання закупівельних цін, а також цін/тарифів на власну продукцію/послуги, натомість респонденти промисловості та торгівлі спрогнозували їх послаблення.

Також ситуацію у звітному періоді характеризують результати щорічного дослідження Європейської Бізнес Асоціації та EY «Податковий індекс». Наразі 36% українського бізнесу вважає, що поточний податковий режим в Україні перешкоджав розвитку бізнесу та залученню інвестицій у 2024 році. Водночас 59% податкових експертів оцінили поточний податковий режим в Україні як задовільний, але тільки 5% – як такий, що сприяв розвитку їхнього бізнесу. Інтегральна оцінка Податкового індексу знизилась до 2,64 балів з 5 можливих та продовжує перебувати в негативній площині (2,85 балів у 2023 році).

Найнижчу оцінку серед факторів, що впливають на розрахунок індексу, як і минулого року отримала якість податкового законодавства – 2,46 балів (у 2023 році – 2,63).

52% респондентів вважають її задовільною.

Водночас з 39% до нинішніх 43% зросла частка тих, хто вважає податкове законодавство неякісним, відповідно кількість тих, хто вважає його якісним знизилась – з 9% до поточних 5%.

Найбільший негативний вплив на якість законодавства, на думку респондентів, мають постійні зміни, протиріччя і неоднозначні положення та його складність.

44% респондентів вважають процедуру адміністрування податків і підготовки податкової звітності обтяжливою. Цьогоріч цей фактор отримав оцінку 2,62 балів.

Водночас 41% оцінюють цю процедуру задовільно і тільки 15% вважають її легкою (17% у 2023 році).

Найбільше респонденти скаржаться на кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків, поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них, а також їхню незрозумілість.

У ЄБА зауважили, що згадані фактори, що негативно впливають на досвід підготовки та подання звітності, залишаються незмінними протягом останніх років.

Оцінка якості податкового обслуговування також знизилась – з минулорічних 3,03 до поточних 2,79 балів.

Тільки 20% задоволені якістю податкового обслуговування (31% у 2023 році), 37% незадоволені (21% у 2023 році). Ще 43% оцінюють якість податкового обслуговування задовільно.

За відгуками 31% респондентів, їм було легко сконтактувати з податковою службою (минулого року таких було 46%), тоді як 25% було складно це зробити. У 11% опитаних компаній питання були вирішені задовільним чином, у 70% – частково.

Учасники опитування повідомили про збільшення фіскального тиску на бізнес порівняно з минулим роком.

З-поміж компонентів індексу саме оцінка фіскального тиску показала найбільше падіння, однак залишаючись досить високою порівняно із іншими компонентами. Відповідно, оцінка фіскального тиску знизилась з 3,07 до 2,7 балів.

Лише 7% респондентів не відчули жодних проявів тиску по відношенню до своєї компанії у 2024 році, 14% – майже не відчули. Водночас 41% повідомляють про відчутний фіскальний тиск, 38% – про помірний.

Серед проявів фіскального тиску бізнес виділив необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами – про це повідомляють 78% опитаних.

Суттєво зросла кількість скарг на необґрунтовані інформаційні запити (64%) та штучне блокування податкових накладних (30%). Про податкові перевірки повідомляють 33% опитаних компаній.

Європейська бізнес асоціація повідомила про наявні результати реалізації проєкту «Клуб білого бізнесу». Майже половина опитаних Європейською бізнес асоціацією компаній вважають, що якщо їх організація не потрапить до цього переліку високого рівня податкової довіри, то це негативно вплине на їх бізнес.

 «Нещодавно Державна податкова служба запустила проєкт „Територія високого рівня податкової довіри“ (так званий „клуб білого бізнесу“). Серед опитаних асоціацією компаній, 43% повідомили про нейтральне ставлення до цієї ініціативи, ще 35% ставляться до неї негативно, а 16% – позитивно», — йдеться в повідомленні ЄБА. При цьому 46% респондентів прагнуть потрапити до переліку компаній високого рівня податкової довіри, хоча мають зауваження щодо критеріїв відбору. Ще 14% прагнуть потрапити до переліку та не мають до нього зауважень, а 26% такого прагнення не мають. Водночас 48% опитаних схильні вважати, що непотрапляння до переліку матиме негативний вплив на їхню компанію.

Серед чинників інших податкових змін підприємці зазначають підвищення військового збору з 1,5% до 5% та збільшення бази нарахування ЄСВ. Серед членів асоціації, збільшення бази нарахування ЄСВ вплине на 75% опитаних компаній. Так підвищення військового збору не зможуть компенсувати своїм співробітникам 49% опитаних членських компаній асоціації. Водночас 21% мають плани компенсувати таке підвищення повністю, а 15% – частково. Інші 15% ще не визначились або чекають на реакцію ринку.

У звітному періоді «Опендатабот» провів опитування щодо планів малого та середнього бізнесу. 27% опитаних фізосіб-підприємців заявили, що планують закриття найближчим часом. Як наголошують аналітики платформи, в опитуванні взяли участь 31 694 респонденти, які зазначили, що працюють як ФОПи. Зазначається, що 8621 із них планує закриття найближчим часом: 2297 або ж 7% планували закритися 2024 року, ще 20% або 6324 учасники – у 2025 році.

Більше половини з тих, хто планував закриття – а саме 62% – вирішили закриватися через підвищення податків. Ще 19% підприємців припиняють роботу через проблеми у бізнесі.

Через масштабну атаку проросійських хакерів на державні реєстри закриття бізнесу було або ж дуже ускладнене, або ж неможливе.

Найбільше опитаних ФОПів працює у роздрібній торгівлі – 24,6%, ще 21% – в ІТ.

За даними «Опендатабота», із моменту підписання закону про введення військового збору для малого та середнього бізнесу на один новий ФОП припадає два закритих. Так, 24 497 підприємців припинили роботу за період з моменту підписання президентом закону та до 17 грудня. За цей саме період відкрилося у 2,2 раза менше нових справ: 10 947.

4.2. Вплив чинника поновлення/активізації діяльності з боку контролюючих органів

У звітному періоді Кабмін дозволив Митній службі достроково відновити перевірки товарів, зупинені до кінця війни. Відповідну постанову № 1511 Кабмін ухвалив 27 грудня, повідомляє Митна служба у «Telegram». Документом внесено зміни до постанови уряду №303 від 13 березня 2022 року “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану”.

Крім того, відповідно до цього рішення уряду, з 1 січня 2025 року втрачає чинність постанова №550 від 3 травня 2022 року «Про припинення здійснення державного контролю нехарчової продукції в умовах воєнного стану».

Згідно із нею, на період до скасування воєнного стану припинялося здійснення митними органами державного контролю нехарчової продукції, крім перевірок на відповідність нормам технічних регламентів іграшок, ламп, низки видів машин та обладнання, засобів індивідуального захисту та деякої іншої продукції.

Відповідно до норм Митного Кодексу, під час контролю продукції митні органи проводитимуть документальні перевірки та вибіркові обстеження зразків на таких підставах:

• згідно із секторальними планами ринкового нагляду;
• у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик , інформації про таку продукцію;
• за повідомленнями органів ринкового нагляду про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, наданими відповідно до частин восьмої і дев’ятої цієї статті (частина друга статті 37 Закону № 2735-VI). 

4.3. Вплив чинника змін процедур оподаткування та звітності

Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який також вносить технічні виправлення до закону про підвищення податків, який набув чинності 1 грудня.

Відповідний законопроєкт №9319 депутати прийняли у другому читанні на засіданні 04.12.2024. Враховані у цьому законопроєкті правки мають виправити низку недоліків, які збереглися у законі про підвищення податків, зокрема:

• скасовано оподаткування заднім числом (з 1 жовтня);
• для платників єдиного податку військовий збір запроваджується з 1 січня 2025 року;
• для доходів за результатами річного декларування за 2024 рік буде застосовуватися ставка 1,5%  (крім операцій з майном, здійснених у грудні 2024 року);
• передбачено надання пільг по сплаті військового збору для ФОП на тимчасово окупованих територіях, ФОП військовослужбовців, ФОП на лікарняних та у відпустці за аналогією з єдиним податком;
• скасовано військовий збір для е-резидентів;
• передбачена можливість зарахування сплаченого ФОПами військового збору в рахунок мінімального податкового зобов’язання та інші уточнюючі положення.

Ці зміни застосовуються з дня набрання чинності законом про підвищення податків, тобто з 1 грудня 2024 року.

Законопроєкт №9319 також вносить низку змін до законодавства для вдосконалення оподаткування резидентів «Дія.City» та їх спеціалістів. Зокрема:

• для резидентів «Дія.City» зі статусом стартапів – скасування норми про незастосування пільгової ставки ПДФО 5% та мінімального ЄСВ до доходів спеціалістів «Дія.City», якщо кількість таких осіб у резидента становить менше 9 осіб. Водночас передбачається запобіжник проти зловживань – якщо стартап не виконав критерії до завершення другого року перебування у статусі резидента Дія Сіті, то треба буде доплатити ПДФО та ЄСВ;
• звільнення від оподаткування ПнВК благодійної допомоги, наданої резидентами Дія Сіті на користь ЗСУ;
• скасування актів наданих послуг для гіг-спеціалістів;
• посилення «антикритеріїв» резидентства «Дія.City» на період дії воєнного стану та післявоєнний період;
• усунення деяких редакційних неточностей профільного Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

4.4. Вплив чинника стабільності фінансової сфери

У звітному періоді відсутні підстави вважати про помітне зменшення рівня стабільності фінансової сфери. 

Зокрема, міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що в Україні є достатньо коштів і зброї, щоб чинити опір принаймні протягом першої половини 2025 року, навіть в разі припинення допомоги США. Про це він розповів в інтерв’ю для «El Pais», передає «Європейська правда».

Згідно його слів: «… у нас достатньо коштів, достатньо зброї, достатньо ракет і артилерійських снарядів, щоб чинити опір принаймні до першої половини 2025 року. Ми забезпечимо достатні бюджетні асигнування на закупівлю боєприпасів і необхідної військової техніки у 2025 році… Наразі Україна отримує необхідну зброю від США… Це означає, що принаймні на перше півріччя і далі ми будемо добре озброєні, щоб протистояти цій агресії. Україна повинна дуже мудро використати цей час для проведення необхідних переговорів з нашими головними союзниками в США».

Також Міністерство фінансів повідомило, що держбюджет України на 2025 рік сформовано таким чином, щоб гарантувати стабільність держави навіть у разі продовження бойових дій протягом усього року.

За оцінками НБУ, стійкість до шоків як середню і вище оцінили 97% керівників фінустанов. Згідно з отриманими результатами, 97% респондентів оцінили стійкість до шоків як середню та вищу, а загальний баланс відповідей третє півріччя поспіль перебуває на найвищому рівні від початку запровадження опитування у 2018 році.

Понад половини опитаних не очікують змін у фінсекторі в наступні шість місяців, водночас частка тих, хто очікує погіршення, зросла порівняно з попереднім опитуванням з 18% до 27%. Частка фінансистів, які мають оптимістичні очікування, навпаки, скоротилася з 18% у травні до 12% у листопаді.

Водночас понад половина респондентів поінформували, що стан фінансового сектору України не змінився за останні шість місяців, тоді як понад чверть із них зазначили, що він покращився.

Основним джерелом ризиків у фінансовому секторі й далі респонденти вказують війну з Росією. До п’ятірки також потрапили ризики, пов’язані із загальним рівнем корупції в країні, діяльністю правоохоронних органів і судової системи, якістю законодавства та податкової системи, а також якістю людського капіталу у фінансовому секторі.

Знизився рівень ризику шахрайств і кіберзагроз – до 15% із 29% у травні.

Загалом майже 70% респондентів повідомили, що схильність фінустанов до ризиків за останні півроку не змінилася, водночас чверть опитаних заявили про її підвищення.

4.5. Вплив чинника інфляції

Поточне зростання рівня інфляції пов’язане, зокрема, зі збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, а також курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Крім того, на це може впливати:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;
• додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, посилює ціновий тиск;
• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

4.6. Вплив чинника роботи банківської сфери

«ПриватБанк» та «Ощадбанк», які належать державі, а також «monobank» (працює на ліцензії Універсал Банку), «Райффайзен» Банк і банківські асоціації – НАБУ й АУБ – підписали меморандум «Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг», який передбачає запровадження нових лімітів на карткові перекази. На ці банки станом на 1 жовтня припадало 64,5% усіх коштів населення в банках і 87,5% активних платіжних карток. Інші банки та надавачі платіжних послуг висловили намір доєднатися найближчим часом. Серед них «ОТП Банк», «Правекс Банк», «ПУМБ» і «Таскомбанк». Усі вони, окрім «Правексу», входять до переліку системно важливих банків. Підписаний банками меморандум передбачає запровадження нових лімітів на карткові перекази. Планується, що ці обмеження діятимуть на постійній основі.

«Це ініціатива банківського сектору, яка спрямована на зменшення тіньового сектору економіки, а також протидію терористичній і диверсійній діяльності Росії, що фінансується через використання дропів. Вона має на меті унеможливлення використання карток та платіжної інфраструктури шахраями й іншими зловмисниками», – прокоментували підписання документу в ПриватБанку.

Відповідно до підписаного меморандуму, в питанні переказів використовуватиметься диференційований підхід. Так, з 1 лютого 2025 року для клієнтів з високим рівнем ризику місячний ліміт операцій складатиме 50 тис. грн на місяць. Водночас, меморандум не дає визначення, хто саме є високоризиковим клієнтом. Проте такі ознаки зазначені в законі «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Банки у звітному періоді зменшили ставки за депозитами для населення, вони стали нижчі за інфляцію. Середні ставки за новими депозитами для домогосподарств (крім фізичних осіб-підприємців) на початок грудня  2024 року знизились одразу на 0,9 відсоткового пункта і становили 9,6% річних. Водночас середні стави за депозитами у валюті для населення не змінилися і залишалиься на рівні близько 1% річних, свідчать оперативні дані Національного банку України (НБУ). Дещо менше знизилися процентні ставки за новими депозитами у корпоративному сегменті. За депозитами бізнесу у гривні вони зменшилися на 0,3 відсоткового пункта – до 8,4% річних, а у валюті – на 0,1 в.п., до 0,8%. Таким чином, ставки за новими депозитами у гривні для населення початок грудня виявилися нижчими за рівень інфляції. За даними Держстату, у річному обчисленні інфляція за підсумками листопада прискорилась до 11,2%.

Національний банк вирішив з 21 грудня пом’якшити низку валютних обмежень, що має підтримати роботу вітчизняних виробників та поліпшити умови ведення бізнесу в Україні. Про це повідомляє прес-служба регулятора. Зазначається, що заходи з валютної лібералізації стосуються низки напрямів. Зокрема, пом’якшується заборона на купівлю-продаж банківських металів. Так, Нацбанк дає змогу юридичним особам й фізичним особам-підприємцям купувати та продавати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні.

Починаючи з 21 грудня бізнес може проводити відповідні операції, за таких умов:

потреба в здійсненні операції обґрунтовується виробничою діяльністю таких компаній (бізнес займається виробництвом ювелірних виробів);

компанії/підприємці займалися діяльністю у сфері виробництва ювелірних виробів до початку повномасштабного вторгнення, що підтверджується відповідними документами.

5. Кадрова безпека

Ситуація на ринку праці залишається складною, хоча очікування щодо зайнятості дещо пом’якшилися. Респонденти опитаних у грудні 2024 року НБУ секторів були налаштовані на скорочення певної кількості працівників, водночас підприємства будівництва, торгівлі та сфери послуг очікували сповільнення темпів скорочення персоналу, лише промисловці спрогнозували їх незначне прискорення.

Аспекти забезпечення фізичної безпеки для персоналу наведені в 2 розділі.

5.1. Вплив чинника нестачі кадрів

Дефіцит робочої сили внаслідок мобілізації та/або виїзду співробітників знову став головною перешкодою для бізнесу в Україні. Частка компаній, що скаржаться на цю проблему, в листопаді сягнула історичного рекорду в 64% проти 57% у жовтні та 61% – у вересні. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств «Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій» (ІЕД), передає «Економічна правда».

Про складність пошуку кваліфікованих працівників заявили 55,5% опитаних після 51,9% у жовтні, а некваліфікований персонал важко знайти 38,9% бізнесів проти 34,8% у жовтні.

Водночас на ринку праці більшість підприємств не планує жодних змін, хоча помітні позитивні явища: продовжила зростати частка підприємств із планами збільшити зайнятість у найближчі 3-4 місяці – з 13,8% до 14,1%, а частка бізнесів, які планують збільшити кількість працівників у вимушених відпустках, зменшилася – з 14,4% до 4,2%.

5.2. Вплив чинника умов бронювання працівників та процедур віднесення підприємств до переліку критичних

Мінекономіки відновило надання статусів критичного підприємства для бронювання. Про це повідомила прес-служба відомства. Перші підприємства отримали статус критичних за новими критеріями. Вони зможуть бронювати своїх працівників строком до 12 місяців.

Також через кібератаку на держреєстри Кабінет Міністрів України ухвалив рішення автоматично продовжити термін чинних бронювань від мобілізації на один місяць. Водночас діяти вони будуть не довше, ніж до 28 лютого 2025 року, йдеться на сайті Міністерства економіки України.

Це стосується бронювань, які були чинними станом на 19 грудня 2024 року та надані відповідно до Постанови №76 від 27 січня 2023 року.

5.3. Вплив чинника зміни нормативної бази кадрової роботи

Міністерство економіки України внесло до Класифікатора професій 50 нових професій і посад, які стосуються медицини, судової системи, прокуратури, медіа та інших сфер діяльності. Про це йдеться в повідомленні Мінекономіки. Водночас Мінекономіки скасувало 42 застарілі назви професій, серед яких “Інструктор з організації роботи народних дружин”, “Викладач із соціальної педагогіки”, “Прокурор-криміналіст”, та змінило 34 професійні назви робіт.

5.4. Вплив чинника зростання очікувань та запитів у персоналу

У грудні 2024 року Work.ua провів опитування серед шукачів, щоб зрозуміти, які умови вони вважають обов’язковими для повернення в офіс, якщо їхня робота дозволяє працювати дистанційно. Хоча зарплата зазвичай вважається ключовим фактором під час пошуку роботи, опитування Work.ua показало іншу тенденцію. На запитання: «Якщо робота може бути дистанційною, але роботодавець наполягає на офісі, які умови для вас є обов’язковими?», 25% шукачів обрали гнучкий графік або гібридний формат роботи. За цей варіант проголосувало більше респондентів, ніж за підвищення зарплати (20%). Шукачі все більше цінують автономію і можливість балансувати між роботою та особистим життям. Це потреба, продиктована реаліями війни. Також важливими для шукачів виявилися безпекові фактори: 16% зазначили, що наявність укриття в офісі є обов’язковою умовою, а 15% очікують компенсації витрат на транспорт і харчування. Менший інтерес викликають покращення соціального пакета (11%), безкоштовні кава та смаколики (7%) чи корпоративи й тренінги (6%).

У звітному періоді видання «NV Бізнес» опублікувало результати дослідження ринку праці від «Robota.ua». Основні тенденції:

2024 рік став випробуванням для українського бізнесу та працівників. Попри війну, економічні труднощі та мобілізацію, ринок праці демонструє гнучкість і здатність адаптуватися. До кінця 2024 року Україна досягла близько 90% довоєнного рівня вакансій.

Пошук балансу між попитом та пропозицією. Показник вакансій закріпився на рівні 105−110 тисяч. Активність пошукачів, яка падала у 2022−2023 роках, теж стабілізувалася. Наведене дозволяє зберігати баланс між пропозицією роботи та попитом.

Зростання заробітних зарплат. З середини 2024-го відновилось зростання заробітних плат. Вперше за кілька років різниця між очікуваннями кандидатів і можливостями роботодавців скоротилася до 2 000 грн, що є позитивною тенденцією для обох сторін. Хоча зарплати у гривневому еквіваленті перевищують довоєнний рівень, але в доларовому залишаються нижчими.

Зміни у відносинах роботодавець-працівник. У 2024 році роботодавці почали ще більше піклуватися про своїх працівників. Повернулися бонуси на зразок медичного страхування чи корпоративних обідів, зросли інвестиції в навчання та перекваліфікацію працівників, з’явилися програми для підтримки ветеранів та ветеранок, все більше компаній почали заохочувати жінок опановувати чоловічі професії. Загалом  ринок праці стає більш відкритим для всіх. Також роботодавці шукають нестандартні підходи до рекрутингу. Наприклад, пілотні проєкти з QR-кодами в магазинах дозволяють швидко відгукнутися на вакансії.

Галузеві та регіональні тренди. Найбільше потрібні працівники у сферах торгівлі, логістики та сільського господарства. Водночас великий попит зберігається на цифрових спеціалістів: SMM-менеджерів, інтернет-маркетологів, особливо у Києві. За кількістю вакансій особливо виділяються 5 областей: Київ, Львів, Дніпро та Одеса. Водночас Харків, через малу відстань до зони бойових дій, знизив свої показники. Однак навіть у складних умовах люди там продовжують працювати та шукати роботу.

Гібридний та віддалений формати роботи. Частка вакансій із гнучким або дистанційним форматом залишалася на рівні 8−9%. Багато професій, які вимагають фізичної присутності на робочому місці, наприклад, продавці, бармени, будівельники, залишаються найбільш потрібними. Частка віддаленої роботи в загальній кількості вакансій залишилася приблизно на тому ж рівні, що й до війни.

Висновки:

1. Очікується, що у 2025 році ринок праці залишиться відносно стабільним. Ймовірно, кількість вакансій залишиться приблизно на тому ж рівні або трохи зменшиться. Кількість людей, які шукають роботу, також може змінитися залежно від того, як розвиватимуться події. Компанії будуть розширювати опції набору персоналу, такі як підготовка жінок на «традиційні чоловічі» професії, працевлаштування ветеранів, осіб з обмеженими можливостями, людей пенсійного віку. Також компанії все частіше повертатимуть працівників до офісів, аргументуючи це підвищенням їхньої продуктивності. Є галузі, де віддалена робота залишається популярною, наприклад, IT, маркетинг чи консалтинг.

2. Водночас чинник кадрової безпеки та питання людського капіталу загалом набудуть у 2025 році пріоритетного значення для ефективного функціонування бізнесу. Наведене вимагає цивілізованого діалогу роботодавців з персоналом та дотримання балансу інтересів;

3. Вікно можливостей щодо отримання відстрочок від мобілізації для персоналу зменшується через поступове внесення змін в процедури віднесення підприємств до переліку критичних,  бронювання працівників, проходження ВЛК тощо. Наведене вимагає від бізнесу вжиття додаткових організаційних, правових та інших заходів збереження кадрів.

4. Зростають ризики від неофіційного працевлаштування, особливо осіб, які самовільно залишили місце військової служби, зокрема, через відповідну активізацію роботи контролюючих та правоохоронних органів.

5. Через зростання напруженості в суспільстві від чинників війни, рівня побутового насильства тощо зростає значення індивідуальної роботи з персоналом, зокрема, психологічного супроводження та соціальної роботи.

6. Щодо умов для логістики, безпеки функціонування  транспортної інфраструктури 

Окремі ризики щодо забезпечення фізичної безпеки для логістики та функціонування  транспортної інфраструктури наведені в 2 розділі.

У звітному періоді транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною.

Основними чинниками впливу на ситуацію були:

• проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;
• періодичне скасування статусів/дозволів міжнародних перевізників окремим компаніям через порушення з їх боку;
• удари по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції (продовжувалися у звітному періоді);
• ремонтні роботи на окремих пунктах пропуску;
• ризики перекриття (блокування протестуючими) пунктів пропуску на кордоні з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті;
• підготовка до збільшення тарифів на вантажні залізничні перевезення.

Ймовірність логістичних перешкод:

Ключова автотранспортна інфраструктура в Україні є переважно неушкодженою та здатною забезпечити доставку вантажів.

Затримки проходження кордонів для легкового транспорту та автобусів переважно мінімальні, вантажний транспорт може втрачати до кількох діб на перетин кордону, залежно від пункту пропуску та напрямку руху.

Шляхи сполучення з пунктами пропуску на західному кордоні держави неушкоджені. Інтенсивність руху транспорту в обох напрямках – у межах звичайної для мирного часу.

Критичні перешкоди для руху по внутрішніх автошляхах відсутні. Можливі тимчасові незначні затримки для перевірок на блок-постах, при пересуванні між регіонами та при в’їзді до ключових населених пунктів, а також затримки, зумовлені погодними умовами.

Знищення ключових елементів транспортної інфраструктури не зафіксовано.

Високоточні засоби озброєння великої дальності агресора використовуються переважно по об’єктах військової та енергетичної інфраструктури, суттєва небезпека для об’єктів транспортної інфраструктури зберігається переважно у зоні досяжності артилерії, авіації та БпЛА окупантів в прифронтових та прикордонних з РФ областях.

Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку мали місце в межах попередніх прогнозів, поточні зміни незначні і обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу.

Обсяги імпорту нафти найбільшим світовим імпортером залишалися високими до початку 2025 року. Це пов’язано з рішенням нафтопереробних компаній збільшити закупівлі у Саудівської Аравії, яка є найбільшим експортером, завдяки привабливим цінам, а також з прагненням незалежних нафтопереробних підприємств максимально використати свої квоти.

Висновки:

1. Суб’єктам підприємницької діяльності доцільно здійснювати на постійній основі моніторинг перекриття кордонів та опрацьовувати/планувати альтернативні маршрути.

2. Ураховувати активність засобів повітряного нападу РФ в контексті ударів по портовій та іншій інфраструктурі «зернового коридору», відповідні сигнали оповіщення та планувати розміщення транспорту/вантажів для очікування розвантаження/завантаження поза межами таких об’єктів. Також звернути увагу на інструктаж водіїв/експедиторів стосовно необхідності використання захисних споруд.

3. Доцільно провести аналіз рентабельності перевезень залізничним транспортом в контексті очікуваного підвищення тарифів та опрацювати альтернативні рішення.

4. Тримати в фокусі уваги питання спроможностей перевізників автомобільним транспортом  виконати замовлення з огляду на наведені вище чинники.

7. Інформаційна та кібербезпека

У звітному періоді основним чинником кібербезпеки стала відсутність доступу до окремих державних реєстрів внаслідок російської кібератаки, яка вплинула на більшість складових  ділової активності, зокрема на здатність банків відкривати нові рахунки та видавати кредити.

Як повідомив Національний банк України, «на роботу Національного банку ця кібератака не вплинула. Усі інформаційні системи Національного банку працювали та продовжують працювати у штатному режимі. Водночас недоступність окремих державних реєстрів певним чином впливає на роботу банків, зокрема на відкриття ними нових рахунків і видачу нових кредитів».

Наведена атака продемонструвала спроможності щодо реалізації загроз в кіберпросторі з боку держави-агресора та актуальність питань захисту інформаційних активів в державному та недержавному секторах, зокрема резервування інформаційних ресурсів, спроможностей здійснювати бізнес-операції в паперовому форматі діловодства (за наявності таких можливостей).

8. Регуляторна діяльність держави

Суб’єктами підприємницької діяльності регуляторна діяльність держави визначається як один з основних чинників, що впливає на умови та безпеку ведення бізнесу. У звітному періоді Верховною Радою України було розглянуто низку законопроєктів, які мають вплив на умови зазначеної діяльності:

1. Щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил – 1 читання (10257).

Запропонували встановити, що у разі спроб ввезення товарів поза митним контролем можуть конфісковуватись незаконно ввезені товари чи транспортні засоби, які безпосередньо використовуються для незаконного переміщення таких товарів; уточнити підстави для скасування постанов про порушення митних правил, встановити п’ятнадцятиденний строк для розгляду скарги на постанову.

2. Щодо удосконалення правого регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи – 1 читання (10164-1).

Запропонували дозволити регулювати трудовим договором особливості направлення надомних і дистанційних працівників у службові відрядження; встановити можливість переведення працівника на надомну або дистанційну роботу, у зв’язку з навчанням дитини віком до 14 років дистанційно, за погодженням із роботодавцем.

3. Про удосконалення притягнення до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав – у цілому (11443).

Розширили підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи і водночас підстави незастосування таких заходів; передбачили можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; можливість застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів у вигляді тимчасового обмеження діяльності юридичної особи або тимчасового обмеження в отриманні прав та переваг; збільшення розмірів штрафу для юридичних осіб як основного заходу кримінально-правового характеру (з 1,7 млн грн до 127,5 млн грн за особливо тяжкі злочини). Також врегулювали кримінальне провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у спеціальному порядку; додатковий захід забезпечення кримінального провадження у вигляді обмежень діяльності юридичної особи, яка пов’язана із внесенням змін до установчих документів щодо її учасників, розміру та складу статутного капіталу, найменування, вчинення значних правочинів, розпорядженням активами юридичної особи та її припиненням; можливість укладення угоди у кримінальному провадженні щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у спеціальному порядку та особливості судового провадження щодо укладення угод.

4. Щодо податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях – в цілому (10319).

Зобов’язали податкову повідомляти НАБУ про виявлені під час перевірок обставини, що можуть свідчити про надання хабаря іноземній службовій особі, запровадили штраф у 9% від суми недоплати податків через включення до декларації з податку на прибуток сум, витрачених на такі хабарі, та вимогу проведення перевірки платника податків, який дав такий хабар, без дотримання строків давності.

5. Щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні – в цілому (9319).

Уточнили порядок оподаткування спеціалістів резидента Дія Сіті; виправили встановлення військового збору для ФОПів «заднім числом» – тепер він діятиме для них не з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року. Також скасували обов’язковість актів наданих послуг для гіг-контрактів у Дія Сіті.

6. Щодо змін у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні – в цілому (10017).

Привели чинне законодавство у відповідність до раніше прийнятих законодавчих змін у частині виконання функцій Пенсійного фонду щодо державного соціального страхування; визначили, що посадові особи служби державної охорони природно-заповідного фонду України підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню; виключили застарілі норми щодо призначення пенсій по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і в разі втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; встановили, що застрахованим особам, стосовно яких страхувальник не виконав обов’язків щодо нарахування та здійснення страхових виплат, у зв’язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження такого страхувальника або внаслідок дії обставин непереборної сили, страхові виплати призначаються за заявою застрахованої особи, поданою до Пенсійного фонду.

7. Щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану – 1 читання (12148).

Запропонували на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня його закінчення встановити заборону на примусове стягнення з боржників, чиє заставне майно знаходилось на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях України, а також з лізінгоодержувачів, об’єкти лізингу яких знаходилось на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях України, та фізичних осіб-поручителів за такими договорами, заборгованості, процентів, комісій, неустойки та інших платежів, а також заборону примусового звернення стягнення на предмет застави, примусового повернення об’єкта фінансового лізингу. Також запропонували передбачити продовження строку дії договору кредиту та договорів, укладених для забезпечення виконання зобов’язань за таким договором, на строк призупинення нарахування та сплати відповідного грошового зобов’язання. 

8. Щодо компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, що знаходяться на територіях ведення бойових дій або тимчасово окупованих Росією – в цілому (11161).

Спростили процес отримання компенсацій за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок російської збройної агресії, встановивши, що об’єкти нерухомого майна, які розташовані в районі проведення бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні з 24 лютого 2022 року, та обстеження яких є неможливим у зв’язку з бойовими діями, окупацією чи оточенням, вважаються знищеними для цілей цього Закону. У такому разі компенсація за знищений об’єкт нерухомого майна надається за умови, що отримувач компенсації на дату подання заяви про надання компенсації проживає в Україні протягом останніх 2 років. При цьому, у разі отримання такої компенсації особа має відмовитись від права власності на таке майно на користь держави/громади та передати державі/громаді право вимоги до Росії щодо відшкодування таких збитків.

9. Щодо забезпечення механізму державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відсутності доступу до матеріалів підприємств бюро технічної інвентаризації – 1 читання (11440).

Запропонували дозволити реєстраторам і нотаріусам вносити відомості до Держреєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) на підставі паперових документів без підтвердження інформації від БТІ, за умови відсутності доступу або фізичного знищення архіву БТІ; при цьому на зареєстроване таким чином майно одночасно накладати обтяження на строк дії воєнного стану + 1 рік, тобто протягом цього часу його не можна продавати чи іншим чином відчужувати (але можна спадкувати та реєструвати припинення права власності у зв’язку зі знищенням майна).

10. Щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи – в цілому (12178).

Припинили повноваження МСЕК 31.12.2024, зобов’язавши їхніх членів подати електронні декларації; встановили етапи оцінювання повсякденного функціонування особи, яке проводиться з використанням електронної системи; визначили, що підставою для визнання особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов’язкових умов: стійкі порушення функцій організму, обмеження життєдіяльності, необхідність вжиття заходів соціального захисту; передбачили, що критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабміном із обов’язковим обговоренням з всеукраїнськими громадськими організаціями осіб з інвалідністю; що розгляд справи під час оцінювання повсякденного функціонування особи здійснюється відповідно до автоматичної електронної черги; що склад експертних команд для оцінювання формується з числа лікарів, які мають право проводити оцінювання, за допомогою електронної системи, а порядок і підстави надання лікарям права оцінювання встановлюватиме Кабмін.

11. Щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісті за особливих обставин – в цілому (9235).

Визначили порядок встановлення нотаріусами опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також особи, зниклої безвісти за особливих обставин; передбачили розкриття банківської таємниці на запити нотаріусів для вчинення нотаріальної дії з вжиття заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

9. Криміногенна ситуація та її вплив на функціонування бізнесу

У звітному періоді криміногенна ситуація принципових змін не зазнала. Кількість правопорушень проти життя і здоров’я, власності та громадського порядку – на попередньому рівні. В статистиці правопорушень, окрім «традиційних», на перших позиціях продовжують мати місце протиправні дії, пов’язані з чинниками воєнного стану: корупції, ухилення від військової служби (мобілізації), самовільне залишення місця служби/дезертирство, незаконне переправлення громадян через кордон, незаконний обіг зброї та вибухівки, скоєння кримінальних правопорушень з використанням зброї.

За результатами дев’ятого муніципального опитування IRI «Рейтинги міст України» названо  найбільш корумповані сфери в територіальному відношенні. На сьогоднішній день міста з найвищим рівнем корупції в Україні — це Одеса, Дніпро, Чернівці, Одеса та Полтава. До пʼятірки міст з найнижчим рівнем входять Чернігів, Черкаси, Суми, Луцьк і Кропивницький. За оцінками голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк, найбільше корупційних проявів спостерігається у медичній та освітній сферах, хоча за останні п’ять років тут спостерігається певне покращення. Водночас, сфери, в яких позитивні зміни поки не сталися, включають міську владу, суди та прокуратуру. Наразі 35% опитаних зазначає, що ключовим фактором у прийнятті рішень депутатами місцевих рад лишається самозбагачення. Також 34% опитаних зазначають, для вирішення питань дуже важливими лишаються особисті звʼязки з депутатами місцевої ради. Водночас у певних сферах у боротьбі з корупцією за останні 5 років відбулися позитивні зрушення. У сфері медичних послуг у 2019 році стикалися з корупційними проявами 31% опитаних. Натомість у 2024 році — 19%. У сфері освіти — 17% у 2019 році і 8% у поточному. У діяльності поліції 8% у 2019 році і 6% у поточному.

Водночас заступник очільника Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Сергій Гупяк повідомив про тенденції зростання корупції в умовах війни. За його словами, найбільше зафіксовано в галузях, де зріс попит на державні послуги, зокрема, у сферах:

• МСЕК;
• ВЛК;
• перетину кордону;
• публічних закупівель;
• відбудови країни.

Повномасштабне вторгнення Росії негативно вплинуло на ситуацію з домашнім насильством в Україні. Про це заявила директорка Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству (КМЦГР) Тетяна Зотова: «У 2022 році ми спостерігали зниження кількості випадків домашнього насильства, ймовірно, через зміщення суспільного фокуса. Проте вже за наступні два роки ситуація кардинально змінилася. Ми переживаємо небачений сплеск домашнього насильства. Лише у першому півріччі цього року кількість зареєстрованих кримінальних проваджень зросла на 63% у порівнянні з аналогічним періодом 2023-го. І це лише офіційні дані. Реальна картина значно масштабніша».

Війна створила нові соціальні категорії у групах ризику. Зокрема, це люди, які через бойові дії змушені були змінити місце проживання. Зазначається, що чоловіки на новому місці часто не можуть знайти роботу, забезпечити родину чи вирішити побутові умови. У таких ситуаціях виникають зловживання та агресія стосовно близьких. Окремою проблемою стало домашнє насильство у родинах військових. Тетяна Зотова підкреслила, що після повернення з війни багатьом захисникам складно адаптуватися до мирного життя: «У зоні бойових дій постійна напруга та контроль – це питання виживання. Але коли військовослужбовці приносять ці закони війни додому, їхні родини не завжди готові до цього». Інша сторона проблеми – жінки, дружини чи матері військових, які через стрес та переживання можуть проявляти агресію стосовно дітей чи літніх родичів.