Після звільнення колишньої очільниці поліції – Хатії Деканоїдзе, яка пропрацювала на посаді трохи більше року, керівництво МВС ухвалило рішення про проведення консультативного конкурсу для вибору найкращого кандидата. Відбір тривав з грудня місяця. Новому голові Національної поліції України Сергію Князеву у спадок переходять як успішні проекти, так і виклики, що виникли у результаті невдалих кроків. Перші треба розвивати, щодо других – винаходити алгоритми розв’язання проблем.
Навіщо необов’язковий конкурс?
За рік роботи після набрання чинності нового закону поліція невдало переатестовувалась, змінювалось перепідпорядкування різних підрозділів, розширювалась мережа патрульної поліції. Країна пережила ряд трагедій (розстріл поліцейських в Дніпрі, події у Кривому Озері, кривава зупинка BMW у Києві тощо), які похитнули мрії суспільства про миттєве оновлення поліції. Рівень забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку значно впав. Поліція виявилась не готовою до викликів нових українських реалій: АТО, різке збільшення кількості незаконної зброї в країні, падіння економічного рівня населення (ріст курсу долара, рівня безробіття), зниження відчуття захищеності і особистої безпеки громадян.
Попри це все, довіра до поліції, загалом, зросла. За даними соціологічного дослідження Українського Інституту Майбутнього рівень довіри до Національної поліції України є найкращим серед всіх державних інституцій. Це беззаперечний факт і позитивна спадщина Хатії Деканоїдзе.
6 лютого консультативна відбіркова комісія з проведення конкурсу на посаду керівника Національної поліції України визначила три кандидатури переможця:
· Костянтин Бушуєв – заступник голови Національної поліції України.
· Андрій Вишневський – Директор «Координаційного центру з надання правової допомоги».
· Сергій Князєв – начальник Департаменту карного розшуку Національної поліції України.
7 лютого Арсен Аваков на сторінці у ФБ зазначив, що обрав кандидатуру Сергія Князева для подання Уряду на призначення новим керівником поліції.
8 лютого Уряд призначив Сергія Князева Головою Національної поліції України.
Раніше деякими експертами висловлювались думки про те, що Міністр взагалі може відкинути кандидатури, запропоновані комісією. Такі оцінки виявились необґрунтованими з ряду причин:
1) По суті, конкурс проводився з метою легітимації («освячення» громадськістю, в тому числі, найпереконливішою для українського суспільства іноземною експертною громадськістю) кандидата, якого Міністр запропонує Уряду. Таким чином, Міністр «вибив» підстави у інших політичних сил впливати на кандидатуру нового очільника поліції.
2) Будь-який кандидат з числа трійки фіналістів зміг би ефективно співпрацювати з Міністром внутрішніх справ. Професійність та прогнозованість – ось узагальнююча характеристика фіналістів конкурсу.
3) Для продовження реформи поліції потрібні «зовнішні» ресурси. У разі відмови від кандидатур, визначених конкурсною комісією, донори коштів не дали б.
4) Міністр внаслідок конкурсу втратив двох найбільш зручних для нього кандидатів – Вадима Трояна, в.о. Голови Нацполіції (невідповідність вимогам закону) і Андрія Крищенко, керівника київської поліції (через трагічну подію в с.Княжичі – «чорний лебідь» в правоохоронній сфері). Саме цих кандидатів називали найбільш вірогідними претендентами на посаду. Тепер звинуватити комісію у догідливості Міністру буде складно, а отже підвищується політична і суспільна «вартість» відібраного комісією і Міністром кандидата – Сергія Князева.
Вагон і маленький візок проблем
Після яскравих телевізійних кадрів і новин про призначення С.Князева постає головне питання – що буде далі? Чого очікувати від нового керівника поліції?
Отже, з чим вже скоро зустрінеться новий Голова Нацполіції:
– Низькі заробітні плати та диспропорція у забезпеченні різних підрозділів Нацполіції;
– Значна обмеженість можливостей для запровадження нових технологій забезпечення поліцейської діяльності за рахунок Державного бюджету (таких як запровадження фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису);
– Надмірне перевантаження слідчих підрозділів (сьогодні середнє навантаження на слідчого складає від 80 до 400 проваджень одночасно, що в середньому в 10 раз перевищує навантаження на слідчого до прийняття нового КПК у 2012 року);
– Руйнування системи наставництва в поліції, яка забезпечувала поступову зміну поколінь професіоналів;
– Поліцейська освітня «прірва»: з одного боку – короткотермінові курси підготовки (перепідготовки) поліцейських, що призвели до низької кваліфікації поліцейських і швидке розчарування нових співробітників в роботі; з іншого боку – відомчі навчальні заклади, які дещо відірвані від викликів Національної поліції;
– Негативний імідж професії поліцейського, слідчого, дільничного та оперативного працівника (крім патрульної поліції);
– Збільшення рівня злочинності (щороку кількість злочинів зростає на 20-25%).
– Пристосуванці в системі НП (наприклад, поліція охорони);
– Відсутні унормовані алгоритми дій підрозділів НП (не плутати з інструкціями з різних питань);
– Неузгодженість дій між підрозділами НП (до прикладу, низька узгодженість дій підрозділів Патрульної поліції, які виведені з-під управління начальників обласних управлінь НП);
– Проблема забезпечення виконання завдань поліції наявними в чинному кримінально-процесуальному законодавстві інструментами.
Новий керівник поліції: очікування та реальність.
Тепер, чого чекають від нового Голови НацПоліції самі поліцейські, суспільство, ну і звичайно Міністр внутрішніх справ?
Чого очікує суспільство від нового очільника поліції?
Чого очікують в системі поліції (поліцейські) від нового очільника поліції?
Чого чекає Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков від Голови Нацполіції?
Сухий залишок.
1. Призначення нового керівника поліції має покласти край внутрішній боротьбі між керівниками відомства (попередній керівник Хатія Деканоїдзе була в протистоянні з Міністром Арсеном Аваковим, що стримувало ефективні зміни в Національній поліції).
2. Варто чекати утворення єдиної лінії: Міністр – Голова НП – заступники Голови НП – поліцейські очільники середньої ланки. Це потенційно може сприяти консолідації поліції для вирішення поставлених перед нею завдань. Стане це основою для реформування чи віссю зла покаже час.
3. Від нового очільника НП не ватро чекати різких рухів і змін в системі НП (наприклад, скорочень підрозділів). Принаймні у 2017 році. Швидше, перші кроки нового керівника будуть близькими до антикризового менеджменту (адже проблеми, що накопичились протягом останнього часу, загрожують стійкості всієї правоохоронної системи). Проте, залишається висока ймовірність подій типу «чорного лебедя» (теорія, що розглядає важкопрогнозовані та рідкісні події, котрі мають значні наслідки), які можуть в один момент перекинути всю правоохоронну систему (наприклад, масові заворушення).
4. Найбільший потенціал для позитивних змін новому керівнику поліції Сергію Князеву потрібно буде шукати у кадрах (яких зараз і так критично не вистачає):
– Наявність людей з попереднім досвідом роботи в органах МВС, які довели свою спроможність до ефективних змін;
– Керівники підрозділів поліції нової доби української державності (після 2014 року), які до цього не працювали в МВС;
– Нові керівники, які прийшли (або готові прийти) з рядових посад в системі МВС і пройшли зону АТО.
5. Проаналізувавши очікування «зацікавлених» суб’єктів можна констатувати значну завищеність очікувань суспільства, поліцейських і Міністра від нового голови Національної поліції. А тому реалізувати запити всіх «зацікавлених» сторін, як і поєднати їх буде малоймовірно.
Для видання Цензор.Нет
Вам також буде цікаво:
Український інститут майбутнього формує наглядову раду
Протистояння виконавчої влади з рішенням КСУ переростає в протистояння Президента з КСУ та Конституцією України
Що чекає на нового Голову Нацполіції?
Чи варто застосовувати поштове або онлайн-голосування на українських виборах?
Зустріч Порошенка з Трампом – це новий етап відносин України та США (відео)
Кримінальна відповідальність за неособисте голосування: міфи та реалії