За роки незалежності Україна втратила суттєву частину промислового потенціалу. Частка промисловості у ВВП зменшилася з 44% до 14% у 2016 році, а матеріально-технічна база підприємств не відповідає сучасному технологічному устрою. Тому нагальною потребою є реструктуризація та модернізація економіки України, що вимагає значних інвестиційних ресурсів.
Залучення інвестицій в українську економіку стикається з низкою перешкод, починаючи від інституційного середовища, завершуючи законодавчою базою. Тому важливим є створення сприятливого інвестиційного клімату.
У міжнародній практиці території з преференційним інвестиційним режимом – це один із ключових рушіїв залучення іноземного капіталу та реалізації експортного потенціалу в країнах, що розвиваються.
Перші СЕЗ в Україні були запроваджені ще у 1992 році, але пільговий режим було скасовано у 2005 році. За 12 років ефективного функціонування СЕЗ економіка України могла б отримати $48 млрд., а фактично надійшло $7 млрд.
У нашому дослідженні ми використовували світові бенчмарки та спрогнозували потенційний ефект для України від запровадження територій з преференційним режимом, а саме: щорічний додатковий приріст прямих іноземних $2-6 млрд., номінального ВВП – на 10%, створення нових робочих місць – 30 тис./рік.
Світовий досвід.
За даними The Economic Institute Bay area Council, на сьогодні у світі нараховується понад 3,5 тис. спеціальних економічних зон у 130 країнах світу, на які припадає $200 млрд. світового експорту та у яких зайнято близько 66 млн. осіб.
Історично найбільш поширені – це зони вільної торгівлі. Починаючи з 1990-х років, розпочалася нова хвиля розвитку СЕЗ, а саме з’явились зони техніко-економічного розвитку та індустріальних парків. Передумовою стала економіка знань і активізація інноваційної активності в промислово розвинених країнах та країнах, що розвиваються. Зокрема, ключовими гравцями стали США, Японія, Південна Корея та КНР.
КНР.
У 1979 році в КНР було створено перші чотири експериментальні СЕЗ з метою залучення іноземних інвестицій. На сьогодні успішно функціонують 198 зон з пільговим та преференційним режимом.
Позитивний економічний ефект економічних китайських СЕЗ вимірюється у щорічному прирості ВРП в межах 6-10% (в залежності від типу зони), понад 40% високотехнологічного експорту, а також концентрація іноземного капіталу становить більше 70%.
Південна Корея.
Корейські вільні економічні зони створювалися з метою покращення інвестиційного клімату та полегшення умов ведення бізнесу. Перша вільна економічна зона була відкрита у 2003 році в Інчхоні. Зараз в Кореї функціонує 8 вільних економічних зон: Інчхон, Пусан-Джінхе, затока Кван’ян, Тегу- Кьонсан, Семангим-Гунсан, Жовте море, Східне узбережжя та Чхунчхон.
За 2003-2014 рр. було залучено $9,9 млрд., створено 2 235 підприємств.
Польща.
Спеціальні економічні зони у Польщі стали інструментом стимулювання регіонального розвитку депресивних воєводств. Всього нараховується 14 спеціальних зон на території Польщі.
За період 1995-2016 рр. функціонування спеціальних економічних зон у Польщі вдалося залучити 1 700 інвесторів із загальним обсягом інвестицій в 120,5 млрд. злотих ($32,2 млрд.), а також створити 239,8 тис. робочих місць. Спеціальними економічними зонами зайнято 19 837 га польських земель.
Туреччина.
У Туреччині діють три типи зон з преференційними режимами: вільні економічні, промислові та технопарки. Всього таких територій налічується 366, у т.ч. 19 – вільні, 284 – промислові, 63 – технопарки. Перші вільні зони в Туреччині з’явилися у 1985 році. Вже у перший рік відкриття ВЕЗ прямі інвестиції зросли на 26%, а реальний ВВП – на 3,2 %
За тридцять років функціонування щорічний додатковий приріст прямих іноземних інвестицій в середньому становить 30%. Економіка Туреччини зростала на 6-11% щорічно, за виключенням 2016 року.
Грузія.
У 2007 році було прийнято закон про «Вільні індустріальні зони», але фактично перша зона з’явилася у 2009 році в Кутаїсі, згодом в Поті та Тбілісі. Метою створення СЕЗ була підтримка економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності промисловості і залучення прямих іноземних інвестицій. За 10 років функціонування СЕЗ в Грузії середньорічний приріст ПІІ становить 10%, а зростання реального ВВП – 5,5%.
Завдяки своєму розташуванню – на перетині Нового Шовкового шляху, в спеціальні економічні зони Грузії активно увійшли китайські державні компанії. 75% індустріальної зони в Поті належать китайському інвестору.
Білорусь.
В Республіці Білорусь діє ряд преференційних режимів інвестування: спеціальні економічні зони, парк високих технологій, індустріальний парк. Перша СЕЗ у Білорусі почала функціонувати у 1996 році, зараз на території держави діють 6 спеціальних економічних зон.
Завдяки преференційним режимам, Республіка Білорусь щорічно залучає в середньому $10 млрд. іноземних інвестицій, що, так само,забезпечує щорічний приріст питомої валової доданої вартості на 22%. Середній коефіцієнт доходності інвестицій в СЕЗ становить 0,39.
Об’єднані Арабські Емірати.
ОАЕ є однією з країн, політика уряду якої направлена на створення конкурентного середовища для ведення бізнесу та сприятливого інвестиційного клімату. Головним інструментом реалізації такої політики стали СЕЗ. На сьогодні в ОАЕ функціонує 40 спеціальних економічних зон.
В ОАЕ на спеціальні економічні зона припадає 34% торговельних операцій, у т.ч. 13,5% – реекспорт, 1,2% – ненафтовий експорт, 19,3 – імпорт. Найбільшими торговельними партнерами, в межах СЕЗ, є країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону – понад 45%.
Юрисдикція в спеціальних економічних зонах
Важливим питанням у вирішенні господарських спорів є компетентність органів судової влади та правова система. Існує ряд країн, які застосовують транснаціональні юрисдикції в межах спеціальних економічних зон.
Наприклад, в Грузії не розповсюджується юрисдикція органів місцевого самоврядування на території спеціальних індустріальних зон.
В Білорусі застосовують елементи англійського права для галузей ІТ-індустрії.
Південна Корея є учасником Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень.
В ОАЕ діє мусульманське право, а також країна є учасником Ріядської арабської угоди про співробітництво в судах (Йорданія, Бахрейн, Туніс, Алжир, Саудівська Аравія та інші).
Україна.
Як було.
У 1992 році в Україні було прийнято закон щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон задля:
- залучення іноземних інвестицій;
- активізації підприємницької діяльності;
- забезпечення внутрішнього ринку;
- стимулювання нарощення експорту товарів та послуг;
- залучення та впровадження нових технологій;
- пожвавлення регіонального розвитку.
- створення робочих місць, зокрема для переселенців та мешканців областей, які прикордонні до зони АТО;
- залучення інвестицій у депресивні регіони;
- стимулювання розвитку експортних та інноваційних підприємств.
На жаль, очікування перевершали результати функціонування СЕЗ – економічного дива в Україні не відбулося. У 2005 році Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»» № 2505-IV від 25.03.2005 для суб’єктів підприємницької діяльності, під час реалізації ними інвестиційних проектів у СЕЗ і на ТПР, було скасовано пільговий режим у СЕЗ та на територіях пріоритетного розвитку.
Тобто, з 2005 року суб’єкти господарювання у СЕЗ і на ТПР здійснюють свою діяльність за загальними правилами оподаткування та не мають жодних спеціальних преференцій. Головними передумовами скасування пільг були:
- непрозорий процес надання пільг та корумпованість, що обумовили зловживання пільговим режимом з боку підприємств;
- відсутність механізму прийняття рішень в СЕЗ, вимог до підприємств, діяльність яких підпала під пільговий режим, а також невизначеність чітких кордонів функціонування СЕЗ;
- брак державного контролю за діяльністю СЕЗ, що призвело до масового порушення податкового та митного законодавств.
За даними Державної служби статистики України, станом на 1 жовтня 2015 року діяло 10 СЕЗ та 65 територій пріоритетного розвитку (ТПР) зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. На той момент тільки 5 СЕЗ та 7 ТПР реалізовували 66 інвестиційних проектів та залучили $972,6 млн. інвестицій (65,3% – у СЕЗ; 34,7% – на ТПР). Однак, частка іноземних інвестицій становила 35,9% загальних інвестицій у проекти. А ключовими інвесторами були Німеччина (62,3%) та Японія (17%).
Інвестиційні проекти у переробній промисловості, які реалізовувалися в СЕЗ та ТПР, – це виробництво автотранспортних засобів та виробництво ґумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції.
Неефективний процес розподілу пільг та концентрація їх в «одних руках» не дозволили використати потенціал СЕЗ цілком. Функціонують 13 із 75 територій з пільговим інвестиційним режимом та лише 9,2% залучено ПІІ загалом.
Як буде.
Світовий досвід показує, що при умові реалізації сприятливої інвестиційної політики можливо досягти високих результатів у залученні іноземних інвестицій та економічному розвитку. Україні ж, без суттєвих стимулів, буде доволі важко залучити інвестиційний ресурс.
Ключовими потребами регіонального економічному розвитку України є:
У нашому дослідженні ми сфокусувалися на трьох типах територій з пільговим інвестиційним режимом:
- Спеціальні індустріальні території є оптимальними у депресивних регіонах країни та наявним промисловим потенціалом – Запорізька, Донецька, Кіровоградська, Луганська, Черкаська, Дніпропетровська. Такі території покликані забезпечити робочими місцями, сприяти розвитку інфраструктури та підвищенню загального соціально-економічного рівня регіонів.
- Спеціальні експортні території доцільно розміщувати у прикордонних областях України: Волинській, Закарпатській, Чернігівській, Чернівецькій, Херсонській. Ключова мета функціонування таких територій – сприяння промисловому та комерційному експорту.
- Спеціальні високотехнологічні території покликані стимулювати розвиток високотехнологічного та з високої доданою вартістю виробництва. А також потребують наявності суб’єктів регіональної інноваційної системи, у т.ч. університетів, науково-дослідних інституцій, технологічних виробництв. Потужний інноваційний потенціал у Києві, Харкові, Дніпрі, Львові.
Для розробки базових умов функціонування спеціальних економічних територій (СЕТ) ми використовували практики КНР, Кореї, Тайваню, ОАЕ, Польщі, Білорусі, Туреччини та Грузії. Оптимальними умовами для резидентів таких територій є пільги у оподаткуванні прибутку, здійсненні зовнішньої торгівлі та преференції у використанні ресурсів.
Базові умови спеціальних економічних територій в Україні |
||||
Умови |
Спеціальні індустріальні території |
Спеціальні експортні території |
Високотехнологічні території |
|
Мінімальний розмір інвестицій у нове виробництво |
5 млн. дол. |
1 млн. дол. |
||
Мінімальна кількість створення робочих місць |
200 |
100 |
50 |
|
Податок на прибуток |
Податок на прибуток – 0%, введення податку на виведений капітал |
|||
Податок з доходів фізичних осіб |
0% |
|||
Єдиний соціальний внесок |
ЄСВ – 0%, збір на пенсійне забезпечення від 2-7% відповідно до Закону про пенсійне забезпечення |
|||
Податок на додану вартість |
Звільнення від сплати ПДВ при вивезені товарів за межі СЕЗ, на якій застосовується митна процедура, для внутрішнього ринку. |
|||
|
Звільнення від сплати ПДВ на ввезені товари для здійснення діяльності у високотехнологічних галузях, у т.ч. ІТ. |
|||
Митні податки |
Звільнення від сплати вивізного мита при вивезені товарів за межі пільгових територій, на якій застосовується митна процедура, для внутрішнього ринку. |
|||
Звільнення від імпортного мита, при умові імпорту середньо- та високотехнологічної продукції або продукції для здійснення економічної діяльності в межах пільгової території. |
Звільнення від імпортного мита, при умові імпорту середньо- та високотехнологічної продукції або продукції, яка підлягає подальшій переробці та реекспорту. |
Звільнення від сплати митних зборів при ввезені товарів для здійснення діяльності у високотехнологічних галузях, у т.ч. ІТ. |
||
Податок на нерухоме майно |
Звільнення від сплати податку на нерухомість протягом 5 років. |
|||
Плата за землю |
Звільнення від сплати податку на землю та зниження орендної плати за землю (орендна плата не повинна перевищувати 6% нормативної грошової оцінки) строком на 10 років. |
|||
Юрисдикція |
Юрисдикція органів місцевого самоврядування не розповсюджується. Міжнародна юрисдикція та дія британського права. |
|||
Створення (відновлення) спеціальних економічних територій пільгового інвестиційного режиму та ефективне їх функціонування стане для України рушійною силою для відмови від кредитних ресурсів внаслідок акумулювання іноземних інвестицій.
Відповідно до оцінок Українського інституту майбутнього, що базуються на бенчмарках Білорусі та Польщі, за 10 років функціонування територій з преференційним інвестиційним режимом вдасться залучити близько $42 млрд., у т.ч. в індустріальні – $18,9 млрд., в експортні – $10,5 млрд., в високотехнологічні – $12,6 млрд. Важливо враховувати, що для досягнення таких обсягів в країні повинна діяти цілеспрямована державна інвестиційна політика.
Завдяки прямим іноземним інвестиціям в території з преференційним режимом Україна отримає 10% щорічного приросту номінального ВВП та валової доданої вартості.
Окрім цього, інвестиції в спеціальні економічні території сприятимуть створенню нових робочих місць.
За нашими оцінками, за 10 років функціонування таких територій може бути створено 319 тис. робочих місць. Вартість робочого місця буде зростати, відповідно до тенденцій технологічного розвитку, від $17,6 тис. до $36 тис.
Отже, досягнення таких показників можливе лише при ефективній державній політиці, котра на сьогоднішній день потребує трансформацій.
Створення умов для ефективного функціонування спеціальних економічних територій потребує таких кроків:
- Розробка та прийняття нового закону про розвиток спеціальних економічних територій у 2018 році, в якому повинно бути визначено механізм створення, функціонування та контролювання. З 1 січня 2019 року закон повинен набрати чинності.
- У 2019 р. введення податкових пільг у відповідності до вимог міжнародних організацій, зокрема СОТ. А також застосування принципу недискримінації у наданні податкових пільг (податкових канікул), що створить додаткові інвестиційні стимули.
- У 2018 році укладання угод щодо міжнародних юрисдикцій з метою гарантування прозорого арбітражу, зокрема, імплементація британського права і англійської юрисдикції.
- Як свідчить досвід Кореї, Китаю, Тайваню та ОАЕ, податкові пільги в межах спеціальної економічної території повинні бути обмежені зниженням митних бар’єрів і непрямих податків. Товари, які надходять в СЕТ з вітчизняної економіки слід розглядати як експорт, отже податки та митні збори не стягувати. Це значить, що реекспорт може бути здійснений без будь-яких податкових навантажень. В таких умовах повинен здійснюватися надійний митний контроль.
Таким чином, основні завдання спеціальних економічних територій: забезпечення зростання національної економіки завдяки активізації депресивних регіонів, використання наявного фінансового, людського, технологічного потенціалу, стимулювання експортної діяльності, залучення інвестицій. Успішна реалізація потенціалу спеціальних економічних територій призведе до додаткового 10% щорічного збільшення номіналу ВВП, створення 319 тис. нових робочих місць.
Вам також буде цікаво:
Are the “Good Russians” to blame for Putin’s deeds?
Українські ЗВО продукують «сировину», що потребує «збагачення» Перші підсумки вступної кампанії 2018
Путін припустився семи фатальних помилок
Євробачення-2017 – одна з найбільших загроз для Нацполіції України
Каналізація Сектору Газа у Середземному морі — тріумфальний знак для “Ісламської держави”
UIF провів обговорення першого розділу Конституції України