Нова енергетична реальність України: глибинний аналіз та сценарії розвитку

У понеділок, 23 грудня, відбулася дискусія на тему: “Нова енергетична реальність України: аналіз стану енергосистеми у 2024 та прогнози на 2025”, організована Українським інститутом майбутнього.

“Треба планувати енергетичний мікс, враховуючи те, що у нас є основа — атомна генерація та достатньо “покалічена” гідрогенерація. Треба складати мікс серед генерації вітрової, сонячної, додавати когенераційні установки для балансування, плюс приладонакопичення.”

Станіслав Ігнатьєв

Тема роботи вітчизняної енергосистеми сьогодні є вкрай актуальною, враховуючи масовані обстріли РФ по енергоструктурі України. Дискусія проходила за участі провідних експертів з питань енергетики.

Модератор: Адріан Прокіп — експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього.

Спікер: Станіслав Ігнатьєв — голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики, доктор технічних наук, активний підприємець у сфері відновлювальної енергетики.

На порядку денному стояло кілька гострих питань:

середньотермінові перспективи безперебійності енергопостачання;
наявні проблеми в українській енергосистемі;
перспективи вітчизняної енергосистеми у 2025 році;
перспективи енергетичних трансформацій в майбутньому.

Перша частина дискусії була присвячена професійній презентації Станіслава Ігнатьєва, в якій експерт висвітлив основні тези:

Стан енергетики України до повномасштабного вторгнення.

Спікер підкреслив унікальність нашої енергосистеми, адже в Європі немає таких довгих високовольтних магістралей. Проте Україна не може покрити дефіцит у сфері енергетики лише шляхом імпорту.

Стан енергосистеми на ранок 23.12.2024:
9 атомних енергоблоків на підконтрольній території України генерують 7,8 ГВт енергії;
по гідроспорудах ситуація складніша, але за короткий термін гідрогенерацію відновити не вдасться;
працюють 30 теплових енергоблоків, що призвело до середнього дефіциту в енергосистемі на рівні 2,7 ГВт води в ранкові й вечірні піки;
наразі маємо 13,5 мільярдів м³ газу, з яких 13,3 мільярда м³ споживає населення України.
Масштаб втрат енергосистеми.

Спікер наголосив, що раніше енергопродуктивні Харківська і Дніпропетровська області стали енергодефіцитними.

Інвестиційний потенціал для енергодостатності України.

Для розрахунку необхідної електроенергії, треба враховувати маятникову міграцію всередині держави, виїзд українців за кордон та енергомісткість одиниці ВВП.

Найближче енергетичне майбутнє.

Потреба газопоршневої генерації для насущних груп становить 2,7 ГВт, при наявному дефіциті у 2,3 ГВт.

Реалізація потужностей газопоршневої генерації.

Станіслав Ігнатьєв розглянув розбіжності на прикладі двох українських міст — Києва та Харкова. У той час, як Харків дбає про забезпечення помпової групи, ситуація по Києву є достатньо критичною. На думку спікера, “поки що органи місцевого самоврядування не розуміють, що якщо, не дай Боже, країна перейде в острівний режим, то відповідальність за життєзабезпечення громад перейде до органів місцевого самоврядування.”

Потенціал сонячних та вітрових проєктів.

Тут експерт відстежив позитивну динаміку:

у той час, як український бізнес будує сонячні електростанції для покриття власних потреб (лише за 1 півріччя 2024 року бізнес побудував рекордні 200 МВт встановленої потужності), це розвантажує енергосистему країни;
по вітрових проєктах, у наступному році планується 600 МВт.
Структура енергетичного кластера.

Спікер навів приклад Чернівецького енергетичного кластера та висловив думку, що до такого острівного режиму має рухатися більшість громад.

Проєкт енергетичного острова.

Станіслав Ігнатьєв поділився результатами проєкту, у якому він безпосередньо брав участь: дегазації полігону на 3000 га дослідних полів на кільцевій Харкова, де тютюнова компанія «Філіп Морріс Україна» замовила 6 ГВт парогазової установки, що працювала на лушпинні соняшника. Створений енергетичний острів не лише був самозбалансованим, але й забезпечував територіальну громаду електроенергією.

3 сценарії розвитку енергосистеми на 2025 рік:
Перший (оптимістичний) — за умови, що Росія припинить масовані удари по українській енергосистемі, населення має звикнути до “життя в країні генераторів”, що покриють енергетичний дефіцит пікових годин.
Другий теж базується на відсутності впливу військового фактору. При цьому, для покриття власних витрат, будуть використані нові потужності вітру та сонця, що додатково розвантажить енергосистему України на 1 ГВт.
Третій сценарій є найбільш вірогідним з погляду спікера: РФ продовжить атакувати об’єкти вітчизняної енергоструктури, що призведе до впровадження тривалих графіків відключень до 10–12 годин.

Виступ Станіслава Ігнатьєва викликав жваве обговорення у присутніх у залі журналістів та експертів, якому й була присвячена друга частина дискусії. Учасники заходу щиро подякували спікеру за професійний аналіз, аналітичне групування та розробку прогностичних сценаріїв.

Адріан Прокіп висловив свою думку з приводу зазначених сценаріїв: “Якщо відходити від нинішніх масштабів руйнувань, одного року буде достатньо, щоб проходити піки без відключень, при умові відсутності різкого споживання електроенергії”. На завершення заходу, модератор висловив надію, що українців чекатимуть якщо не оптимістичні, то базово стримані сценарії розвитку енергосистеми у прийдешньому році. Дякуємо всім, хто долучився до цього важливого обговорення! Для кращого ознайомлення з темою презентації, запрошуємо переглянути запис прямого ефіру на Facebook-сторінці UIF. Слідкуйте за анонсами нових заходів разом за нами