В Польщі розпочався політично-корупційний скандал. Основний фігурант – Ярослав Качинський

Фото: Associated Press Czarek Sokolowski 

У Польщі не вщухають передвиборчі медіа-війни. Минулого тижня опозиційні ліберально-демократичні ЗМІ на чолі з найбільшим польським виданням «Gazeta Wyborcza» продовжили торпедувати чинний політичний режим: шпальти газет та журналів рясніють від подробиць і коментарів щодо нового корупційного скандалу, пов’язаного з ім’ям Ярослава Качинського. І в той самий час, допоки в Сеймі з леткої руки «Gazeta Wyborcza» триває гостра дискусія щодо заробітної плати чиновників Національного банку Польщі, ця ж газета повертає у медійне поле корупційний скандал з Комісією фінансового нагляду.

У вівторок «Gazeta Wyborcza» опублікувала аудіо-запис зі стенограмою переговорів президента правлячої партії «Право і Справедливість» Ярослава Качинського з австрійським партнером Геральдом Біргфеллнером – власником компанії «Nuneaton». Відповідно до плівок, наприкінці червня 2018 року Качинським був призупинений проект «Вежа Srebrna» або «К-Вежа» – від першої літери прізвища політика. «Srebrna» – це компанія, яка замовила у австрійської «Nuneaton» дві 190-метрові вежі у Варшаві. У вежах повинні були розміститись готель, офіс та Інститут Леха Качинського – власника самої «Srebrna». «Nuneaton» уже провела чималу підготовчу роботу: архітектурне проектування, розробку стратегії реалізації, оцінку майна, переговори з контрагентами окремих етапів, наймання юристів, архітекторів тощо. Перші переговори з австрійцями розпочались у травні 2017 року. Відтоді минуло до двадцяти зустрічей з Ярославом Качинським. Спершу австрієць довіряв Качинському, адже вони є родичами, хоча і далекими. Однак грошей він так і не отримав, як і дозвіл на будівництво хмарочоса. У червні 2018 року під час зустрічі членів правління «Nuneaton» та «Srebrna», останні – замовники – повідомили, що проект призупинений, і вони не платитимуть через те, що не мають ніяких зобов’язань перед австрійцями. Під час переговорів австрійський бізнесмен просив у Качинського сприяння через призупинення роботи. Справа у інвестуванні – воно було припинене, за словами Качинського, через спротив місцевої влади. Попередньо інвестувати у будівництво 66 млн. злотих (500 млн. грн) погоджувався банк «Pekao SA». Отож, Біргфеллнер забажав отримати кошти хоча б за вже виконану роботу. «Ми хочемо заплатити, але не маємо необхідних для цього документів» – відповів йому Качинський.

Тут варто відзначити, що компанія «Srebrna» не змогла забезпечити австрійських партнерів необхідними «паперами» через ту ж саму газету «Gazeta Wyborcza», яка у березні 2018 року опублікувала матеріал про те, що «Srebrna» планує продати земельну ділянку кіпрській компанії для будівництва вежі під назвою «Вежа Пані Басі» – за ім’ям довіреної секретарки Качинського Барбари Скрипек. Тоді розпочалась політична метушня, в якій місцевий активіст Ян Співак вписав справу зі «Srebrna» до своєї виборчої кампанії на пост мера столиці. Саме в той час Качинський сказав Біргфеллнеру: «Якщо ми не переможемо у виборах, то не побудуємо хмарочоси у Варшаві». Також він визнав, що є два варіанти розвитку подій: або будуть прийняті «додаткові» закони, або австрійцю доведеться звертатись щодо «Srebrna» до суду. Подання, за словами Качинського, і стане необхідною підставою для виплати коштів «Nuneaton» навіть без самого процесу – з метою економії коштів.

Видання звинувачує Качинського у порушенні ст. 24 Закону Польщі «Про політичні партії», який забороняє вести партіям комерційну діяльність. У Польщі політичні партії отримують кошти з державного бюджету. У середу правляча партія «Право і Справедливість» офіційно прокоментувала публікацію «Gazeta Wyborcza»: «Партія не ніколи отримувала майнових пільг від юридичних осіб, не здійснює господарчої діяльності від свого імені та від імені інших осіб та суворо дотримується вимог звітності». Також представник партії Кшиштоф Соболевський повідомив, що партія може захищати свою честь і добре ім’я у суді.

Натомість головна опозиційна партія «Громадянська платформа» уже подала позов до прокуратури щодо можливого скоєння злочину Ярославом Качинським. На думку опозиціонерів, мова йде про три злочини: оплачене лобіювання, перевищення владних повноважень та підбурювання до правопорушення. «Ця розмова не містить жодних свідчень про неналежну поведінку політиків партії «Право і справедливість», проте є реальним підтвердженням системних, виважених, ретельних і розумних дій» – так «касети Качинського» прокоментував прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.

За декілька днів до опублікування скандальних записів Качинського «Gazeta Wyborcza» повідомила, що у справі з Комісією з фінансового нагляду голова Національного банку Польщі Адам Глапінський є організатором зустрічі затриманого за вимагання хабара голови Комісії Марека Хршановського та його «жертви» банкіра Лешека Чарнецького. Інформація «Gazeta Wyborcza» – інсайдерська: прокуратура офіційних коментарів не дає, як і Національний банк Польщі.

У Сеймі ж – польському парламенті – продовжують дискутувати щодо законопроектів про оприлюднення заробітної плати чиновників Національного банку. Законопроектів одразу три: від правлячої партії «Право і Справедливість», від «Громадянської платформи» та «Кукіз’15». Депутати «Право і Справедливість» також пропонують, щоб чиновники НБП заробляли не більше ніж 60% від заробітної плати Адама Глапінського. Європейський центральний банк критично поставився до цього положення, оскільки це не сприятиме можливості НБП утримувати спеціалістів. Сама дискусія є результатом широкого суспільного резонансу, спричиненого публікацією «Gazeta Wyborcza» у грудні 2018 року про те, що голова комунікаційного департаменту – довірена особа Адама Глапінського – Мартина Войцехівська заробляє понад 65 тис. злотих (490 тис. грн.) щомісяця.

В ніч же на 31 січня Сейм, де переважну більшість займає правляча партія «Право і Справедливість»,  обговорював законопроект щодо субсидіювання державних компаній «TVP» та «Polskie Radio» у розмірі 1,2 млрд. злотих (9 млрд. грн.). Парламентський законопроект повинен був бути поставлений на голосування два тижні тому, але був знятий з обговорення через вбивство мера Гданська Павла Адамовича.

«TVP» – польська державна телекомпанія, шо є державним акціонерним товариством. Очолюється правлінням і наглядовою радою, яка призначається Національною радою з питань радіомовлення і телебачення. Остання складається з двох призначених Сеймом – польським парламентом – членів, двох – призначених президентом Польщі та одного – Сенатом. Оскільки прем’єр-міністр Матеуш Моравецький і майже весь склад його уряду є представниками партії «Право і Справедливість» (ПіС), яка після виборів 2015 року має переважну більшість місць у Сеймі – 236 з 460, і президент Польщі Анджей Дуда також є представником цієї ж партії, то Національна рада з питань радіомовлення і телебачення є повністю підконтрольною правлячій партії. Тому «Gazeta Wyborcza» та інші опозиційні видання звинувачують «TVP» у опосередкованому сприянні вбивству Адамовича через породження хвиль ненависної критики, а також покриванні політиків у корупційних скандалах. Навпроти, «TVP» закидає «Gazeta Wyborcza» жадібність і намагання врятувати тиражі за рахунок «вигаданих» скандалів за участю партії «Право і Справедливість».

Іван Дуднік, стажер УІМ