Битва підходів: людський інтелект проти штучного у прогнозуванні майбутнього до 2028 року

28 січня відбувся унікальний онлайн-захід, де вперше було представлено два незалежних дослідження на тему “Ера ШІ: Як світ зміниться до 2028 року?”, підготовлених паралельно різними методами:

• класичне дослідження аналітиків Українського інституту майбутнього (термін підготовки — два тижні);
• аналітичний звіт команди Володимира Бандури, створений за допомогою штучного інтелекту за один день.

Навіть якщо ваша сфера діяльності далека від IT, штучний інтелект так чи інакше впливає на роботу багатьох спеціалістів: від копірайтерів до ортодонтів. Люди поділилися на два табори: тих, хто активно користується перевагами ШІ та його затятих супротивників, що зітхають за “старими добрими часами” та передбачають загибель людства від машин. До якої б когорти ви не належали, не можна заперечувати, що сьогодення тісно пов’язане з ШІ, і тенденція найближчим часом лише пошириться.

Ключові питання панельної дискусії:

– чи є життя після штучного інтелекту?

– як трансформується повсякденне життя під впливом ШІ?

– які сфери зазнають найбільших змін?

– ШІ – друг чи ворог людства?

Експертна команда проєкту:

• Володимир Бандура, CEO Innolytics Group – презентація дослідження, створеного за допомогою ШІ 
• Андрій Длігач, CEO Advanter Group – аналіз трансформації бізнес-процесів;
• Анатолій Амелін – модерація дискусії, представлення загальних висновків; 
• Євгеній Астахов, економіст УІМ – презентація традиційного дослідження.

Чи різні методи дослідження тотожні відмінним результатам? Презентація підсумків експерименту несла в собі багато сюрпризів, оскільки у процесі дослідження команди не ділилися своїми відкриттями.

Результати дослідження УІМ

Спочатку на віртуальний ринг вийшов Євгеній Астахов з презентацією результатів дослідження УІМ. Важко повірити, але сьогодні штучному інтелекту довіряють більше, ніж людям! Згідно зі звітом університету Квінсленду (Австралія) 2023 року, 50% жінок та 49% чоловіків довіряють ШІ, при цьому показник довіри до людини у 2022 році становив 30%.

Хоча перше, що зазвичай спадає на думку при згадці про ШІ, — це GPT-4, економіст UIF зазначив: “ШІ — набагато більше за чат-боти та генеративний ШІ”. 

Команда УІМ виокремила 5 типів ШІ:

1. Моделі машинного навчання;
2. Моделі глибокого навчання;
3. Ймовірні графові моделі;
4. Моделі підкріплювального навчання;
5. Генеративні моделі.

Останні — найскладніші у навчанні та найбільше потребують даних, що впливає на вартість навчання. Наприклад, понад 4 мільйони доларів знадобилося, щоб навчити GPT-3, 78 мільйонів доларів — GPT-4, а найбільший на кінець 2023 року Gemini Ultra потребував більш як 190 мільйонів доларів! 

Найбільша частка в дизайні логічних мікросхем належить США, а найбільше виробництво припадає на Тайвань. Це має прямий вплив на світову економіку та ринок праці. 

Вплив ШІ на ринок праці

Згідно з дослідженнями МВФ, близько 40% робочих місць у світі належать до професій з високим ступенем впливу ШІ. У розвинених економіках, цей показник досягає 60%, при цьому жінки частіше зайняті у професіях з високим ступенем впливу ШІ, ніж чоловіки.

Сьогодні ШІ посилює нерівність у доступі до високооплачуваних професій: працівники з високими доходами отримують більше переваг завдяки високій взаємодоповнюваності своїх професій з ШІ. Низькооплачувані групи населення у країнах, що розвиваються, особливо вразливі, оскільки їхні професії часто пов’язані з низькою взаємодоповненістю, що підвищує рівень автоматизації.

Тому регіони з економікою, що розвивається, мають створити інфраструктуру та навчальні програми, щоб знизити ризики автоматизації та підвищити доступ до професій з високою взаємодоповненістю.

Ефект на світову економіку

Найбільший ефект отримує Китай — глобальний лідер у виробництві, частина економіки якого базується на індустріальних процесах, що підпадають під високий вплив автоматизації. З 2012 року, Китай є першою країною за кількістю патентів у сфері штучного інтелекту, що створює можливості для впровадження ШІ та суттєво підвищує продуктивність праці.

США дихає Китаю в потилицю, займаючи почесне друге місце і за ефектом, і за кількістю патентів у сфері ШІ.

Ступінь схильності галузей до впливу ШІ

“Наразі рушії короткострокових змін — сфера охорони здоров’я та автомобільна індустрія. Фінанси — найбільш зрілий сектор для ШІ”, — зазначив Євгеній Астахов. 

Енергетика та промисловість потребують прискорення у впровадженні ШІ — ці сектори вимагають більших інвестицій.

Чого очікувати найближчі 3 роки?

1. Загроза цифрового колоніалізму

Розвиток ШІ слідує “двошвидкісній моделі” — у розвинених країнах він стає інструментом посилення чинних переваг, збільшуючи розрив з економіками, що розвиваються. Це може призвести до формування нового типу глобальної нерівності: у країнах, що розвиваються, ШІ створює ризики заміщення робочих місць без пропорційного створення нових можливостей. 

2. Ризик формування глобальних технологічних монополій

Попри розподілену природу цифрових технологій, розвиток ШІ високо централізований, з основними осередками у США та Китаї. Контроль над цифровою інфраструктурою зосереджений ще у вужчому колі гравців.

3. Зміна парадигми в оцінці людського капіталу 

Традиційна перевага країн, що розвиваються, у вигляді дешевої робочої сили знецінюється. Зараз ключовим фактором стає здатність населення ефективно взаємодіяти з ШІ, що вимагає фундаментального перегляду освітніх систем та програм перекваліфікації.

4. Ефект “технологічної пастки середнього доходу”

На думку експертів УІМ, країни із середнім рівнем розвитку ризикують застрягти між дешевою ручною працею та високотехнологічними секторами. Їм складніше і конкурувати за ціною з найбіднішими країнами, і змагатися в інноваціях з розвиненими. Це може призвести до появи нової глобальної економічної структури з чітким поділом на технологічне ядро та периферію.

5. Феномен “відкладеної трансформації” у традиційних галузях 

Базові сектори економіки (енергетика, промисловість) показують низькі темпи впровадження ШІ, хоча саме в них сконцентрований основний потенціал підвищення ефективності. Це вказує на можливість “другої хвилі” впливу ШІ після насичення сервісного сектора.

Результати незалежної презентації CEO-експертів на базі ШІ

Після виступу Євгенія Астахова, онлайн-естафету прийняв представник другої команди Володимир Бандура, який презентував доповідь з використанням ШІ. На думку експерта, “ШІ на цей час — це надзвичайно потужні системи, і наука зобов’язана це прийняти. Ми не можемо ігнорувати такі потужні інструменти, інакше ми станемо неконкурентними”.

Як це виглядає на практиці? ШІ значно посилює здатність людини розв’язувати інтелектуальні задачі. 

Володимир Бандура наголосив: “Штучний інтелект — це екзоскелет. Для того, щоб це була оригінальна, цікава робота, ви маєте йому дати певні ідеї. В першу чергу, він є прекрасним інструментом для сценарного моделювання. Майбутнє не є заданим, ми можемо на нього впливати.”

В об’ємному звіті експерти детально розкрили:

• коротку історію поточної архітектури мовних моделей;
• найближчу технічну перспективу та ключові віхи до 2027 року;
• шляхи реалізації надбань ШІ в суспільній практиці та його використання на користь людству;
• філософські питання на кшталт: “Чи може у ШІ з’явитися свідомість та що з цим робити?”

Цей звіт буде доступний для завантаження та публічного обговорення. Зараз ШІ краще розмірковує англійською мовою, тому крім української, доступна ще англійська версія доповіді.

“Ми моделювали максималістичний сценарій — тобто сценарій, в якому ми досягаємо максимального штучного інтелекту в найближчі роки, і який він матиме вплив на суспільство та на економіку”, — додав CEO Innolytics Group. За прогнозами експерта, штучний інтелект стає дешевим та радикально змінить усе, що ми знаємо про економіку.

На думку Володимира Бандури, у людини є поза інтелектуальні здібності та більша включеність в реальність, ніж у ШІ. Тому завжди буде певний відсоток ролей, які потрібно виконувати саме людині. При цьому, штучний інтелект посилює людські здібності. 

Експерт підкреслив, що розвиток ШІ крокує пліч-о-пліч з великою кількістю небезпек, адже його можуть контролювати скільки завгодно осіб. Це може призвести до безпрецедентного розділення людей, які володіють цими системами. 

Андрій Длігач підсумував тренди, які на нас чекають найближчим часом:

• Ми програємо Китаю через зухвалість західного світу. Математика дозволяє просувати моделі значно швидше, ніж покращення моделей генеративним ШІ;
• Стрімкий розвиток універсального інтелекту очікується уже у 2025–26 рр. Універсальний інтелект — це проміжна ланка між суперінтелектом та поточними великими мовними моделями, що дозволяє вирішувати завдання на рівні з людиною. Щодо суперінтелекту, який матиме вплив на фізичний простір, експерт не налаштований надто оптимістично; 
• Загалом, ШІ розвивається набагато швидше, ніж очікували люди. 

Експерт також прокоментував раціональні побоювання колег щодо потенційних небезпек, до яких може призвести стрімкий розвиток ШІ: “Якщо ми, як люди, не будемо навчатися й самі розвивати власні моделі мислення та адаптивність, ми можемо втратити не тільки контроль над розвитком ШІ, а й контроль над майбутнім самого людства”.

Завершальна відкрита дискусія

На завершення заходу, відбулася відкрита дискусія, в процесі якої модератор дискусії та учасник команди УІМ Анатолій Амелін зачитував коментарі учасників чату трансляції. Він підкреслив, що багато людей порівнюють ШІ з ерою індустріальної революції: “Тоді були протести, люди втрачали роботу, але потім всі отримали нову. Зі штучним інтелектом, ситуація десь близька”.

Експерти допомогли глядачам розібратися, яка система найкраще підходить для проведення досліджень, які сектори економіки та професії будуть розвиватися у найближчі 3–5 років, чи існують ризики спільного використання квантових комп’ютерів та ШІ, та інше.

Попри різні методології та час підготовки, обидва дослідження розкрили ключові аспекти майбутніх змін:

• принципи роботи сучасного ШІ та його потенціал;
• вплив на економіку та ринок праці;
• трансформація освітньої галузі;
• етичні виклики та питання безпеки.

Порівняння результатів продемонструвало не лише можливі сценарії розвитку світу під впливом ШІ, але й практично довело потенціал використання штучного інтелекту в аналітичній роботі.

Дякуємо всім, хто долучився до цього важливого обговорення! Для кращого ознайомлення з темою дискусії, запрошуємо переглянути запис онлайн-трансляції на YouTube-каналі УІМ. Одна година перегляду збагатить Ваше розуміння викликів епохи ШІ та дасть уявлення, як використати його потенціал для стратегічного розвитку та конкурентної переваги. Підписуйтеся на канал та залишайте свої коментарі, щоб крокувати в ногу з нашим диджиталізованим світом!

З повними матеріалами обох досліджень можна ознайомитися за посиланнями: 

Результати дослідження Володимира Бандури –