» Новини » Кібербезпека. Новий підхід в Україні

Кібербезпека. Новий підхід в Україні

У 21-му столітті все більше зростає роль інформаційної безпеки, а мережева архітектура є новими кровоносними судинами нової економіки – економіки даних. Про це заявив Анатолій Амелін, співзасновник Українського інституту майбутнього та керівник економічних програм під час дискусії «Кібербезпека. Новий підхід в Україні», яка відбулась у приміщенні Українського інституту майбутнього.

На жаль, в Україні дуже низький рівень кібербезпеки, і саме тому під час заходу експерти у даній галузі обговорили новий підхід до її реалізації. Він ґрунтується на цивільному підході і включає набагато широкий рівень взаємодії між державою і бізнесом, з виділенням єдиного центру реагування на кіберінцеденти та заснований на досвіді Естонії.

На початку заходу Анатолій Амелін поділився з присутніми цікавою статистикою щодо кібербезпеки у світі:

«Карантин не тільки змінив формат роботи багатьох компаній, комунікацій, формату ведення бізнесу, а і прискорив процес технологізації бізнесу, а разом з тим і збільшив ризики кіберзагроз. Після COVID-19 ФБР США повідомило про зростання на 300% числа зареєстрованих кіберзлочинів; до 2021 року на кібербезпеку у світі буде витрачено близько 6 трильйонів доларів; за оцінками Університету Меріленд, кожні 39 секунд у світі відбуваються кібератаки; 43% кібератак націлені на малий бізнес; 64% компаній стикалися з атаками через інтернет, а 62% зазнали фішингові і соціальні атаки; 59% компаній стикалися зі шкідливим кодом і ботнетами, а 51% – з відмовами в обслуговуванні; понад 93% організацій охорони здоров’я зіткнулися з витоком даних за останні три роки; 95% порушень кібербезпеки відбуваються через людську помилку; до 2025 року кількість підключених IoT-пристроїв досягне 75 мільярдів; до 2021 року незаповнені вакансії кібербезпеки перевищать 4 мільйони осіб; інженери з кібербезпеки є одними з найбільш високооплачуваних посад, що починаються в середньому від 140 тис. дол на рік; понад 77% організацій не мають плану реагування на інциденти кібербезпеки; більшості компаній потрібно майже 6 місяців для виявлення витоку даних; для публічних компаній кібератаки призводять до падіння вартості акцій в середньому на 7%», – розповів Анатолій Амелін.

Крім того, під час заходу Дмитро Некраха, експерт з питань кібербезпеки та законного перехоплення телекомунікацій презентував позицію Українського інституту майбутнього щодо побудови ефективної системи кібербезпеки в Україні. Експерт зазначив, що неефективна система кібербезпеки у нашій країні вже призвела до чималих втрат.

«На жаль, Україна займає найнижчі місця у загальних рейтингах кібербезпеки, а саме: 51 місце за рейтингом дослідницької компанії Comparitech, 54 місце у рейтингу Global CybersecurityIndex, а також займає найнижчі позиції на рівні регіону Центрально-Східної Європи. У 2017 році через вірус NonPetya Україна втратила 0,5 % ВВП, що в грошовому еквіваленті – 14,914 млрд. грн.

Суми, які виділяються у країні на побудову системи кібербезпеки у рази менші, ніж загроза, яку понесла Україна. Тож треба переглядати існуючі підходи до організації системи кібербезпеки. Наразі вони не достатньо ефективні, їх потрібно розвивати та трансформувати. Рейтинги демонструють, що ми не досягли оптимальності побудови цієї системи.

І хоча зараз в Україні існує нормативна база щодо кібербезпеки, її реалізація демонструє недостатню ефективність.

Тож презентація Українського інституту майбутнього направлена на модернізацію поточної системи, оцінку ризиків, побудову моделей, аналіз поточної ситуації та пропозиції щодо вирішення цієї проблеми», – розповів Дмитро Некраха.

У підсумку заходу учасники вирішили продовжити подальше обговорення підходів до реалізації кібербезпеки в Україні.

Презентацію від Українського інституту майбутнього щодо кібербезпеки дивіться тут.