Ефективна протидія рейдерству: критикуєш – пропонуй

фото: Бізнес Цензор

На сьогодні рівень інвестиційної привабливості нашої держави, як для національного, так і для іноземного інвестора є критично низьким. Однією з основних причин несприятливого інвестклімату є тотальна незахищеність бізнесу від злочинних посягань, удосконалені схеми рейдерства щорічно завдають непоправних збитків як приватним підприємствам, так і державі.

Загальний напрямок розвитку державної політики поки не дозволяє говорити про цілісні напрацювання та комплексні кроки держави у напрямку подолання такої проблеми.

Експерти Українського інституту майбутнього неодноразово наголошували на необхідності комплексного законодавчого врегулювання запобіжних механізмів, які б дозволили мінімізувати подібні випадки, створивши натомість сприятливі умови для ведення бізнесу. Не менш важливим є й законодавче забезпечення відповідного рівня покарання для усіх співучасників рейдерських захоплень.

Нещодавно групою народних депутатів було зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за окремі кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері господарської діяльності, службової діяльності, діяльності осіб, що надають публічні послуги та кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади» № 3783, розроблений на основі законотворчих напрацювань експертів Українського інституту майбутнього та ГО «Бізнес-варта».

Законопроєкт пропонує розмежування підстав кримінальної відповідальності в залежності від розміру завданої шкоди, що уможливить забезпечення ефективної протидії таким правопорушенням, а також слугуватиме підвищенню авторитету судової гілки влади, як такої, що стане джерелом ухвалення судового рішення, здатного відобразити належну реакцію держави на факти рейдерства.

Практична ж реалізація законодавчих пропозицій щодо диференціації санкцій за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців повторно, а також організованою групою (дотепер законодавець невиправдано оминав відповідні критерії кваліфікації, попри те, що зазвичай подібні злочини вчиняються саме таким чином) однозначно посилить позиції державних структур у боротьбі з рейдерськими проявами.

Разом з тим, пропоновані зміни охоплюють суттєве посилення кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, вчинені під час державної реєстрації, протидію законній господарській діяльності, протиправне заволодіння майном підприємства, доведення до банкрутства, службове підроблення, а також в частині зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, в тому числі нотаріусами.

Особливо актуальною постає мінімізація можливостей для зловживань службових осіб, у тому числі, шляхом підроблення офіційних документів, чим де-факто нівелюється винятковість як суспільного статусу відповідних осіб, так і значення документів, що ними посвідчуються або видаються. Ми не повинні забувати, що Конституцією України гарантується непорушність права власності, а Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності,  а також вимагає від органів влади «реагувати належним чином, правильно та з великою відповідальністю».

Отже, ініційовані кроки у розрізі вчинення відповідних кримінальних правопорушень є абсолютно виправданим на тлі загальної спрямованості національного та міжнародного законодавства на першочерговість забезпечення державою прав людини і громадянина, а також з урахуванням обсягу збитків, завданих бізнесу рейдерськими атаками. 

Поряд із цим, будь-які запропоновані законодавчі зміни, а також антирейдерська стратегія держави зможуть бути найбільш успішно реалізовані виключно в органічному взаємозв’язку з подальшими комплексними змінами в напрямку гарантування принципу невідворотності покарання та злагодженого функціонування системи кримінального судочинства.

Андрій Помазанов, експерт з реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади