» Новини » Другий етап медичної реформи: теорія і практика

Другий етап медичної реформи: теорія і практика

Чимало лікарень опинилося на порозі закриття. З першого квітня основні медичні послуги та екстрену допомогу українці отримуватимуть в опорних лікарнях.

«Якщо лікарня, чи пологовий будинок приймає одні пологи в рік, а інший пологовий будинок спеціалізується і приймає 800 пологів в рік, ви розумієте, який не співрозмірний рівень кваліфікації», – зазначає керівник напряму охорони здоров’я Українського інституту майбутнього Олександр Торгун. Про це він заявив на телеканалі «Інтер».

Опорні лікарні знаходитимуться на відстані понад 100 кілометрів від населених пунктів. Тож є ризик, що люди будуть позбавлені екстреної допомоги. Спеціалісти вузького профілю й далі працюватимуть у місцевих шпиталях, але за певних умов.

«По-перше, шпиталі повинні стати некомерційним комунальним підприємством. По-друге, має бути медична інформаційна система, яка працює з електронною базою даних, передає інформацію про пацієнта. По-третє, має бути відповідна ліцензія. По-четверте, має бути підписаний контракт з Національною службою здоров’я України», – наголосив Олександр Торгун.

Кошти лікарням другої ланки має надавати служба здоров’я. За направленням сімейного лікаря пацієнт йде до потрібного спеціаліста в державну лікарню, яку обере. Попередньо держава оплачує консультацію, процедури, препарати. За затвердженим прейскурантом консультація лікаря коштує 49 гривень. Розписані ціни і на операції.

«Навіть введення препарату, що розріджує кров і розчиняє тромб – «Альтеплаза», коштує від 13 до 18 тисяч гривень. Не інструментальне обстеження, магнітно-резонансна томографія, потім потрібно, щоб фахівець подивися, невролог. Собівартість всіх цих послуг, фактично, близько 50 тисяч гривень», – зауважив Олександр Торгун.

50 тисяч гривень мінус запропоновані 20 тисяч, виходить 30 тисяч гривень прогалини. Хто їх заплатить? За задумом авторів медреформи, недостачу має покривати місцева влада. Але це в теорії, на практиці – місцеві бюджети часто недофінансовані. Якщо навіть покрити всю суму, вилікувати пацієнта на ці кошти неможливо.