Аналіз стану української економіки

І півріччя 2022

Економіка України поступово адаптується до війни, перше дно ми вже пройшли. Після шоку в березні ділова активність відновлюється, про що свідчать результати опитувань НБУ, EBA, Advanter Group, СГ «Рейтинг», операційні показники окремих підприємств, а також дані Платіжного балансу. Варто відзначити, що Держстат призупинив публікацію практично всієї статистики на період воєнного стану.

Експорт товарів з України за березень — червень упав на 48 % порівняно з аналогічним періодом минулого року, імпорт — на 37 %. Темпи падіння імпорту товарів у річному вираженні сповільнилися з квітня, а якщо брати помісячні зміни, там спостерігається зростання на 28–39 % (квітень —червень). Експорт відновлюється значно слабше, місяць до місяця зростання становить 4—11 % (квітень —червень), у річному вираженні експорт товарів далі падає.

Дефіцит Платіжного балансу за I півріччя 2022 р. становить 8,1 млрд дол. проти 0,3 млрд дол. профіциту за I півріччя 2021 року. Торговельний дефіцит – 6,8 млрд дол. (0,2 млрд дол. за 6 міс. 2021 р.). Дефіцит торгівлі товарами — 4,2 млрд дол. (2,1 млрд дол. за 6 міс. 2021 р.).

З початку року офіційний курс гривні знизився на 34 %. З початку війни для боротьби з інфляцією НБУ дотримувався політики фіксованого курсу, до 20 липня штучно стримуючи валютний курс на рівні 29,25 грн/дол., витрачаючи міжнародні резерви (з початку року до червня резерви скоротилися на 26 %, або 8,1 млрд дол.), завдаючи шкоди експортерам, а отже, і економіці (доходам, бюджету). З 21 липня НБУ знизив офіційний курс гривні до долара на 25 % – до 36,5686 грн за долар.

Різка зміна курсу спровокувала шквал критики в бік регулятора (переважно від імпортерів). Бізнесу, який і так працює в умовах украй високої невизначеності, від держави потрібна послідовна і передбачувана політика (насамперед від НБУ і Мінфіну).

Загалом можна виокремити кілька основних трендів економіки воєнного часу:

1. стагфляція (спад виробництва і зростання інфляції одночасно – до 21,5 % р/р у червні);
2. несистемна економічна політика влади;
3. зростання частки держави й стиснення приватного сектору (зайнятість, доходи), дефіцит зведеного бюджету за 2022 р. очікується на рівні 26–28 % ВВП (без урахування грантів);
4. критична залежність від зовнішньої підтримки як у війні, так і в економіці;
5. виживання бізнесу відбувається не завдяки держ. політиці, а всупереч;
6. зростання частки тіньової економіки (стиснення офіційної, що характерно для криз).

Ми втратили підприємства на окупованих територіях (388 підприємств). Однак головні втрати для української економіки — це люди. Після 24 лютого чистий виїзд українців становив орієнтовно 6 млн людей (з урахуванням тих, хто повернувся, і вивезених Росією). І якщо зараз актуальна проблема зайнятості, то, щойно економіка ввійде у фазу відновлення, на ринку праці почнеться дефіцит трудових ресурсів. Отже, ВВП на довоєнному рівні у 200 млрд дол. на рік і вище створювати буде нікому.

У І кварталі ВВП упав на 15,1% порівняно з аналогічним періодом 2021 р., у ІІ кварталі НБУ оцінює падіння на рівні 39,3 % р/р. Валовий продукт скорочується не тільки через прямі втрати активів і воєнні дії на частині території країни, але й внаслідок цілого ряду економічних проблем:

• порушення логістики;
• зростання собівартості виробництва продукції, проблеми із забезпеченням сировиною;
• скорочення внутрішнього попиту (міграція, падіння реальних доходів населення);
• непослідовна нескоординована політика НБУ, Мінфіну, Мінекономіки, ОП і ВРУ, що спричинює зростання невизначеності, збільшення трансакційних витрат бізнесу та прямих фінансових втрат.

Інструменти держ. політики, які, за нашою оцінкою, завдали шкоди економіці:

• зафіксований, тривалий час незмінний курс НБУ для експортерів, який, власне, став додатковим податком у розмірі до 25% від виручки;
• миттєве підвищення Нацбанком процентної ставки з 10 до 25 % (тоді як Мінфін утримує ставки за ОВДП на рівні 9,5–16 %);
• збільшення тиску на бізнес, зростання перевірок;
• введення податку 2 % з обороту паралельно з іншою системою в дії, а потім доповнення до нього 20 % ПДВ на імпорті;
• зупинка реєстрації податкових накладних;
• зупинка відшкодування ПДВ (відволікання ресурсів бізнесу та безвідсоткове кредитування бюджету);
• контроль цін на АЗС, який спричинив колапс на ринку палива;
• обмеження на виїзд чоловіків, у т.ч. власників і працівників експортоорієнтованих підприємств (обмеження зовнішньоекономічної діяльності);
• зростання ставок ренти на видобуток газу (Закон № 2139-IX від 15.03.2022) тощо.

Попри всі проблеми, нині українська економіка переживає період відскоку, коли поглинання перших шоків і адаптація до нових умов дають короткостроковий імпульс для зростання. Позитив підкріплює початок вивезення зерна з портів та очікуваний ефект від девальвації гривні для експортерів. Зовнішня фінансова допомога надалі надходить до бюджету. Зростання державних витрат на оборону, соцзахист і зарплати військовим виконує функцію автоматичного стабілізатора.

Ситуація може серйозно погіршитися восени на тлі: а) загострення воєнної ситуації; б) скочування ключових економік світу в рецесію; в) відволікання партнерів від допомоги Україні; г) падіння зовнішнього попиту та цін на сировинні товари; ґ) збереження при цьому високих цін на енергоресурси й необхідність купувати газ; д) неефективної політики економічних регуляторів; е) диверсій в енергетичній сфері.

Довгу війну неможливо виграти без сильної економіки. А для цього уряду необхідний Антикризовий план (перелік кроків та інструментів із подолання майбутніх викликів), що передбачає скоординовані дії всіх економічних регуляторів. Тактичні кроки такого плану мають корелювати зі стратегічними цілями України (див. розділ 12 цього документа). Разом із створенням Антикризового плану має бути створено Антикризовий штаб.

Отже, про стан економіки України, її проблеми та інструменти їхнього подолання читайте у новій доповіді “АНАЛІЗ СТАНУ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ” (І півріччя 2022) від експертів Українського інституту майбутнього.

Аналіз_стану_української_економіки.pdf from UIFuture