Коронавірус може зупинити медичну практику

фото: Укрінформ

Безліч пацієнтів в Україні чекають на планові оперативні втручання та відвідування лікарень. Що роботи в цих умовах пацієнту, лікарю та головному лікарю?

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 (зі змінами) тимчасове припинення проведення планових заходів з госпіталізації та планових операцій, крім термінових та невідкладних та максимальну готовність та перепрофілювання медичних закладів для прийому та лікування інфікованих хворих у тяжких станах. Але відповідно до урядової постанови №239 від 25 березня 2020 року дозволено певні види діяльності з обов’язковим дотриманням правил безпеки та відповідних санітарних і протиепідемічних заходів, а також використання засобів індивідуального захисту. Зокрема, дозволено медичну практику.

Що це означає для пацієнта, лікаря? Які заходи повинні бути проведені в лікарні, щоб похід до лікаря без коронавірусної хвороби не став загрозливішим для здоров’я, ніж хронічне захворювання чи планова операція?

Надання планової медичної допомоги може зрівнятись до вітальних (життєво необхідних) втручань залежно від обставин. Адже більшість хронічних хвороб можуть призвести до невідкладних станів. Наприклад, у весняний період загострюються гастрити та виразкова хвороба шлунку, що може призвести до невідкладних станів (наприклад, кровотеча чи перфорація) і, відповідно, до невідкладних оперативних втручань.

Уявімо ситуацію, коли ослаблений хронічною хворобою організм вражає коронавірусом. Як оцінити ризик/користь від походу до лікаря та що зробити, щоб зменшити ризики? Адже правила безпеки в аптеці чи супермаркеті недостатні для безпеки у відділенні ургентної хірургії.

ВООЗ визначила принципи ефективної боротьби з COVID-19, серед яких  доведені на практиці в Південній Кореї, Німеччині, Тайвані:

1 – масове тестування;

2 – соціальна дистанція;

3 – медичне сортування.

 

Серед принципів підготовки лікарень мають бути:

1. Медичні установи повинні забезпечити ізольований доступ у приміщення для хворих. Зокрема, окремий прохід і доступ у приміщення лікарні, який добре оглядається попереджувальними знаками.

2. Пересування людей в приміщеннях повинне бути розподілено за принципом «три зони і два проходи»: зона утримання заражених, зона потенційно заражених і «чиста» зона, позначені попереджувальними знаками, а також дві буферних зони між зонами для заражених і потенційно заражених.

3.Необхідно обладнати окремий прохід у заражені приміщення, візуально позначеної зони з одностороннім рухом і проходом зі службової зони (потенційно заражена зона) в ізолятор (заражена зона).

4.Необхідно стандартизувати відповідні процедури, порядок використання, носіння захисних засобів медичним персоналом.

5.Необхідно скласти карти всіх зон, встановити дзеркала в повний зріст й строго контролювати пересування по коридорах та інших приміщеннях.

6.Слід призначити відповідальних спеціалістів з профілактики та контролю поширення інфекції, які, для запобігання зараження, контролюватимуть порядок одягання і зняття захисного одягу та обладнання медичним персоналом;

7.Будь-які продезінфіковані предмети не повинні виноситись за межі зони.

Це лише невелика, але важлива частина з підготовки лікарень до прийому потенційно інфікованих та інфікованих пацієнтів.

 

Які практичні кроки можна зробити

А. Для пацієнта. Проконсультуйтесь зі своїм лікарем щодо хронічного захворювання засобами телекомунікації (крім телефону є безліч програм для відеозв’язку через інтернет). Запитайте, які заходи (медикаментозні й немедикаментозні) варто вам використати. Не йдіть до лікарні для прогулянки. Адже з хронічною хворобою ви в групі ризику для SARS-Cov-2.

В. Для медичних працівників. Індивідуальними засобами захисту та протиепідемічним режимом вас повинні забезпечити. Саме менеджмент (головні лікарі) лікарні повинні взяти координацію на себе. ВООЗ визначила, що ви в групі ризику. Повідомте вашим хронічним пацієнтам канали комунікації, складіть графік, коли ви можете відповісти на питання (онлайн години прийому).

С. Для головних лікарів (менеджерів лікарень). Без дотримання базових принципів готовності до прийому пацієнтів ваш заклад може не лише не допомогти, а й стати джерелом розповсюдження пандемії та закладом з підвищеною частотою ускладнень, тяжких форм та смертності. Від вас залежить не лише життя та здоров’я пацієнтів, а й медиків.

Олександр Торгун, керівник напрямку охорони здоров’я UIF