» Новини » Віртуальні платформи відіграватимуть ключову роль у трансформації галузі охорони здоров’я

Віртуальні платформи відіграватимуть ключову роль у трансформації галузі охорони здоров’я

                   Про майбутнє медичної індустрії – Олександр Торгун, директор напряму охорони здоров’я Українського інститут майбутнього.

            Медико-біологічна індустрія стикається з кардинальними змінами. Взаємопроникнення технологій, диджіталізація, 3D-друк, машинне навчання та 3D-моделювання. Промисловість готова впроваджувати проривні інновації  зі швидкістю і вартістю, яка раніше вважалася неможливою. 3D-друк та 3D-моделювання створюють нові можливості для покращеної персоналізації, підвищення якості та безпеки лікування пацієнтів. Технології персоналізації дозволять медичним пристроям бути більш модульними і легше пристосовуватися до конкретного пацієнта. У зв’язку з загальносвітовою тенденцією переходу до профілактичної медицини та економічної моделі, що базується на результатах, зростає потреба у більш інноваційних та економічних технологіях виробництва для біотехнологічних та фармацевтичних компаній.

            Очікується, що до 2030 року галузь охорони здоров’я перейде до профілактичної медицини. Здоров’я стане головною цінністю для суспільства. Віртуальні платформи відіграватимуть ключову роль у цій трансформації. Накопичення інформації про стан здоров’я пацієнтів дасть цінну інформацію для розробки економічної політики. Мета нової моделі медицини полягає в створенні ціннісного підходу до лікування, зосередженому в першу чергу на результатах, а не на продуктах.

Штучний інтелект

Сфери використання штучного інтелекту в медичних закладах

            Штучний інтелект ефективно використовується в системах підтримки прийняття клінічних рішень, для аналізу даних про стан здоров’я великих груп населення  і для управління хворобами.

            Системи підтримки прийняття клінічних рішень пов’язують результати клінічних досліджень з даними, наявними стосовно конкретного пацієнта, впливаючи на вибір рішення лікарів щодо найбільш ефективного надання медичної допомоги.

            Аналіз даних щодо стану здоров’я популяцій дає можливість зосередити увагу на групах ризику і оптимізувати систему охорони здоров’я для максимального зниження захворюваності.

            Управління хворобами – інтегрована система скоординованих медичних втручань та комунікацій з населенням, що включає збільшення значення самолікування, профілактики та контролю за способом життя з метою зниження витрат на лікування та збільшення його ефективності.

            Серед українських компаній, що займаються штучним інтелектом в сфері охорони здоров’я: Lemberg Solutions (стандарти безпеки для ІТ-проектів у сфері охорони здоров’я) [1], Light IT (консалтинг в галузі Data Science) [2], Waverley Software (програмне забезпечення для вбудовуваних систем) [3] та VITech (Big Data та Data Science для проектів медичного напрямку) [4].

Віртуальна медицина (телемедицина)

            Віртуальна медицина дозволяє спростити обмін інформацією між лікарем та пацієнтом і полегшити отримання медичних консультацій за допомогою використання комп’ютерних та телекомунікаційних технологій, що суттєво зменшує затрати часу при наданні медичної допомоги.

            В Україні телемедичні проекти впроваджують Vodafone Україна (портал MedBrama, мобільний додаток “Пошук лікаря”) [5], Liki24 (онлайн-фармація) [6], Bookimed (платформа для медичного туризму) [7], MeViCS (гаджети для контролю спинальних проблем) [8], Yod.ua (онлайн-фармація) [9], FORCE (смарт-браслет для літніх людей) [10], Doc.ua (онлайн-платформа для пошуку медичних послуг) [11], Eliky (контроль наявності ліків у лікарнях) [12], Helsi (онлайн-платформа для запису на прийом до лікаря) [13] та CancerLog (платформа для онкохворих та онкологів для відстеження поліпшення стану пацієнтів) [14].

Наномедицина

            Застосування нанотехнологій в медицині в основному спрямоване на потреби ефективної діагностики, лікування та профілактики різних захворювань. Особливо велике значення наномедицина має для розробки засобів цільової доставки лікарських препаратів, діагностичних приладів та сенсорів.

            Дослідженнями в сфері наномедицини займаються, в першу чергу, заклади НАН та НАМН: Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка (детоксикаційний засіб на базі нанокремнезему),  Національний медичного університет ім. О. О. Богомольця (розробка нових лікарських препаратів на основі нанокремнезему), Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона (розробка нових нанопрепаратів), Інститут молекулярної біології і генетики (створення нанобіосенсорів), Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького (розробка нових протипухлинних препаратів на основі оксидів заліза) [15].

Віртуальна і доповнена реальність

            Віртуальна і доповнена реальність є ефективною для навчання медичних працівників, в тому числі для підготовки хірургів з реалістичною симуляцією середовища з відсутністю ризику для пацієнта. Також ці технології мають значний терапевтичний та реабілітаційний потенціал при гострих больових і тривожних розладах.

            Діяльність в цій сфері в Україні виконуються такими компаніями, як Nanobot Medical Animation Studio [16], Onix-Systems [17] і WeAR Studio [18] 

Роботизована хірургія

            Роботизована хірургія грунтується на застосуванні роботизованої системи при виконанні хірургічних втручань, під управлінням хірурга за допомогою маніпуляторів та відповідного програмного забезпечення. Перевагами є відсутність безпосереднього контакту лікаря з пацієнтом і можливість застосування малоінвазивної хірургії.

Система робот-хірург «Да Вінчі»

            На 2019 рік існує дві комерційні розробки для малоінвазивної хірургії: робот Софі (Sofie surgical robot) і Да Вінчі (da Vinci surgical system), останній з яких було встановлено у вінницькій клініці «Інномед». Поки що це єдиний робот-хірург в Україні [19].

3D-друк

            Ця технологія застосовується для вирішення широкого кола завдань, від створення масштабних моделей органів до друку фрагментів тканин і органів зі збереженням функціонування клітин.

            Варто відмітити проект Adam – спільний проект українського стартапу Kwambio і фонду WeFund Ventures, націлений на розробку платформи для виготовлення кісток і органів з подальшим використанням у відновлювальній хірургії. В рамках цього проекта створюється система, яка дозволить створювати віртуальний атлас за допомогою знімків КТ і МРТ [20]. Також ведеться робота над біопринтерами для лабораторій та освітніх закладів.

Нові виклики перед медичними компаніями

            Медична галузь знаходиться в процесі неперервних трансформацій, і це створює нові виклики перед медичними компаніями. З’являються нові конкуренти, постійно змінюється регуляторне законодавство, зростають витрати та час на нові розробки. Компанії зазнають тиску ціноутворення та мають проблеми через перехід до економічної моделі на основі результатів та зміни бізнес-моделей.

            Понад 50% компаній не мають програмного забезпечення для керування процесами, більше 90% компаній використовують необроблену і фрагментовану інформацію, менше 16% – аналізують власне виробництво в режимі реального часу. Лише 25% компаній використовують програмне забезпечення для сумісної роботи.

            Вирішення цих проблем дасть можливість значно збільшити ефективність та зменшити затрати на виробництво.

 

Олександр Торгун, директор напряму охорони здоров’я UIF