9 грудня 2019 року у вищій судовій інстанції Великобританії щодо цивільних справ, а саме у Верховному суді, почався процес слухань у справі «компанія The Law Debenture Trust Corporation PLC проти України». Це означає, що з 9 по 12 грудня відбувається довгоочікуваний фінальний розгляд справи щодо так званих «кредитів Януковича» (або «облігацій Януковича») на суму в 3 млрд доларів США. Формально – це не процес РФ проти України, адже позов був поданий проти України від імені вказаної компанії, яка обслуговувала випуск облігацій.
Ця історія почалася майже шість років тому, в грудні 2013 року, коли Україна випустила єврооблігації на суму в 3 млрд доларів під 5 відсотків річних із терміном погашення в 2015 році. Всі облігація викупила РФ. У 2015 році українська сторона відмовилась виплачувати суму боргу та відсотків, наполягаючи на нікчемності вказаної угоди. Аргументами були факт агресії РФ проти України, тиск та загрози (заради відмови України від євроінтеграції) та порушення українського законодавства при її оформленні. Водночас раніше Україна тричі по 75 млн доларів США виплачувала на користь РФ купонний платіж за вказаними облігаціями. Це може бути розцінено як визнання боргу.
До речі, в ЄС та МВФ в 2015 році зробили заяву, що готові були надати Україні кредит не менш ніж в 20 млрд доларів США – у разі підписання в той час Україною Угоди про асоціацію з ЄС.
З початку 2016 року спір щодо «єврооблігацій Януковича» розглядається в судах Великобританії. Спочатку перевага була на боці РФ, коли в березні 2017 року Лондонський суд схвалив прискорений розгляд позову (тобто суд ухвалює рішення без проведення слухань). Суд зобов’язав Україну виплатити майже 3,5 млрд доларів США. Це зобов’язання було призупинено до розгляду апеляції нашої сторони. У вересні 2018 року Апеляційний суд відправив справу на новий розгляд – у рамках повноцінної процедури. Більш того, при розгляді справи Суд визнав факт військової та економічної агресії РФ щодо України. На жаль, врахувати ці обставини Суд не мав права, адже це б вийшло за межі його повноважень. Але головне, що Суд погодився розглядати не тільки економічні, а й політичні умови угоди про кредитування.
Відповідно до процедури розгляду справ, Суд має право обмежити докази, на яких обґрунтовується позиція сторін. Це він і зробив стосовно України, заявивши, що будуть прийматися докази тільки щодо тиску та погроз з боку РФ. Аргументацію нашої сторони щодо порушень українського законодавства при випуску облігацій та щодо права не повертати борг через агресію РФ Суд відхилив.
І от тепер – фінальний етап у вирішенні спору. РФ наполягає, що вказані гроші – чинний борг України (суму, яку вони нарахували разом із відсотками, зараз сягає 4,5 млрд доларів США). У нашої сторони досить вагомі контраргументи. При цьому останнє слово все ж за Судом.
Олександр Чебаненко, експерт програми реформування правоохоронної та судової системи UIF
Вам також буде цікаво:
Про найманство в ЗСУ
“Боротьба йшла за кожне слово”: Микола Скиба прокоментував рішення щодо мовного питання
Основи історичної просвіти
Віктор Плахута: Протекціонізм та спрощена процедура укладання держконтрактів допоможуть реформувати систему держоборонзамовлення
Короткий курс щодо російських ПВК. Історія, вплив, логіка розвитку
Глухий кут для постачання нафтопродуктів: що варто робити для вирішення проблеми