Історики та футурологи говорять, що ми живемо у турбулентну епоху — час, коли все дуже швидко змінюється. В ефірі Радіо Культура експерт із питань освіти Українського інститут майбутнього Микола Скиба розповів про технології майбутнього в ранньому дитинстві, які допоможуть розвинути потенціал людини з перших років життя.
Ранній період розвитку для дитини дуже важливий, бо закладаються основи психіки, зокрема, її ресурсності, стійкості у майбутньому, розповів в ефірі Радіо Культура експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба. За його словами, ранній розвиток повинен пройти так, щоб людина в подальшому могла розвиватися.
«Ми зараз орієнтуємося на ціложиттєве навчання — це вимога часу. Ми входимо в ту епоху, де навчатися доведеться все життя. Навчатися на щось нове, що відповідатиме економічному оточенню. По-друге, це диктується необхідністю мати концепцію розвитку людського капіталу. Зараз країни конкурують за талант. Людський потенціал — це вимірюваний показник. І та країна є успішною, де потенціал людей сповна відкривається для економічного зростання країни», — говорить експерт.
Якщо ж дитинство супроводжується травмами, то це відображатиметься на продуктивності людини у майбутньому. Тому батьки повинні пам’ятати, що розвиток дитини починається з моменту зустрічі пари. Батьки мають створити середовище, щоб прийняти нове життя, говорить Микола Скиба.
Також експерт розповів своє ставлення до перенасичення дитини спеціальними вправами з раннього розвитку. Зараз можна спостерігати бум шкіл раннього розвитку, і заняття там здебільшого зводяться до стандартних речей: вивчити віршика чи навчити щось малювати, говорить він.
«Тут спрацьовують психологічні комплекси нереалізованості батьків, у яких вони прирікають дитину жити не своїм життям. І це тенденція, якої треба уникати», — переконаний Микола Скиба .
Технології майбутнього у ранньому розвитку, розповідає експерт, це не лише про техніку, більше про управління.
«Варто починати управляти середовищем. Варто звертати увагу на те як дитина реагує на подразники — колір, звуки, приближення – віддалення. Треба створювати якісь шумові, музичні ефекти , але м’які. Далі у розвитку важлива локомоція. Дитина починає повзати і до всього дотягуватися. У неї повинно бути зручне і безпечне середовище, щоб повзати. І для неї має бути достатньо об’єктів різних фактур, розміру, кольорів. З часом вона починає маніпулювати цими об’єктами. Батьки мають пильнувати, щоб це були безпечні об’єкти (не токсичний пластик, наприклад). Тоді, коли розкрита сенсорна сфера, рухова сфера, починається розвиток мовної мапи», — розповідає експерт.
Першою мовою дитини має бути материнська, каже Микола Скиба. Іноземна, на його думку, теж може бути присутня, але головне, щоб вона не розмивала сприйняття основної мови.
«З певного часу треба не пропустити можливості переходу на складні сценарні ігри. Це показник, зрілості, коли дитина може починати розуміти правила. І дуже важливо, коли є контакт між дитиною і батьками. Щоб дитина розуміла вас. Ви можете не донести якусь інформацію зараз. Бо дитина не сприймає довгих конструкцій. Коли ви кажете: “будь чемним” — дитина не розуміє як це. Вона розуміє, що значить — не засмучувати батьків у конкретній ситуації. Оце і є формування мапи. Через взаємодію».
Микола Скиба, експерт із питань освіти Українського інститут майбутнього
Вперше опубліковано: UA Українське радіо
Вам також буде цікаво:
ЄС і візи в російські паспорти кримчан
Чи варто застосовувати поштове або онлайн-голосування на українських виборах?
Євген Мироненко: Варто виробити базові індикатори оцінки ефективного функціонування органів місцевого самоврядування
Ракетна атака Ірану. Десять перших тез
Найголовніша ціль Кремля. Що дав би Путіну статус СРСР
Каналізація Сектору Газа у Середземному морі — тріумфальний знак для “Ісламської держави”