Експерти інфраструктурної галузі звернулись до нового уряду з пропозицією щодо розвитку та джерел фінансування інфраструктури України.
Експерти проаналізували кожну галузь інфраструктури і порахували, скільки кожна з них потребує інвестицій, а також знайшли джерела для їх фінансування.
Про це у понеділок 9 вересня в інформагенції “Інтерфакс–Україна” на прес–конференції: “Як Уряду заощадити 120 млрд грн на рік. Швидкі перемоги для України в інфраструктурі: залізничні, морські, річкові, дорожні та авіаційні перевезення” розповів Володимир Шульмейстер, директор програми «Інфраструктура майбутнього» Українського інституту майбутнього, голова ГО “Інфраструктурна Рада”.
“На дороги щорічно треба виділяти 100 мільярдів гривень. На “небо” – 12 млрд грн на рік. Річка у нас сьогодні практично не працює. Щоб вона запрацювала, лише в інфраструктуру треба вкласти 500 млн грн. Ці кошти потрібні на поглиблення та шлюзи. На морську галузь необхідно виділяти 25 мільярдів грн. На поглиблення та причальні стінки. Залізниця, щоб не відбувався відкат назад, а просто залишатись у тому ж стані, в якому вона є зараз, щорічно потребує понад 70 млрд грн”, – зазначив він.
Інше питання – звідки брати ці кошти.
(Володимир Шульмейстер, директор програми «Інфраструктура майбутнього» Українського інституту майбутнього, голова ГО “Інфраструктурна Рада”)
“Перше джерело фінансових надходжень – коли компанія сама створює прибуток. Друге – інвестиції в кожну з галузей. Потенціал компаній держсектору – величезний. Необхідно зупинити корупції і розкрадання та кардинально змінити підхід до управління держкомпаніями і показати інвесторам, що в країні відбулись реальні зміни. Для цього потрібна зміна людей, які приймають рішення. Це дасть галузям інфраструктури інвестиції в розмірі 125 млрд грн на рік. Це 50% необхідного галузі” – підсумував експерт.
Щодо необхідності зміни кадрів в галузі, зокрема – у морській, висловився віце-президент Морський палати В’ячеслав Кисловський.
“Одна з головних проблем морської галузі – відсутність професіоналів, а система управління базується саме на них. Новий уряд має зробити правильні кадрові призначення, адже усі компанії-прокладки, які існують у морській галузі сьогодні – призводять не до розвитку, а до занепаду морської галузі”, – підкреслив він.
(В’ячеслав Кисловський, віце-президент Морський палати)
В’ячеслав Кисловський вказав на наявність в портовій галузі України суттєвих корупційних ризиків; за його словами, проведена реформа капітанів портів неефективна через низький рівень зарплатні; кадрові рішення в Адміністрації морських портів України та Держекоінспекції – неефективні і корумповані.
“Морська палата пропонує щільно попрацювати по кадровому складу. Ми зараз працюємо з офісом президента з цього питання – щоб професіонали увійшли до органів управління”, – зазначив віце-президент Морський палати.
Іншим важливе питання, про яке говорили під час прес–конференції, було питання джерел фінансування галузі, а саме – інвестицій. Так, за словами Ярослава Пилипчука, експерта програми «Інфраструктура майбутнього» Українського інституту майбутнього насамперед слід забезпечити прозорість діяльності галузі, демонополізувати її, налагодити процеси внутрішньої ефективності, а вже потім можна говорити про вкладання інвестицій.
(Ярослав Пилипчук, експерт програми «Інфраструктура майбутнього» Українського інституту майбутнього)
У свою чергу, Леонід Костюченко, президент Асоціації міжнародних перевізників України (екс-міністр інфраструктури України у 1999-2001 рр. підкреслив, що в команді Міністерства інфраструктури України немає досвідчених представників інфраструктурної галузі.
“Жалкую, що ми знову станемо на проблемі відсутності кадрової політики. Я знаю досвід інших капіталістичних країн. Приходить міністр, він політик. Всі інші спеціалісти приходять, які працюють, а міністр через уряд визначає політику розвитку цієї галузі”, – підсумував він.
(Леонід Костюченко, президент Асоціації міжнародних перевізників України, екс-міністр інфраструктури України у 1999-2001 рр.)
Вам також буде цікаво:
Чергове позачергове засідання ради
Ігар Тишкевіч: Контрабанду треба замінити на легальний бізнес
Президентські рейтинги: травень 2021 року
Ігор Тишкевич: Торгівля з ОРДЛО й контрабанда впливають на розбіжності між даними Укрстату й Росстату
Павло Клімкін: У Варшаві бракувало України
ЩО ЧЕКАЄ НА ГЛОБАЛЬНИЙ СВІТ ДО 2030Е