Ще сорок років тому на місці сучасного мегаполісу було рибацьке селище з населенням трохи більше 300 тисяч осіб.
За роки Політики реформ та відкритості Шеньчжень став інноваційним локомотивом, світовим фінансовим центром, транспортно-логістичним хабом у Південнокитайському морі. Економіка міста зросла у понад 2,5 тисяч разів, а ВВП на душу населення – майже у сімдесят разів.
У 1979 році в місті було зареєстровано лише чотири іноземні компанії. У наші дні ця цифра сягає понад 50 тисяч підприємств.
Чверть прямих іноземних інвестицій Китаю надходить саме у Шеньчжень. А основними інвесторами є особливі адміністративні райони Гонконг та Макао, а також Сінгапур і Велика Британія.
Більше подробиць щодо Політики реформ та відкритості можна знайти у журналі Україна-Китай №14/2018.
Презентація журналу Україна–Китай відбулась 6 березня у приміщенні Українського інституту майбутнього.
Українська асоціація китаєзнавців презентувала журнал Україна–Китай, присвячений політиці реформ та відкритості.
Шеньчжень став одним із перших чотирьох економічних місць, пілотним проектом, де відкрили економічні зони. У подальшому вони показали позитивний результат, що стало передумовою для відкриття інших зон у прибережному Китаї. Вони стали осередок притоку іноземних інвестицій.
Наші спікери – Віктор Андрусів, Віктор Кіктенко, Андрій Гончарук, Олексій Коваль, Ольга Дроботюк – розповіли про ключові результати політики реформ та відкритості / ключові досягнення / здобутки.
Вам також буде цікаво:
Іван Віссаріонович Путін. Як працює історична машина РФ
Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (11.07-15.07)
Рамзан Кадиров у 2023 році: менше військових і політичних амбіцій, більше дистанціювання від Москви
Ігар Тишкевіч: Анкара веде політику регіональної супердержави
Україна ризикує перетворитися на територію грального хаосу
Останні нелояльні: російська молодь і путінізм