Фото: ukrinform.ua
Польща зробила крок до історичного примирення із Україною, вчительські протести тривають, але правляча партія «Право і Справедливість» продовжує утримувати впевнене лідерство в опитуваннях.
Закон про Інститут національної пам’яті
17 січня Конституційний трибунал Польщі визнав неконституційними положення Закону про Інститут національної пам’яті про українських націоналістів. Закон очікував на впровадження близько року, відколи президент Польщі Анджей Дуда оскаржив три його положення. Серед них було і те, що передбачало трирічний тюремний строк за приписування нацистських злочинів полякам. Прийняття закону спричинило кризу у відносинах Польщі зі США, через що положення було скасоване ще до рішення Трибуналу. Положення про українських націоналістів своїм авторством завдячують політичній партії «Кукіз’15». Вони є відповіддю на надання ОУН-УПА статусу «борців за незалежність» президентом України Петром Порошенком у 2015 році. Положення ототожнюють дії українських націоналістів впродовж 1925-1950 рр., «пов’язані з насильством та терором» «в районах Волині та Східної Малопольщі» зі злочинами нацистів та комуністів, і їх заперечення також загрожує тюремним заключенням строком на три роки. Верховна рада та Міністерство закордонних справ України протестувало проти подання у польському законі українців, як «злодіїв-націоналістів» та використання назви «Малопольща». Згодом президент Польщі Анджей Дуда також оскаржив такі «нечіткі» формулювання і наразі Конституційний трибунал його підтримав. Конституційний трибунал за порушення конституційних вимог визнав “неясну і неточну формулювання положень, що викликає невизначеність його потенційних адресатів”. На думку Суду, така ситуація є неприйнятною, зокрема, стосовно кримінальних положень.
Електоральне опитування
18 січня були опубліковані результати опитування від аналітичних центрів «CBOS» і «Kantar». Правляча партія «Право і Справедливість» разом з партнерами по коаліції «Порозуміння» та «Солідарність Польщі» одержали підтримку в 39%, що на 2% менше ніж у грудні. На стільки ж менше респондентів готові проголосувати і за головну опозиційну партію «Громадянська платформа» – 22%. На 2% зросла підтримка «Кукіз’15» – 7%. На 1% впала підтримка «Польської селянської партії» – 6%.
ЄС не підтримує «антиіранську конференцію»
21 січня стало відомо, що Федерика Могеріні – Верховний представник ЄС у закордонних справах та політиці безпеки – не відвідає так звану «антиіранську» конференцію, присвячену питанням безпеки на Близькому Сході, яка була організована США та Польщею і призначена на 12-14 лютого у Варшаві. Також Росія відмовилась від участі. Міністр МЗС РФ повідомив, що не бачить сенсу у цій конференції.
Продовження протестів вчителів
22 січня відбулась зустріч учительських профспілок та міністра освіти і науки Ганною Залевською. Профспілка «Солідарність» очікує підвищення заробітної плати на 650 злотих (~4850 грн.), а у 2020 році – ще на 15%. «Польський союз вчителів» та загальна профспілкова структура «Форум профспілок» позицій не змінюють і вимагають підвищення розміром у 1 000 злотих (~7500 грн.). Голова «Солідарності» заявив, що протест відбудеться 15 квітня – у перший день іспитів 8 класу. Міністр освіти наразі обіцяє 5% підвищення щоквартально – тобто на 500 злотих (~3500 грн.) більше 2018 року викладачі отримують лише у вересні. Крім того, міністр обіцяє різноманітні «бонуси», що продовжує незадовільняти профспілки.
Вам також буде цікаво:
Круглий стіл “Якісне регулювання – запорука прогресу країни”
Резолюція Парламенту ЄС по Азову. Лише перший крок?
Обізнаність та готовність громадян до участі у територіальній обороні
На задвірках цивілізації
Михайло Басараб: Український уряд може запропонувати альтернативу Мінським домовленостям
Якою має бути зовнішня політика України після війни