» Новини » Німці вдарять по польському ринку праці у 2019? Вотум недовіри прем’єру? – дайджест новин Польщі

Німці вдарять по польському ринку праці у 2019? Вотум недовіри прем’єру? – дайджест новин Польщі

Дайджест новин Польщі за 13-18 грудня 2018 року.

Як Польща провела минулий тиждень? Політичні сили вступають в передвиборчу боротьбу: вотум недовіри прем’єр-міністру та шоу-з’їзд правлячої партії. Польська влада остаточно відступила перед ЄС у питанні судової реформи, а німці вдарять по польському ринку праці у наступному році. На фоні політичної нестабільності вчителі протестують проти низьких зарплат – масово йдуть у лікарняні відпустки.

 

Вотум недовіри прем’єр-міністру Моравецькому

14 грудня вотум недовіри прем’єр-міністру Моравецькому не був ухвалений Сеймом. 163 депутати партій «Громадянська платформа», «Новочесна» та «Польська селянська партія» проголосували за вотум недовіри, 231 депутат від «Право і Справедливість» – проти. 20 депутатів утримались. Дебати щодо вотуму відбулись через місяць після подачі заявки від «Громадянської платформи», та через два дні після прийняття вотуму довіри на прохання Моравецького.

Голова «Громадянської платформи» Гжегож Щетина – ініціатор вотуму недовіри –  згадав про Смоленську катастрофу, підвищення пенсійного віку, скорочення програми допомоги батькам «500+», корупційний скандал з Комісією з фінансового нагляду (КФН), «повзучий Polexit», збільшення податків, зниження у рейтингу легкості ведення бізнесу «Doing Business». У відповідь  прем’єр-міністр Моравецький подякував за голосування вотуму довіри напередодні і звинуватив «Громадянську платформу» у брехні.

Конференція правлячої партії «Право і Справедливість» (ПіС)

15 грудня на з’їзді правлячої партії «Право і Справедливість» (ПіС), була презентована Конвенція «Польща є серцем Європи». Її представив голова ПіС Ярослав Качинський. Конвенція не є програмою, а підсумком трьох років правління. В конвенції закріплена теза про «справедливе правління» партії та намір стати «мрією поляків». Програма партії на наступні вибори буде представлена на початку 2019 року.

На з’їзді прем’єр-міністр Моравецький заявив, що Польща мусить подолати 10-річну дистанцію до рівня життя Іспанії та Італії, але разом з ПіС. Колишня прем’єр-міністр Шидло (2015-2017 рр.) виключила можливість «Polexit». Віце-прем’єр-міністр Ярослав Говін заявив, що підвищення цін на електроенергію не буде та анонсував програму фінансування відновлювальних джерел «Енергія+». Міністр юстиції Зіобро розкритикував подання опозицією вотуму недовіри прем’єр-міністру.

Вчителі протестують по всій Польщі

17 грудня польські вчителі в знак протесту проти низької заробітної платні масово «вийшли на лікарняні». Звичайна зарплата вчителя складає 1751 злотий (~13 тис. грн.), а найвища – 2377 злотих (~17,5 тис. грн).  Відправною точкою протестів стала нова система оцінювання учительської роботи, проти якої протестували профспілки «Солідарність» та «Польський союз вчителів» (ПСВ). 18 грудня міністр освіти Залевська, яка до протестів не йшла на поступки, написала лист вчителям, в якому пообіцяла підвищення зарплати на 5% та повернення до попередніх принципів оцінки. Профспілки незадоволені: «Солідарність» вимагає підвищення на 15%, а «ПСВ» – на 1 тис. злотих (~7,5 тис. грн.). З цією вимогою «ПСВ» анонсував загальнонаціональний протест.

Поправка до закону про Верховний суд

17 грудня Президент Польщі Дуда підписав поправку, яка повертає на роботу достроково звільнених на пенсію суддів. Ця поправка відповідає вимогам Єврокомісії і відповідній постанові Суду ЄС щодо повного відступу Польщі від пенсійного очищення у Верховному суді. 18 грудня Дуда на Загальних зборах суддів Конституційного трибуналу заявив, що в Польщі склалась ситуація, коли окремі польські судді вважаються себе елітою, і що законодавство, яке їм не подобається, до них не застосовується.

Удар по польському ринку праці

19 грудня німецький федеральний уряд коаліційною більшістю ХДС/ХСС («Християнсько-демократичний союз» і «Християнсько-соціальний союз) погодив законопроект «про імміграцію спеціалістів». Закон, зокрема, знімає необхідність попереднього пошуку роботодавця та підтвердження того, що на вакансію претендує громадянин ФРН або ЄС. Закон нівелює переваги польського ринку у питанні спрощеної процедури працевлаштування іноземців. За дослідженням польських агенцій праці, 59% зайнятих у Польщі українців вже розглядають міграцію до Німеччини. Детальніше про загрози відтоку українців з Польщі до Німеччини – за посиланням.

Іван Дуднік, стажер УІМ