ДБР: вихід із безвиході

ФОТО: 24tv.ua

Створення Державного бюро розслідувань під загрозою. Директор Бюро Роман Труба фактично зупинив призначення керівного і рядового складу ДБР, посилаючись на неправові підстави. Минуло рівно 2 місяці від часу обрання Конкурсними комісіями 27 переможців конкурсу на керівні посади до Бюро і понад півтора – від часу обрання 150 рядових слідчих до центрального апарату.

Це далеко не перша проблема у ДБР, але, напевне, найбільша з часу прийняття закону “Про Державне бюро розслідувань”.

Створення бюро, яке має розслідувати військові злочини, катування з боку правоохоронців та злочини високопосадовців, поставлене на паузу.

І надзвичайно прикро, що така пауза виникла з ініціативи Директора Бюро Романа Труби.

До чого призведе така затримка у розгортанні діяльності Бюро?

По-перше, вже майже рік (з 20 листопада 2017 року) досудове розслідування кримінальних правопорушень, підслідних ДБР, “зависло” між Національною поліцією, СБУ і органами прокуратури.

Юридично це питання вирішується механізмами, передбаченими в КПК, але по суті, це великий дисбаланс всієї правоохоронної системи, що неминуче впливає на якість досудового розслідування, і врешті решт на рівень захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

По-друге, створення ДБР — це, напевне, найбільше зобов’язання України, взяте під час прийняття Конституції 1996 року. На час до створення ДБР органи прокуратури тимчасово виконували функцію досудового розслідування. І, треба визнати, робили це натхненно. У разі незапуску бюро, прокуратура із задоволенням поверне собі функцію слідства, пояснюючи це безвихіддю і необхідністю захисту особи і держави… При Генеральному прокурорі Ю. Луценко такий закон може бути швидко прийнятим, посилаючись на ті ж самі Перехідні положення Конституції.

По-трете, знову і знову популярна тема “зради” буде використовуватися популістами задля отримання політичних дивідендів.

І що цікаво, багато гравців на політичному “олімпі” будуть у виграші. Програє суспільство і громадянин, який не зможе захистити свої права законним способом, наприклад, у випадку здійснення правопорушень з боку поліції під час виборчого процесу. А тому знову зростатиме популярність квазімілітарних структур, які зможуть за допомогою палаючих шин дохідливо пояснити суспільству, хто правий, а хто винуватий.

Крім цього, кожен втрачений день запуску ДБР дорого коштує українському бюджету. У 2018 ріці на діяльність Державного бюро розслідувань передбачено 651,6 мільйона гривень.

Який правовий вихід?

Кожна критична ситуація має своє вирішення. Прикро, що ДБР не пропонує жодного правового вирішення ситуації, що склалась. Натомість, Директором Бюро пропонуються зовнішній Конкурсній комісії фактично політичні рішення – наприклад, проведення повторного конкурсу або заздалегідь нереальні рішення – наприклад, віднайдення Конкурсною комісією знищених матеріалів поліграфу.

Закон чітко визначає перелік підстав, коли можна проводити повторний конкурс. Жодна із них не була обґрунтована Директором. Саме тому пропозиція Романа Труби провести повторний конкурс є лише політично неправовим рішенням правової ситуації.

Проте, варто відзначити, що для керівника органу, який здійснює правоохоронну діяльність, подібні політичні пропозиції є неприпустимими.

Які реальні правові можливості має Директор ДБР для вирішення конфліктної ситуації:

Варіант 1. Провести перевірку на поліграфі переможців конкурсу самостійно, організувати проведення спеціальної перевірки кандидатів і після цього прийняти рішення про призначення кандидата на посаду, або про відхилення кандидатури (відмова у призначенні). Закон “Про Державне бюро розслідувань”, у тому числі через свою недосконалість, дає широкі можливості Директору ДБР законно відхилити кандидатуру кандидата. Це і невідповідність встановленим вимогам або непроходження спеціальної перевірки, передбаченої Законом України “Про запобігання корупції”, чи перевірки, передбаченої Законом України “Про очищення влади”, і багато інших підстав.

Рішення про проведення перевірки на поліграфі з ініціативи Директора, виправдає для суспільства його тезу про необхідність бачити результати поліграфу перед призначенням. Призначення кандидатів на посади поверне запуск бюро у правове поле.

Варіант 2. Оскарження рішень зовнішньої Конкурсної комісії з питань додержання встановленого Законом “Про Державне бюро розслідувань” порядку організації та проведення конкурсу. Це “гра в довгу”, але таким може бути правовий крок з боку Директора. Тим паче він продемонстрував свою готовність зачекати із запуском Бюро.

Варіант 3. Подати у відставку. Зволікання з формуванням бюро є особистою відповідальністю Директора ДБР. Неспроможність здобути підтримку щодо прийняття необхідних законодавчих змін для життєздатності Бюро є також показником неспроможності об’єднати навколо ідеї його запуску депутатів і громадськість. Якщо Роман Труба не відчуває в собі можливостей розвивати Бюро, заява про припинення повноважень за власним бажанням була б закономірним рішенням.

У будь-якому разі час грає проти ДБР. Із наближенням виборчого процесу залишатиметься все менше можливостей для запуску ДБР – занадто ризиковано буде сприяти створенню такого органу і занадто велика спокуса буде залишити все як є.

Експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього Денис Монастирський

Матеріал вперше опублікований на сайті Цензор.НЕТ