Ukrainian Institute for the Future -

Експерт програми правоохоронної та судової систем Денис Монастирський для “Цензор. net“

Вже минув рік часу, коли вся країна очікує на створення Державного бюро розслідувань – органу, який буде розслідувати злочини найвищих посадових осіб держави, судів та правоохоронців.

19 фіналістів конкурсу на посади Директора ДБР та його замів вже рік знаходяться у підвішеному стані очікуючи почути бодай якийсь результат про свою подальшу професійну долю.Найдовший в історії України конкурс виснажив і кандидатів, і членів Конкурсної комісії, і суспільство. Звикнувши все міряти мірками “зрада-перемога” громадськість також хоче швидше отримати черговий кейс для висновків.Причин такого тривалого конкурсного марафону можна визначити декілька:1) Багато проблемних моментів закладено в чинний закон “Про Державне бюро розслідувань”. До прикладу, перевірку на поліграфі мають проходити всі кандидати в працівники ДБР, проте цю перевірку мають проводити спеціалісти підрозділів внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань, яких немає і не буде ще довгий час.Але будь-які помилки можна і треба виправляти. Для мене, до прикладу, очевидно, що всі серйозні закони в Україні є результатом безлічі компромісів без яких закон не був би прийнятий парламентом. Перша редакція проекту закону про ДБР значно відрізняється від тексту чинного закону. Такі реалії сьогоднішнього парламентаризму.І проект змін до закону про бюро розслідувань внесений до парламенту (є навіть два майже ідентичних проекти), проте не може бути проголосований з різних політичних причин. Очевидно в такому випадку, що конкурсна комісія має виходити з чинного законодавства і керуватись лише ним.2) Безліч “перекидок” повноважень між держорганами впливає на уповільнення процесів перевірок кандидатів. До прикладу, в частині люстраційної превірки достовірність відомостей щодо наявності майна та відповідність вартості майна, вказаного у декларації кандидатів, до 01.01.2017 перевіряло ДФС, а після 01.01.2017 має вже перевіряти НАЗК. Проте необхідні зміни щодо цього у підзаконні акти довгий час не вносились.3) Політичні фактори, як-то оцінки доцільності/недоцільності “запуску” ДБР на фоні притомного контролю над слідством в прокуратурі (нагадаю, що після початку роботи ДБР слідство в прокуратурі поступово зникне). Особисто для мене це очевидне підтвердження не прогнозованості з боку влади переможця конкурсу. Перефразовуючи відоме прислів’я, краще ГПУ в руках, ніж ДБР в небі)У підсумку зрозуміло, що початок діяльності ДБР згідно строків, визначених у Кримінальному процесуальному кодексі (абзац третій пункту 1 розділу X Перехідних положень), знаходиться під загрозою.Конкурсна комісія має час до кінця липня поточного року для обрання Директора ДБР (так, до речі, заплановано і в Плані діяльності Уряду). В іншому випадку восени парламент відкладе передачу підслідності до не існуючого ДБР в довгий ящик (буде скасована норма в КПК, згідно якої ДБР має почати здійснювати досудове розслідування не пізніше листопада 2017 року). Таке рішення парламенту фактично відправить створення ДБР у небуття ще мінімум на 2-3 роки.