Дайджести • 08 Травня 2026
Щомісячний енергетичний дайджест – квітень 2026 року
31 березня закінчився термін дії постанови НКРЕКП про тимчасове підвищення прайс-кепів на окремих сегментах ринку електроенергії, яка діяла з 16 січня. Скасування цього рішення автоматично знизило граничні ціни, що одразу ж зменшило імпорт електроенергії. Оскільки закупівля частини електроенергії на зовнішніх ринках стала економічно недоцільною для постачальників, енергосистема втратила значну частку необхідного імпорту: 1 квітня було імпортовано 12,7 тис. МВт·год, що на 56% менше, ніж попереднього дня 31 березня. Проблема дефіциту потужностей посилювалася і тим, що два атомні енергоблоки були зупинені для технічного обслуговування.
Окрім цього, ситуацію на ринку погіршило скасування урядом механізму PSO для виробників електроенергії, які використовують природний газ, тобто регульовану ціну для таких суб’єктів, нижчу за ринкову. Без преференційних цін в умовах знижених граничних цін газові електростанції ставали збитковими протягом більшої частини доби, що призводило до їх зупинки. Поєднання скорочення зовнішніх поставок і внутрішнього виробництва призвело до критичного дефіциту потужностей, що спричинило різке зростання дефіциту. Хмарна погода в деякі дні лише посилила дефіцит енергосистеми.
1 квітня 2026 року Укренерго запровадило заходи щодо обмеження споживання для промислових споживачів з 12:00 до 17:00 у всіх регіонах, хоча наприкінці березня такі заходи не застосовувалися. Через дефіцит обмеження застосовувалися для промислових споживачів та населення в окремі дні протягом майже двох тижнів. Згодом обмежувальні заходи не застосовувались, але холодна погода та низькі температури впливали на попит на електроенергію майже протягом усього місяця.
Енергосистема майже щодня перебувала під тиском систематичних російських обстрілів. Через пошкодження споживачі в прикордонних і прифронтових районах регулярно залишалися без електропостачання.
У квітні імпорт електроенергії скоротився на 40%, тоді як експорт залишався низьким
У квітні Україна імпортувала 558,3 тис. МВт·год, що на 40% менше ніж у березні. Водночас експорт електроенергії залишився майже незмінним – 33,3 тис. МВт·год порівняно з 30,2 у березні.
Щомісячні обсяги експорту та імпорту електроенергії за останній рік
(на основі даних ENTSO-E )
Торгівля електроенергією зі Словаччиною у квітні була на мінімальному рівні через плановий ремонт лінії електропередачі, що з’єднує дві країни. Поставки з Угорщини зросли, тоді як за усіма іншими напрямами скоротилися.
Динаміка імпорту й експорту значною мірою визначалася паритетом цін в Україні та сусідніх країнах. Наприкінці квітня ціни на електроенергію в Європі знизилися через значне зростання виробництва сонячної енергії. Падіння цін у Європі робило український експорт неконкурентоспроможним, а натомість імпорт до України — привабливим. Водночас ситуація з цінами на електроенергію в Україні глибоко залежить від дефіциту потужностей, спричиненого російськими обстрілами в останні місяці та початком кампанії з планово-попереджувальних ремонтів АЕС.
Порівняння імпорту за квітень та березень (на основі даних ENTSO-E )
Щомісячні обсяги імпорту електроенергії країнами-партнерами
Порівняння експорту за квітень та березень (на основі даних ENTSO-E )
Щомісячні обсяги експорту електроенергії країнами-партнерами
(на основі даних ENTSO-E )
Добові обсяги експорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )
Борг Укренерго перед учасниками балансуючого ринку досяг рекордних 30,9 млрд гривень. З початку 2026 року борг Укренерго зріс на 40%. Через такі борги компанії, які торгують електроенергією на балансуючому ринку, змушені чекати понад рік, щоб отримати оплату. Водночас борг учасників балансуючого ринку перед Укренерго досяг 46,3 млрд гривень. З початку року цей борг зріс на 9,5%.
Заборона на відключення електропостачання деяких споживачів через борги, переважно державних підприємств і комунальних компаній, є основною причиною зростання боргу. Це підриває зусилля щодо будівництва нових потужностей і забезпечення стабільності енергетичної системи.
23 квітня НКРЕКП підвищила прайс-кепи на електроенергію для ринків на добу наперед, внутрішньодобового та «балансуючого» з 1 травня 2026 року.
На ринках на добу наперед та внутрішньодобовому ринку граничні ціни становитимуть 15 000,00 грн/МВт·год (максимум) та 10,00 грн/МВт·год (мінімум) для всіх годин. На балансуючому ринку граничні ціни становитимуть 17 000,00 грн/МВт·год (максимум) та 0,01 грн/МВт·год (мінімум) для всіх годин. Отже, на РДН та ВДР граничні ціни залишаться на рівні, який був з 16 січня по 31 березня. На балансуючому ринку граничні ціни будуть дещо вищими, ніж у згаданий період.
28 квітня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про продовження дії чинних тарифів на електроенергію для побутових споживачів до 31 жовтня 2026 року. Згідно з постановою, ціна для населення залишатиметься на рівні 4,32 гривні за кВт⋅год, незалежно від обсягу споживання. Поточний рівень тарифу не покриває витрат на виробництво електроенергії, її транспортування, розподіл і постачання.
Продовження дії чинного тарифу здійснюється в межах механізму покладання спеціальних зобов’язань (ПСО) на учасників ринку електроенергії. Державні компанії «Енергоатом» та «Укргідроенерго» продовжуватимуть компенсувати різницю між регульованою ціною для населення та ринковою ціною на електроенергію. Для користувачів електроопалення уряд пропонує пільгові тарифи протягом зимового опалювального сезону. З 1 жовтня по 30 квітня вони платять 2,64 гривні за кВт⋅год до 2000 кВт⋅год на місяць.
НКРЕКП видала технічні умови на 2,7 ГВт нових розподілених генеруючих потужностей за спрощеною процедурою, з яких приблизно 0,8 ГВт вже реалізовано. Крім того, за звичайною процедурою було видано технічні умови на 3,3 ГВт, з яких понад 0,6 ГВт вже реалізовано. Загалом ці потужності включають ВДЕ, системи накопичення енергії та газову генерацію.
Україна вже видала технічні умови на 1,4 ГВт установок зберігання енергії. Наразі в енергосистемі працює понад 600 МВт потужностей для зберігання енергії. Основним рушієм розвитку сховищ стали аукціони «Укренерго» з надання допоміжних послуг. Для порівняння: у 2022 році в Україні не було систем накопичення енергії, а у 2023 році — лише 2 МВт.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації європейського законодавства з питань інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності в енергетичному секторі (реєстраційний номер 12087-d). Закон також відомий як про маркет каплінг.
Закон передбачає:
Об’єднання ринків дозволить автоматично розподіляти потужності на міждержавних перетинах. Цей процес спрямовує електроенергію до районів із вищим попитом і вищими цінами, допомагаючи стабілізувати ринок і підтримувати прозоре ціноутворення відповідно до європейських стандартів.
НКРЕКП розпочала впровадження положень Закону. Зокрема, це включає запровадження механізму об’єднання ринків. Для своєчасної реалізації положень Закону НКРЕКП розробляє комплексний план дій, який включає оновлення чинної регуляторної бази та розроблення нових підзаконних актів відповідно до європейського законодавства.
Державне підприємство «Гарантований покупець» успішно завершило реорганізацію та отримало статус акціонерного товариства, 100% акцій якого перебувають у державній власності. Це рішення спрямоване на впровадження сучасних стандартів корпоративного управління та підвищення прозорості діяльності ключового учасника українського ринку електроенергії. Перехід до нової форми власності є частиною загальнонаціональної реформи енергетичного сектору та управління державними активами. Владислава Новікова призначено виконувачем обов’язків голови правління. Незважаючи на зміну правового статусу, компанія продовжує повністю виконувати свої зобов’язання перед виробниками відновлюваної енергії.
Наступним ключовим етапом реформи є формування наглядової ради, до складу якої входять незалежні члени та представники держави, для забезпечення професійного нагляду, виконання вимог міжнародних партнерів України та підтримки інтеграції енергетичного сектору в Європу. Також розпочнеться робота зі створення інших органів управління відповідно до статуту компанії.
Угорський оператор газотранспортної системи FGSZ почав пропонувати резервувати потужності для входу в українську ГТС у третьому кварталі 2026 року, незважаючи на попередню заборону уряду Угорщини на такі аукціони. Хоча угорський оператор не робив офіційних заяв, оголошення про аукціон свідчить про те, що заборона на постачання газу з Угорщини до України у третьому кварталі 2026 року, ймовірно, не буде запроваджена.
Нагадаємо, у березні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив про призупинення поставок газу до України з Угорщини у відповідь на призупинення транзиту російської нафти через Україну до Угорщини. Читайте окреме пояснення, чому ця вимога була незаконною.
Наступний аукціон з бронювання квартальної потужності для імпорту газу до України з Угорщини відбудеться 4 травня. Угорський оператор пропонує для бронювання 9,76 мільйона кубічних метрів потужності на добу, що відповідає рівню, запропонованому на попередніх аукціонах. Потужності для імпорту газу до України також будуть доступні для бронювання через щомісячні або щоденні аукціони. Наразі Україна не імпортує газ з Угорщини, оскільки європейські ціни на газ перевищують українські, що робить імпорт невигідним.
Україна планує накопичити 14,6 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону 2026/2027, а мінімальний необхідний запас має бути на рівні попередніх років – 13,2 млрд куб. м. Для забезпечення стабільного проходження наступного осінньо-зимового періоду ключовими завданнями залишаються своєчасне контрактування поставок імпортного природного газу, закачування ресурсу в підземні сховища в періоди найнижчих ринкових цін і диверсифікація маршрутів постачання. Викликом для цього стає цінова кон’юнктура на газ у Європі через війну в Ірані та нові російські атака по газовидобувній інфраструктурі в Україні
Кабінет Міністрів України затвердив Програму розвитку виробництва біометану на період до 2035 року. Згідно з програмою, метою України є досягнення виробництва біометану 1 млрд куб. м на рік до 2030 року та збільшення його до 2,1 млрд куб. м у наступні 5 років – до 2035 року.
Програма стимулюватиме будівництво нових біометанових установок, модернізацію існуючих біогазових установок, створення інвестиційних стимулів для бізнесу та дерегуляцію підключення виробників біометану до газотранспортних та газорозподільних мереж. Вона відкриває можливості для України стати великим виробником та експортером біогазу до Європейського Союзу, допомагаючи Європі зменшити залежність від російських вуглеводнів.
На першому етапі реалізації програми планується запустити 8 біометанових заводів та створити інституційну базу для забезпечення повноцінного функціонування біометанового сектору. Нагадаємо, що в Україні зараз працює 6 заводів з річною потужністю 106 мільйонів кубічних метрів біометану.
Згідно з офіційними заявами, Україна завершила ремонт ділянки нафтопроводу «Дружба», пошкодженої внаслідок російського удару. Вранці 22 квітня розпочалося заповнення трубопроводу нафтою з білоруського боку. Транзит російської нафти українською ділянкою нафтопроводу «Дружба» відновився. Згодом Угорщина та Словаччина підтвердили відновлення потоків нафти. Водночас, як заявив президент Зеленський, ніхто наразі не може гарантувати, що російські удари по трубопровідній інфраструктурі не повторяться.
Уряд України запускає механізм державної підтримки великого та середнього бізнесу для розвитку розподіленої генерації в межах планів стійкості громад.
Програма передбачає можливість отримання кредитів з ефективною процентною ставкою 10% річних на будівництво та введення в експлуатацію енергетичних об’єктів. До них належать, зокрема, газотурбінні та газопоршневі установки (включаючи когенерацію), об’єкти відновлюваної енергетики (біомаса, біогаз, геотермальна енергія), системи накопичення енергії, а також мікромережі та локальні автономні енергетичні системи. Різницю між ринковими та пільговими тарифами компенсуватиме держава.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
Військово - політичні
Військово - політичні
Дайджести
Військово - політичні
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати