Дайджести • 05 Червня 2026
Щомісячний енергетичний дайджест – травень 2026 року
У травні енергосистема працювала, хоч і в передкризовому, але все ж у стабільному режимі. Три атомні енергоблоки перебували в планово-попереджувальних ремонтах, а генерація гідроелектростанціями була нижчою за очікуваний рівень через низький паводок. Низьким був і виробіток електроенергії тепловими електростанціями через пошкодження внаслідок російських атак. Незважаючи на це, за даними оператора ринку електричної енергії, у травні в енергосистемі не спостерігалося дефіцитних годин. Сонячна генерація та імпорт покривали зниження виробітку іншими видами генерації. Відповідно, й системний оператор не застосовував до споживачів заходів обмеження споживання. Проте, регулярно в різних регіонах траплялись відключення внаслідок пошкодження обладнання через російські обстріли.
Динаміка експорту електроенергії визначалася обсягами дефіциту на внутрішньому ринку та порівнянням цін із сусідніми європейськими країнами. У травні європейські ринки стикалися із суттєвим падінням цін через бум сонячної генерації. В умовах, коли ціни у сусідніх країнах були значно нижчими, ніж в Україні, зрозуміло, що обмеженим був і експорт. В Україні ж цінова кон’юнктура значною мірою визначається величиною дефіциту потужності внаслідок пошкоджень, спричинених російськими обстрілами. Проте все ж в окремі періоди ціна в Україні виявлялася найнижчою поміж сусідніх країн, як-от протягом 3–11 травня. І в такі періоди зростали і обсяги експорту електроенергії.
Щомісячні обсяги експорту та імпорту електроенергії за останній рік
(на основі даних ENTSO-E )
Більше половини електроенергії було імпортовано з Угорщини. Частки інших країн-постачальників залишилися такими ж, як і у квітні.
Порівняння імпорту за травень та квітень (на основі даних ENTSO-E )
Порівняння експорту за травень та квітень (на основі даних ENTSO-E )
Добові обсяги імпорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )
Добові обсяги експорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )
Станом на кінець 2025 року борг водоканалів перевищив 10 млрд гривень . 85% усіх боргів припадало лише на два підприємства – КП «Харківводоканал» та КП «Вода Донбасу». Водночас деякі водоканали продовжують демонструвати високий рівень платіжної дисципліни. У 2025 році 31 водоканал підтримував рівень оплати за електроенергію на рівні вище 95%. Деякі компанії досягли рівня розрахунків понад 100%.
Ці несплати є однією з ключових причин зростання боргів на балансуючому ринку, що створює загрозу для оператора системи передачі «Укренерго», роботи енергосистеми та запуску нових генеруючих потужностей.
У травні середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» (РДН) знизилася на 9,8% до 5 222,67 грн/МВт·год порівняно з квітневим показником у 5 791,59 грн/МВт·год. Основною причиною здешевлення стало суттєве збільшення обсягів сонячної генерації у денні години.
Незважаючи на усі побоювання та спекуляції, запровадження з 1 травня нових прайс-кепів на рівні 15 000 грн/МВт·год кожної години не спровокувало прогнозованого стрибка цін, оскільки весняне зростання виробітку СЕС забезпечило достатню пропозицію ресурсу, а дефіциту в енергосистемі не спостерігалося. У короткостроковій перспективі ціноутворення визначатиметься балансом попиту та доступної генерації, де ключовим фактором ризику залишається можливе зростання дефіциту потужностей через подальші пошкодження інфраструктури внаслідок російських ударів.
26 травня НКРЕКП затвердила встановлення тарифу на передачу електроенергії НЕК «Укренерго» на рівні 903,53 грн/МВт·год (без ПДВ) з 1 липня 2026 року, що на 21,62% вище за чинний тариф. Тариф на передачу електроенергії для «зеленої» електрометалургії встановлено на рівні 535,97 грн/МВт·год, що на 42% більше. Тариф на диспетчеризацію збільшено на 7,83% до 118,64 грн/МВт·год.
«Укренерго» запропонувало встановити тарифи на дещо вищому рівні. Так, тариф на передачу електроенергії мав би зрости на 29%. Компанія пояснила необхідність перегляду тарифів коригуванням прогнозного балансу, що відображає зростання курсу євро, підвищення цінових обмежень на ринку електроенергії та збільшення витрат на відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак. Крім того, компанія змушена витрачати більше коштів на оплату «зеленого» тарифу за електроенергію, вироблену приватними домогосподарствами. Згідно з новими розрахунками, обсяг передачі електроенергії буде на 5,5% меншим за показник, встановлений у чинному тарифі. Здебільшого це пов’язано з новими генеруючими установками, встановленими компаніями та домогосподарствами за лічильником, переважно сонячними.
Кабінет Міністрів України оголосив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових розподілених генеруючих потужностей. Ця ініціатива, що є частиною Національних планів стійкості, спрямована на підвищення енергетичної безпеки та зменшення дефіциту енергосистеми. Очікується, що всі об’єкти запрацюють до кінця 2027 року.
Тендер передбачає будівництво маневрових електростанцій загальною потужністю 1 322 МВт за чотирма регіональними лотами: 250 МВт у Києві, Чернігівській області; 872 МВт у Сумській, Харківській та Полтавській областях; 100 МВт у Дніпропетровській області; 100 МВт в Одеській області.
Підтримка надаватиметься за механізмом ринкової премії, в години, коли ціна на електроенергію буде нижчою за вартість, визначену в тендері. Підтримка буде доступна не цілодобово, а лише в певні години пікового навантаження енергосистеми, коли очікується дефіцит потужності. Години підтримки залежатимуть від пори року. Переможці отримають оплату за послугу із забезпечення розвитку генеруючих потужностей за максимальною ціною 27,92 євроцента за кВт⋅год, включаючи ПДВ, протягом п’яти років після введення об’єкта в експлуатацію.
Також, нові потужності повинні бути здатними запускатися з зупиненого стану протягом 30 хвилин; забезпечувати безперервну роботу протягом щонайменше 16 годин; працювати в режимі резерву відновлення частоти; та мати другий рівень інженерного захисту критичної інфраструктури.
Кабінет Міністрів України затвердив оновлені правила проведення аукціонів із розподілу квот підтримки для об’єктів відновлюваної енергетики. Озвучений урядом обсяг підтримки розподілено між різними видами генерації залежно від технологій. Найбільша частка виділена на будівництво об’єктів вітрової енергетики — 700 МВт. На розвиток проєктів із використання біомаси, біогазу та об’єктів малої гідроенергетики закладено 150 МВт, тоді як для традиційної сонячної генерації передбачено 50 МВт.
Вперше у межах «зелених» аукціонів уряд виділив окрему спеціалізовану квоту обсягом 100 МВт для сонячних електростанцій, що функціонуватимуть у поєднанні з промисловими установками зберігання енергії. Уряд збільшив величину підтримки ВДЕ у 2026 році до 1 ГВт, дещо зменшивши загальні прогнозовані обсяги підтримки альтернативних джерел до 340 МВт у 2027 році.
Підтримка інвесторів здійснюватиметься на основі оновленої процедури через механізм ринкової премії, який передбачає компенсацію різниці між ринковою ціною електричної енергії та ціною, визначеною під час торгів. Самі аукціони проходитимуть в електронній торговельній системі Prozorro.Продажі й відбуватимуться на основі регіональних лотів із чітким визначенням територій, які потребують додаткових потужностей. Максимальна стартова ціна для учасників аукціонів зафіксована на рівні 8 євроцентів за 1 кВт-год для сонячної та вітрової енергії, а також 12 євроцентів за 1 кВт-год для інших видів альтернативних джерел.
Міністерство енергетики України затвердило новий склад представників держави в наглядовій раді НЕК «Укренерго». До нього входять Юрій Бойко, Єгор Перелигін та Микола Брусенко.
Загалом, Наглядова рада НЕК «Укренерго» складається з 7 осіб: чотирьох незалежних членів, обраних на конкурсі, та трьох представників держави. Усі раніше обрані незалежні представники зберігають свої посади, тому Наглядова рада тепер повністю сформована.
За результатами відкритого конкурсного відбору Наглядова рада ПрАТ «Укргідроенерго» обрала Богдана Сухецького генеральним директором компанії. Він працює в компанії з 2010 року. Раніше він обіймав посаду заступника генерального директора з комерційної діяльності, а з травня 2025 року виконує обов’язки генерального директора компанії.
Двоє іноземних незалежних членів Наглядової ради НАЕК «Енергоатом», Патрік Фрагман та Брайс Буйон, вирішили піти у відставку. В НАЕК «Енергоатом» зазначили, що обидва члени Наглядової ради, як і інші п’ять, продовжуватимуть виконувати свої обов’язки до завершення встановленої процедури переходу, а робота компанії та Наглядової ради продовжуватиметься у звичайному режимі. Патрік Фрагман пояснив своє рішення новими професійними зобов’язаннями, зокрема, пропозицією роботи на повний робочий день. Брайс Буйон, зі свого боку, оголосив про дострокову відставку через значне операційне навантаження, пов’язане з роботою Наглядової ради .
Станом на кінець кінця місяця добове споживання газу знизилося до 21–25 млн куб. м. Внутрішній видобуток газу страждає від російських атак, але його достатньо для покриття попиту, а решта закачується у сховища. У травні імпорт природного газу був на мінімальному рівні: чистий імпорт склав 33 млн куб. м, які закачувалися у сховища.
Національне агентство з регулювання енергетики Молдови (ANRE) запровадило спеціальні умови для використання Трансбалканського маршруту в напрямку Молдова-Україна через міждержавні точки з’єднання Каушани та Гребеники . Постачальники та трейдери, які постачають природний газ цим маршрутом, отримають знижку 90% на плату за вхід до газотранспортної мережі Молдови для транзиту газу в Україну. Знижка розпочне діяти 1 жовтня 2026 року, на початку наступного газового року.
Це має підвищити привабливість Трансбалканського маршруту, зокрема для створення запасів природного газу. Ухвалене рішення є частиною дорожньої карти в рамках регіональної ініціативи CESEC (Енергетична зв’язність у Центральній та Південно-Східній Європі).
Суд Міжнародного фінансового центру «Астана» (Казахстан) офіційно затвердив арбітражне рішення, яке дозволяє примусове стягнення з «Газпрому» приблизно 1,4 млрд доларів США на користь НАК «Нафтогаз України».
Рішення стосується позову про порушення умов транзитного контракту 2019 року, коли навесні 2022 року роботу пункту пропуску «Сохранівка» було заблоковано через російську агресію. Незважаючи на форс-мажор, українська сторона продовжувала транспортувати пальне через альтернативний пункт «Суджа», але російський монополіст незаконно зменшив платежі. Рішення стало першим публічним прецедентом у міжнародній практиці, оскільки іноземний суд окремої держави дав зелене світло на виконання цього арбітражного зобов’язання.
Водночас Міністерство юстиції Казахстану заявило про неможливість виконання рішення у справі “Газпрому” та “Нафтогазу”. Профільний міністр пояснив таку позицію відсутністю ключових елементів, які б пов’язували судовий процес із правовою базою фінансового центру Астани. Міністр наголосив, що країна не планує виступати посередником у виконанні судових вердиктів, які не мають прямого правового зв’язку з її юрисдикцією.
26 травня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила перехід оператора підземних газосховищ АТ «Укртрансгаз» на стимулююче RAB-регулювання. Нова європейська модель набула чинності з 1 червня 2026 року та супроводжуватиметься зміною тарифів на закачування, зберігання і відбір природного газу. Затверджені багаторічні параметри стимулюючого регулювання та нові правила залишатимуться незмінними щонайменше до 31 березня 2029 року.
Разом із цим рішенням регулятор переглянув тарифи. Тариф на зберігання було знижено на 9 відсотків, тоді як тарифи на закачування та відбір газу було підвищено на 16 відсотків і 13 відсотків відповідно.
26 травня НКРЕКП ухвалила постанову, яка передбачає розподіл потужності в точках входу та виходу газотранспортних систем на міждержавних з’єднаннях у МВт·год. Для внутрішніх точок одиницею вимірювання потужності залишиться тисяча кубічних метрів на добу. Оператор ГТС України має забезпечити проведення аукціонів з розподілу потужності на міждержавних з’єднаннях у МВт·год на добу на газовий рік 2026/2027 до 1 жовтня 2026 року.
Необхідні зміни стосуються імплементації Регламенту Комісії (ЄС) 2017/459 щодо механізмів розподілу потужності в ГТС та Регламенту (ЄС) 2024/1789. До 5 серпня 2026 року мережеві кодекси та інструкції повинні охоплювати точки взаємоз’єднання в межах ЄС та точки входу та виходу з третіх країн, зокрема з України.
Для перерахунку тарифів у МВт·год на добу пропонується застосувати коефіцієнт 10,64 кВт·год/куб. м, що відповідає вищій теплотворній здатності.
Президент польської групи Orlen Іренеуш Фонфара заявив, що компанія зацікавлена в розширенні своєї присутності в Україні та веде переговори щодо можливої купівлі частки в АТ «Укрнафта». Фонфара наголосив, що український ринок є надзвичайно важливим для групи, особливо для Мажейкяйського нафтопереробного заводу, який продає майже 18% своєї продукції в Україні. Фонфара зазначив, що Orlen уже розпочала переговори щодо можливої участі в «Укрнафті».
Кабінет Міністрів виділив 3 млрд гривень з резервного фонду на встановлення 216 блочно-модульних котелень , зокрема, у Києві. Уряд виділяє 966 млн гривень Агентству з відновлення на проєкти в Києві та інших регіонах. Решта понад 2 млрд гривень буде надана в рамках реалізації планів стійкості. Усе обладнання має бути введено в експлуатацію не пізніше 1 жовтня.
Національне антикорупційне бюро України провело обшуки у двох членів НКРЕКП у рамках розслідування справи, що стосується колишнього заступника керівника Офісу Президента Ростислава Шурми. Слідство перевіряє можливу причетність посадовців до консультування Ростислава Шурми щодо механізмів отримання платежів за зеленим тарифом для електростанцій, розташованих на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.
Слідчі дії проводилися в Костянтина Ущаповського та Олександра Формагея. Ущаповський працює в НКРЕКП з грудня 2021 року та очолював регулятор у 2022 році. Формагей працював у Комісії з 2018 по 2019 рік, а також є членом комісії з 2021 року.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
Дайджести
Військово - політичні
Військово - політичні
Військово - політичні
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати