У цьому документі йдеться про гуманітарну політику як сферу, що забезпечує комплексний розвиток людини і суспільства. Розвиток на противагу виживанню означає вихід на новий рівень спроможності, організаційної складності, можливостей. Виживання – переважно про збереження статусу-кво, розвиток – про формування власних амбітних візій і прагматичних цілей для їх досягнення. Наявність власного бачення розвитку, переконливої історії плюс мобілізація ресурсів на досягнення мети є тим моментом, що відрізняє суб’єктну націю від суспільних утворень, які стають розмінною фігурою у стратегіях інших гравців.
Читати даліГуманітарний план Маршалла: як перебудувати освіту, науку та культуру