Рейтинги і антирейтинги політиків. Соціологічні підсумки 2021 року

Український інститут майбутнього (UIF) спільно з соціологічною компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» провів соціологічне дослідження “Рейтинги і антирейтинги політиків. Соціологічні підсумки 2021 року”  за методикою face-to-face серед 2400 респондентів у період з 28 листопада по 10 грудня 2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета: Оцінка соціально-політичних настроїв населення України

❑ Географія: Україна (національний проект)

❑ Обсяг вибірки: 2400

❑ Терміни проведення: 28.11 – 10.12.2021

❑ Методологія: Опитування face-to-face по структурованій інтерактивній анкеті на планшеті з використанням власного програмного забезпечення для проведення опитувань «LEMUR»

❑ Дизайн вибірки: Генеральна сукупність опитування становить 30 842 531 жителів України (крім тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, АР Крим) віком від 18 років і старше. Обсяг вибіркової сукупності становить 2400 респондентів. Вибірка є пропорційно стратифікованою за ознаками «області України та м. Київ» і «тип населених пунктів — міські/сільські». За типом побудови вибірка є триступеневою, комбінованою — ймовірнісною на щаблі відбору населених пунктів та початкових адрес для маршрутів опитування, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондентів. У цілому, вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше*). Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,05%**.

*Дані Банку даних Державної служби статистики України за 2019 рік:               database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/statfile.asp?

** Теоретична похибка без урахування вибіркового дизайн-ефекту

Про додаток «Lemur»:

Lemur CAPI онлайн/офлайн – додаток, який можна встановлювати на планшети та смартфони для проведення опитувань методом face-to-face.

Lemur CAWI онлайн – всеукраїнський сервіс онлайн опитувань для тих, хто не байдужий до навколишнього світу.

Lemur CATI – додаток, який встановлюється на комп’ютери/ноутбуки для проведення телефонних інтерв’ю.

Переваги додатку Lemur:

• легкість та доступність використання;
• постійне поповнення власних баз користувачів з верифікацією їхніх даних (обсяг бази даних онлайн платформи Lemur: понад 35 тисяч верифікованих контактів);
• робота додатку в офлайн режимі;
• аудіо-запис інтерв’ю;
• GPS мітки;
• використання функцій для перевірки логіки отриманих даних;
• можливість демонстрації відео-файлів та зображень;
• інтерактивність;
• можливість встановлення квот та скринінгу;
• швидкий експорт даних для аналітики;
• безпека даних.

____________________________________________________________________________

СОЦІАЛЬНІ НАСТРОЇ

 Оцінка напрямку розвитку подій

• Більшість громадян (67%) характеризують напрям розвитку подій в Україні як неправильний. Правильним його вважають 19% опитаних і ще 14% не визначилися.
• Порівняно з лютневим опитуванням частка негативних оцінок на кінець року є трохи меншою – 67% до 74% і водночас дещо більша частка позитивних оцінок: 19% проти 14% на початку року.
• 52% респондентів вважають, що події неправильно розвиваються і в області, в якій вони живуть. Подібно до оцінок руху всієї країни, негативні оцінки превалюють над позитивними (28%). За вісім хвиль дослідження зафіксувалося поступове зростання позитивних оцінок та зменшення негативних.
• Співвідношення оцінок щодо напрямку розвитку подій у їхньому населеному пункті в грудні складає 47% негативних та 39% позитивних і повернулися до показників лютого.
• Вісім хвиль дослідження дозволяють говорити про усталену тенденцію, коли громадяни дещо краще висловлюватися про ситуацію у місцевості, де вони живуть безпосередньо, у порівнянні з усією країною.

Усталеними є і вікові особливості оцінки подій в країні: зі збільшенням віку респонденти більш песимістично висловлюються про рух подій в країні і навпаки.

Молодь 18-24 років  31% правильно – 52% неправильно

Старше покоління 55+ років  15% правильно – 73% неправильно

В усіх макрорегіонах одностайно притримуються думки, що рух в Україні відбувається у неправильному напрямку. порівняно менше негативно налаштовані у Центрі (63%) і, навпаки, найгірше оцінюють ситуацію – на Донбасі (79%).

 

Найбільш актуальні проблеми в Україні 

• Основними двома проблемами в Україні, порівняно з іншими, громадяни називають низькі зарплати, пенсії (38%), а також війну на Донбасі (38%), яка очікувано посіло перше місце в грудні з огляду на тривожні повідомлення з російсько-українського кордону.
• На другому місці також дві проблеми: високі комунальні тарифи, введення тарифу за транспортування (33%) та корупція (31%). Ці проблеми були одними з основних, які непокоїли громадян, впродовж всього 2021 року.
• На умовному третьому місці стоїть проблема зростання цін на основні види товарів (28%). Проблема пандемії коронавірусу (24%) дещо втратила свою актуальність порівняно із жовтнем, втім її згадують набагато частіше, аніж на початку року.
• Розподіл відповідей щодо інших проблем залишається майже ідентичним до результатів початку року та наступних місяців.

Вісім хвиль досліджень показали, що між різними соціально-демографічними групами немає різких розбіжностей у визначенні найбільш актуальних проблем України. 

Оцінка протестних настроїв

Половина громадян (50%) відчувають порушення їхніх прав та свобод, протилежної думки – теж 50%.  Після того, як у жовтні, вперше за поточний рік кількість тих, хто відчуває порушення їхніх прав, перевищувала кількість тих, хто цього не відчуває, в кінці року настрої громадян фактично повернулися до показників лютого місяця.

За результатами восьми хвиль дослідження простежується чітка залежність у відповідях від віку респондентів: чим молодші опитані, тим вони менш схильні погоджуватися з тим, що їхні громадянські свободи порушуються – 61% серед молоді до 24 років не відчувають цього, тоді як серед старшого покоління 55 і більше років таких 52%.  

На Донбасі частка тих, хто відчуває порушення свої прав і свобод, є найвищою – 58%. Найменшою вона є на Заході – 45%.

• В разі порушення їхніх прав громадяни обирають переважно мирні та ненасильницькі методи для захисту своїх прав та свобод. Це підтверджують результати всіх досліджень за поточний рік. У першу чергу це збір підписів (26%), санкціоновані мітинги і акції (20%), електронні петиції (14%). Єдиним, серед найбільш популярних, заходом, який виходить за межі санкціонованих – є перекриття доріг (13%). Загалом же радикальні акції набирають не більше 5-6% і суттєво відстають від поміркованих заходів.

• Таким чином, ієрархія найбільш прийнятних методів відстоювання прав та свобод суттєво не змінюється з лютого. Кількість громадян, які взагалі не готові захищати свої права, становить 42% і суттєво не змінюється з лютого.

За соціально-демографічними особливостями готовності до протестних акцій, з лютого зафіксовано наступні:

жінки частіше обирають такі мирні засоби, як збір підписів, тоді як чоловіки більш схильні до рішучих і навіть радикальних заходів, як-то бунт зі зброєю;

люди середнього віку – 35-54 років – частіше за молодь та старше покоління готові до різних форм захисту своїх прав та свобод і частка тих, хто взагалі не готовий захищати свої права, серед них є значно меншою за людей старшого віку;

серед регіонів порівняно частіше готові захищати свої права на Заході і менше на Донбасі.

____________________________________________________________________________

ОЦІНКА ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ/ДІЯЧІВ

Рівень довіри до органів влади та державних інституцій

• Всі інститути, окрім одного, впродовж 2021 року мали негативний баланс довіри-недовіри.
• Єдиним інститутом, якому за результатами восьми хвиль опитування (з лютого до грудня) громадяни до сих пір схильні довіряти і довіра до якого навіть помітно зростає, є армія – вона єдина має позитивний баланс довіри: кількість тих, хто їй довіряє на 37% перевищує частку тих, хто не довіряє ЗСУ. З лютого цей позитивний баланс довіри збільшився утричі – з +12 % до +37%.
• Найнижчі показники довіри впродовж 2021 року має Верховна рада (-69%).

• Жоден з політиків або діячів не має позитивного балансу довіри. Ця тенденція повторювалася кожного місяця з часу першого дослідження в лютому і трималася весь 2021 рік.
• Разом із тим, з жовтня змінилася ієрархія лідерів балансу довіри: у грудні порівняно кращий баланс серед усіх політиків має Дмитро Разумков: -17%, що удвічі краще за баланс довіри до Володимира Зеленського, який протягом всього року утримував перше місце за різницею довіри-недовіри громадян. З жовтня його показник майже повернувся до лютневої позначки.
• Чинного президента за балансом довіри випереджає також Ігор Смешко з -26% та Володимир Гройсман (-27%).
• Таким чином, Володимир Зеленський вперше за 2021 рік посідає умовне четверте місце за балансом довіри. З жовтня припинилося поступове покращення довіри до президента і нинішні цифри є більш наближеними до показників початку року.

• Найгірші показники довіри, як і на початку літа, демонструють А.Єрмак (-57%) та Віктор Медведчук (-59%).

Молодші респонденти, традиційно демонструють найвищий рівень довіри до

В. Зеленського (44%) порівняно до інших вікових груп. Особливо контрастують ці настрої з відповідями старшого покоління, серед якого довіряють президенту лише 26%.  

Донбас залишається для президента найгіршим макрорегіоном за довірою – 19% йому довіряють і 80% тамтешніх жителів не довіряють. 

 

____________________________________________________________________________

ЕЛЕКТОРАЛЬНІ НАСТРОЇ

Перший тур

• Володимир Зеленський, за підсумками року, незмінно займає першу сходинку електоральних преференцій громадян: за нього готові проголосувати 18% серед усього населення або 25% серед тих, хто визначився і піде на вибори. Ці дані є ідентичними до результатів опитування у жовтні.

• Його найближчий конкурент – П. Порошенко – трохи покращив свою підтримку до 16%, порівняно з 13% у жовтні, а Ю.Бойко та Ю.Тимошенко набирають по 10% серед активного електорату і не демонструють зростання рейтингу.

• До вже усталених кандидатів, які долають 5-відсотковий бар’єр у разі президентських виборів, Ігоря Смешко (8% серед тих, хто визначився і піде на вибори), Є.Мураєва (7%), В.Гройсмана (6%), наприкінці року доєднався екс-спікер ВР – Д.Разумков (8% серед тих, хто визначився і піде не вибори), який після початку самостійної політичної діяльності демонструє поступове зростання рейтингу та рівня впізнаваності і довіри.

Молодь до 24 років за підсумками 2021 найбільше підтримує В.Зеленського – 28%. Зі збільшенням віку респондентів їхня готовність голосувати за нього зменшується і серед людей старшого віку становить лише 12%.

У Центрі президент утримує перше місце з 18% проти 12% у  П. Порошенко та 8% В.Гройсмана, а також на Півдні значно випереджає всіх конкурентів з 23% підтримки.  Крім того, на Сході В.Зеленський випереджає Ю.Бойко – з 17% до 14%.

За підсумками року В. Зеленський втратив електоральне лідерство на Заході з 16% проти 19% у П. Порошенко.  

Донбас залишається відверто проблемним регіоном для В.Зеленського впродовж 2021 року – там він беззаперечно програє Ю.Бойко – 6% до 22% та Є.Мураєву, у якого 18% підтримки.

Порівняно невелика підтримка у Донецькій та Луганській областях корелює з низькою довірою там до діючого голови держави та більшою часткою тих, хто виступає за позачергові президентські вибори.

• Впродовж всього року В. Зеленський демонстрував стабільне зростання рейтингу, з найвищими показниками у травні (33%) та вересні (32%). Однак з жовтня почалося порушення тенденції щодо стабілізації рейтингу чинного президента на рівні 30-32% серед тих, хто піде голосувати та визначився. У жовтні, вперше за рік, показник В.Зеленського повернувся до лютневої позначки і він фактично закінчує рік з тим, з чим його і починав.

• Те ж саме можна сказати і про інших його найближчих конкурентів: П.Порошенко, Ю.Бойко та Ю.Тимошенко фактично так само, як і В. Зеленський, закінчують 2021 рік: майже з тим же рівнем підтримки, що і на його початку.

 

Другий тур

• За умови проведення другого туру, Володимир Зеленський виграє у всіх своїх найближчих переслідувачів майже з ідентичними показниками: 32% до 25% проти П. Порошенко (56% до 44% серед тих, хто піде та визначився), 35% до 24% проти Ю. Бойко (відповідно 59% до 41%) та 33% до 27% проти Ю. Тимошенко (відповідно 56% до 44%).

• Наприкінці року, хоч В.Зеленський і виграє в умовному другому турі у цих опонентів, в середньому розрив між ними скоротився на шість пунктів.

Антирейтинг кандидатів у Президенти

 

• Наприкінці року найвищий антирейтинг між собою ділять П. Порошенко (21%), який очолював його весь 2021 рік та В. Зеленський (21%), який доєднався до нього в грудні.
• Другу сходинку займають однопартійці В.Медведчук та Юрій Бойко, які також впродовж року були на перший місцях антирейтингу політиків.

• Як і щодо рейтингів, основні кандидати повернулися у грудні майже до тих самих показників антирейтингу, що були в них в лютому 2021 року.

Рейтинг партій до Верховної Ради

Майже три чверті громадян (72%), як і впродовж всього року, заявляють про своє бажання голосувати на парламентських виборах. Ще 23% не мають такого наміру. Впродовж восьми хвиль зафіксовано тенденцію: порівняно з настроями респондентів щодо участі у президентських виборах, частка бажаючих голосувати за народних депутатів є трохи нижчою.

• За підсумками року «Слуга народу» формально утримує перше місце у партійному рейтингу –за неї проголосували б 19% серед тих, хто визначився і піде на вибори.

Тенденція до утримання рейтингу на рівні понад 22% була перервана у жовтні, коли провладна політична сила втратила п’ять пунктів підтримки серед активного електорату, і зберігається у грудні.

• «Європейська солідарність», яка несуттєво або майже не збільшили показники свої підтримки впродовж останніх місяців, наприкінці року впритул наблизилися до лідера партійних рейтингів і тепер їх відділяє лише три відсотки різниці.  

• Наприкінці року п’ятивідсотковий бар’єр в абсолютних показниках долає також партія Д.Разумкова, яка поки не представлена виборцям, однак вже отримала б 6% серед усіх опитаних та 9% серед активного електорату.

Схильність молоді голосувати за В.Зеленського позначається і на найбільшій підтримці серед респондентів віком 18-24 роки його партії: серед них «Слугу народу» своїм вибором називають 27% і навпаки, серед виборців 55 років і старше підтримка провладної партії майже в три рази менша – 10%. Натомість старше покоління частіше обирає «Опозиційну платформу за життя» – 14%, що корелює з більшою прихильністю цієї категорії до одного з лідерів партії –  Ю.Бойко.

За регіонами партія «Слуга народу» лише трохи випереджає «Батьківщину» та Європейську солідарність»   в Центрі країни  – 15% до 12%, натомість на Заході майже вдвічі поступається «Європейській солідарності» 12% до 21% .

На Сході провладна політсила поступається «Опозиційній платформі за життя» – відповідно 12% проти 17%, а на Півдні, навпаки, випереджає її – 19% до 16%.

Найгірші позиції за підсумками 2021 року у «Слуги народу» на Донбасі, де вона поступається «Опозиційній платформі за життя» в три рази: 8% до 26%.

• За підсумками року, партія «Слуга народу», яка отримувала підтримку на рівні 22-23% протягом багатьох місяців, у грудні повернулася до показника лютого 2021 року.

• Натомість партія «Опозиційна платформа за життя», яка на початку року очолювала партійні рейтинги, помітно втратила підтримку з лютого місяця – з 22% до 13% у грудні.

• Дві інші партії – «Європейська солідарність» та ВО «Батьківщина» – фактично зберегли рейтинги тими самими, що і на початку року.

 

 

• Лідерами у антирейтингу партій наприкінці року є «Європейська солідарність» (19%) та «Слуга народу» (19%). Це корелює з особистими антирейтингами лідерів даних політичних сил.
• На другому місці із невеликим відривом «Опозиційна платформа За життя» (17%), чиї лідери також займають другу сходинку в рейтингу особистих антирейтингів політиків.

• Антирейтинг «Слуги народу» у грудні помітно зріс у порівнянні з літом цього року – на сім-вісім пунктів.

• Натомість «Опозиційна платформа за життя» зменшила свій антирейтинг, особливо порівняно з весною цього року, коли він сягав 29%, до 17% у грудні.

• «Європейська солідарність» впродовж року демонструвала доволі сталий рівень антирейтингу, який суттєво не змінився за 2021 рік.