Вчора Верховна Рада ухвалила закон про податкову амністію. Коментуючи цей закон директор економічних програм UIF Анатолій Амелін зазначив, що амністія капіталу – досить складний процес.
«Сьогодні у світі відбувається глобальний процес боротьби з тіньовим капіталом, частина якого вже арештована. Зокрема, варто згадати досвід Великої Британії, яка ввела обмеження на банківські рахунки, конфіскацію майна у тому випадку, якщо власник не може пояснити походження активів.
Але є країни з більш м’яким податковим і фінансовим регулюванням, які дозволяють привносити гроші до юрисдикції, не питаючи про джерело їхнього походження. Багато подібних операцій було у Сінгапурі, в арабських країнах, в Україні.
Ситуація в Україні
За різними джерелами інформації, за 30 років незалежності України з країни було вивезено 150-300 млрд дол. через тіньові схеми, заниження цін на експортну продукцію, різноманітні кредити та фінансові операції, вивезення грошей готівкою (згадати лише вантажівки Януковича з грошима). Сума коштів, які було вивезено з України, колосальна і частина цих грошей сьогодні легалізована.
В українців на руках знаходяться, за різними оцінками, близько 30-100 млрд дол., більша частина з них не має офіційного джерела походження.
Практично кожен українець має незадекларовані доходи, наприклад, від продажу житла, автомобіля, побутових речей, які часто продають без документів. При цьому усі прагнуть знизити ціну продажу, щоб не платити податки.
Або ж згадаємо зарплати у конвертах. З різними оцінками, від 20% до 36% зарплат в Україні виплачується нелегально. У 2017-2018 роках показник склав 45-46%.
Виходячи з цих фактів, рівень сформованих тіньових незадекларованих доходів й активів можна порівняти з розміром українського ВВП.
Досвід амністії в інших країнах
Країни, які раніше провели фінансові амністії: США, Бельгія, Грузія, Німеччина, Італія, Франція, Швеція, Швейцарія, Грузія, Казахстан, Індія й інші.
Приклади проведеної амністії:
- Італія 2015. Задекларовано – 60 млрд євро (3,2% ВВП), обсяг податкових надходжень – 4,4 млрд євро;
- Італія 2001-2002. Задекларовано – 73 млрд євро (5,7% ВВП). Бюджет отримав 1,4 млрд євро, ставка 45%;
- Індонезія 2016-2017. Задекларовано – 366 млрд дол. США (36,6% ВВП), обсяг податкових надходжень – 8 млрд дол. США;
- Аргентина 2016-2017. Задекларовано – 116, 8 млрд дол. (18% ВВП), обсяг податкових надходжень – 9, 65 млрд дол., ставка 0-10%;
- Індія 2016. Задекларовано – 9,5 млрд дол. (0,4% ВВП). Бюджет отримав – 4,1 млрд дол., ставка 45%;
- Казахстан 2006-2007. Задекларовано 6,7 млрд дол. (6,4% ВВП), ставка 10%.
https://www.bbc.com/ukrainian/features-54876368
Якщо порівнювати юрисдикції і підходи до амністії, то Україні, ймовірніше, буде ближчим досвід Індії, де є проблеми і з корупцією, і з судами та немає необхідної довіри до влади, як і немає її жорсткої вертикалі.
Якщо брати за базу можливий обсяг легалізованих коштів, то для України це складатиме 600-650 млн доларів», – розказав він.
Також Анатолій Амелін детально пояснив нюанси впровадження закону про амністію в Україні та розповів про які суми легалізації може йти мова:
«Прийняття закону про амністію передбачає рівно рік на проведення операцій з легалізації капіталу – з 1 вересня 2021 до 1 вересня 2022. Буде застосована податкова ставка від 2,5% до 9%:
- 5% – на активи в Україні;
- 9% – на активи за кордоном;
- 2,5% – на грошові кошти, але за умови купівлі на них у період 01.09.2021 – 31.08.2022 ОВДП строком обігу більше ніж 1 рок і без права дострокового погашення.
Податкові виплати модна розділити на 3 рівні щорічні платежі, але тоді ставки виростуть до 6%, 11,5% і 3% відповідно.
При цьому ніхто не гарантує, що бізнесмен, який, наприклад, вирішив задекларувати 100 млн дол., не зіткнеться з ситуацією, коли фіскали-корупціонери арештують його активи і порушать кримінальну справу щодо подій минулих років.
Досвід європейських країн, які проводили амністію капіталу, показує, що попередні декларації просто знищуються і до них більше не повертаються.
У випадку України це означає, що декларації, які були продані до 1 вересня 2021 року, ліквідуються і на них більше ніхто не посилається. Але насправді цього немає.
Друга проблема, з якою можуть зіткнутися українські бізнесмени, що бажають легалізувати активи, це необхідність відстоювати свої інтереси у судах.
Відсутність в Україні справедливої судової системи підсилює недовіру до влади. Непередбачувана, несистемна політика української влади багаторазово збільшує ризики за судової системи, яка не працює. Наприклад, суди можуть розглядати справи кілька років. У цей час активи арештують, передадуть армії, продадуть. У цьому випадку є ймовірність залишитися ні з чим. Український бізнес вже знає такі прецеденти, згадати лише приклад групи «Ашан» в Одесі.
Виходячи з цього, при введенні в Україні процедури амністії важливо було врахувати кілька моментів:
- Дізнатися думку самого бізнесу і ключові ризики, які вони бачать для того, щоб максимізувати ефект від амністії. Я не чув, щоб проводилися фокус-групи, анонімні опитування чи отримувалася інформації іншим шляхом.
- На чому ґрунтується думка, що бізнес буде легалізувати активи, якщо в країні є недовіра до влади і судової системи. Моє спілкування з бізнесом засвідчує те, що ніхто не буде показувати активи, усі вже достатньо ефективно «припарковані» і відчувають себе комфортно.
- Не дивлячись на те, що ми вивели за межі амністії чиновників, у них є родичі. Напевно саме вони, а не бізнес, в першу чергу скористаються процедурою амністії і гроші чиновників будуть легалізовані через їхніх дружин, чоловіків, батьків, дітей та інших родичів. У цій категорії можна розраховувати на певних обсяг легалізації.
Про які суми легалізації йде мова
Влада очікує, що амністія капіталу дозволить вивести до 20 млрд дол. з тіні.
Але виходячи з тих факторів, які зазначені вище, ми в Українському інституті майбутнього очікуємо, що буде легалізовано не більше 0,5-1 млрд дол., левова частка яких складатимуть гроші чиновників, легалізованих через їхніх родичів.
Бізнес з високою ймовірністю не буде користуватися цим інструментом, оскільки він вже має досвід недовіри до української влади і неодноразово від цього страждав».
Вам також буде цікаво:
Інфографіка: як має виглядати заканодавство у сфері управління відходами
Ігор Тишкевич: Трудовий мігрант – це мобілізаційний ресурс держави!
Мультифронтир: нова схема української історії
Авто на іноземній реєстрації – між потребами і законністю
Парламент полегшив життя корупціонерам, міністр юстиції балансує на межі відставки – дайджест новин з Румунії
Білоруська дилема: Пошук балансу у східноєвропейській політиці