» Без категорії » Судова реформа з тріском провалилася

Судова реформа з тріском провалилася

11 березня 2020 року увійде до підручників з історії як «судний день» для чергової спроби переформатування українських судів. На цьому наголосив експерт з реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади UIF Андрій Помазанов.

Як нагадав експерт, підставою для рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційною так званої «судової реформи» стало подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», «Про Вищу раду правосуддя», яке було задоволено майже в повному обсязі.

Одним з основних предметів дискусійних баталій на етапі розгляду проєктів президента, додав він, було питання зменшення максимальної кількості суддів Верховного Суду з 200 до 100 осіб.

«Правники, судді та громадські діячі неодноразово наголошували на тому, що зменшення складу ВС може призвести до фактичного колапсу судової системи на рівні касаційної інстанції. У відповідь влада обіцяла ускладнений доступ до касації через неможливість оскарження у касаційному порядку так званих «малозначних» справ, у яких стороною переважно є соціально незахищені верстви населення. Офіс Президента з упевненістю стверджував, що це призведе до зменшення кількості касаційних скарг, тому чисельне зменшення суддів ВС не перешкоджатиме відправленню правосуддя. Після рішення КСУ норми про скорочення кількісного складу Верховного Суду з 200 до 100 суддів підлягають скасуванню. Хоча фактично такого скорочення так і не відбулося через неспроможність сформувати новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У виправданнях неможливості виконати власні зміни до законодавства, законотворці наголошували на необхідності впровадження незрозумілого «штучного перехідного періоду» з метою з’ясування об’єктивно обґрунтованої кількості суддів Верховного Суду (і це вже після голосування за проєкт закону)», – зазначив Андрій Помазанов.  

Наразі, зауважив експерт, надзвичайно складно буде виходити із ситуації з діяльністю ВККСУ, повноваження членів якої було припинено ще з дня набуття чинності «реформаторським законодавством».

«Своїм рішенням Конституційний Суд України фактично завдав нищівного удару по запровадженню нових підходів до формування ВККСУ. Положення про залучення міжнародних експертів (осіб без українського громадянства) на підставі трудового законодавства України до відповідної конкурсної комісії з відбору членів ВККСУ, а також скорочення її чисельності з 16 до 12 осіб визнано неконституційним. Саме через неможливість офіційно призначати іноземців до складу інституцій з відбору державних органів Вища рада правосуддя публічно констатувала неможливість вжити будь-яких заходів щодо відбору членів ВККСУ», – наголосив Андрій Помазанов.  

У цій ситуації, переконаний експерт UIF, держава має вирішити низку проблем.

«Оскільки процес оновлення кадрового складу судів фактично загальмований, кандидати у судді позбавлені шансу на обіймання відповідних посад, а десятки тисяч громадян не можуть навіть розраховувати на отримання правосудного судового рішення – держава має невідкладно вирішити питання, у якому складі ВККСУ буде здійснювати добір суддів. Не менш заплутана історія складається навколо рішення про неконституційність положень про зменшення окладу суддів Верховного Суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідне законодавче положення вже встигло набути чинності, тому наразі доводиться констатувати необхідність невідкладного забезпечення відповідних компенсацій недоотриманих суддями коштів. Між тим, окремі питання можуть виникнути з точки зору їх бюджетного забезпечення, адже в основу бюджетування судової гілки влади на 2020 рік було покладено ідею скорочення таких видатків. Конституційний Суд України рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього рішення, але традиційно відкритим наразі залишається питання щодо реальних подальших кроків влади у цьому напрямку», – констатував Андрій Помазанов.  

 

 

 

Залишити Коментар