Як я вже писав, ситуація рухається в бік миротворчої місії, і зі значною імовірністю рішення щодо цієї місії буде ухвалено до Нового року. Але для України це – погані новини, хоча кращих бути не може. І ось чому.
Для Росії є такі сценарії щодо Донбасу: хороший і ще кращий.
Хороший сценарій — це повернути Донбас без жодних умов. Просто взяти й піти. Що це дає?
По-перше, у 2019 році вибори президента й парламенту, в яких візьмуть участь мешканці окупованої території, і їхні настрої зрозумілі.
По-друге, нам повертають зруйновану територію з економічним колапсом у момент, коли ми повинні віддати чималі зовнішні борги та маємо дуже слабкий економічний ріст. Це може повалити нас в ще глибшу економічну кризу.
По-третє, Росія виходить з-під санкцій. Про Крим і говорити не доводиться. Єдиний мінус — це здача Донбасу як поразка, хоча як “их там нет”, то й поразки немає.
Ще кращий сценарій — це миротворча операція. Фактично повторюється більшість позицій, а саме — участь у виборах президента та парламенту, навантаження соціальних виплат на бюджет України. Але при цьому ніякої території ми не отримуємо, оскільки вона під контролем миротворців, і буде під цим контролем упродовж не одного року. Крім того, якщо в першому сценарії доведеться евакуювати своїх бойовиків і одіозних командирів, то в другому — ці люди будуть отримувати амністію за здачу зброї, бо саме так це відбувається під час миротворчих операцій. Зрештою, навіть публічно Росія не вважатиметься зрадником Донбасу, а навпаки — країною, що домоглася там миру. Ну і звісно, санкції “до побачення”.
На жаль, для нас реальність є такою, й іншою бути не може. Ми неспроможні диктувати інший порядок денний. Наші реформи виявились заслабкими, щоб мати стрімкий ривок. У цій ситуації ми навіть не можемо обирати, погоджуватись чи ні, оскільки Захід очікує від нас повного сприяння будь-якому мирному рішенню.
Тому поле стратегічної гри для нас вже сьогодні має перенестись у затягування цієї миротворчої операції. Треба розуміти, що в історії це буде дуже велика операція, яка потребуватиме узгодження значної кількості деталей і нюансів. Саме спір щодо цих нюансів має відкласти операцію до 2020 року, коли мине піковий політичний і економічний рік.
Вам також буде цікаво:
Підсумки презентації звіту “Міста 2030: модернізуйся або вимирай”
В ООН закінчились гроші на порятунок життів
Законопроект Порошенка з питань громадянства: правова оцінка
Українська мателургія: доїти до смерті
Дмитро Некрасов презентує доповідь “Межі стійкості Росії”
Де шукати резерви для перезапуску ринку праці в Україні?