“Антикорупційна рахункова палата України”. Why not?

Текст був опублікований на Цензор.нет

Вчора на сайті Рахункової палати України було оприлюднено звернення до громадськості, блогерів і т д (http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16754723) із закликом до «конструктивізму», «відкритості» та «співпраці». Наче й безадресне, до загального відома, звернення, але з урахуванням моїх останніх публікацій (https://dt.ua/macrolevel/chi-budut-rahuvatisya-z-rahunkovoyu-palatoyu-262804_.html, /resonance/3050658/rahunkova_palata_perspektiva_perezavantajennya ) складається враження, що цей меседж має своїх конкретних адресатів. Тому є сенс дещо прояснити. Примітно, що статті на тему діяльності, а точніше бездіяльності цієї установи, визначаються самою Рахунковою палатою “замовними” та “непрофесійними”. Серйозне звинувачення (!), яке очевидно побудоване на двох презумпціях:

1) раніше нікому не було діла до Рахункової палати, тому так має бути й зараз;

2) судити про “якість омлету” мають право тільки кури, які несуть яйця. Іншим словами: якщо Рахункова палата України вважає свою діяльність ефективною та надзвичайно високо оцінює власну компетентність надзвичайно високою, то так воно і є. Протилежна озвученій думка не має права на існування в силу особливостей  розуміння державною установою принципів «конструктивізму» та «співпраці».

Складається враження, що в Рахунковій палаті дійсно переконані, що цікавість їхньою діяльністю є якимось аномальним явищем. Можливо через те, що на моніторинг цієї установи донори не виділяють грантів, а відтак де ж візьмуться громадські активісти, які задаватимуть незручні питання? Можливо, прочитавши мій допис, хтось з державних мужів дуже розчарується, а дехто відкриє для себе щось нове, але… Шановне панство! Для того, щоб розуміти важливість ролі Рахункової палати в боротьбі з корупцією, не потрібно ні надзвичайних (чит. геніальних) знань в сфері економіки та державного управління, ні тим більше, «замовників»!!! Варто лише розуміти сутність механізму появи доказів, що доводять вину особи в корупційному правопорушенні та важливість боротьби з корупцією в нашій державі. Тому кваліфікації правознавця та статусу громадянина більш ніж достатньо.

Якщо ж Рахунковій палаті цікаво чим обумовлена поява моїх публікацій на «заборонену» тему, то можу відповісти – офіційним візитом до України в листопаді минулого року президента Найвищої ізби контролю (NIK) – аналогічної Рахунковій палаті України установи. Тільки на цьому вся аналогія закінчується, оскільки на відміну від України, яка активно плодить антикорупційні органи та придумує чим обґрунтувати необхідність створення антикорупційного суду, Польща на ділі демонструє, що незалежний аудиторський орган найвищого рівня взмозі забезпечити належну доказову базу для виявлення та покарання розкрадачів бюджетних коштів. Ось вам відкритість, співпраця та конструктивність в дії.

Але в Рахунковій палаті чомусь вирішили, що питання, пов’язані з ефективністю використання коштів українських платників податків, рівнозначно як і питання кадрів, що будуть їх інспектувати, не може легально цікавити громадськість!!!

Чомусь склалось так, що найбільшу цікавість суспільства викликає все те, що виходить від законотворців під брендом «антикорупційний». Можливо тоді варто перейменувати Рахункову палату України в…Антикорупційну??? Так і гранти з’являться і «об’єктивні» активісти, яких судячи з останнього звернення, їй дуже не вистачає.

Тим часом, всемогутність загальнонародного бренду «антикорупційний» переростає з теореми в аксіому. Годину тому 282 народні депутати в першому читанні підтримали законопроект про Вищий антикорупційний суд України http://expres.ua/news/2018/03/01/286017-rada-pershomu-chytanni-pidtrymala-utvorennya-antykorupciynogo-sudu.

То може Рахунковій палаті варто діяти конструктивно, відкрито та в співпраці з НАБУ забезпечити майбутній антикорупційний суд роботою, чи як????