З огляду на зареєстрований у Верховній Раді проект закону України щодо удосконалення порядку обрання та призначення керівника закладу вищої освіти та його заступника, зареєстрований під номером 9103 Український інститут майбутнього започаткував фахову дискусію «Статус чи спроможність: як і з кого обиратимуть ректорів?»
10 жовтня в Українському інституті майбутнього відбулось публічне обговорення змін відповідно до законопроекту 9103 про рівень кваліфікаційних вимог до претендентів на посади керівників закладів вищої освіти.
У дискусії взяли участь Микита Андреєєв, голова Громадської ради МОН; Олена Колеснікова, яка представляє Федерацію роботодавців України; Едуард Романченко, голова Східноукраїнської асоціації захисту прав студентів; Едуард Рубін, науковець та підприємець, к.т.н., директор компанії «Telesens International Ltd.» та Голова ради директорів компанії «Telesens», у 2015 – 2016 рр. ректор Харківського національного університету радіоелектроніки.
Модерував дискусію доктор технічних наук, співзасновник Ukrainian Heritage Foundation Сергій Бабак. Аудиторія складалася з керівників і викладачів сфери вищої освіти, роботодавців і експертів.
На думку учасників дискусії, згаданий законопроект є лобістським і спрямований на замороження теперішньої ситуації у вищій освіті, яка є далекою від оптимальної: українські ЗВО втрачають студентів, матеріально-технічна база погіршується, процедура розгляду дисертацій спеціалізованими вченими радами у багатьох випадках залишається непрозорою, спекулятивною процедурою. Інша проблема = середній вік доктора наук в Україні: 62 роки для чоловіків і 55 – для жінок. Для отримання звання професора, у більшості випадків, потрібно мати ступінь доктора наук.
Більшість учасників дискусії дійшли спільного висновку, що вимога «доктор плюс професор» є штучним бар’єром, який практично унеможливить участь у конкурсах на посаду керівників ЗВО спеціалістів, що перебувають на піку продуктивності і звузить коло претендентів до осіб віком від 60 років, що переважно підтримують сформовані моделі закритого доступу.
Щодо кваліфікаційних вимог, яких навпаки бракує у тексті законопроекту, експерти наголосили, що потенційний ректор передусім має добре знатися на управлінні, бути обізнаним щодо бізнес-процесів у компаніях та організаціях, які готові стати роботодавцем для випускників університету чи стратегічним партнером інституції. Так, на думку Едуарда Рубіна, замість звання професора варто ввести вимогу щодо сертифікату МВА однієї із провідних бізнес-шкіл.
За словами Олени Колеснікової, представника Асоціації роботодавців України, на посаду ректора, окрім докторського ступеня, треба вимагати додаткової освіти менеджера.
“До нашої Асоціації щороку звертаються ректори, які просять гроші на освіту. І це не сто, не тисяча гривень. Суми у сто мільйонів. Просто просять дати їм гроші. Чому до нас не звертається менеджер із бізнес–планом, який скаже: ми хочемо отримати від вас ось скільки грошей, ось на це ми витратимо гроші, і ось це ви отримаєте. Жодного разу такого не було. Бізнес же мислить категоріями повернення інвестицій і ефективності. У результаті розмова між університетами і компаніями відбуваються різними мовами”, — зазначила вона.
Але разом із питаннями, з кого обиратимуть ректорів, не менш істотним є: хто і як буде це робити.
Учасники дискусії також зауважили казуїстичну приписку щодо двох строків «поспіль». За багатоходової процедури обрання керівника ЗВО той може побути у ролі в. о. і подавати свою кандидатуру знову.
Едуард Романченко прокоментував іншу контроверсійну норму законопроекту 9103, за якою заступник керівника (проректор, віце-президент) закладу вищої освіти обирається вченою радою навчального закладу більшістю голосів від її складу на підставі пропозицій керівника даного закладу. На думку представника студентського самоврядування, це призведе до того, що новопризначений керівник не зможе призначати своїх заступників і розраховувати на командну роботу, тобто на впровадження змін.
Думки спікерів розділилися у питанні, чи кандидат на посаду керівника має бути громадянином України. З одного боку, це унеможливлює залучення в систему управління ЗВО спеціалістів, які вже зарекомендували себе в університетах світового класу. З іншого — потрібно розібратися, як бути з доступом до державної таємниці, з якою мають справу деякі українські університети.
17 жовтня за участі за участі представників Комітету Верховної ради з питань освіти та науки та директорату з вищої освіти та освіти дорослих подискутуємо про те, що додає звання професора і ступінь доктора наук до управлінської спроможності керівника закладу вищої освіти і яким має бути профіль «ідеального» кандидата на посаду ректора. Зокрема розберемо питанням кому вигідний теперішній стан речей, а кого він не влаштовує? Хто спроможний кинути виклик теперішнім правилам гри і куди сягає влада МОН та профільного комітету ВРУ? Як і в який спосіб сфомувати нові, що ввідповідатимуть актуальним викликам?
Запрошені представники профільного комітету ВРУ та директорату МОН.
Подробиці події тут: www.facebook.com/events/2035940366718093/
Реєструйтесь: docs.google.com/forms/d/10T2SNGooPD-ZaKlvMi0faHs2x8TsFGSNz5uLMQAD5Ys
Законопроект 9103 пропонує підвищення рівня кваліфікаційних вимог до претендентів на посади керівників закладів вищої освіти. Якщо даний документ ухвалять, ректором зможе стати лише громадянин України, який має ступінь доктора наук і звання професора, і не просто два терміни, а два терміни поспіль. Пропонується також змінити порядок обрання виконувача обов’язків керівника ЗВО у разі дострокового припинення повноважень останнього. У такому разі Кандидатура виконувача обов’язків керівника закладу вищої освіти обирається шляхом таємного голосування членами вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти (конференції трудового колективу). При цьому дві кандидатури будуть вноситися вченою радою.
Вам також буде цікаво:
Сучасна освітня концепція західного суспільства
МВФ спрогнозировал рост цен на сырье: чего ждать в экономике Украины
Африка. Приховані можливості для росту економіки України
Войны внутри Кремля: зачем отравили близкого друга Кадырова?
Перший день нового ринку електроенергії. Політ нормальний.
Президентські та парламентські рейтинги: лютий 2022 року