Військово - політичні • 12 Жовтня 2026
Характер воєнних дій російсько-української війни протягом звітного періоду залишається без принципових змін для обох сторін та характеризується продовженням ракетно-авіаційних ударів агресора по об’єктах на території України з акцентом на адміністративні центри, ОПК, транспортну інфраструктуру та енергетику, що мають метою «виснаження держави».
Агресор продовжує застосування повітряно-космічних сил та інших засобів повітряного нападу по об’єктах на території нашої держави в форматі масованих/комбінованих та щодобових систематичних бойових дій. Окрім досягнення власне військових цілей дій ЗПН, противник має пріоритетною метою вплив на керівництво та населення держави для примушення до відмови від продовження опору агресії та прийняття «порядку денного» РФ.
У поточних умовах Російська Федерація перед зимою посилює далекобійні удари по Україні та зосереджує атаки на енергетичній інфраструктурі. Наразі ракетні та дронові удари Росії по Україні стають дедалі жорстокішими та масштабнішими. Росіяни використовують одну з головних слабкостей України — дефіцит ракет-перехоплювачів для ЗРК Patriot та тимчасово обмежені можливості з перехоплення реактивних БпЛА.
Аналітики «Інституту вивчення війни» вважають, що ситуація на фронті могла змусити російське керівництво скоригувати свою стратегію та зробити більшу ставку на удари по українському тилу. Для прикладу, у ніч проти 30 вересня російські війська здійснили масштабний комбінований удар по Україні. Головною ціллю атаки стала енергетична інфраструктура Києва та Київської області. Протягом ночі Росія застосувала близько 190 ударних безпілотників та балістичних ракет. Унаслідок обстрілів було пошкоджено Трипільську ТЕС, а на Київщині запроваджували аварійні відключення електроенергії. В «Інституті вивчення війни» назвали цю атаку найбільшим комбінованим ударом по українській енергосистемі з моменту завершення попереднього опалювального сезону (в огляді не ураховано результати удару у ніч з 6 на 7 жовтня, який також мав масований характер та приблизно аналогічні цілі для ураження — прим. ред.).
Протягом останнього тижня вересня росіяни застосували по Україні понад 1900 ударних дронів, 1700 авіабомб і 25 ракет, при цьому понад 800 дронів були реактивними.
За матеріалами з відкритих джерел, наразі у Росії в запасі до 700 балістичних ракет. Водночас щомісяця противник виробляє до 130–140 одиниць таких ракет.
В. Зеленський в інтерв’ю FT зазначив, що українські спецслужби отримали інформацію, що В. Путін скасував обмеження, яких Росія дотримувалася під час попередніх повітряних ударів. За словами В. Зеленського, В. Путін віддав цей наказ у вересні; як наслідок, Росія почала посилювати удари по Києву, атакуючи переважно цивільну інфраструктуру, школи, лікарні та дата-центри. Нова російська кампанія — це фактично відповідь на українські удари по військових об’єктах та пов’язаних з агресією проти України цілях — НПЗ, портах і складах углиб Росії. Мета цих атак — не руйнувати інфраструктуру, а «тиснути на людей» і сіяти страх безперервними обстрілами.
удари по стратегічних мостах — як новий елемент ескалації у межах планів «деурбанізації» українських міст. Такими діями ворог хоче порушити сполучення між лівим і правим берегами, спричинити колапс і змусити людей виїжджати з великих міст, передусім із Києва;
удари по об’єктах інформаційної інфраструктури. Зокрема, абсолютним лідером за кількістю дата-центрів є Київ. Місто виступає головним цифровим хабом країни із 27 відповідними об’єктами. Тут розміщені найбільші майданчики та провайдери, такі як GigaCenter, De Novo, Парковий, NewTelco, Datagroup, BeMobile, Ucomline, 9 Leontovicha, Data Center Ukr-Com та Uniteddc. Наразі майже всі вони атаковані, деякі двічі;
Росія знову використовує ретранслятори на території Білорусі. Вони підсилюють сигнал та дозволяють ворогу керувати дроном за сотні кілометрів від пункту управління. Про це повідомив представник Державної прикордонної служби Андрій Демченко. За його словами, Білорусь продовжує підтримувати російські повітряні атаки по території України, надаючи свою територію для роботи засобів передачі та підсилення сигналу. При цьому з території Білорусі лише періодично вмикають це обладнання. Також значно побільшало саме мобільних ретрансляторів;
не виключається, що противник використовує наземні MESH-ретранслятори у Києві (1–3 одиниці) для короткострокового онлайн-керування «Шахедами» на фінальній ділянці польоту, — припущення експерта Сергія «Flash»: «Такі ретранслятори важко знайти, але шукати треба. Поки вони є, закриття міста засобами РЕБ не буде ефективним».
Загальна статистика збитих/запущених повітряних засобів РФ за вересень 2026 року (за інформацією від Повітряних Сил ЗСУ та моніторингових джерел):
БпЛА — «Герань-2», «приманки» та реактивні «Герань-4», «Герань-5», «Бандероль»/«Дань-Т» — 5605/6760 (ефективність перехоплення — 83%);
ракети (крилаті та балістичні) — інформація у відкритому доступі відсутня.
Загалом ефективність ППО СОУ наразі на рівні 83%, переважно через реактивні БпЛА, коефіцієнт збиття яких нижчий, ніж у БпЛА з поршневими двигунами. ПС ЗСУ рахують ракети (реактивні БпЛА) «Бандероль» та «Дань-Т» разом з іншими БпЛА, тому поділ на поршневі/реактивні невідомий (хоча реактивних БпЛА менше).
З наведеним корелює інформація з іншого ресурсу: у вересні Україну атакували 6300 далекобійних дронів, з них реактивних БпЛА — 2242 (36%).
З них:
збито — 5125 од., або 81%;
досягли цілей — 1175 од., або 19%.
Середня кількість пусків на день — 210 од. (+35%).
Приблизна статистика за 12 місяців:
2025
• жовтень: 79%
• листопад: 84%
• грудень: 81%
2026
• січень: 83%
• лютий: 87%
• березень: 90%
• квітень: 89%
• травень: 92%
• червень: 90%
• липень: 88%
• серпень: 81%
• вересень: 81%
За оцінками ГУР МОУ, для підтримання існуючої інтенсивності ударів РФ планує виробляти 2800 звичайних дронів на місяць і 3000 реактивних.
Згідно з інформацією моніторингових джерел та офіційних заяв російської сторони, РФ застосувала у вересні рекордну кількість ФАБів проти України:
Зазначається, що, судячи з усереднених публічних даних, кількість ФАБів з УМПК, які застосовує РФ, досягла 330 в один із днів, проте місяць завершився рекордним середнім показником у 305 бомб на добу. Усього за вересень на позиції ЗСУ було скинуто приблизно 9,1 тис. авіабомб. При типовому навантаженні чотири ФАБи на борт — це орієнтовно 2275 бойових вильотів тактичної авіації, тобто приблизно по 75 на день по всьому фронту. Для порівняння — у червні було 8266 ФАБів, у липні приблизно стільки ж, у серпні 8766. Загальна кількість авіабомб, скинутих по об’єктах в Україні (включаючи поправку на деякі невраховані випадки) з 1 червня по 1 жовтня становить приблизно 34–35 тис. одиниць.
Одночасно противник активно розвиває наявні зразки засобів повітряного нападу. Згідно з інформацією ГУР МОУ, виявлено зміни у російських реактивних дронах «Герань-4». Розвиток апарату йде відразу за трьома напрямками: підвищення автономності навігації, поява спеціалізованих бойових частин та локалізація виробництва ключових компонентів.
Головна зміна стосується навігаційного комплексу. У новій версії з’явився блок «МОХ» з американським магнітометром PNI5GA. Він працює спільно з інерційним модулем SADRA та дає системі додаткове джерело інформації про курс, дозволяючи обмежувати накопичення помилки при автономному польоті. Простіше кажучи, при проблемах із супутниковою навігацією апарат повинен довше зберігати коректний напрямок руху.
Більш серйозне нововведення — оптико-електронна кореляційна система «Сусанін». За даними ГУР, вона отримує зображення місцевості з оптичного датчика і порівнює його із заздалегідь завантаженими еталонними зображеннями. Таким чином БпЛА може коригувати маршрут не тільки супутниковими координатами і даними ІНС, але й безпосередньо по спостережуваній місцевості.
Фактично формується багатоканальна схема: супутникова навігація забезпечує абсолютну координатну прив’язку, ІНС — безперервне числення шляху, магнітометр допомагає коригувати курс, а оптична система надає незалежний спосіб прив‘’язки до місцевості. При цьому з опису ГУР поки не випливає, що «Сусанін» є повноцінною оптичною головкою самонаведення з самостійним розпізнаванням цілі. Йдеться саме про корекцію навігації та маршруту.
Друга істотна зміна — нова спеціалізована бойова частина: «кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження». Українська розвідка стверджує, що вона призначена для дії на металеві елементи мостових конструкцій та опори повітряних ЛЕП. На відміну від звичайної осколково-фугасної БЧ, тут передбачається концентрований вплив на елементи конструкції.
Нарешті, зміни торкнулися силової установки. За твердженням української розвідки, китайський турбореактивний двигун Telefly замінено локалізованим в Алабузі російським аналогом. Наскільки глибока ця локалізація і чи виробляється у Росії вся критична компонентна база двигуна, з опублікованих даних встановити поки що неможливо.
При цьому решта електроніки значною мірою збережена від попередніх версій. Тобто це не зовсім новий БпЛА, а послідовна модернізація вже освоєної платформи. Таким чином «Герань» поступово розвивається від порівняно простого ударного апарату, що летить по заздалегідь заданому маршруту, в модульну платформу з кількома взаємно резервованими каналами навігації та спеціалізованими варіантами бойового навантаження. Якщо «Сусанін», нова бойова частина і локалізований двигун дійсно пішли у велику серію, це значно важливіше за чергове збільшення швидкості або дальності окремої модифікації.
У контексті пошуку противником рішень подолання українських засобів РЕБ у відкритих джерелах з’явилася інформація про антени CRPA на 32 елементи. Зокрема, фахівці продовжують виявляти у «Шахедах», які атакують Київ, нові захищені антени супутникової навігації нового типу на 32 елементи. До цього противник переважно використовував антени з 16 елементами. Це означає, що «Шахед» може знаходити ціль або в режимі радіоуправління оператором (через MESH-модем), або за сигналами супутникової навігації (GPS та інше). Щоб боротися з наведенням по GPS «Шахедів», ЗСУ створюють перешкоди на частотах супутникової навігації засобами РЕБ. У свою чергу, противник встановлює на «Шахедах» спеціальні CRPA-антени, які можуть нейтралізувати сигнали від нашого РЕБ. Це «змагання» складне для нас, тому що збільшувати кількість елементів на антені ворогу простіше, ніж СОУ додавати позицій засобів РЕБ. Одночасно російські виробники готуються до розширеного застосування антен на 20 елементів та до випуску в 2027 році антен на 24 елементи.
Ймовірно, для атак на мости Києва Росія могла залучити 50 бригаду безпілотних систем «Варяг». Вона раніше вже «відзначилась» терором проти мирного населення на Півдні України. ЗС РФ промаркували кадри удару по Південному мосту емблемою саме цієї бригади. Тобто атаки на столицю мають системний характер і виконуються не окремими підрозділами або екіпажами, а спеціально призначеними військовими частинами. Бригаду вважають аналогом російського центру «Рубікон». Вона торік перейшла на використання ударних дронів типу «Шахед». Оператори підрозділів бригади використовують мобільні пускові установки на шасі КамАЗ, відмовившись від стаціонарних точок запуску. Такий підхід ворога, зазначає медіа, вимагає від СОУ не лише збивати самі безпілотники, а й шукати додаткові рішення для знищення місця їхнього запуску.
У поточних умовах удари противника по Київській області та загалом по центральній частині України переходять на наступний етап. Номенклатура засобів ураження, яка раніше концентрувалася на вузлах логістики, пунктах дислокації та складах, дедалі більше перенаправляється на енергетичну інфраструктуру.
Очікується вихід інтенсивності ударів на пікові значення до листопада — під перші стійкі заморозки, коли енергосистема традиційно входить у режим підвищеного споживання.
У міжсезоння у відновлення енергопостачання України було вкладено значну кількість ресурсів — як внутрішніх, так і європейських. Основний наголос робився не просто на заміну вибитих автотрансформаторів, а на підвищення живучості: зведення бетонних укриттів 2-го та 3-го рівнів (саркофагів для захисту від прямих потраплянь БпЛА).
Відповідно, відбувається «зіткнення двох концепцій»:
російський підхід з кратним нарощуванням щільності засобів в ударах, комбінуванням балістики з реактивними та поршневими дронами («Герань-2/4/5»), виснаженням ППО та перевантаженням фізичного захисту підстанцій за рахунок групових ударів;
український підхід, розрахований на системне ведення ППО, максимальну гнучкість та захист від збитків. При цьому ключовий елемент стійкості української енергомережі — опорні відкриті розподільчі пристрої (ВРП) та підстанції високої напруги 750 кВ («Київська», «Вінницька», «Західноукраїнська» та ін.), які жодного разу не «вибивалися» миттєво. Повної «островізації» діючих АЕС (Хмельницької, Рівненської та Південноукраїнської) з їхньою аварійною зупинкою через неможливість видати потужність у мережу росіянам досягти не вдалося.
Прогнозується, що, якщо осінньо-зимова кампанія ударів торкнеться переважно трансформаторних груп 750/330 кВ, то локального бетонного захисту та маневреної генерації може виявитися недостатньо.
В інтерв’ю президента України Володимира Зеленського Financial Times було оприлюднено інформацію про застосування та нові розробки засобів ППО.
За його словами, Україна наразі знищує близько 57% реактивних дронів, тоді як для звичайних безпілотників цей показник становить 85–90%.
У контексті наведеного вище значно зросло навантаження на наявні засоби ППО СОУ. За інформацією від В. Зеленського, близько половини винищувачів F-16 вже тривалий час перебувають у Європі на ремонті та технічному обслуговуванні через високе навантаження, пов’язане з постійною роботою по російських реактивних БпЛА.
Також в Україні наразі проходять випробування п’яти моделей перехоплювачів для реактивних дронів. Очікується, що до кінця жовтня Україна зможе виробляти до 400 одиниць однієї з цих моделей. Однією з головних проблем для масштабування виробництва перехоплювачів залишається дефіцит двигунів. Україна значну їх частину імпортує, а власного виробництва поки недостатньо.
«Двигуни — це ключовий елемент; ми справді імпортуємо їх у великій кількості. Є й двигуни власного виробництва, але їх недостатньо», зазначив В. Зеленський.
Ще одним обмеженням президент назвав нестачу фінансування для розробки та переходу до масового виробництва нових систем перехоплення. Таким чином, ключовим завданням для українського оборонного сектору стає не лише завершення випробувань кількох моделей, а й швидке масштабування тих розробок, які доведуть свою ефективність проти реактивних безпілотників.
Також Україна розробила малу зенітну ракету «Ніка», яку скоро почнуть випробовувати та застосовувати для збиття реактивних «Шахедів».
Крім цього, успішне випробування пройшов українсько-німецький перехоплювач «Спис».
Для протидії масованим ударам «Гераней» по мостах через Дніпро ЗСУ розгорнули зенітні гарматні комплекси Gepard із програмованими снарядами AHEAD. Ці боєприпаси демонструють високу ефективність проти широкого спектру БпЛА на дистанціях 2–3,5 км, проте кілька таких установок навіть у поєднанні з комплексами L3Harris VAMPIRE та Tempest не здатні надійно відбити наліт на столицю десятків чи сотень апаратів одночасно. Щільність вогню та обмежений боєкомплект роблять систему вразливою при масованому застосуванні засобів повітряного нападу.
Одночасно зафіксовані перші збиття реактивних дронів роботизованими турелями. Як зазначив з цього приводу представник ПС ЗСУ Юрій Ігнат, є вже збиття реактивних БпЛА, навіть «Герань-5» з тих самих турелей. Застосування інноваційних технологій — штучного інтелекту — виключило людську помилку. У збитті використовується саме машинний зір. Штучний інтелект дозволяє працювати навіть по реактивних БпЛА. Але радіус роботи цих роботизованих турелей є невеликим, оскільки основним засобом збиття в них є кулемет.
Згідно з інформацією від керівника кластера оборонних технологій Brave1 Андрія Гриценюка, Україна працює над новими технологіями для захисту неба і для протидії новим типам російських дронів не може існувати лише один універсальний засіб: «Ми дуже часто вважаємо, що щось одне має з’явитися, це буде така срібна куля, яка там вирішить всі проблеми. Чим більш технологічною стає зброя ворога, тим менша ймовірність того, що може бути щось одне, що вирішить всі проблеми. Так воно не працює».
Він повідомив, що наразі Україна працює над різними технологіями озброєння, щоб комплексно протидіяти російським атакам. Водночас перехоплювачі матимуть важливе місце в системі захисту українського неба.
«Якщо говорити про перехоплювачі, вони будуть мати свою певну нішу, достатньо суттєву, але, звісно, знову ж таки, це не панацея», — зазначив представник Brave1.
Андрій Гриценюк підтвердив, що окремі моделі українських безпілотників-перехоплювачів уже проходять випробування безпосередньо на полі бою. Паралельно Україна вже переходить до серійного масштабування таких розробок.
«І, дійсно, це правда, що починається серійне масштабування, по суті, воно вже почалося. Вже почалося по деяких моделях, які дуже добре себе показали, це вже йде в маси», — сказав Гриценюк.
Окремо представник Brave1 наголосив, що робота над перехоплювачами не припиняється навіть після запуску серійного виробництва.
«Паралельно з цим іде процес удосконалення, тому що ворог також не стоїть на місці, для того, щоб якомога раніше, після того, як росіяни випускають щось нове, у нас була ефективна протидія», — зазначив Гриценюк.
Він додав, що українська відповідь на нові російські повітряні загрози не обмежується лише безпілотниками-перехоплювачами.
Україна отримала від ФРН другий «fire unit» IRIS-T SLM, він вже на бойовому чергуванні. До кінця року ПС ЗСУ мають отримати ще один «fire unit» (третій із трьох обіцяних ФРН у цьому році).
Типовий «fire unit» складається з:
трьох ПУ IRIS-T SLM (40 км дальність);
двох ПУ IRIS-T SLS (12 км дальність);
РЛС TRML-4D;
командного пункту та машин забезпечення.
У Повітряних силах ЗСУ заявили, що постачання в необхідних масштабах перехоплювачів російських реактивних «Шахедів» очікується «не раніше кінця листопада». Про це під час засідання ТСК Верховної Ради України заявив заступник командувача Повітряних сил, полковник Юрій Черевашенко. Він зазначив, що Росія з липня значно збільшила кількість застосування реактивних дронів. Зараз вони становлять приблизно 40% від усіх застосовуваних БпЛА. Загалом же в Повітряних силах прогнозують, що цей відсоток зросте до 80%. Щодо перехоплювачів, ведеться активна робота з 20 виробниками: три компанії вже мають результати, які Повітряні сили вважають перспективними. Два зразки перехоплювачів пройшли кодифікацію — це Predator та Steliter. На запитання, коли очікувати постачання в необхідних масштабах перехоплювачів реактивних дронів, Ю. Черевашенко відповів: «Не раніше кінця листопада».
Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу), «втому від війни» та скорочення безпекової підтримки нашої держави з боку держав-партнерів до рівня, який виключає досягнення Україною можливостей продовжувати війну.
У планах російського керівництва стосовно ескалації війни дії засобів повітряного нападу противника відіграють одну з вирішальних ролей.
Відповідно, рівень загрози залишається без змін та оцінюється як надзвичайно високий; ймовірне подальше продовження дій противника в форматі масованих/комбінованих та групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на енергетику та транспортну інфраструктуру, важливі військові об’єкти (насамперед аеродроми), ОПК, а також на адміністративні центри.
Стосовно прогнозів, слід звернути увагу на те, що у медіа поширюються матеріали про російський план зі знищення критичної інфраструктури в Україні, про який оприлюднило інформацію видання NYT.
Зазначається, що російський план містить дані про енергетичні потужності України та розрахунок щодо необхідної кількості засобів ураження для «відрізання» великих українських міст від світла, тепла та води (інфографіка – від «Схеми»).
У документі наведено перелік з 60 ключових цілей для ударів: ГЕС, АЕС, інтерконектори («вузли» поблизу кордону на заході України, через які імпортують електроенергію з Європи), ТЕС, ТЕЦ, підстанції, котельні, очисні споруди, насосні станції та інші державні та комунальні об’єкти, від яких залежать світло, вода, каналізація і тепло.
Загалом, для досягнення зазначеної мети росіяни розрахували необхідність нанесення ударів близько 1000 засобами ураження, серед яких БпЛА, балістичні ракети та ФАБи (див. інфографіку). Також розрахунок містить кількість необхідних засобів для виведення з ладу того чи іншого об’єкта.
Головні мішені-міста, згідно з російським документом, — Київ, Харків та Одеса. До загального переліку з «пріоритетних міст» також входять Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон, Полтава, Чернігів, Кривий Ріг, Черкаси, Кропивницький, Львів, Вінниця та Івано-Франківськ.
У цьому контексті ресурс CBS з посиланням на аналіз фонду «Повернись живим» оприлюднив інформацію, що противник перевиконав план виробництва крилатих та балістичних ракет на рівні 110–120% від цільових показників.
Враховуючи те, що за останні місяці масовані ракетні удари дещо скоротились, можна зробити висновок, що росіяни накопичують ракети для масованих ударів взимку.
Крім цього, ЗС РФ мають в резерві значні обсяги «Шахедів» — за оцінками ресурсу «єРадар», їх кількість перевищує 13 тисяч одиниць, що дозволяє росіянам провести низку масованих пусків на 1000–1500 одиниць.
Одночасно Росія змінюватиме тактику масованих ударів. «Я вважаю, що вони будуть йти не в кількість, а в якість», — сказав з цього приводу президент В. Зеленський.
Ідеться про збільшення частки реактивних «Шахедів», які складніше перехоплювати. Глава держави додав, що Україна вже працює над протидією цій загрозі. За його словами, реактивні дрони стали серйозним викликом після того, як українські військові навчилися ефективніше знищувати звичайні БпЛА.
Для завдання ударів по Україні ЗС РФ утримують значну кількість пускових установок ОТРК поблизу українського кордону (тактичні групи від ракетних бригад загальновійськових/танкових армій та військових округів, склад та дислокація яких постійно змінюються).
У цьому контексті ГУР України повідомило, що до кінця 2026 року Росія планує випробувати нову балістичну ракету для ОТРК «Іскандер-М» з дальністю до 800 км та збільшити виробництво балістичних ракет. Індекс ракети та її особливості наразі невідомі, проте якщо вона дійсно створюється, то таке рішення дозволить суттєво збільшити дальність ударів по об’єктах на території України.
Як ефективніший альтернативний інструмент для руйнування силових елементів мостів противником можуть розглядатися оперативно-тактичні квазібалістичні ракети 9М723 «Іскандер-М», оснащені оптико-електронною головкою самонаведення 9Е436. Про розробку такої модифікації ракети для ОТРК відомо, хоча про великосерійне виробництво у відкритих джерелах не повідомлялося. Така ГСН забезпечує можливе кругове відхилення в межах 1–2 м, що важливо для регулярного впливу на окремі ділянки несучих конструкцій з метою їх підсумкового виведення з ладу. На кінцевій ділянці траєкторії швидкість ракети знижується до 700–800 м/с, що дозволяє усунути шар іонізованої плазми, що утворюється при гіперзвуковому польоті та перешкоджає роботі оптико-електронної ГСН. Це рішення потенційно робить ракету ефективним засобом для завдання ударів по захищених стаціонарних об’єктах в умовах активної протидії засобів ППО.
Стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування, продовжує їх спорядження та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет. Кількість стратегічної авіації в європейській частині РФ є незначною. Літаки, які залучалися до попередніх ударів (зокрема, у ніч з 6 на 7 жовтня), після спорядження ракетами здебільшого передислоковані на Далекий Схід. Наведене в контексті з іншими ознаками свідчить про прискорену підготовку ЗС РФ до нанесення нового комбінованого/масованого удару.
У звітному періоді ситуація стосовно носіїв КРМБ у пункті базування Новоросійськ (Краснодарський край, РФ) та в Каспійському морі – — без принципових змін. Після низки успішних ударів СОУ противник має обмежені можливості корабельного складу, який може застосовувати КРМБ «Калібр».
Загроза залишається на попередньому рівні та оцінюється як реальна.
Про поточну проблематику ведення ППО України оприлюднив інформацію міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами:
Україна потребує щонайменше 300 ракет-перехоплювачів до зенітно-ракетних комплексів Patriot для відбиття ударів російської балістики цієї зими.
Розрахунки потреб Сил оборони України безпосередньо залежать від темпів виробництва та наявних резервів важкого озброєння в арсеналі країни-агресорки. Отримання трьох сотень протиракет розглядається як критичний мінімум, що дозволить захистити критичну інфраструктуру та українські міста в опалювальний період.
За даними глави МЗС, оцінка потреб ґрунтується на таких факторах:
нарощування темпів ВПК Росії — заводи агресора щомісяця виготовляють у середньому від 120 до 140 одиниць балістичного озброєння;
оцінка складських запасів — розвідка зафіксувала накопичення близько 600 балістичних ракет на російських базах зберігання;
«зимова загроза» — збільшення обсягів виробництва свідчить про наміри противника здійснювати концентровані комбіновані удари по енергетиці;
дефіцит засобів ППО — відбиття масованої балістичної навали вимагає безперервного постачання систем класу Patriot від західних союзників, а також масштабування рішень для протидії реактивним БпЛА.
Загалом Андрій Сибіга підкреслив, що за умови збереження поточних темпів виробництва зброї в Росії передача партнерами запитаної кількості перехоплювачів є єдиною можливістю запобігти енергетичному колапсу під час холодів.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
