Український інститут майбутнього -

Щомісячний енергетичний дайджест – березень 2026 року

Україна відновила експорт електроенергії, проте імпорт залишався на рекордних рівнях.
Словаччина припиняє надання аварійної допомоги українській енергосистемі.
Угорщина погрожує припинити постачання газу до України.

Ринок електроенергії

Загальна ситуація в енергосистемі

Березень став для енергосистеми місяцем різких контрастів: від відновлення експорту та суттєвого зниження дефіциту — до нових масштабних руйнувань і перегляду економічних моделей генерації. Опалювальний сезон завершився, і споживання електроенергії поступово знижувалося через потепління. У поєднанні зі збільшенням світлового дня та активною роботою сонячних електростанцій це дозволило системі вийти на рівень профіциту в денні години та навіть розпочати короткостроковий експорт електроенергії.

Однак стабілізація була перервана новою хвилею масованих атак, найпотужніші з яких припали на 7, 14 та 29 березня. Ці удари, разом із плановим виведенням енергоблоків АЕС у ремонт, що розпочалося 12 березня, знову загострили проблему дефіциту. Особливо критичною залишалася ситуація на Одещині та Харківщині, де через мережеві обмеження діяли найбільш жорсткі графіки відключень.

Друга половина березня внесла корективи в роботу маневрової потужності через зміну регуляторних умов ПСО. Скасування пільгових цін на газ для газопоршневих та газотурбінних установок змусило власників такої генерації працювати переважно у вечірні піки, коли ринкова ціна електроенергії дозволяє покривати витрати на паливо. Це створило додаткові складнощі для диспетчерів у ранкові години та в періоди низької сонячної активності.

Попри ці виклики, кінець місяця відзначився впевненою позитивною динамікою. Якщо 23–24 березня країна ще жила в режимі жорстких графіків та аварійних відключень, то завдяки потеплінню та мобілізації всіх доступних ресурсів уже до 28–29 березня обмеження були повністю скасовані в більшості областей. Березень завершився зі значно меншим рівнем дефіциту — близько 1 ГВт порівняно з 5–6 ГВт у зимовий період, що дало можливість увійти у квітень із оптимістичними прогнозами щодо стабільності енергозабезпечення побутових споживачів.

Експорт та імпорт

Україна відновила експорт електроенергії, тоді як імпорт залишався високим.

У березні Україна відновила експорт електроенергії, але обсяг був дуже малим – 30,2 тис. МВт·год. Імпорт зменшився на 25% порівняно з лютим, але все ж досяг високого рівня – 942,1 тис. МВт·год. Березневі обсяги імпорту поступаються лише лютневим, які були рекордними з моменту приєднання української енергосистеми до європейської.

Щомісячні обсяги експорту та імпорту електроенергії за останній рік
(на основі даних ENTSO-E )

Порівняння імпорту за березень та лютий (на основі даних ENTSO-E )

Добові обсяги імпорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )

Добові обсяги експорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )

Уряд скасував обов’язковий імпорт електроенергії для державних компаній.

Кабінет Міністрів у середині березня завчасно скасував зимову вимогу для найбільших державних компаній імпортувати щонайменше 50% електроенергії для власного використання. Зокрема, уряд скасував січневе зобов’язання для “Укрзалізниці”, “Укроборонпрому”, “Нафтогазу України” та їхніх дочірніх компаній забезпечувати щонайменше 50% своїх потреб в електроенергії. Раніше ці компанії повинні були імпортувати щонайменше 50% електроенергії до 31 березня. Крім того, уряд скасував зобов’язання “Укргідроенерго” імпортувати електроенергію вночі для наповнення верхнього водосховища Дністровської гідроакумулюючої електростанції.

Поріг у 90% імпорту електроенергії задля уникнення відключень знижено

Уряд завчасно оновив умови обмеження постачання електроенергії залежно від частки імпорту чи власної генерації електроенергії. Відтепер оператори систем розподілу більше не запроваджуватимуть обов’язкові обмеження для споживачів, які імпортують або самостійно виробляють щонайменше 60% свого загального обсягу споживаної електроенергії. На початку березня уряд збільшив частку імпортованої електроенергії до 90%, і ця зміна мала діяти до кінця березня, але була скасована завчасно.

Україна та Румунія побудують дві нові лінії електропередачі.

Україна розпочинає реалізацію проєкту з будівництва двох нових міждержавних ліній електропередачі з Румунією для зміцнення енергетичної безпеки та розширення транскордонної співпраці. Відповідні домовленості були зафіксовані у підписаному документі про будівництво інтерконекторів під час зустрічі президентів обох країн у березні 2026 року.

Проєкт передбачає створення двох ліній різної потужності. Будівництво першого, меншого інтерконектора, планується завершити вже до кінця 2026 року. Реалізація більшої магістральної лінії розрахована на два роки. Розширення мережі дозволить стабілізувати енергопостачання в прикордонних регіонах, зокрема в Чернівецькій області, яка отримає додатковий ресурс для покриття дефіциту потужності.

Збільшення кількості інтерконекторів є стратегічним кроком для інтеграції української енергосистеми з європейською мережею ENTSO-E. Це дозволить не лише наростити обсяги імпорту та експорту електроенергії, а й посилити енергетичну стійкість всього східноєвропейського регіону. Наразі Україна та Румунія з’єднані лише однією лінією електропередачі, що обмежує можливості оперативного маневрування потужностями.

Словацький системний оператор повідомив про припинення надання аварійної допомоги.

Словацький оператор системи передачі SEPS надіслав офіційний лист до НЕК «Укренерго» щодо одностороннього розірвання Угоди про взаємну допомогу в надзвичайних ситуаціях. SEPS не надав пояснень щодо цього рішення.

Фактично, термін дії чинної угоди мав закінчитися у травні. Це означає, що SEPS не поновлюватиме контракт. Востаннє «Укренерго» отримувало екстрену допомогу від SEPS у січні 2026 року.

Раніше Словаччина погрожувала припинити експорт електроенергії до України у відповідь на призупинення транзиту нафти після пошкодження нафтопроводу «Дружба» російським безпілотником. Оскільки призупинення експорту було б абсолютно незаконним, уряд Словаччини наказав словацькому системному оператору припинити надання екстреної допомоги українській енергосистемі.

«Укренерго» зазначила, що можливе дострокове розірвання угоди словацьким оператором не вплине на роботу української енергосистеми, оскільки екстрена допомога зі словацької сторони була епізодичною та надавалася в дуже обмежених обсягах. Востаннє SEPS надавала екстрену допомогу на запит «Укренерго» 23 січня.

Борги та неплатежі

Борг перед Укренерго на балансуючому ринку зріс до рекордних 45 млрд гривень.

Борг на балансуючому ринку перед НЕК «Укренерго» продовжує зростати та досяг рекордних 45,19 млрд гривень на кінець лютого 2026 року. На початку 2025 року борг учасників балансуючого ринку перед оператором системи передачі становив 35 млрд гривень.

Водночас зростає і борг Укренерго перед учасниками балансуючого ринку. Якщо на початку 2025 року він становив 18,55 млрд гривень, то до кінця 2025 року збільшився до 22,93 млрд гривень, а до кінця лютого 2026 року досяг 26,62 млрд гривень. Головною причиною зростання боргів є право низки споживачів не сплачувати за електроенергію, більшість із яких складають державні та комунальні підприємства.

Ціни

У березні середня ціна на електроенергію на РДН знизилася на 26%.

Середньозважена ринкова ціна на добу наперед в Україні у березні 2026 року склала 7 359 грн/МВт·год, що на 26% нижче, ніж у лютому 2026 року. Це зниження було зумовлене зменшенням попиту та збільшенням пропозиції, при цьому надлишок потужностей спостерігався протягом більшості періодів. У березні споживання електроенергії скоротилося через підвищення температури, а виробництво зросло через довшу тривалість світлового дня, що призвело до збільшення продуктивності сонячних електростанцій та збільшення виробництва гідроелектростанціями через повені.

Ринок газу

Баланс природного газу

Середньодобовий імпорт природного газу у березні становив майже 30 млн м³ зусіх напрямків. Більшість газу – 36,6% – надходила з Польщі, а 30% – з Угорщини. Наприкінці березня розпочалося завершення опалювального сезону та поступове припинення централізованого теплопостачання.

Це призвело до зменшення споживання газу і початку його закачування у підземні сховища. Споживання природного газу впало нижче 50 млн м³ на добу. Загальні запаси природного газу у підземних сховищах України становлять 9,8 млрд м³, включаючи 4,7 млрд м³ газу довгострокового зберігання, що на 4,2 млрд м³ більше, ніж минулого року.

Імпорт

Угорщина погрожує припинити постачання газу до України.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив про намір поступового припинення поставок природного газу до України. Рішення зумовлене призупиненням транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба», який постачає сировину на угорські та словацькі нафтопереробні заводи. Будапешт поставив умову: експорт блакитного палива відновиться лише після того, як Київ гарантуватиме стабільне прокачування нафти.

Вже видано постанову уряду, яка встановлює правову основу для обмежень. Зокрема, оператору газотранспортної системи Угорщини доручено не виставляти на аукціон потужності для транспортування газу в напрямку України протягом третього кварталу 2026 року. Уряд Угорщини планує розподілити вивільнені обсяги газу між власними підземними сховищами для посилення національної енергетичної безпеки та збереження пільгових тарифів для побутових споживачів.

Українська газотранспортна система має достатньо альтернативних маршрутів через Польщу, Словаччину та Румунію для імпорту. Зарезервованих потужностей для імпорту газу на цих кордонах достатньо для імпорту відносно великого обсягу газу. Наразі гарантована добова потужність на кордоні зі Словаччиною становить 42 мільйони кубічних метрів, на кордоні з Польщею – 18,4 мільйона, а на кордоні з Румунією – 7,68 мільйона. Минулого року щоденний імпорт газу рідко перевищував 50 мільйонів кубічних метрів.

У 2025 році більша частина газу імпортувалася з Угорщини — 2,94 млрд м³ (45,5%). З Польщі імпортували 1 млрд м³ (32,5%), а з Словаччини — 1,33 млрд м³ (20,5%). Ці маршрути були найприбутковішими завдяки низьким тарифам. Також почав зростати імпорт з півдня Трансбалканським маршрутом — 97 млн м³ (1,5%) —
З початку 2026 року основним постачальником газу до України була Польща – 42 % усіх поставок імпорту (частково це газ із США). З Угорщини надійшло 34%, зі Словаччини — 13% та з Румунії — 11%.

Правова сторона питання. Урядова заборона на проведення аукціонів з резервування потужностей оператором ГТС, ймовірно, буде оскаржена, оскільки вона суперечить нормам європейського енергетичного законодавства.

В європейському енергетичному праві дії уряду Угорщини щодо блокування аукціонів оператора ГТС суперечать кільком засадничим актам, які регулюють функціонування внутрішнього ринку газу ЄС.

Найголовнішим доказом є Регламент (ЄС) 2017/459 (CAM NC), який встановлює мережевий кодекс щодо механізмів розподілу потужностей у газотранспортних системах. Стаття 8 цього Регламенту прямо зобов’язує операторів ГТС (у даному випадку угорського FGSZ) пропонувати потужності на точках міждержавного з’єднання через стандартизовані аукціони. Примусова заборона уряду на проведення таких аукціонів є прямим втручанням у роботу незалежного оператора та порушенням процедур розподілу потужностей.
Другим вагомим аргументом є Регламент (ЄС) 715/2009 про умови доступу до мереж передачі природного газу. Він закріплює принцип недискримінаційного доступу третіх сторін до інфраструктури. Оскільки обмеження стосуються виключно одного напрямку — українського — це створює дискримінаційні умови для учасників ринку, що заборонено статтями 13 та 16 цього Регламенту.
Також дії Будапешта порушують вимоги Третього енергетичного пакета (зокрема Директиви 2009/73/ЄС). Однією з його ключових вимог є незалежність національного регулятора та оператора ГТС від політичних рішень уряду. Пряме розпорядження прем’єр-міністра заблокувати комерційну діяльність оператора свідчить про відсутність фактичної незалежності, що є серйозним порушенням законодавства ЄС.
Окрім внутрішніх правил ЄС, Угорщина як сторона Договору про заснування Енергетичного Співтовариства має зобов’язання перед Україною. Стаття 41 Договору забороняє будь-які заходи, що перешкоджають транзиту або постачанню енергоносіїв між сторонами, якщо це не обґрунтовано технічними причинами. Оскільки угорська сторона відкрито пов’язує обмеження з нафтовим спором, це підтверджує політичний, а не технічний характер заборони, що є неправомірним.

Регулювання

Уряд змінив умови ПСО на ринку природного газу.

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 30 березня 2026 року схвалив зміни до чинного механізму покладання спеціальних зобов’язань на учасників ринку природного газу з метою забезпечення суспільних інтересів у функціонуванні ринку природного газу.

Строк дії ПСО на постачання природного газу побутовим споживачам, операторам газорозподільних систем, постачальнику останньої надії (ГК «Нафтогаз України») та виробникам електроенергії було продовжено з 31 березня 2026 року до 30 вересня 2026 року включно замість попереднього терміну.

Але ще в середині березня газотурбінні та газопоршневі електростанції, які виробляють лише електроенергію, були виключені з механізму ПСО та були зобовʼязані купувати газ на ринкових умовах з 12 березня. Додаткові зміни фактично скасовують пільгові ціни на газ для більшості виробників електроенергії, включаючи ТЕС та ТЕЦ. Єдиним винятком є нові генеруючі потужності, введені в експлуатацію після 1 грудня 2025 року, у прифронтових регіонах, де пільгова ціна залишається на рівні 19 000 гривень за тисячу кубічних метрів. Такий підхід спрямований на стимулювання розвитку нової розподіленої генерації в регіонах з підвищеним ризиком.

Проте зниження прайс-кепів з 1 квітня вочевидь зробить газову генерацію збитковою протягом більшої частини доби, а відтак скоротить пропозиції на ринку електроенергії.

Корпоративне управління

Уряд призначив новий склад наглядової ради Нафтогазу.

Кабінет Міністрів України призначив новий склад Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», до складу якої входять шість членів: чотири незалежні та два представники держави. Призначення було здійснено на основі подання номінаційного комітету. Відбір здійснювався на конкурсній основі.

Незалежні міжнародні члени включають наступних осіб, які мають великий досвід роботи в енергетичному секторі.

Роберт Шлезінгер (Польща) – експерт з корпоративного управління та енергетики.
Ерік Расмуссен (Данія) спеціалізується на фінансуванні енергетики та інфраструктури, зокрема працював у Європейському банку реконструкції та розвитку. Він брав участь у реформі корпоративного управління українських державних підприємств, зокрема НАК «Нафтогаз України».
Дункан Найтінгейл (Канада) спеціалізується на операційному управлінні виробництвом та розвитком енергетичних активів. Раніше він очолював Наглядову раду «Укрнафти», де впроваджував практики корпоративного управління ОЕСР.
Тор Мартін Анфіннсен (Норвегія) обіймав керівні посади в норвезькому енергетичному гіганті Equinor. Як чинний член Наглядової ради Нафтогазу, він сприяє безперервності управління та впровадженню європейських стандартів.

Представниками держави у Наглядовій раді призначено наступних.

Анна Артеменко – заступниця міністра економіки, екології та сільського господарства України.
Костянтин Мар’євич – Державний секретар Кабінету Міністрів України (перепризначений членом).

Нафтогаз проти Газпрому

Нафтогаз остаточно виграв позов проти Газпрому на 1,4 мільярда доларів.

Федеральний верховний суд Швейцарії повністю відхилив клопотання “Газпрому” про скасування арбітражного рішення від 16 червня 2025 року, яке зобов’язує “Газпром” виплатити “Нафтогазу” понад 1,4 мільярда доларів боргу за послуги з транспортування природного газу плюс відсотки. Крім того, суд зобов’язав російську компанію сплатити судові витрати у розмірі 200 000 швейцарських франків (226 000 доларів США) та відшкодувати “Нафтогазу” 250 000 швейцарських франків (282 500 доларів США) витрат, понесених під час провадження у Федеральному верховному суді.

У липні 2025 року «Газпром» подав позов про скасування арбітражного рішення, а також подав клопотання про зупинення його виконання до вирішення справи. У листопаді 2025 року Федеральний верховний суд Швейцарії відхилив клопотання про зупинення виконання. Наразі суд повністю відхилив апеляцію «Газпрому» по суті.
Судова справа стосується відмови Газпрому сплатити повну плату за транзит природного газу через Україну, що є порушенням договірних зобов’язань. Згідно з Угодою 2019 року, Нафтогаз мав організовувати транзит природного газу через Україну для Газпрому до закінчення терміну дії угоди 1 січня 2025 року. У травні 2022 року російські окупаційні війська унеможливили транзит газу через точку входу Сохранівка (Луганська область). Незважаючи на це, Нафтогаз продовжував постачати газ через точку входу Суджа (Сумська область). Оператор ГТС України оголосив про форс-мажор через відсутність доступу до Сохранівки. Нафтогаз запропонував перевести всі обсяги з Сохранівки до Суджі. Однак Газпром відмовився від цієї передачі та скоротив обсяги платежів, порушивши принцип «бери або плати». У вересні 2022 року Нафтогаз звернувся до Швейцарії з позовом до суду за правилами Міжнародної торгової палати (ICC), як це передбачено угодою.

Відновлювані гази

В Україні запустили новий завод з виробництва біометану.

У березні 2026 року в Хмельницькій області запустили новий біометановий завод «Теофіпольської енергетичної компанії», який став шостим і найбільшим в Україні. Його проєктна потужність становить близько 56 млн кубометрів біометану на рік, що фактично подвоїло загальну потужність галузі до 106 млн кубометрів. Завод виробляє «зелений» газ із біовідходів і підключений безпосередньо до газотранспортної системи.

Інші події

Кешбек за пальне.

З 20 березня 2026 року в Україні стартувала програма кешбеку на нафтопродукти в межах програми «Національний кешбек». Українці можуть отримувати назад частину коштів за пальне, придбане на АЗС-учасниках: 15% за дизель, 10% за бензин і 5% за автогаз. Це дозволяє заощаджувати від 2 до 11 грн на літрі, але максимальна сума кешбеку на пальне становить 1000 грн на місяць на одну особу. Програма діятиме до 1 травня 2026 року. Це тимчасовий захід, покликаний частково компенсувати зростання цін на пальне для водіїв.

Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.